Ухвала

від 29.07.2021 по справі 521/4697/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/4697/19

Провадження по справі № 1-кп/522/1673/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді- ОСОБА_1 ,

при секретарях- ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Одеси клопотання про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроджененця м. Одеси, громадянина України, українця, маючого вищу освіту, одруженого, який є ФОП ОСОБА_4 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

який підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_5 ,

захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ,- адвоката ОСОБА_6 про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12015160000000756 від 02.10.2015р.

В обґрунтування своїх доводів захисника та обвинуваченого ОСОБА_4 повідомляють, що в обвинувальному акті відсутні конкретні та відокремлені обставини, які б вказували на факт злочинної змови між ОСОБА_4 та директором ТОВ «Держбуд» (ЄДРПОУ 36155606) Особою-1. Так в обвинувальному акті відсутня інформація про точний час і місце виготовлення директором ТОВ «Держбуд» (ЄДРПОУ 36155606) Особою-1 акту приймання будівельних робіт, вказано лише, що це було зроблено на робочому' місці, без наведення адреси або хоча б назви міста. Не наведено, де саме відбувались зустрічі ОСОБА_4 та директора ТОВ «Держбуд» (ЄДРПОУ 36155606) Особи -1, відсутні посилання на те, яким чином вони домовлялись, як наполягає слідство, про видачу службовою особою завідомо підробленого офіційного документу, а саме: акту приймання виконаних будівельних робіт за 2014 рік по договору № 31 від 08 грудня 2014 року, що передувало цим подіям. Не зрозуміло, чи встановлено слідством як діяли обвинуваченні у змові - особисто або через третіх осіб.

В зазначеному обвинувальному акті формулювання обвинувачення викладено в порушення п. 13 ч.1 ст. 3КПК України, оскільки обвинувальний акт конкретно, не містить детального опису всіх елементів складу кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому.

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України, оскільки в ньому не зазначено жодних мотив злочину, передбаченого ч.2 ст.27 та ч.1 ст.366 КК України.

Органом досудового розслідування не встановлено подію кримінального правопорушення, що робить неможливим встановлення суті обвинувачення висунутого ОСОБА_4 .

Висунуте обвинувачення ОСОБА_4 є неконкретним, незрозумілим, що порушує його право на захист.

Враховуючи важливість наявності в обвинувальному акті всіх саме встановлених та доведених обставин справи, адвокат вважав за необхідне наполягати на його поверненні до прокуратури Одеської області.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання захисника в повному обсязі та просив винести рішення про направлення обвинувального акту прокурору.

Прокурор заперечував щодо задоволення вимог, викладених у клопотанні захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , вважаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Розглянувши клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 ,- обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно із вимогами ст. 291 КПК України, обвинувальний актмає містити: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими,правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність таформулювання обвинувачення, і т.д.

Дослідивши обвинувальний акт по зазначеному кримінальному провадженню, суд вважає, що він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Так, в обвинувальному акті стосовно обвинуваченого, всупереч вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України, не викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, що у свою чергу фактично призводить до порушення права обвинуваченого на захист, так як обмежує його у здійсненні цього права.

В обвинувальному акті відсутні обставини, які б вказували на факт злочинної змови між ОСОБА_4 та директором ТОВ «Держбуд» (ЄДРПОУ 36155606) Особою-1. Відсутня інформація про точний час і місце виготовлення директором ТОВ «Держбуд» (ЄДРПОУ 36155606) Особою-1 акту приймання будівельних робіт. Не наведено місце відбування зустрічей ОСОБА_4 та директора ТОВ «Держбуд» (ЄДРПОУ 36155606) Особою-1. Обвинувальний акт не містить відомостей, яким чином обвинувачені діяли у змові - особисто або через третіх осіб. Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України, оскільки в ньому не зазначено жодних мотивів злочину, передбаченого ч.2 ст.27 та ч.1 ст.366 КК України.

Таким чином, обвинувальний акт не містить відомостей щодо подій кримінального правопорушення, що робить неможливим встановлення суті обвинувачення, висунутого ОСОБА_4 .

Відповідно до припису п.5 ч.2 ст.291 КПК України, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладення фактичних обставин кримінального правопорушення з посиланнями на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність.

Відсутність в обвинувальному акті фактичних обставин і конкретного формулювання обвинувачення унеможливлює якісний і повний захист обвинуваченого від пред`явленого йому обвинувачення, і як наслідок, має бути беззаперечною підставою для скасування вироку.

Наприклад, у рішенні Європейського суду з прав людини від 26.06.2008, ухваленому у справі «Ващенко проти України», зазначено: «Обвинувачення для цілей п.1 ст.6 конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п.51)».

У рішенні від 25.07.2000, ухваленому у справі «Маттоціа проти Італії», детальніше прописано: «Обвинувачений у скоєнні злочину має бути негайно і детально поінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п.«b» ч.3 ст.6 конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи причини зміни обвинувачення».

У рішенні від 09.10.2008, прийнятому у справі «Абрамян проти Росії», вказано: «Деталі скоєння злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він офіційно вважається письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення».

В цьому ж рішенні ЄСПЛ нагадав, що положення пп.«а» п.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, правової кваліфікації, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду.

Крім того, Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії», від 09.10.2008 року зазначив, що у тексті п.п. «а» п.3 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, в якому йдеться про право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення, (рішення від 19.12.1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії № 9783/82, п.79).

У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду, (рішення від 25 березня 1999 року у справі «Пельсє та Сассі проти Франції», (ВП) № 25444/94, п.52; рішення від 25 липня 2000 року у справі «Матточіа проти Італії», № 23969/94, п. 58, рішення від 20 квітня 2006 року у справі «І.Н. та інші проти Австрії», № 42780/98, п.34).

Відповідно до ст.2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу й щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Застосування належної процедури fair procedure (в європейській системі), dut procуes (в американській системі) є одним зі складових елементів принципу верховенства права, передбачає в тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.

Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд.

Відповідно до ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, у тому числі повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.

Неналежне виконання уповноваженими особами вимог ст. 291 КПК України унеможливлює призначення кримінального провадження до судового розгляду, в зв`язку з чим обвинувальний акт слід повернути прокурору для усунення виявлених недоліків при його складанні.

Одночасно суд зазначає, що у підготовчому судовому засіданні судом не досліджувались обставини, зокрема чи містять дії обвинуваченого ОСОБА_4 ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки ці обставини підлягають перевірці судом в ході судового розгляду, відповідно до вимог КПК України.

Неналежне виконання уповноваженими особами вимог ст. 291 КПК України унеможливлює призначення кримінального провадження до судового розгляду, в зв`язку з чим обвинувальний акт слід повернути прокурору для усунення виявлених недоліків при його складанні.

Окрім цього, суд враховує в рамках вказаного кримінального провадження, судом ухвалою від 13 грудня 2019 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.27, ч. 1 ст. 366 КК України, вже був повернутий прокурору через невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України, проте вказані недоліки, які були вказані в ухвалі суду від 13.12.2019 року, усунені прокурором не були, у зв`язку із чим обвинувальний акт повторно підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали суду.

Керуючись ст. 314 316, 291 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України, повернути прокурору через невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України.

На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.

СуддяПриморського районного суду

м. Одеси ОСОБА_1

29.07.2021