Ухвала

від 21.07.2021 по справі 488/6602/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

21 липня 2021 року

м. Київ

справа № 488/6602/14-ц

провадження № 61-19052св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - прокурор Корабельного району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації та Державного підприємства Миколаївське лісове господарство ,

відповідачі: Миколаївська міська рада, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

третя особа - Реєстраційна служба Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11 червня 2019 року у складі судді Селіщевої Л. І. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Прокопчук Л. М., Самчишиної Н. В., Яворської Ж. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2014 року прокурор Корабельного району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (далі - Миколаївська ОДА) та Державного підприємства Миколаївське лісове господарство (далі - ДП Миколаївське лісове господарство ) звернувся до суду із позовом до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за участю третьої особи - Реєстраційна служба Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, про визнання незаконними та скасування рішень Миколаївської міської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та державного акту на право власності на земельну ділянку, та її витребування із незаконного володіння.

Позов мотивований тим, що проведеною прокуратурою перевіркою виявлено порушення вимог законодавства при передачі належних державі земельних ділянок у приватну власність.

Пунктом 87 розділу 1 рішення Миколаївської міськради від 19 грудня 2008 року № 31/39 ОСОБА_1 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1 000 кв. м за рахунок земель міста, не наданих у власність чи користування, з метою передачі її у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд на АДРЕСА_1 .

Пунктом 25 та 25.1 розділу 4 рішення Миколаївської міськради від 06 вересня 2010 року № 48/44 затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 803 кв. м за рахунок земель міста, не наданих у власність чи користування, зарахувавши її за функціональним використанням до земель житлової забудови, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель на АДРЕСА_1 .

На підставі зазначених рішень ОСОБА_1 отримала державний акт про право власності на земельну ділянку від 15 грудня 2010 року серії ЯЛ № 607613 з кадастровим номером 4810136600:05:001:0080, який зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011049800964.

Прокурор вважає, що зазначені рішення Миколаївської міськради прийняті із порушенням вимог чинного законодавства та із перевищенням повноважень Миколаївської міськради, мотивуючи це тим, що спірна земельна ділянка відноситься до земель державної власності, розпорядження якими здійснюється виключно органами державної виконавчої влади, а не органами місцевого самоврядування. Крім цього, земельна ділянка на момент прийняття оспорюваних рішень відносилась до складу земель державного лісового фонду урочища Жовтневе та перебувала у постійному користуванні ДП Миколаївське лісове господарство , не вилучалась у нього в установленому законом порядку, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не погоджувався із органами, в користування яких знаходилась земельна ділянка, і обов`язкова державна експертиза проекту землеустрою не проводилась.

Крім того, містобудівною документацією, діючою на момент прийняття Миколаївською міською радою рішень про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки та його затвердження, є діючий на той час Генеральний план розвитку міста Миколаєва, затвердженого постановою Радою Міністрів УРСР № 403 від 24 листопада 1986 року, відповідно до якого спірна земельна ділянка розташована на території зелених насаджень.

Згідно з Правилами використання та забудови території м. Миколаєва, затверджений рішенням Миколаївської міської ради від 17 жовтня 2003 року № 15/41, спірна земельна ділянка належить до ландшафтно-рекреаційної зони загальноміського значення, що підтверджується інформацією Миколаївської міської ради від 03 вересня 2014 року.

Надалі, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 10 травня 2012 року укладений договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки № 631, який посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіним Р. В.

Відповідно до зазначеного договору власником спірної земельної ділянки став ОСОБА_2 , який згодом отримав державний акт на право власності на земельну ділянку від 15 грудня 2010 року серії ЯЛ № 607613, який зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011049800964.

Між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 14 травня 2013 року укладений договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки № 1792, який посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Рябоконь К.Л.

Згідно із зазначеним договором власником спірної земельної ділянки став ОСОБА_3 , у зв`язку із чим Реєстраційна служба Миколаївського міського управління юстиції 14 травня 2013 року провела державну реєстрацію речового права на вказане нерухоме майно, запис № 914455.

Між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 06 червня 2013 року укладений договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки № НОМЕР_1 , на підставі якого ОСОБА_4 став власником спірної земельної ділянки, у зв`язку із чим Реєстраційна служба Миколаївського міського управління юстиції 06 червня 2013 року провела державну реєстрацію речового права на вказане нерухоме майно, запис № 1206477.

Між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 24 вересня 2013 року укладений договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки № 1661, на підставі якого ОСОБА_5 стала власником спірної земельної ділянки, у зв`язку із чим Реєстраційна служба Миколаївського міського управління юстиції 24 вересня 2013 року провела державну реєстрацію речового права на вказане нерухоме майно, запис № 2624545.

На підставі викладеного, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, прокурор просив суд:

- визнати поважними причини пропуску строку для звернення до суду із позовом та поновити позовну давність;

- визнати незаконним та скасувати пункт 87 розділу 1 рішення Миколаївської міськради від 19 грудня 2008 року № 31/39;

- визнати незаконними та скасувати пункт 25 та 25.1 розділу 4 рішення Миколаївської міськради від 06 вересня 2010 року № 48/44;

- визнати недійсним та скасувати державний акт про право власності на земельну ділянку від 15 грудня 2010 року серії ЯЛ № 607613, який виданий на ім`я ОСОБА_1 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 10 травня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав запис № 2624545 про право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку, з кадастровим номером 4810136600:05:001:0080, яка розташована на АДРЕСА_1 ;

- витребувати із незаконного володіння ОСОБА_5 у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 4810136600:05:001:0080, яка розташована на АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11 червня 2019 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано пункт 87 першого розділу рішення Миколаївської міськради від 19 грудня 2008 року № 31/39.

Визнано незаконним та скасовано пункти 25 та 25.1 четвертого розділу рішення Миколаївської міськради від 06 вересня 2010 року № 48/44.

Скасовано у Державному реєстрі речових прав запис № 2624545 про право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку, площею 803 кв. м з кадастровим номером 4810136600:05:001:0080, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_5 у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 803 кв. м, яка розташована на АДРЕСА_1 з кадастровим номером 4810136600:05:001:0080.

У решті позову відмовлено.

Стягнуто у дохід держави з Миколаївської міськради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 судовий збір у розмірі - по 512,27 грн із кожного.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірна земельна ділянка мала статус земельної ділянки лісогосподарського призначення і перебувала у постійному користуванні ДП Миколаївське лісове господарство , питання про вилучення з постійного користування ДП Миколаївське лісове господарство спірної земельної ділянки зі складу урочища Жовтневе Миколаївської обласною державною адміністрацією, якій належать повноваження щодо передачі земельних ділянок на її території із земель державної власності у власність або користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, не розглядалось та відповідне розпорядження не приймалось.

Земельна ділянка передана у власність ОСОБА_1 відповідачем без її вилучення в ДП Миколаївське лісове господарство у встановленому законом порядку та фактично зі зміною її цільового призначення поза волею власника - держави в особі Миколаївської ОДА. Експертиза проекту землеустрою не проводилась.

Позовна давність не пропущена, оскільки Миколаївська ОДА та ДП Миколаївське лісове господарство , які підтримали позов прокурора, дізналися про їх порушене право з часу виявлення порушень земельного законодавства у 2014 році; у матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що Миколаївська ОДА як розпорядник земель державної власності дізналася про порушення вимог земельного законодавства раніше.

Відмовляючи в частині задоволення позову суд виходив з того, що такі вимоги не є ефективним способом захисту.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

На рішення місцевого суду ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, а рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11 червня 2019 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2019 року ОСОБА_5 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове судове рішення про відмову у позові.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.

У листопаді 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2021 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що заявлена позовна вимога про визнання незаконним та скасування пункту 87 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 19 грудня 2008 року № 31/39, на думку заявника, не може вважатися належним способом захисту прав позивачів; не враховано висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 372/2180/15-ц щодо оцінки критеріїв втручання держави у право власності відповідача в право особи на мирне володіння майном; висновок судів про віднесення спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення, які знаходяться у користуванні ДП Миколаївське лісове господарство , на думку заявника, ґрунтується на припущеннях; суди помилково вважали, що строк позовної давності не пропущено.

У листопаді 2019 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому заступник прокурора Миколаївської області просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

У листопаді 2019 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому Миколаївська обласна державна адміністрація просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Від інших учасників відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2020 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 359/3373/16-ц (провадження № 61-27365св18) за позовом першого заступника прокурора Київської області, який діє в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та державного підприємства Бориспільське лісове господарство , до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , товариства з обмеженою відповідальністю Березова роща , товариства з обмеженою відповідальністю Сілквей комунікейшн , товариства з обмеженою відповідальністю Зелена садиба , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , Головне територіальне управління юстиції в Київській області, приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Мурга С. Г., про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, державних актів на право власності на земельні ділянки, свідоцтв про право власності на земельні ділянки, рішень про державну реєстрацію права власності на ці об`єкти нерухомого майна, договорів іпотеки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння і указана справа прийнята до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.

Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду виходила з того, що вимогу про витребування земельної ділянки лісового фонду на користь держави слід розглядати як віндикаційний позов, до якого можна застосувати позовну давність. Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегій суддів Першої, Другої та Третьої судових палат Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 183/1615/16 (провадження № 61-14809св19), від 25 листопада 2020 року у справі № 363/1266/18 (провадження № 61-6405св20), від 18 листопада 2020 року у справі № 367/3529/15-ц (провадження № 61-3082св19), від 04 листопада 2020 року у справі № 372/1884/17 (провадження № 61-6079св19), від 11 грудня 2019 року у справі № 367/3487/15-ц (провадження № 61-18599св18), від 29 квітня 2020 року у справі № 372/3917/15 (провадження № 61-42954св18) та інші.

Крім того, переглядаючи справу № 368/1158/16-ц (провадження № 14-140цс18), Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року, погодилась із висновками судів попередніх інстанцій про те, що вимога про витребування земельної ділянки лісового фонду з незаконного володіння приватної особи у порядку статті 388 ЦК України є ефективним способом захисту права власності держави на землі цієї категорії.

Натомість, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04 лютого 2020 року у справі № 911/3311/17 дійшов протилежного висновку та зазначив, що зайняття земельної ділянки лісогосподарського призначення з порушенням положень ЗК України та ЛК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

Аналогічний правовий висновок Верховним Судом у складі колегій суддів Касаційного господарського суду наведено також у постановах: від 04 лютого 2020 року у справах № 911/3574/17 та 911/3897/17, та від 03 вересня 2020 року у справі № 911/3449/17.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2020 року прийнято до розгляду справу № 359/3373/16-ц.

У справі, яка переглядається, правовідносини є подібними тим, що є предметом спору у справі № 359/3373/16-ц, зокрема, стосуються витребування на користь держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельної ділянки, яка належить до земель лісового фонду, з вирішенням питання про застосування позовної давності, заявленої відповідачем.

У пункті 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Судове рішення у справі, яке є предметом перегляду, та судове рішення, яке передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах, щодо визнання договору недійсним з підстав, що підпис сторони у ньому є підробленим.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі № 488/6602/14-ц до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 359/3373/16-ц.

Керуючись статтями 252, 253, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження у справі за позовом прокурора Корабельного району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації та Державного підприємства Миколаївське лісове господарство до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання незаконними та скасування рішень Миколаївської міської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та державного акта на право власності на земельну ділянку, та її витребування із незаконного володіннязупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 359/3373/16-ц.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська Судді: В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук