Постанова

від 27.07.2021 по справі 349/1049/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 349/1049/20

Провадження № 22-ц/4808/871/21

Головуючий у 1 інстанції Гаврилюк О. О.

Суддя-доповідач Бойчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів: Девляшевського В.А., Фединяка В.Д.,

секретаря Петріва Д.Б.,

з участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та його представника,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рогатинського районного суду від 24 лютого 2021 року під головуванням судді Гаврилюк О.О. у м. Рогатин ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_5 , який прийняв спадщину, але не оформив спадкових прав після смерті дружини ОСОБА_4 . Батьку ОСОБА_5 на праві приватної власності, як голові колгоспного двору, належало домоволодіння у АДРЕСА_1 , дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площами 1,2223 га, та 0,3759 га, які розташовані на території Підмихайлівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, а також дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площами 1,2223 га та 0,3634 га на території Підмихайлівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, які належали ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якої за законом був її чоловік ОСОБА_5 . За життя ОСОБА_5 заповіту не залишив. Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_5 є його діти - він та дочка ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Він як спадкоємець першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 у визначений законом шестимісячнй термін звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Дочка спадкодавця ОСОБА_7 спадщини не прийняла. Він на даний час бажає оформити спадкові права, однак державні акти на право власності на земельні ділянки, площами 1,2223 га, 0,3634 га, 1,2223 га, 0,3759 га, які розташовані на території Підмихайлівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області втрачено. За життя спадкодавця частки у праві спільної сумісної власності - колгоспному дворі, домоволодінні у АДРЕСА_1 не визначалися і документ, який посвідчує право власності спадкодавця на зазначене нерухоме майно відсутній, а тому оформити спадкові права у нотаріальній конторі немає можливості. Крім того, вважає, що колишні члени колгоспного двору ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 втратили право на майно колгоспного двору, оскільки за три роки до 15 квітня 1991 року припинили участь своєю працею та коштами у веденні спільного господарства двору, оскільки здійснювали будівництво власного домоволодіння по АДРЕСА_1 . За вказаних обставин він змушений здійснювати захист спадкових прав у судовому порядку.

Просив позов задовольнити та визнати за ним право власності на домоволодіння в цілому, що розташоване по АДРЕСА_1 та чотири земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Підмихайлівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області

Рішенням Рогатинського районного суду від 24 лютого 2021 рокупозов задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/7 (одну сьому) частку домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок загальною площею 96,8 м2, житловою площею 63,0 м2, стайню загальною площею 22,1 м2, стодолу загальною площею 28,4 м2, сарай загальною площею 12,2 м2, літню кухню загальною площею 33,8 м2, гараж загальною площею 16,2 м2, сарай загальною площею 11,5 м2, сарай загальною площею 5,8 м2, сарай загальною площею 18,2 м2, альтанку загальною площею 9,1 м2, комору загальною площею 8,8 м2, сарай загальною площею 14,4 м2, убиральню загальною площею 2,3 м2, криницю загальною площею 20,0 м/п, ворота загальною площею 6,1 м2, огорожу загальною площею 65,0 м2, огорожу загальною площею 24,4 м2, огорожу загальною площею 69,8 м2 в порядку спадкування за законом внаслідок смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який прийняв спадщину, але не оформив спадкових прав після смерті дружини ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 (одну другу) частку земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Підмихайлівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, а саме:

на 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 2624484900:04:002:0024, площею 1,2223 га, згідно Державного акта серії ЯЖ №563142, виданого Рогатинською районною державною адміністрацією 22 травня 2009 року на підставі розпорядження Рогатинської районної державної адміністрації від 19 грудня 2008 року за №333;

на 1/2 частину земельної ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 2624484900:04:002:0047, площею 0,3635 га, згідно Державного акта серії ЯЖ №566078, виданого Рогатинською районною державною адміністрацією 22 травня 2009 року на підставі розпорядження Рогатинської районної державної адміністрації від 19 грудня 2008 року за №333;

на 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 2624484900:04:002:0023, площею 1,2223 га згідно Державного акта серії ЯЖ №563141, виданого Рогатинською районною державною адміністрацією 22 травня 2009 року на підставі розпорядження Рогатинської районної державної адміністрації від 19 грудня 2008 року за №333;

на 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 2624484900:04:002:0046, площею 0,3759 га згідно Державного акта серії ЯЖ №566077, виданого Рогатинською районною державною адміністрацією 22 травня 2009 року на підставі розпорядження Рогатинської районної державної адміністрації від 19 грудня 2008 року за №333 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав після смерті дружини ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та необ`єктивним, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд розглянув справу однобічно, поклавши в основу рішення пояснення відповідача ОСОБА_1 , не надавши належної правової оцінки його поясненням, поясненням свідків, письмовим доказам та об`єктивним обставинам справи.

Зокрема, судом невірно зроблено висновок про те, що станом на 15 квітня 1991 року членами колгоспного двору були семеро осіб - його батько, його мати, він та сім`я ОСОБА_9 в кількості чотирьох осіб.

Зазначений висновок суду не відповідає матеріалам справи та встановленим і доведеним в судовому засіданні обставинам.

Суд першої інстанції категорично посилаючись на виписку з погосподарської книги за 1987-1997 роки по с. Журів, не надав оцінки виписці, довідці № 46 від 11 лютого 2014 року та довідці № 371 від 05.07.2018 року, які видані виконкомом Підмихайлівської сільської ради, керівником якої в період з березня 2006 по листопад 2020 року був відповідач - ОСОБА_1 . Зазначена виписка та зазначені довідки не можна вважати належними доказами, оскільки вони суперечать одна одній (зокрема, в довідці №46 від 11.02.2014 року - ОСОБА_2 є членом колгоспного двору, а в довідці № 371 від 05.07.2018 - ОСОБА_2 вже не є членом колгоспного двору), а тому зазначена інформація в указаних документах викликає великий сумнів та спростована показами допитаних в судовому засідання свідків, заявою відповідача ОСОБА_3 та іншими матеріалами справи.

Не взято також до уваги та не надано належну оцінку наданій ним інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №242050061 від 27.01.2021 року, відповідно до якої за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на домоволодіння по АДРЕСА_2 , в яке ще до 1991 року вкладено велику частку майна колишніх членів колишнього колгоспного двору по АДРЕСА_1 , тобто ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

В зв`язку з відсутністю оригіналів правоустановчих документів на спадкове майно, апелянт не мав змоги своєчасно звернутися до нотаріуса для оформлення спадщини.

Таким чином, враховуючи в сукупності всі дослідженні в судовому засіданні докази, вважає, що станом на 15 квітня 1991 року членами колишнього колгоспного двору залишалися наступні особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 - однак судом першої інстанції з незрозумілих причин прийнято інше рішення.

Незрозумілою та неправовою є позиція суду першої інстанції стосовно прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зокрема судом першої інстанції в судовому рішення зазначено, що спадщину після смерті матері прийняв тільки його батько - колишній голова колгоспного двору ОСОБА_5 , як спадкоємець першої черги, однак спадкових прав не оформив.

Судом першої інстанції проігноровано той факт, що ОСОБА_1 не надано жодного належного доказу про прийняття ним спадщини після смерті його матері - ОСОБА_7 , яка прижиттєво зверталася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини на частку його батька - ОСОБА_5 . Ігнорування судом першої інстанції зазначеної обставини, послужило однією з підстав ухвалення неправового рішення.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

ОСОБА_3 , ОСОБА_1 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися .

Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та його представника дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Підмихайлівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області 15 лютого 2013 року.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , виданим виконавчим комітетом Підмихайлівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області 13 серпня 2013 року.

Згідно довідок № 38, 39 від 04 лютого 2014 року, виданих Підмихайлівською сільською радою, останнім постійним місцем проживання ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , було домоволодіння АДРЕСА_1 . На день смерті разом із ОСОБА_4 проживав і був зареєстрований її чоловік ОСОБА_5 . На день смерті ОСОБА_5 , разом з ним проживав і був зареєстрований його син ОСОБА_2 . Заповіти від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у виконавчому комітеті Підмихайлівської сільської ради не складались і не посвідчувались.

Факт родинних відносин між спадкоємцем ОСОБА_2 та спадкодавцем ОСОБА_5 стверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серія НОМЕР_3 , виданим 08 серпня 1986 року , в якому батьком зазначений ОСОБА_5 .

Спадкова справа після смерті ОСОБА_5 заведена 06 лютого 2014 року, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 36539302, сформованого держаним нотаріусом Рогатинської районної державної нотаріальної контори Андрейків Т.В.

Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Підмихайлівської сільської ради № 46 від 11 лютого 2014 року, станом на 01 липня 1990 року домоволодіння у АДРЕСА_1 відносилося до суспільної групи "колгоспні двори". Членами колгоспного двору були: ОСОБА_5 , голова двору, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружина ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , зять ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , внук ОСОБА_1 , внучка ОСОБА_8 , син ОСОБА_2 .

Дана обставина підтверджується фотокопією погосподарської книги за 1987-1997 роки по с.Журів господарства ОСОБА_5 , що належало до суспільної групи "колгоспні двори" з зареєстрованими у господарстві ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , головою двору, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дружиною, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , дочкою, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зятем, ОСОБА_1 , онуком, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , онукою. У погосподарській книзі є запис про службу ОСОБА_2 в армії у період з 1989 по 1991 рік та вибуття його 29 листопада 1997 року на роботу в м.Калуш.

Відповідно до даних, які містяться у військовому квитку серія НОМЕР_4 ОСОБА_2 проходив строкову військову службу в період з 14 червня 1989 року по 04 червня 1991 року.

Згідно довідки №371, виданої 05 липня 2018 року виконавчим комітетом Підмихайлівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області станом на 15 квітня 1991 року членами колгоспного двору по АДРЕСА_1 згідно погосподарської книги №7 були - ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 .

Згідно копії свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого 25 червня 1990 року виконавчим комітетом Підмихайлівської сільської ради на підставі рішення виконкому Рогатинської районної ради народних депутатів № 48 від 10 березня 1989 року, членам колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_5 , належав на праві особистої власності житловий будинок АДРЕСА_1 , зареєстрований у Івано-Франківському обласному бюро технічної інвентаризації 28 червня 1980 року , реєстрова книга №1, реєстровий №13.

Згідно рішення виконавчого комітету Підмихайлівської сільської ради народних депутатів №9 від 19 квітня 1990 року "Про дозвіл на будівництво житлового будинку на зареєстрованій за ОСОБА_1 на земельній ділянці в с.Журів", ОСОБА_1 було надано дозвіл на будівництво індивідуального будинку на закріпленій за ним ділянці в с.Журів між господарствами ОСОБА_12 і ОСОБА_13 .

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5 , виданим виконавчим комітетом Підмихайлівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області 04 листопада 2014 року.

Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Підмихайлівської сільської ради № 372 від 05 липня 2018 року, ОСОБА_7 , станом на 29 травня 2007 року, 10 серпня 2013 року, 03 листопада 2014 року була зареєстрована та проживала у АДРЕСА_2 .

З матеріалів спадкової справи №56/2014 вбачається, що ОСОБА_7 прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_5 , про що 30 січня 2014 року подала нотаріусу письмову заяву, яка надійшла до нотарільної контори 06 лютого 2014 року.

ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини 07 лютого 2014 року.

Державним нотаріусом Рогатинської районної державної нотаріальної контори Андрейків Т.В. 27 липня 2017 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 через те, що за життя спадкодавця частки у праві спільної сумісної власності - колгоспному дворі, домоволодінні у АДРЕСА_1 не визначалися та через відсутність документів, що посвідчують право власності спадкодавця на домоволодіння. Згідно постанови нотаріуса спадкова справа після смерті ОСОБА_5 заведена 06 лютого 2014 року за заявою ОСОБА_7 про прийняття спадщини. Спадкоємцями ОСОБА_5 є його син ОСОБА_2 на 1/2 частку майна, дочка ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1/2 частку майна.

Відповідно до довідки ТОВ "Земюрконсалтинг" від 22 липня 2020 року домоволодіння по АДРЕСА_1 має наступні технічні характеристики: «А» житловий будинок загальною площею 96,8 м2, житловою площею 63,0 м2, «Б» стайня загальною площею 22,1 м2, «В» стодола загальною площею 28,4 м2, «Г» сарай загальною площею 12,2 м2, «Д» літня кухня загальною площею 33,8 м2, «Е» гараж загальною площею 16,2 м2, «Є» сарай загальною площею 11,5 м2, «Ж» сарай загальною площею 5,8 м2, «З» сарай загальною площею 18,2 м2, «К» альтанка загальною площею 9,1 м2, «Л» комора загальною площею 8,8 м2, «М» сарай загальною площею 14,4 м2, «Н» убиральня загальною площею 2,3 м2, № 1 криниця загальною площею 20,0 м/п, № 2 ворота загальною площею 6,1 м2, № 3 огорожа загальною площею 65,0 м2, № 4 огорожа загальною площею 24,4 м2, № 5 огорожа загальною площею 69,8 м2. Інвентаризаційна вартість домоволодіння станом на 22 липня 2020 року становить 303 550,00 грн. Рік побудови житлового будинку, господарських споруд - 1968.

На зазначені домоволодіння на замовлення ОСОБА_2 в ТОВ Земюрконсалтинг виготовлено технічний паспорт.

Згідно копії Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №563142, виданого 22 травня 2009 року, на підставі розпорядження Рогатинської районної державної адміністрації від 19 грудня 2008 року за № 333, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010930800503, та Витягу з Державого земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2603776072018, сформованого 23 липня 2018 року ОСОБА_14 , Державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківської області, ОСОБА_4 була власником земельної ділянки площею 1,2223 га у межах згідно з планом, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Підмихайлівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, кадастровий номер земельної ділянки - 2624484900:04:002:0024. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки 20225,79 грн. Спадкоємцем якої був її чоловік ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

Згідно копії Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №566078, виданого 22 травня 2009 року, на підставі розпорядження Рогатинської районної державної адміністрації від 19 грудня 2008 року за № 333, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010930800504, та Витягу з Державого земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2603776252018, сформованого 23 липня 2018 року ОСОБА_14 , Державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківської області, ОСОБА_4 набула у приватну власність земельну ділянку площею 0,3635 га у межах згідно з планом, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Підмихайлівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, кадастровий номер земельної ділянки - 2624484900:04:002:0047. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки 11136,69 грн.

Згідно копії Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №563141, виданого 22 травня 2009 року на підставі розпорядження Рогатинської районної державної адміністрації від 19 грудня 2008 року за № 333, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010930800506, та Витягу з Державого земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2603776432018, сформованого 23 липня 2018 року ОСОБА_14 , державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківської області, ОСОБА_5 набув у приватну власність земельну ділянку площею 1,2223 га у межах згідно з планом, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Підмихайлівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, кадастровий номер земельної ділянки - 2624484900:04:002:0023. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки 21135,30 грн.

Згідно копії Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №566077, виданого 22 травня 2009 року на підставі розпорядження Рогатинської районної державної адміністрації від 19 грудня 2008 року за № 333, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010930800505, та Витягу з Державого земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2603776632018, сформованого 23 липня 2018 року ОСОБА_14 , державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківської області, ОСОБА_5 набув у приватну власність земельну ділянку площею 0,3759 га у межах згідно з планом, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Підмихайлівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, кадастровий номер земельної ділянки - 2624484900:04:002:0046. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки 11274,59 грн.

Державним нотаріусом Рогатинської районної державної нотаріальної контори Андрейків Т.В. 23 липня 2020 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав після смерті дружини ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частку земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Підмихайлівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області через відсутність документів, які посвідчують право власності на зазначені земельні ділянки. Згідно постанови нотаріуса спадкова справа після смерті ОСОБА_5 заведена 06 лютого 2014 року за заявою ОСОБА_7 про прийняття спадщини. Спадкоємцями ОСОБА_5 є його син ОСОБА_2 на 1/2 частку майна, дочка ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1/2 частку майна.

Відповідно до ч.1 ст.120 ЦК УРСР ( в ред.1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно ст.121 ЦК УРСР володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору. При відсутності згоди спір про володіння, користування або розпорядження майном колгоспного двору вирішується судом за позовом будь-якого члена двору, який досяг шістнадцяти років. При цьому розміри часток колишніх членів колгоспного двору в спільному майні визначалися відповідно до чинної на той час ст.123 ЦК УРСР - при поділі майна, яке є спільною власністю колгоспного двору, суди повинні виходити з принципу рівності часток усіх колишніх членів двору, в тому числі непрацездатних і неповнолітніх.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався спершу Вказівками по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 року № 112/5 (Вказівки № 112/5), в подальшому Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року за № 5-24/26 та Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69 (Вказівки № 69).

Згідно з Вказівками № 112/5 і № 69 суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім`ї). Особи, які працювали в колгоспі, але не були членами колгоспу, належали до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади.

Відповідно до абзацу 2 пункту 20 Вказівок № 112/5 виключенням із загального порядку були лише господарства, в яких проживали працюючі члени колгоспу. Такі господарства, незалежно від роду занять голови господарства, відносилися до господарств колгоспників.

Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР від 26 березня 1991 року № 885-ХІІ з введенням у дію Закону України Про власність .

Станом на момент набрання чинності Законом України Про власність господарство ОСОБА_5 відносилося до суспільної групи колгоспний двір і жоден з членів двору не втратив права на 1/7 частку в його майні.

Відповідно до роз`яснень, даних у п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності до правовідносин, які виникли до 15 квітня 1991 року застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба) ;б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділення при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору; г) згідно зі ст.4 Постанови Верховної Ради України Про введення в дію Закону Про власність загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору застосовуються з 01 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.

Таким чином кожен член колгоспного двору по АДРЕСА_1 був власником 1/7 частки майна колгоспного двору.

Згідно із роз`ясненням, викладених в пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 року № 4 Про практику розгляду судами України справ про спадкування та в підпункту г пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , правила статті 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 01 липня 1990 року. При припиненні двору з інших підстав (перетворення колгоспу у радгосп, виходу з колгоспу членів двору тощо), а також в разі смерті члена двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору (майна, що збереглося), відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Внаслідок смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на 1/7 її частки в майні колгоспного двору, яку прийняв ОСОБА_5 , як спадкоємець першої черги, однак спадкових прав не оформив.

Доводи позивача про те, що він прийняв спадщину після смерті матері, оскільки проживав разом з нею в АДРЕСА_1 , спростовується належним та допустимим доказом - довідкою №38, виданою 04 лютого 2014 року про те, що ОСОБА_4 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована і проживала в АДРЕСА_1 з чоловіком ОСОБА_5 . Внаслідок смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на 2/7 частки в майні колгоспного двору (з яких 1/7 частка належна ОСОБА_5 , 1/7 частка яку він успадкував внаслідок смерті дружини ОСОБА_4 ).

Апелянт надав суду апеляційної інстанції ще іншу довідку Підмихайлівського старостинського округу від 14.07.2021 у якій зазначено, що позивач проживав без реєстрації у спірному домоволодінні з 01.01.2011 року (згідно запису у погосподарській книзі №1 за 2011-2015 стор. 36, за №0016-1 об`єкта погосподарського обліку). Однак, така довідка не була предметом дослідження та не подавалася позивачем у суді першої інстанції і не є належним та допустимим доказом. Крім того, її зміст суперечить іншим довідкам, які містяться у матеріалах справи про те, що станом на день смерті матері останній не був зареєстрований у господарстві своїх батьків.

Надаючи оцінку доводам апелянта про спільне проживання апелянта на день смерті матері у будинку АДРЕСА_3 , апеляційний суд зазначає, що такі доводи ОСОБА_2 не можуть братися до уваги, оскільки ним у суді першої інстанції не заявлено позовних вимог про встановлення факту проживання у спірному господарстві батьків на день смерті матері та прийняття ним спадщини після іі смерті. Предметом розгляду у суді були заявлені ОСОБА_2 позовні вимоги про прийняття ним спадщини після смерті батька ОСОБА_5 , який прийняв спадщину після смерті своєї дружини ОСОБА_4 , але не оформив належним чином про що чітко зазначено у позовній заяві і такі вимоги ним не змінювалися.

Згідно з пп. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року положення зазначеного Кодексу застосовується до тих прав і обов`язків, що виникли до набрання чинності Кодексом або продовжують існувати після набрання ним чинності.

За статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Право власності на землю гарантується положеннями ст. 14 Конституції України.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання права, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів. Необхідність визнання прав на землю виникає тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо наявності у особи певного суб`єктивного земельного права, суб`єктивне право заперечується чи створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності на земельну ділянку, чи права користування нею через наявність таких сумнівів чи відсутність або втрату належних правовстановлюючих документів на таку земельну ділянку.

Відповідно до п. г ч.1 ст.81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Спадкуванням за ст.1216 ЦК України є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч.1 ст.1221 ЦК України).

За статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За ст. 1270 ч.1 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ст. 1296 ЦК України). Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1 і ч. 2 ст. 126 ЗК України). Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 392 ЦК України спеціальне визнання судом права власності на майно необхідне тоді, коли щодо його належності у позивача відсутні відповідні правовстановлюючі документи.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини, яким є день смерті особи, не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина друга статті 1220, частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно фотокопії спадкової справи № 56/2014 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_15 заведена 06 лютого 2014 року за заявою ОСОБА_7 про прийняття спадщини, таким чином дочка спадкодавця прийняла спадщину, однак не оформила спадкових прав, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до частини третьої статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Суд першої інстанції не взяв до уваги визнання позову відповідачем ОСОБА_3 , оскільки така позиція відповідачки суперечить закону та порушує права, свободи та інтереси ОСОБА_1 .

Cпростовано належними та допустимими доказами показання свідків про вибуття ОСОБА_16 з домоволодіння по АДРЕСА_3 до 1990 року зокрема : фотокопією погосподарської книги, довідкою №46, виданою 11 лютого 2014 року виконавчим комітетом Підмихайлівської сільської ради, рішенням виконавчого комітету Підмихайлівської сільської ради народних депутатів №9 від 19 квітня 1990 року "Про надання дозволу на будівництво житлового будинку", довідкою №371 від 05 липня 2018 року, виданою виконкомом Підмихайлівської сільської ради Рогатинського району.

Доводи апелянта про те, що судом невірно зроблено висновок про те, що станом на 15 квітня 1991 року членами колгоспного двору були семеро осіб - його батько, його мати, він та сім`я ОСОБА_9 в кількості чотирьох осіб є невірним.

Зокрема відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Підмихайлівської сільської ради № 46 від 11 лютого 2014 року, станом на 01 липня 1990 року домоволодіння у АДРЕСА_3 відносилося до суспільної групи "колгоспні двори". Членами колгоспного двору були: ОСОБА_5 , голова двору, дружина ОСОБА_4 , дочка ОСОБА_7 , зать ОСОБА_1 , внук ОСОБА_1 , внучка ОСОБА_17 , син ОСОБА_2 . Така довідка є належним доказом того, що членами колгоспного двору були семеро осіб.

Також дана обставина підтверджується випискою з погосподарської книги за 1987-1997 роки по с.Журів господарства ОСОБА_5 , що належало до суспільної групи "колгоспні двори" з зареєстрованими у господарстві ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , головою двору, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дружиною, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , дочкою, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зятем, ОСОБА_1 , онуком, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , онукою.

Доводи про те, що станом на 15 квітня 1991 року членами колишнього колгоспного двору залишалися ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 спростовано вищенаведеним.

Посилання апелянта щодо не вірної позиції суду першої інстанції щодо прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спростовуються наступним.

Суд першої інстанції встановив, що спадщину після смерті матері ОСОБА_4 прийняв батько - ОСОБА_2 колишній голова колгоспного двору ОСОБА_5 , як спадкоємець першої черги. Внаслідок смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на 1/7 її частки в майні колгоспного двору.

Доводи апелянта про те, що судом не взято також до уваги та не надано належну оцінку наданій ним інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна є невірними.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції досліджено та надано належну оцінку інформації, щодо рухомого та нерухомого майна, що вбачається з мотивів вказаних у рішенні суду першої інстанції, якими він керувався при ухваленні свого рішення та оцінюванні доказів для встановлення наявності або відсутності обставин, на які сторони посилалися як на підставі своїх вимог і заперечень, із зазначенням, чому певні докази були взяті до уваги або відхилені.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу і спростовані зібраними у справі доказами та не впливають на правильність і обґрунтованість судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд дійшов переконання, що судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують його законності та обґрунтованості. Підстав для його скасування чи зміни з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Частиною першою зазначеної статті встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Рогатинського районного суду від 24 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 30 липня 2021 року.

Суддя-доповідач: І.В. Бойчук

Судді: В.А. Девляшевський

В.Д. Фединяк