Ухвала

від 02.08.2021 по справі 128/2088/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 128/2088/20

Провадження № 22-ц/801/1863/2021

Категорія: 39

Головуючий у суді 1-ї інстанції Вохмінова О. С.

Доповідач :Матківська М. В.

УХВАЛА

02 серпня 2021 рокуСправа № 128/2088/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді Матківської М. В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Шевченком Андрієм Вікторовичем,

на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 травня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

встановив:

28 липня 2021 року до Вінницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 травня 2021 року у цивільній справі № 128/2088/20, яка подана адвокатом Шевченком А. В.

30 липня 2021 року згідно запиту до апеляційного суду надійшли матеріали цивільної справи № 128/2088/20.

В апеляційній скарзі представник позивача просить визнати поважними причини пропуску строку для подання апеляційної скарги та поновити такий строк, пославшись на те, що оскаржуване рішення він засобами поштового зв`язку не отримував, а дізнався про нього з Єдиного державного реєстру судових рішень 01 липня 2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 354 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Із матеріалів справи слідує, що 24 травня 2021 року суд першої інстанції оголосив вступну та резолютивну частини рішення; представник позивача - адвокат Шевченко А. В. був присутній в судовому засіданні 24 травня 2021 року (а. с. 203-204, 205). Повний текст судового рішення складено 04 червня 2021 року.

Згідно з ч. 3 ст. 272 ЦПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня.

Відповідно до ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

В матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа, згідно якої документ в електронному вигляді Рішення Вінницького міського суду міста Вінниці від 24.05.2021 по справі № 128/2088/20 було надіслано 09.06.2021 11:55:01 одержувачу на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 ; документ доставлено до електронної скриньки 09.06.2021 12:38:26 (а. с. 210). Отже, оскаржуване рішення було надіслано представнику позивача - адвокату Шевченку А. В. 09 червня 2021 року на електронну адресу, яку він зазначав у поданих ним до суду першої інстанції заявах, а тому датою вручення представнику позивача копії судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на таку електронну адресу, тобто - 09 червня 2021 року.

Апеляційну скаргу представник позивача подав до суду через відділення поштового зв`язку лише 26 липня 2021 року, тобто з пропуском встановлених ч. 1 та ч. 2 ст. 354 ЦПК України строків.

Посилання представника позивача як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду на те, що про оскаржуване рішення йому стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень 01 липня 2021 року, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи.

Крім того, слід зазначити, що згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка оскаржує судове рішення, та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку апеляційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження остаточного судового рішення є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Пономарьов проти України від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності.

Зважаючи на те, що відповідно до приписів ч. 5, 6 ст. 272 ЦПК України копію оскаржуваного рішення суду представнику позивача - адвокату Шевченку А. В. вручено 09 червня 2021 року шляхом надсилання на офіційну електронну адресу, зазначену ним у поданих до суду першої інстанції заявах, а апеляційну скаргу він подав до суду лише 26 липня 2021 року; а також те, що представник позивача був присутнім в судовому засіданні 24 травня 2021 року та йому було відомо про ухвалене судом рішення, і добросовісно користуючись своїми процесуальними правами, з метою оскарження рішення у встановлений процесуальним законом строк, представник позивача мав можливість ознайомитись зі змістом оскаржуваного судового рішення, яке надійшло йому на електронну пошту, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень, де рішення було оприлюднено 10 червня 2021 року, апеляційний суд вважає, що неведені представником позивача підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду не можуть вважатися поважними, оскільки вони не є об`єктивно непереборними та такими, що не залежали від його волевиявлення, не пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, а саме звернення до суду із апеляційною скаргою. Крім того, зазначені представником позивача підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, а саме те, що про рішення суду йому стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень 01 липня 2021 року, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення.

За наведених обставин апеляційну скаргу представника позивача слід залишити без руху та роз`яснити йому право на звернення до апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якій зазначити інші поважні підстави для поновлення такого строку та надавши відповідні докази.

Крім того, апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог п. 3 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, згідно якої до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До апеляційної скарги представник позивача не додав документу про сплату судового збору або ж документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору. Натомість подав до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору, у якому зазначив, що Адвокатське об`єднання Всеукраїнське адвокатське об`єднання повинно було сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі, що випливає з домовленості між ними і клієнтом, проте на даний час АО Всеукраїнське адвокатське об`єднання не може сплатити судовий збір, оскільки відкритий у АТ КБ Приватбанк банківський рахунок заблоковано під час фінансового моніторингу. Для виправлення цієї ситуації скликаються загальні збори, які мають пройти в серпні 2021 року, а тому на даний час відсутня можливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Статтею 8 Закону України Про судовий збір передбачені умови, за яких суд може відстрочити та розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити особу від сплати судового збору. Такими умовами є, якщо: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже чинним законодавством не передбачено можливості відстрочення сплати судового збору позивачу - фізичній особі із зазначених у клопотанні підстав, а саме: у зв`язку із тим, що заблоковані рахунки адвокатського об`єднання, яке за домовленістю із клієнтом повинно було сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду.

Доказів того, що майновий стан позивача ОСОБА_1 перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, що могло б бути підставою для відстрочення сплати судового збору позивачем, суду не надано.

Безпідставне відстрочення сплати судового збору є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.

Європейський суд з прав людини зазначив, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. Poland ) від 19 червня 2001 року, пункт 59).

З огляду на викладене, клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору із зазначених ним підстав до задоволення не підлягає.

Позивач ОСОБА_1 має сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду в розмірі, визначеному підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір , відповідно до якого за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлено ставку судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Виходячи із ціни позову - 2 767 930,00 грн., за подання апеляційної скарги на рішення суду до сплати підлягає судовий збір в сумі 15 765,00 грн. (п`ятнадцять тисяч сімсот шістдесят п`ять гривень), який позивачу слід сплатити за такими реквізитами:

отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м. Вінниця/22030101; код отримувача за ЄДРПОУ 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA478999980313101206080002856; код класифікації доходу бюджету: 22030101.

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, у разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(дата оскарження) по справі

---

(номер справи), Вінницький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

До суду подати оригінал документу про сплату судового збору.

За наведених обставин, відповідно до ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги слід застосувати правила ст. 185 ЦПК України, залишивши її без руху.

Керуючись ст. 136, 185, 357 ЦПК України,

ухвалив:

Визнати наведені представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Шевченком Андрієм Вікторовичем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 травня 2021 року неповажними.

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 , поданого адвокатом Шевченком Андрієм Вікторовичем, про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Шевченком Андрієм Вікторовичем, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 травня 2021 року залишити без руху.

Роз`яснити скаржникові, що протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали він має право звернутись до апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, вказавши інші підстави для поновлення такого строку та надавши відповідні докази. У разі, якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Надати скаржникові строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали. В іншому випадку скарга буде вважатися неподаною та повернута особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя М. В. Матківська