ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/1273/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.
секретар судового засідання - Глущенко Т.А.
за участю представників учасників справи:
від позивача - Мінаєва В.В., ордер серія ХС №144196 від 28.07.2021;
від відповідача - не з`явився;
від третьої особи (Скадовська міська рада Скадовського району Херсонської області) - Мурадли Г.І., паспорт серія НОМЕР_1 , дата видачі : 02.03.07; витяг з ЄДР від 18.01.21;
від третьої особи (ПП "Еверест") - не з`явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Іванової Людмили Віталіївни
на рішення Господарського суду Херсонської області від „31» березня 2021р.,
повний текст якого складено та підписано „01» квітня 2021р.
у справі № 923/1273/20
за позовом Фізичної особи - підприємця Міронової Валентини Михайлівни
до відповідача Фізичної особи-підприємця Іванової Людмили Віталіївни
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Скадовська міська рада Скадовського району Херсонської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Приватне підприємство "Еверест"
про зобов`язання відповідача демонтувати самовільно встановлені тимчасові споруди,
головуючий суддя - Литвинова В.В.
місце прийняття рішення: Господарський суд Херсонської області
В судовому засіданні 29.07.2021 року згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Учасники судового процесу про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2020р. Фізичноа особа - підприємець Міронова Валентина Михайлівна звернулась до Господарського суду Херсонської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Іванової Людмили Віталіївни про зобов`язання відповідача за власні кошти демонтувати самовільно встановлені нею тимчасові споруди на місцях № 3с та № 4с по вул. Джарилгацькій 153а у м. Скадовську, Херсонської області на земельній ділянці з кадастровим № 6524710100:163:0003.
В обґрунтування своєї позиції, позивачка зазначила, що відділом містобудування, архітектури та земельних відносин виконавчого комітету Скадовської міської ради ФОП Міроновій В.М. було видано паспорт прив`язки стаціонарної тимчасової споруди ради по вул. Джарилгацька, 153а, місце № 3с у м. Скадовську, Херсонської області.
Як зазначає ФОП Міронова В.М., на час подання позовної заяви, на земельній ділянці за вищевказаною адресою, відповідачкою вже встановлені два окремі кіоски без будь-яких правовстановлюючих документів на них, у зв`язку із чим позивачка позбавлена можливості реалізувати своє право та встановити тимчасову споруду у відповідності до виданого їй паспорту прив`язки та здійснювати у ній свою підприємницьку діяльність.
Наразі ФОП Іванова Л.В. відмовляється демонтувати встановлені нею тимчасові споруди, та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку під ними, що і змусило ФОП Міронову В.М. звернутись до господарського суду з відповідним позовом.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 08.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Скадовську міську раду Скадовського району Херсонської області.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 02.02.2021 залучено до участі у справі №923/1273/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "Еверест" (75700, м. Скадовськ, вул. Незалежності,4, код ЄДРПОУ 30496328).
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 31.03.2021 у справі №923/1273/20 (суддя Литвинова В.В.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі; зобов`язано Фізичну особу-підприємця Іванову Людмилу Віталіївну демонтувати тимчасові споруди на місці № 3с по вул. Джарилгацькій, 153а у м. Скадовську на земельній ділянці з кадастровим № 6524710100:01:163:0003; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Іванової Людмили Віталіївни на користь Фізичної особи-підприємця Міронової Валентини Михайлівни 2102, 00 грн судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що самовільно розмістивши стаціонарну тимчасову споруду по вул. Джарилгацька, 153а (земельна ділянка № 6524710100:01:163:0003), ФОП Іванова Л.В. допустила порушення прав позивачки.
Крім того, судом зазначено, що позивач помилився в прохальній частині позову, зазначивши місце №4с, про що в судовому засіданні 31.03.2021 р. було висловлено останнім, докази права позивача на місце №4с в матеріалах справи відсутні, ФОП Міронова В.М. не наполягає на задоволенні позовних вимог щодо місця №4с. Місця №4с фактично не існує, що підтверджується листом виконавчого комітету Скадовської міської ради.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані належними та допустимими доказами, відповідачкою не спростовані, а тому позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець Іванова Людмила Віталіївна звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Херсонської області від 31.03.2021 у справі №923/1273/20 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким захистити права відповідача, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.
Апелянт зазначає, що ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 відкрито провадження за позовом ФОН Іванової Л.В. до виконавчого комітету Скадовської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення комітету Скадовської міської ради від 01.10.2020 №242 №540/522/21.
Рішення виконавчого комітету Скадовської міської ради від 01.10.2020 №242 №540/522/21 об`єднує місця 3с Герцева С.В. та 4с ФОП Іванової Л.В., в місце 3с на яке було видано паспорт прив`язки ФОП Міроновій В.М.
На думку скаржника, вищевказане рішення виконавчого комітету Скадовської міської ради було прийнято всупереч законній процедурі прийняття рішень виконавчим органом місцевого самоврядування.
Клопотання, поданим до суду 02.03.2021, відповідач пояснював суду, що факт прийняття рішення №242 від 01.10.2020 потягнув за собою видачу паспорту прив`язки на місце 3с (після об`єднання) ФОП Міроновій В.М., через 7 днів після прийняття рішення, та просив зупинити провадження у справі до закінчення адміністративного провадження.
Додатково апелянт зазначив, що паспорт прив`язки виданий 08.10.2020. Відповідно до п.26 р.2 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності 21.10.2011 №244 дія паспорту прив`язки ТС анулюється за умов: не встановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив`язки ТС.
А тому на думку скаржника, Скадовська міська рада зобов`язана анулювати вищевказаний паспорт прив`язки виданий ФОП Міроновій В.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Іванової Людмили Віталіївни на рішення Господарського суду Херсонської області від „31» березня 2021р. у справі № 923/1273/20; призначено розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Іванової Людмили Віталіївни на 29 липня 2021 року о 10:00 год.
04.06.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області надійшли пояснення по справі, відповідно до яких остання вважає, що суд першої інстанції ухвали в рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, з`ясувавши всі обставини, що мають значення для справи та які є доведеними; висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, а тому Рада просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення Господарського суду Херсонської області від 31.03.2021 у справі №923/1273/20 без змін.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 клопотання Скадовської міської ради Скадовського району Херсонської області про проведення судового засідання, призначеного на 29 липня 2021р. о 10:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; судове засідання ухвалено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення EasyCon .
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 клопотання Фізичної особи-підприємця Іванової Людмили Віталіївни про проведення судового засідання, призначеного на 29 липня 2021р. о 10:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; судове засідання ухвалено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення EasyCon .
У судовому засіданні в режимі відеоконференції 29.07.2021 року представник позивача та третьої особи - Скадовська міська рада Скадовського району Херсонської області, заперечували проти задоволення апеляційної скарги.
Представники скаржника та третьої особи - ПП "Еверест" в судове засідання не з`явились.
Враховуючи належне повідомлення вказаних учасників справи про час, дату та місце судового засідання, явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість завершення апеляційного розгляду по суті без участі вказаних представників.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, судова колегія апеляційної інстанції дійшла наступних висновків.
Як встановлено господарським судом та перевірено під час апеляційного перегляду, Відділом містобудування, архітектури та земельних відносин виконавчого комітету Скадовської міської ради 08.10.2020 ФОП Міроновій В.М., після погодження місця розташування стаціонарної тимчасової споруди (т. 1 а.с. 9), виданий паспорт прив`язки стаціонарної тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (т. 1 а.с. 10) по вул. Джарилгацька, 153а, місце № 3с у м. Скадовську (реєстраційний номер паспорту прив`язки № 84-10/20Т).
Паспорт прив`язки дійсний до 08.10.2025 року.
Власником земельної ділянки у м. Скадовську по вул. Джарилгацька, 153-а, на якій у відповідності до вказаного паспорту ФОП Міронова В.М. має право встановити тимчасову споруду - є Скадовська міська рада. Кадастровий номер земельної ділянки, відповідно до публічної кадастрової карти України - № 6524710100:01:163:0003 (т.1 а.с. 20, 26).
Місця під № 3с та 4с були об`єднані в одне місце під № 3с (т. 1а.с. 20).
Станом на час розгляду справи на земельній ділянці (кадастровий номер 6524710100:01:163:0003) за адресою: вул. Джарилгацька, місця № 3с та 4с, м. Скадовськ, встановлені дві тимчасові споруди стаціонарного типу (кіоски) ФОП Івановою Людмилою Віталівною.
Вищезазначені обставини стали підставою для звернення ФОП Міронової В.М. до місцевого господарського суду із вказаною позовною заявою.
Предметом розгляду у цій справі є вимоги позивачки про зобов`язання ФОП Іванову Л.В. за власні кошти демонтувати самовільно встановлені нею тимчасові споруди на місцях № Зс та № 4с по вул. Джарилгацькій, 153а у м. Скадовську на земельній ділянці з кадастровим № 6524710100:01:163:0003.
Предметом доказування у справі є - наявність або відсутність законних підстав у ФОП Іванової Л.В. для встановлення стаціонарних тимчасових споруд на місцях № 3с та № 4с по вул. Джарилгацькій, 153а у м. Скадовську на земельній ділянці з кадастровим № 6524710100:01:163:0003.
Колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду Херсонської області про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Згідно із частинами другою та третьою статті 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Якщо тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності є МАФом, її встановлення здійснюється відповідно до Закону України Про благоустрій населених пунктів .
Частиною четвертою вказаної статті встановлено, що розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.
Механізм розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності регулюється Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1330/20068 (далі - Порядок).
Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 Порядку ТС - це одноповерхова споруда, що встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. ТС можуть бути пересувними та стаціонарними.
Пунктом 2.1 Порядку встановлено, що підставою для розміщення тимчасових споруд є паспорт прив`язки.
Паспорт прив`язки оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти днів з дня подання зазначеної заяви (пункт 2.7. Порядку).
У пункті 2.20 Порядку зазначено, що встановлення тимчасових споруд здійснюється відповідно до паспорта прив`язки.
За приписами п. 2.21 Порядку відхилення від паспорта прив`язки ТС не допускається.
Відповідно до п. 2.23 Порядку після розміщення ТС замовник подає до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або відповідної районної державної адміністрації письмову заяву за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку, у якій зазначає, що він виконав вимоги паспорта прив`язки.
Згідно з п. 2.27 Порядку дія паспорта прив`язки ТС анулюється за таких умов:
- недотримання вимог паспорта прив`язки при її встановленні;
- невстановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив`язки;
- надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, під час підготовки паспорта прив`язки ТС.
Пунктом 2.30. Порядку передбачено, що у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення ТС, така ТС підлягає демонтажу.
Отже, ураховуючи вимоги наведених законодавчих положень, демонтажу підлягають малі архітектурні форми, тимчасові споруди, які розміщені (встановлені) самовільно, тобто без погодження з відповідними органами місцевого самоврядування і отримання відповідної дозвільної документації, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився.
Як встановлено господарським судом, власником земельної ділянки (кадастровий№ 6524710100:01:163:0003) являється Скадовська міською радою Херсонської області в особі відділу містобудування, архітектури та земельних відносин виконавчого комітету Скадовської міської ради, у межах повноважень, наданих законодавством України, на підставі, зокрема пунктів 2.7 і 2.10, позивачці видано паспорт прив`язки стаціонарної тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності по вул. Джарилгацька, 153а, місце № 3с у м. Скадовську.
Станом на час розгляду справи вищезазначений паспорт прив`язки, виданий позивачці у встановленому законом порядку не призупинений і не скасований.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, погоджується з вірним висновком суду першої інстанції та вважає, що ФОП Міронова В.М. має законне право на розміщення стаціонарної тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (а.с. 10) по вул. Джарилгацька, 153а, місце № 3с у м.Скадовську.
У той же час, як вірно встановлено господарським судом та не заперечується відповідачем, останній паспорти прив`язки тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності по вул. Джарилгацька, 153а, м не видавалися.
Крім того,господарським судом було встановлено, що рішенням виконавчого комітету Скадовської міської ради № 47 від 24.02.2000 ПП Еверест (т. 1а.с. 74) надано земельну ділянку площею 0,24 га. у м. Скадовськ по вул. Комсомольській, 153, у тимчасове користування строком на 5 років.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 24.12.2010 у справі №14/317-ПД-07 (набрало законної сили 11.01.2011 року) за позовом Скадовської міської ради до Приватного підприємства "Еверест" про визнання договорів недійсними та усунення перешкод в користуванні майном, позов Скадовської міської ради задоволено; визнано недійсним на майбутнє договір б/н від 18.05.2004 року, укладений між Скадовською міською радою (м.Скадовськ Херсонської області, вул.Гагаріна,63, код ЄДРПОУ 26285017) та Приватним підприємством "Еверест" (м. Скадовськ Херсонської області, вул.Чапаєва,14, код ЄДРПОУ 30496328) про оренду 0,2632 га землі по вул. Комсомольській у м. Скадовську Херсонської області під розміщення продовольчо-промислового ринку.
Отже, право користування ПП Еверест вищезазначеною земельною ділянкою припинено на підставі рішення суду.
Окрім того, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21.11.2011 р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2013 р. по справі № 2-а-4382/11/2170, за позовом Скадовської міської ради Херсонської області до відділу Держкомзему в Скадовському районі Херсонської області, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Приватного підприємства "Еверест", про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, позов задоволено. Визнано протиправними дії відділу Держкомзему в Скадовському районі Херсонської області щодо відмови скасувати державну реєстрацію договору б/н від 18.05.2004 р., укладеного між Скадовською міською радою та ПП "Еверест" про оренду 0,59 га землі по пров. Торговому у м. Скадовську під розміщення промислового ринку та договору б/н від 18.05.2004 р., укладеного між Скадовською міською радою та ПП "Еверест" про оренду 0,2632 га землі по вул. Комсомольській у м. Скадовську під розміщення продовольчо-промислового ринку. Зобов`язано відділ Держкомзему в Скадовському районі Херсонської області скасувати державну реєстрацію договору б/н від 18.05.2004 р., укладеного між Скадовською міською радою та ПП "Еверест" про оренду 0,59 га землі по пров. Торговому у м. Скадовську під розміщення промислового ринку та договору б/н від 18.05.2004 р., укладеного між Скадовською міською радою та ПП "Еверест" про оренду 0,2632 га землі по вул. Комсомольській у м. Скадовську під розміщення продовольчо-промислового ринку.
За таких обставин, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - ПП Еверест не є користувачем земельної ділянки площею 0,2632 га з кадастровим номером № 6524710100:01:163:0003, на якій позивачці надано право на встановлення тимчасової споруди у відповідності до паспорту прив`язки ТС № 84-10/20Т від 08.10.2020 р. та на якій відповідачка розмістила належні їй тимчасові споруди.
Рішенням LXVIII сесії VII скликання від 23.09.2019 № 1056 було відмовлено ПП Еверест у продажу земельної ділянки площею 0,26 га під існуючим продовольчо-промисловим ринком по вул. Джарилгацькій (т. 1 а.с. 20).
Як зазначалось вище, зазначена земельна ділянка є комунальною власністю Скадовської міської ради Херсонської області, право власності за якою зареєстроване з 16.01.2017 р. (т. 1а.с. 20, 115).
Крім того, рішенням Господарського суду Херсонської області від 06.10.2009 по справі №14/333-ПН-08 (набрало законної сили 03.03.2010 року) за ПП Еверест визнано право власності на такі об`єкти нерухомості: промислово-продовольчий ринок по вул. Комсомолській, б/н у м. Скадовськ, що складається з Літера А - торговий прилавок з навісом; Літера Б - торговий прилавок з навісом; Літера В - торговий прилавок; Літера Г - сміттєзбірник; Літера "ЕГ"- водопровід; Літера І - вимощення; Літера "II"- майданчик для парковки автомобілів та торгівлі з них, 8 Літера "III"- огорожа з металевих секцій з бетонним фундаментом.
За таких обставин, спірні тимчасові споруди не входять до числа належних ПП Еверест об`єктів, право власності на які було визнано у судовому порядку.
Також, у договорах про надання торгових місць від 01.01.2010 № 115, від 01.01.2015 № 115, від 01.01.2020 № 115, укладених між ПП Еверест та ФОП Івановою Л.В., зазначено, що останній надаються торгівельні місця № 2 та № 2а, у той час як предметом розгляду справи № 923/1273/20 є тимчасові споруди розміщені на місцях № 3с та 4с по вул. Джарилгацькій, 153-а у м. Скадовську.
Окрім того, як вірно встановлено господарським судом, вказані місця за №№ 3с та 4с були визначені у комплексній схемі розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності в м. Скадовську, затвердженій рішенням виконавчого комітету Скадовської міської ради № 5 від 18.01.2017 Про затвердження комплексних схем розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності в м. Скадовську .
Місця під № 3с та 4с були об`єднані в одне місце під № 3с.
Також, виконавчим комітетом Скадовської міської ради 21.10.2020 за № 03-13/909 ФОП Івановій Л.В. надсилалася претензія (т. 1 а.с. 21), відповідно до якої, з квітня 2019 року відповідачку, як суб`єкта господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність на території м. Скадовська та використовує тимчасові споруди без дозвільних документів, було попереджено про необхідність терміново звернутися до відділу містобудування, архітектури та земельних відносин виконавчого комітету міської ради для оформлення дозвільних документів для розміщення ТС на території міста Скадовськ. Зазначено, що станом на липень 2020 року документи оформлено не було. Повідомлено ФОП Іванову Л.В. про надіслання їй претензії із повідомленням про демонтаж двох ТС стаціонарного типу, розміщених по вул. Джарилгацька, 153а місця № 3с та 4с, у 10-денний термін та звільнення зайнятої земельної ділянки комунальної власності.
Як наслідок, виконавчий комітет Скадовської міської ради вимагав здійснити демонтаж тимчасових споруд, які належать відповідачці, у 7 денний термін. Повідомлено, що, уразі невиконання вимоги в зазначений термін, споруди будуть демонтовані.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Отже, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється зокрема шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Частиною 1 ст. 212 Земельного кодексу України визначено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування. Частиною 2 цієї ж статті вказано, що повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначає, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Отже, розміщення малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки і тягнути за собою наслідки, визначені статтею 212 ЗК України.
За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за відсутності рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування, юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку комунальної форми власності, а тому розміщення відповідачкою ТС за відсутності документів, які підтверджують право користування земельною ділянкою комунальної власності, право розпорядження якою належить до компетенції Ради, паспорту прив`язки тимчасової споруди, не можна визнати законним.
Аргументи скаржника щодо відсутності підстав для задоволення позову не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, не відповідають встановленим фактичним обставинам справи та не спростовують законних і обґрунтованих висновків суду першої інстанції у даній справі.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладене та враховуючи встановлені обставини даної справи, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого суду - без змін як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Порушення судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні даного спору по суті, судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому доводи скаржника в цій частині не приймаються до уваги.
Принцип змагальності (ст. 13 ГПК України) та принцип рівності сторін (ст. 7 ГПК України), які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.
Місцевим господарським судом при прийнятті рішення було дотримано вказаних принципів та забезпечено сторонам справедливий судовий розгляд, взято до уваги інтереси учасників справи та почуто їх, що відповідає вимогам ГПК України та п. 1 ст. 6 Конвенції.
Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.
З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Іванової Людмили Віталіївни залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Херсонської області від 31.03.2021 у справі №923/1273/20 - без змін.
Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.
Повний текст постанови
складено та підписано
30.07.2021р.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя Я.Ф. Савицький
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 29.07.2021 |
Оприлюднено | 30.07.2021 |
Номер документу | 98667651 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Колоколов С.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні