Ухвала

від 22.07.2021 по справі 433/1059/21

ТРОЇЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/1059/21

Провадження №2-з/433/4/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2021 року Суддя Троїцького районного суду Луганської області Суський О.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

До Троїцького районного суду Луганської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 надала заяву про забезпечення позову, згідно якої просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту у межах суми заборгованості на грошові кошти, рухоме і нерухоме майно, яке належить на праві власності (спільної сумісної власності) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження, а саме: об`єкт незавершеного будівництва, житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 ; 1/3 частину житлового приміщення - двокімнатної квартири АДРЕСА_2 ; земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,1288 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 4425455100:06:001:0662; земельну ділянку загальною площею 71600 м.кв., яка розташована в смт. Троїцьке Троїцького району Луганської області, кадастровий номер земельної ділянки 4425455100:06:001:0033.

Також ОСОБА_1 у своїй заяві про забезпечення позову просить обмежити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до закінчення провадження у справі, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд, вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову та матеріали поданої позовної заяви, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Пленум Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Метою забезпечення позову є реалізація виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Верховним Судом України у постанові від 25 травня 2016 року по справі № 6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З огляду на викладені обставини, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту у межах суми заборгованості на грошові кошти, рухоме і нерухоме майно ,яке належить відповідачам із забороною вчиняти будь-які дії щодо цього майна.

Згідно матеріалів поданої заяви про забезпечення позову ОСОБА_2 належить на праві власності об`єкт незавершеного будівництва, житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 .

При цьому, ОСОБА_3 належить на праві власності: 1/3 частина житлового приміщення - двокімнатної квартири АДРЕСА_2 ; земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 0,1288 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 4425455100:06:001:0662; земельна ділянка загальною площею 71600 м.кв., яка розташована в смт. Троїцьке Троїцького району Луганської області, кадастровий номер земельної ділянки 4425455100:06:001:0033.

При цьому, щодо вимог заявника заборонити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виїзд за межі України, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч.1, 2 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Згідно ст. 1 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в`їхати в Україну.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 6 цього Закону передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Статтею 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин заява про забезпечення позову у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, шляхом заборони виїзду відповідача за межі України не може бути задоволена, оскільки згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд вживає лише ті заходи забезпечення позову, які передбачені цим Кодексом. Заборона виїзду відповідача за межі України не може належати і до інших видів забезпечення позову.

Отже, суд приходить до висновку, що встановлення заборони виїзду за межі України як вид забезпечення позову не може бути застосовано до відповідачів, оскільки вони не є боржниками за рішенням суду, а тому заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 10, 149-150, 153, 154, 157, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, - задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову у межах суми заборгованості, що становить 2279223 (два мільйони двісті сімдесят дев`ять тисяч двісті двадцять три) гривні 92 копійки, шляхом накладення арешту на грошові кошти, рухоме і нерухоме майно, яке належить на праві власності (спільної сумісної власності) ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження, у тому числі на об`єкт незавершеного будівництва, житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 ;

Вжити заходи забезпечення позову у межах суми заборгованості, що становить 2279223 (два мільйони двісті сімдесят дев`ять тисяч двісті двадцять три) гривні 92 копійки, шляхом накладення арешту на грошові кошти, рухоме і нерухоме майно, яке належить на праві власності (спільної сумісної власності) ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження, у тому числі на: 1/3 частину житлового приміщення - двокімнатної квартири АДРЕСА_2 ; земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,1288 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 4425455100:06:001:0662; земельну ділянку загальною площею 71600 м.кв., яка розташована в смт. Троїцьке Троїцького району Луганської області, кадастровий номер земельної ділянки 4425455100:06:001:0033.

В іншій частині заяви про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Троїцький районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя О.І.Суський