Ухвала

від 26.07.2021 по справі 487/3775/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2021 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12021152030000731

за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах третьої особи ФОП ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 червня 2021 року.

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_7

представник власника майна адвокат ОСОБА_5 .

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 червня 2021 року задоволено клопотання заступника начальника СВ Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, вилучене 15.06.2021 в ході санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: системний блок "DELL " №14935608307; клавіатура "Real-EL"№RL1507MT10318; мишка "Genius" s/n X9F95254715689; монітор "LG" s/n 011TRAE2KB6; системний блок "DELL " №D20708UC088; мишка "SVEN" №SV1804MT34587; клавіатура "Real-EL"№RL1706MT10729; монітор "HP" s/n CNK125059S; монітор "SAMSUNG" HS19MTACSZ; монітор "HP" s/n CNK8250Q8S; монітор "HP" s/n CNK8081С52; монітор "HP" s/n 8250Q8Y; монітор "HP" № CNK928NQWL; монітор "SAMSUNG" s/n HA19HS4F409985B; монітор "HP" № CNK94909ВХ; системний блок "DELL " s/n 60D2W4J; системний блок "DELL " s/n HLXP3J; клавіатура "Real-EL"№RL1706MT08709; мишка "SVEN" №SV1806MT3689; мишка "SVEN" №SV1806MT34603; клавіатура "MAXTER" №RB111Y; системний блок "DELL " s/n BOW5W4J; системний блок "DELL " s/n 3V09X4J; клавіатура "VINEA" №KB30BK; клавіатура "Real-EL"№RL1706MT08782; мишка "SVEN" №SV1804MT34650; мишка "SVEN" №SV1804MT34659; системний блок "DELL " № 4R09X4T; системний блок "DELL " № DRVGP4T; клавіатура "VINEA" №KB30BK; клавіатура "Real-EL"№RL1706MT07808; мишка "SVEN" №SV1804MT34566; мишка "SVEN" №SV1804MT34600; системний блок "Frime" s/n 3076; мишка №MF104YB; клавіатура "Real-EL"№RL1706МT07804; роутер "merсusys" № 21861020111555; роутер "merсusys" № 2195765014925; роутер "netis" №SA3108S; камера спостереження "HIRVISION" (4 шт.); машинка модель 14D328B чорного кольору; камера спостереження "Alhua"; мобільний телефон "LG" imei : НОМЕР_1 "; мобільний телефон "Xiaomi" imei : НОМЕР_2 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Представник третьої особи адвокат ОСОБА_5 , просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання заступника начальника СВ Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, внесеному 01.06.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021152030000731 за ознаками кримінального правопорушення. передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, про арешт майна, вилучене під час обшуку.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Вважає, що слідчий судді дійшов помилкового висновку щодо відповідності вилученого майна речовим доказам.

Апелянт зазначає, що у клопотанні слідчого відсутнє обґрунтування наявності ризиків приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження майна.

Апелянт вважає, що для накладення арешту на тимчасово вилучене майно обов`язково повинна бути наявна обґрунтована підозра, але даному кримінальному провадженню ФОП ОСОБА_6 , який є власником тимчасово вилучених речей, на які слідчий просив накласти арешт не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

На думку апелянта, що частина вилученого майна, перелік якого наводить у своїй апеляційній скарзі, взагалі не відповідає критеріям речових доказів.

Встановлені слідчим суддею обставини.

Заступник начальникаСВ МиколаївськогоРУП ГУНП вМиколаївській області ОСОБА_8 в рамкахздійснення досудовогорозслідування кримінальногоправопорушення,відомості щодоякого 01.06.2021внесені доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12021152030000731,звернувся 16.06.2021до Заводськогорайонного судум.Миколаєва зклопотанням пронакладення арешту на майно, вилученого в ході санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Слідчий суддя, задовольняючи клопотання про арешт майна, дійшов висновку про доведеність існування сукупності підстав та розумних підозр вважати, що зазначені в клопотанні матеріальні об`єкти зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також у зв`язку із доведеністю слідчим наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, щодо можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. При цьому слідчим суддею враховано розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Позиції учасників судового розгляду.

В судовому засіданні апеляційного суду представник власника майна - адвокат ОСОБА_5 , доводи поданої апеляційної скарги підтримав.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити ухвалу слідчого судді без змін.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд встановив таке.

З огляду на викладені в апеляційній скарзі доводи, що представник третьої особи ознайомився з оскаржуваною ухвалою 08.07.2021, а апеляційна скарга подана до суду 13.07.2021, строк на подачу апеляційної скарги, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 395 КК України, не пропущено.

Що стосується доводів апелянта про незаконність оскаржуваної ухвали, апеляційний суд встановив таке.

Відповідно до положеньст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченихКПК УкраїниУкраїни.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 КПК УкраїниУкраїни.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З матеріалівпровадження вбачається,що СВ Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, відомості щодо якого 01.06.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021152030000731, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.

У клопотанні про арешт майна слідчим зазначено, що в приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , всупереч вимогам Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», з метою власного збагачення, організовано надання послуг в сфері грального бізнесу за допомогою комп`ютерів та планшетів, дане приміщення обладнане камерами зовнішнього спостереження, доступ до вказаних грального закладу надається лише перевіреним клієнтам.

15.06.2021 на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва проведено санкціонований обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено майно, на яке оскаржуваним рішенням накладено арешт.

16.06.2021 вилучене в ході обшуку майно, в рамках кримінального провадження №12021152030000731 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.203-2 КК України, визнано речовим доказом.

Слідчий в клопотанні зазначив, що вилучені вищезазначені предмети можуть бути використані як доказ факту чи обставин злочину передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, та в подальшому по вилученому будуть призначені експертизи, є необхідність накладення арешту.

Суд вважає, що слідчий суддя достатньо мотивував рішення про накладення арешту на майно, а доводи апелянта про скасування ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно, не є слушними, з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст.170КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

На думку апеляційного суду, стороною обвинувачення доведено наявність правових підстав для накладення арешту на майно, необхідність накладення якого обґрунтовано обумовлена потребою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховування, знищення або перетворення, що виправдовує таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Так, аналізуючи встановлені досудовим розслідуванням обставини кримінального провадження, суд дійшов обгрунтованого висновку, що наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 203-2 КК України.

Також наявніпідстави вважати,що вилученев ходіпроведеного 15.06.2021санкціонованого обшукуза адресою: АДРЕСА_1 ,під часякого виявленота вилученомайно,має доказовезначення укримінальному провадженні,та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Обставини кримінального провадження свідчать про те, що це майно може у собі містити відомості, які у подальшому будуть використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права ФОП ОСОБА_6 , і самеза такихумов може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий за погодженням з прокурором звернувся із клопотанням про накладення арешту на майно.

Щодо непред`явлення підозри, про що вказує в апеляційній скарзі представник третьої особи, то ця обставина не є підставою для відмови у накладенні арешту. Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. 376, 404, 405, 407 ч. 3, 422, 532 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах третьої особи ФОП ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Заводського районногосуду м.Миколаєва від17червня 2021року,якою накладено арешт на майно, вилучене 15.06.2021 в ході санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_9 -Губарєва