Ухвала

від 28.07.2021 по справі 127/5665/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

28 липня 2021 року

м. Київ

справа № 127/5665/19

провадження № 61-12374ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітов М. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 17 червня 2021 року за заявою ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Вінницького апеляційного суду від 22 лютого 2021 року у справі № 127/5665/19 за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Келецька, 78А до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Келецька, 78А про визнання незаконним рішення та стягнення матеріальної, моральної шкоди, завданої правлінням об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Вінницького міського суду від 16 грудня 2020 року позов об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Келецька, 78А (далі - ОСББ Келецька, 78А ) задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ Келецька, 78А заборгованість по обов`язковим внескам співвласників в сумі 3 512,70 грн, 442,80 грн - інфляційні втрати та 368 грн - 3% річних. Вирішено питання розподілу судових витрат.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2020 року оскаржено ОСОБА_1 в апеляційному порядку.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 22 лютого 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2020 року із доказами, що підтверджують дату його отримання.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 18 травня 2021 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2020 року відмовлено.

25 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького апеляційного суду із заявою про виправлення описки в ухвалі Вінницького апеляційного суду від 22 лютого 2021 року.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 17 червня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Вінницького апеляційного суду від 22 лютого 2021 року відмовлено.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Зміст заяви про виправлення описки свідчить, що жодним чином не впливає на правосудність даного судового рішення та можливість його реалізації.

ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 23 липня 2021 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 17 червня 2021 року. Посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву.

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала апеляційного суду винесена при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права .

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

У частині першій статті 269 ЦПК України передбачено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності .

Встановивши, що відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про виправлення описки в ухвалі Вінницького апеляційного суду від 17 червня 2021 року .

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали апеляційного суду свідчить, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 17 червня 2021 року за заявою ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Вінницького апеляційного суду від 22 лютого 2021 року у справі № 127/5665/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. Ю. Тітов