Ухвала

від 23.07.2021 по справі 908/3392/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 908/3392/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючий, Банаська О.О., Огородніка К.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві з доданими до неї матеріалами

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2021

у справі № 908/3392/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Трейдхолдинг"

до 1) Державної податкової служби України; 2) Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

в межах справи №908/3392/19

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Трейдхолдинг",-

ВСТАНОВИВ:

Безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ДПС у м. Києві на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2021 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.01.2020 у справі №908/3392/19, разом із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, яке міститься в тексті касаційної скарги.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.06.2021 витребувано із Господарського суду Запорізької області / Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/3392/19, оскільки касаційна скарга ГУ ДПС у м. Києві надійшла безпосередньо до Касаційного господарського суду без матеріалів справи.

Витребувані матеріали справи № 908/3392/19 надійшли до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Перевіривши матеріали справи № 908/3392/19, доводи касаційної скарги ГУ ДПС у м. Києві та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.01.2020 у справі №908/3392/19, позовні вимоги ТОВ "ТД "Трейдхолдинг" задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України, які полягають у зупиненні реєстрації податкових накладних ТОВ "ТД "Трейдхолдинг" від 08.10.2018 № 431, від 05.10.2018 № 433, від 09.10.2018 № 444, від 12.10.2018 № 445, від 09.07.2019 №№696,697,698,699,700,701,702, від 12.07.2019 №703, від 16.07.2019 №704,705,708 від 24.07.2019 №706, від 21.07.2019 №707, від 23.07.2019 №709, 710, 711, від 31.07.2019 №712,713. Зобов`язано ДФС України зареєструвати податкові накладні ТОВ "Торговий дім "Трейдхолдинг" від 08.10.2018 № 431, від 05.10.2018 № 433, від 09.10.2018 № 444, від 12.10.2018 № 445, від 09.07.2019 №№ 696, 697, 698, 699, 700, 701, 702, від 12.07.2019 №703, від 16.07.2019 №704,705,708 від 24.07.2019 №706, від 21.07.2019 №707, від 23.07.2019 №709, 710, 711, від 31.07.2019 №712,713 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх фактичного подання.

Як також вбачається із матеріалів справи, рішення Господарського суду Запорізької області від 30.01.2020 у справі №908/3392/19 було підписано 03.02.2020, отже останнім днем строку, для апеляційного оскарження даного рішення, з урахуванням вимог ст. 256 ГПК України, було 24.02.2020.

ГУ ДПС у м. Києві 12.04.2021 подано до апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення господарського суду першої інстанції від 30.01.2020 у справі №908/3392/19, яке було підписано 03.02.2020 разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, яке обгрунтовано тим, що скаржник вже звертався в межах 20 денного строку, встановленого для оскарження рішення суду з апеляційною скаргою та зазначає, що нормами процесуального законодавства не визначено чітко строків на повторне звернення, зокрема, з апеляційною скаргою, оскільки неможливо подати апеляційну скаргу, яку повернуто скаржнику, в строки визначені на оскарження рішення суду першої інстанції, а відтак звернення сторони із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі №908/3392/19 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.01.2020 у справі №908/3392/19 на підставі п. п. 1,2 ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.01.2020 у справі №908/3392/19, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини другої статті 256 ГПК. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги, з огляду на приписи статті 256 ГПК, повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Таким чином, у кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обгрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Як вбачається із матеріалів справи, до апеляційної скарги апелянтом додано клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, в обґрунтування якого останній зазначає, що вже звертався в межах 20 денного строку, встановленого для оскарження рішення суду з апеляційною скаргою, а нормами процесуального законодавства чітко не визначено строків на повторне звернення, зокрема, з апеляційною скаргою, оскільки неможливо подати апеляційну скаргу, яку повернуто скаржнику, в строки визначені на оскарження рішення суду першої інстанції, тому звернення сторони із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду.

Як також вбачається із матеріалів справи , ГУ ДПС у м. Києві оскаржується рішення господарського суду від 30.01.2020, яке було підписано 03.02.2020, отже останнім днем строку, для апеляційного оскарження даного рішення, з урахуванням приписів ст. 256 ГПК України було 24.02.2020.

Апеляційним судом встановлено, що ГУ ДПС у м. Києві тричі зверталось з аналогічними апеляційними скаргами на рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2020 у справі №908/3392/19, які залишалися без руху та поверталися Центральним апеляційним господарським судом з причин не усунення недоліків апеляційної скарги. При цьому до кожної апеляційної скарги останнім подавалося клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому апелянт посилався лише на повторне звернення з апеляційною скаргою, зазначаючи про поважність причин пропуску такого строку.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено апеляційним судом, що вчетверте апеляційну скаргу на вказане судове рішення, ГУ ДПС у м. Києві подано 12.04.2021, тобто із значним пропуском процесуального строку встановленого на апеляційне оскарження (понад 1 рік).

Імперативною нормою частини 2 статті 261 ГПК України встановлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Даною нормою врегульовано порядок вчинення процесуальної дії судом апеляційної інстанції, а саме, відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами, поданими з порушенням строку.

Встановивши відсутність винятків, визначених у пунктах 1, 2 частини 2 статті 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, незалежно від поважності причин пропуску строку скаржником на апеляційне оскарження (аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2018 у справі № 54/239).

Зазначений у частині 2 статті 261 ГПК України річний строк є присічним і не застосовується лише у двох випадках, вказаних у тій же нормі.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку , що наведені скаржником обставини не є, у розумінні статті 261 ГПК України, обставинами, які надавали б йому право звернення із апеляційною скаргою на судове рішення після спливу 1 року з дня складання повного тексту рішення.

Крім того, апеляційним судом враховано, що відповідно до прецедентної практики Європейського Суду з прав людини одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010).

Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

Таким чином, з урахуванням встановленого апеляційним судом, враховуючи подання скаржником апеляційної скарги на рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2020 у справі № 908/3392/19 після спливу річного строку та відсутність випадків, передбачених п.п. 1,2 ч. 2 ст. 261 ГПК України, апеляційний господарський суд дійшов вірних висновків про відмову ГУ ДПС у м. Києві у відкритті апеляційного провадження.

Суд апеляційної інстанції приймаючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.01.2020 у справі № 908/3392/19 діяв відповідно до вимог ГПК України та у межах повноважень, передбачених процесуальним законом.

Відповідно до п. 2 абз. 1 ч. 2 ст. 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Доводи, касаційної скарги ГУ ДПС у м. Києві, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції , які викладені в оскаржуваній ухвалі та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм процесуального права, оскільки їх застосування чітко передбачене ГПК України.

Зазначене повністю узгоджується з правовими позиціями Європейського суду з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі №908/3392/19, з підстав передбачених п. 2 ч. 2 ст. 293 ГПК України, оскільки правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

У зв`язку з відмовою ГУ ДПС у м. Києві у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 908/3392/19, клопотання про відстрочення сплати судового збору судом не розглядається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 234, п. 2 абз. 1 ч. 2 ст. 293 ГПК України, Суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі №908/3392/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий, суддя Ткаченко Н.Г.

Судді Банасько О.О.

Огороднік К.М.