Постанова

від 02.08.2021 по справі 360/4856/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2021 року справа №360/4856/20

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д.,

секретар судового засідання - Мирошниченко О.Л.,

за участю: представника позивача - Буніна С.В.

діючого згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом самопредставництва,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області - відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі № 360/4856/20 (головуючий І інстанції Шембелян В.С., повний текст складений у м. Сєвєродонецьку Луганської області) за позовом Головного управління ДПС у Луганській області - відокремленого підрозділу ДПС України до Товариства з обмеженою відповідальністю Грантекс-Будтранс про стягнення коштів за податковим боргом, накладення арешту на кошти,-

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Луганській області - відокремлений підрозділ ДПС України (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Грантекс-Будтранс (далі - ТОВ Грантекс-Будтранс , відповідач), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просило:

- стягнути з відповідача кошти за податковим боргом з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робот, послуг) у загальній сумі 8225521,84 грн. на користь Державного та місцевого бюджетів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування;

- накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках, які обслуговують ТОВ Грантекс-Будтранс у розмірі суми податкового боргу з податку на додану вартість на загальну суму 8225521,84 грн. (а.с. 99-104).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13.04.2021 року позов задоволений частково: стягнуто з відповідача кошти за податковим боргом з податку на додану вартість в загальній сумі 8225521,84 грн з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих боржника та рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ на користь Державного бюджету; у задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено (а.с. 135-138).

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоовленні вимог про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках, які обслуговують ТОВ Грантекс-Будтранс у розмірі суми податкового боргу з податку на додану вартість на загальну суму 8225521,84 грн., подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та задовольнити позов в повному обсязі, через порушення норм матеріального та процесуального права. Судом не враховано правову позицію Верховного суду в постанові від 24.04.2020 року у справі № 802/2067/15-а, від 24.12.2020 року у справі № 280/6481/19 (а.с. 142-146).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

ТОВ Грантекс-Будтранс , код ЄДРПОУ 42870038 є юридичною особою (а.с. 76).

ТОВ Грантекс-Будтранс з 03.07.2020 року знято з обліку у Головному управлінні ДПС у Сумській області та з 01.01.2021 року взято на облік у Головному управлінні ДПС у Луганській області, Сєвєродонецьке управління, ДПІ у м. Сєвєродонецьк (а.с.107).

Наявність податкового боргу у відповідача з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 8225521,84 грн. підтверджується:

- податковим повідомленням-рішенням від 09.04.2020 року форми Р № 0030385404, прийнятим на підставі акту камеральної перевірки від 17 січня 2020 року № 308/18-28-54-12/42870038, яким нараховано грошові зобов`язання з основного платежу на суму 6050276 грн. та штрафні санкції на суму 1512569 грн. (а.с. 16-19);

- податковим повідомленням-рішенням від 06.05.2020 року форми Р № 0036845404, яке прийняте на підставі акту камеральної перевірки від 18 лютого 2020 року № 871/18-28-54-12/42870038, яким нараховано грошові зобов`язання з основного платежу на суму 300200 грн. та штрафні санкції на суму 150100 грн. (а.с. 20-22);

- доказами надіслання вказаних повідомлень-рішень відповідачу, які не отримані останнім та повернуті ГУ ДПС у Сумській області з довідкою ф.20 за закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 19 зв. бік, 22 зв. бік);

- уточнюючим розрахунком від 18.12.2019 року за № 9305409045 у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок, в якому визначено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті, в розмірі 19 627 грн. за жовтень 2019 року (а.с.15);

- розрахунком пені на суму 192749,84 грн. (а.с. 109);

- відомостями інтегрованої картки платника податку на додану вартість із вироблених у Україні товарів (робіт, послуг) (а.с.111-114).

ГУ ДПС у Сумській області прийнято податкову вимогу форми Ю від 15 січня 2020 року № 523-10, за якою загальна сума податкового боргу ТОВ Грантекс-Будтранс станом на 14.01.2020 року становить 19627 грн. (а.с. 23).

Зазначена вимога відповідачем не отримана відповідачем, на адресу ГУ ДПС у Сумській області повернуто конверт з довідкою ф.20 за закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 23).

Наявність заборгованості відповідача в зазначеній в позові сумі в сумі 8225521,84 грн. підтверджена розрахунком податкового боргу (а.с.6), відомостями інтегрованої картки платника податку на додану вартість із вироблених у Україні товарів (робіт, послуг) (а.с.111-114).

Доказів прийняття рішення керівником контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна платника в день звернення позивача до адміністративного суду з вимогами про арешт коштів платника на рахунках податковим органом суду не надано.

Згідно пп. 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп.14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (пп. 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (пп. 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно п. 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. п. 49.18.1); календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п. п. 49.18.2); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.3); календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (п. п. 49.18.4); календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб підприємців протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.5).

За змістом п. 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп. 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України);

- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (пп.54.3.5 пункту 54.3 статті 54 ПК України).

Згідно пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (п. 57.3 статті 57 ПК України).

Пунктом 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно п. 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (п. 59.3 статті 59 ПК України).

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (пп. 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України).

Згідно матеріалів справи за ТОВ Грантекс-Будтранс обліковується податковий борг у загальній сумі 8225521,84 грн.

Відповідачем доказів сплати вказаного податкового боргу суду не надано.

Згідно п. 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Суд першої інстанції задовольнив вимоги про стягнення податкового боргу, в цій частині рішення суду не оскаржене.

Спірним при апеляційному перегляді є наявність підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках, які обслуговують відповідача.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2, а також пунктом 94.6 статті 94 ПК України та розділом ІІІ Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 14 липня 2017 року № 632 (далі - Порядок № 632), відповідно до яких арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин:

1) платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

2) фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

3) платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

4) відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

5) відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

6) платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

7) платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

8) платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

За наявності однієї з наведених обставин керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Виходячи із приписів пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України та Порядку № 632, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наявність у платника податку податкового боргу та вручення йому податкової вимоги не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку, який не є виключним та єдиним способом його погашення.

Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов`язує із обставинами, визначеними пунктом 94.2 статті 94 ПК України, що виникли між платником податків та податковим органом, лише за умови дотримання цих норм можливе погашення податкового боргу шляхом реалізації положень підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України.

Згідно п. 3 Розділу VII Порядку № 632 для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідні обставини повинні бути підтверджені податковим органом під час судового розгляду.

Аналогічна правовв позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 1 жовтня 2019 року у справі № 825/2243/18.

Таким чином, ПК України визначені вичерпні правові підстави для звернення податкового органу до суду з заявою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків. Реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 ПК України.

Наведені законодавчі норми встановлюють як право контролюючого органу на звернення до суду з позовними вимогами про накладення арешту на кошти платника, так і підстави для реалізації такого повноваження.

Підставою для накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, є сукупність таких обставин, як наявність у платника податкового боргу та відсутність (недостатність) у платника майна, достатнього для погашення такого боргу.

Враховуючи наведене, за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, згідно положенням підпункту 20.1.33, пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючому органу надається право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків.

Вдночас, реалізація такого права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 820/5660/16.

Позивачем надано суду докази щодо відсутності у відповідача майна (а.с. 24, 28, 31, 34, 36), проте при зверненні до суду позивачем не дотримано умов пункту 94.2 статті 94 ПК - контролюючим органом не прийнято рішення про застосування арешту майна платника податків.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовну в частині накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку платника податків.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області - відокремленого підрозділу ДПС України - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі № 360/4856/20 за позовом Головного управління ДПС у Луганській області - відокремленого підрозділу ДПС України до Товариства з обмеженою відповідальністю Грантекс-Будтранс про стягнення коштів за податковим боргом, накладення арешту на кошти - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 2 серпня 2021 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Гаврищук

І.Д. Компанієць