Постанова

від 21.07.2021 по справі 370/2845/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 370/2845/20 Головуючий 1 інстанція - Косенко А.В.

Провадження № 22-ц/824/8274/2021 Доповідач 2 інстанція - Суханова Є.М.

П О С Т А Н О В А

іменем України

21 липня 2021 року м.Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді: Суханової Є.М.,

суддів: Сержанюка А.С., Мостової Г.І.,

за участю секретаря: Карпенка В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 09 грудня 2020 року про забезпечення позову по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРЕСТ КОСТ до ОСОБА_1 про встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту ,-

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2020 року ТОВ ФОРЕСТ КОСТ звернулося до Макарівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту .

Разом з позовом звернулося із заявою про забезпечення позову, яку обґрунтовував тим, що земельна ділянка (для садівництва) площею 8,2931 га з кадастровим номером 3222784200:03:014:0059 на праві приватної власності належить позивачу - ТОВ ФОРЕСТ КОСТ на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та протоколу №05/10/2020 Загальних зборів учасників ТОВ ФОРЕСТ КОСТ від 05.10.2020 року. Цільове призначення - садівництво.

Сусідня (суміжня) земельна ділянка площею 4,1754 га з кадастровим номером 3222784200:03:016:0102, належить відповідачу - ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: НОМЕР_1, виданого 22.05.2020 приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А.П., що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вказана земельна ділянка відповідача знаходиться на березі природної водойми - річки Куделя, та огороджена парканом, чим повністю перекриває вихід до природної водойми позивачу, а також іншим громадянам.

Вважає, що невжиття заходів для забезпечення позову шляхом ненакладення арешту на земельну ділянку, що належить відповідачу, унеможливить виконання рішення суду. Крім того, встановлення таких заходів забезпечення позову до вирішення судом спору у даній справі відповідає предмету позову, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.

Тому просить: вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту та заборони відчуження (заборони будь-яким юридичним та фізичним особам укладати, посвідчувати будь-які договори щодо передачі (відчуження) цього нерухомого майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію) на земельну ділянку кадастровий номер 3222784200:03:016:0102, площею 4,1754 га, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2085075132227, що належить відповідачу - ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: НОМЕР_1, виданого 22.05.2020 приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А.П.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 09 грудня 2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРЕСТ КОСТ про забезпечення позову по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРЕСТ КОСТ до ОСОБА_1 про встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту - задоволено.

Накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 3222784200:03:016:0102, площею 4,1754 га, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2085075132227, що належить відповідачу - ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: НОМЕР_1, виданого 22.05.2020 приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А.П.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, апелянт відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, постановлену з порушенням норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції постановити нову, якою відмовити у задоволені заяви ТОВ ФОРЕСТ КОСТ про забезпечення позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції при вирішенні питання про забезпечення позову має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Вказує, що у свої заяві про забезпечення позову позивачем зазначені лише припущення щодо ймовірності вчинення відповідачем дій, якими на думку позивача, несуть в собі загрозу не виконання або утруднення виконання можливого рішення суду, а обґрунтування заяви про забезпечення позову обставинами та відповідними доказами відсутні.

Окрім того, зазначає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не було враховано, що предметом даного спору є вимога щодо встановлення сервітут тобто права проходу через земельну ділянку відповідача, у справі в якій не ставиться питання щодо відчуження земельної ділянки, у справі в якій відсутні будь які збитки і результатом якої є встановлення режиму користування частиною земельної ділянки тим самим накладаючи арешт на всю земельну ділянку відповідача, що є не адекватним та не співмірним заходом, позбавляючи тим самим власника права власності у повному юридичному об`ємі.

Натомість вказує, що норми ч.1 ст. 99 ЗК України, не можуть застосовуватися на вимогу позивача на встановлення права сервітуту на земельну ділянку відповідача, оскільки право на встановлення сервітуту на земельну ділянку має власник сусідньої земельної ділянки для збору води з природньої водойми, розташованої на земельній ділянці на якій сервітут встановлюється, натомість зазначає, що штучна, а не природна водойма розташована не на земельній ділянці з кадастровим номером 3222784200:03:016:0102, яка належить відповідачу на праві власності, а на сусідній земельній ділянці державної власності з кадастровим номером 3222784200:03:016:1110, надано в оренду іншій особі.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити , виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРЕСТ КОСТ у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРЕСТ КОСТ до ОСОБА_1 про встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту , суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виник спір щодо проходу до узбережжя природної водойми річки Куделя через сусідню земельну ділянку та що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення його позову, окрім того, накладення арешту на земельну ділянку відповідача - є відповідним та адекватним видом забезпечення позову, що є необхідний для захисту майнових прав та інтересів позивача.

Натомість, з такою процесуальною позицією суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів, бо вона зроблена без урахування дійсних обставин справи.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, колегія суддів бере до уваги ту обставину, що суд першої інстанції постановляючи ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРЕСТ КОСТ у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРЕСТ КОСТ до ОСОБА_1 про встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту, обмежився описовою частиною та зазначенням закону, який регулює вирішення заяви про забезпечення позову. Однак, не зазначив мотивів, з яких дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову.

Отже, доводи апеляційної скарги про необґрунтованість ухвали суду є правомірними.

Відповідно до п. 1, 4, 7 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з частиною першою статті 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року"Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, пунктами 1-4 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України судам роз`яснено, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову з урахуванням адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду матеріали справи не містять.

Зміст судового рішення свідчить, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву, не навів жодних обґрунтованих мотивів з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у цивільній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль.

Колегія суддів вважає, що при розгляді вказаної заяви, судом першої інстанції не було досліджено обставин, які повинні бути враховані на етапі дослідження заяви про вжиття заходів забезпечення позову, а саме: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; не враховано співмірність вимог клопотання про забезпечення позову позовним вимогам та обставинам справи.

Крім того, позивачем не надано суду відомостей чи доказів того, що відповідач має намір вчинити дії по відношенню до позивача за час вирішення судом спору про встановлено постійного безоплатного земельного сервітут, тобто права проходу через земельну ділянку відповідача, чи має намір відчужити земельну ділянку, яка належить йому на праві власності, або нанести збитки позивачу, що значно ускладнить виконання рішення суду про встановлено постійного безоплатного земельного сервітут.

Колегія суддів, вважає, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви про забезпечення позову.

Враховуючи викладене, висновок суду про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову ТОВ ФОРЕСТ КОСТ шляхом накладення арештуна земельну ділянку кадастровий номер 3222784200:03:016:0102, площею 4,1754 га, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2085075132227, що належить відповідачу - ОСОБА_1 на праві приватної власностіє таким, що не відповідає вимогам закону.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову по суті, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та прийшов до передчасного висновку про застосування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384, 386, 389 ЦПК України , апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 09 грудня 2020 року скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволені клопотання про накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 3222784200:03:016:0102, площею 4,1754 га, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна:2085075132227, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер НОМЕР_1, виданого 22.05.2020 року приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А.П.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до суду касаційної інстанції .

Головуючий: Є.М. Суханова

Судді: А.С. Сержанюк

Г.І. Мостова