Ухвала

від 27.07.2021 по справі 495/3079/20

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/3079/20

Номер провадження 2/495/871/2021

27 липня 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Боярського О.О.,

при секретарі Рачицькій І.А.,

розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Боярського О.О. як головуючого від участі у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поділ спадкового майна, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поділ спадкового майна.

26.07.2021 року до канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Боярського О.О. як головуючого від участі у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поділ спадкового майна, яка мотивована наступним.

Заявник вказує, що 22.07.2021 року вона подала до суду заяву про забезпечення позову, у якій просила в порядку забезпечення позову ухвалити рішення, яким заборонити реєструвати право власність на спірний спадковий будинок під АДРЕСА_1 на будь-яку особу, крім малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опікуном якого є мати ОСОБА_2 , що проживає зі своїми малолітніми дітьми у спадковому батьківському домі у с. Шабо, Білгород-Дністровського району Одеської області .

Однак, ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23.07.2021 року заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поділ спадкового майна повернуто заявнику з у зв`язку з тим, що її подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу.

Заявник вважає, що суддя Боярський О.О. висловивши свою думку в ухвалі про повернення заяви про забезпечення позову продемонстрував свою неупередженість та об`єктивність, у зв`язку з чим не може брати участь у справі.

В судове засідання сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися.

Дослідивши матеріали справи та доводи поданої заяви суд приходить до висновку про необхідність задовольнити заяву з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1-4 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно із ст.36 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах Білуха проти України , Салов проти України , Мироненко і Мартенко проти України , Фельдман проти України ) вимога безсторонності характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий -у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін. Тобто, наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критерієм.

Жодний факт, яким створюється навіть підозра у втручанні у процес правосуддя, не повинен мати місця.

Сам факт недовіри особи може створити враження необ`єктивності та неупередженості суддів розгляді даної справи, а відтак в майбутньому стане причиною недовіри до об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі і сумніву щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд.

Другим показником Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року №2006/23 визначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. При виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів. Суддя по можливості обмежує себе у здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та виносити рішення у справах. Перед розглядом справи (про який відомо, що він відбудеться, або це тільки передбачається) суддя утримується від будь-яких коментарів, що могли б з огляду на розумну оцінку ситуації якимось чином вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, зокрема, у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

У рішенні ЄСПЛ Skrlj v. Croatia Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-який служитель Феміди, щодо якого є підстави сумніватися в неупередженості, повинен усунутися від розгляду справи.

В постанові Великої палати Верховного Суду від 04.02.2020 року у справі № 908/137/18 зроблено висновок, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у Справі Гаусшильдта (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46). Згідно з об`єктивним критерієм Велика палата Верховного Суду зазначила, що необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані. Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Проте, заява судді-доповідача у даній справі про відвід від розгляду справи була задоволена Великою палатою Верховного Суду, з тих підстав, щоб за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді-доповідача під час вирішення справи.

Верховний Суд у постанові від 10.09.2019 року у справі № 157/2932/17 дійшов до висновку про необхідність судді заявити самовідвід, оскільки зазначена обставина, виходячи з положень п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК, викликала сумнів у його неупередженості.

Викладені заявником доводи щодо можливої упередженості судді Боярського О.О. у розгляді цієї справи, на думку суду, є її суб`єктивним висновком на яке вона має право.

На підставі викладеного, задля того щоб у сторін не виникало будь яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді, з метою виключення всіх обставин, які можуть в подальшому викликати сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Боярського О.О. при розгляді даної справи, суд вважає за необхідним задовольнити заяву ОСОБА_1 про відвід судді.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 258 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Боярського О.О. як головуючого від участі у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поділ спадкового майна - задовольнити.

Відвести суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярського О.О. від розгляду справи № 495/3079/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поділ спадкового майна.

Передати цивільну справу 495/3079/20 до канцелярії суду для її подальшого автоматизованого розподілу у відповідності до ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О.Боярський