Ухвала

від 02.08.2021 по справі 569/24247/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

02 серпня 2021 року м.Рівне

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 06 травня 2021 року, якою скасовано арешт нерухомого майна у кримінальному провадженні №12018180010001181,

в с т а н о в и в :

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 06 травня 2021 року задоволено клопотання директора ТОВ «НОРД ГРУП ПЛЮС» та скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 06.03.2018 у справі №569/3396/18 на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул. Д.Галицького, 2, нежитлові приміщенні 1-го поверху, загальною площею 195 кв. м та є власністю ТОВ «НОРД ГРУП ПЛЮС» (ЄДРПОУ: 41971740, вул. Д.Галицького, 2, м.Рівне).

Не погодившись з вказаним судовим рішення, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила поновити їй строк на апеляційне оскарження та скасувати вказану ухвалу.

Перевіривши апеляційну скаргу, суддя-доповідач приходить до переконання, що вона подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню з огляду на таке.

Так згідно з ч. 3 ст. 392 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, визначено частинами 1 та 2 ст. 309 КПК.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна, або відмову в ньому, тобто судові рішення, які були постановлені в порядку ст. 173 КПК.

При цьому можливості оскарження ухвал слідчого судді, які прийняті в порядку ст. 174 КПК, зокрема про скасування арешту майна, кримінальний процесуальний закон не передбачає.

За положеннями ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Виходячи з наведеного, арешт майна передбачає встановлення певного обмеження прав особи щодо вільного володіння майном, на яке накладається арешт, повне або часткове скасування арешту, у свою чергу, повністю або в певній частині поновлює права особи щодо відчуження, розпорядження та/або користування майном.

Саме тому, при формулюванні в ст. 309 КПК переліку ухвал слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню, законодавець відніс до їх числа ухвали про арешт майна або відмову у ньому, оскільки це питання стосується необхідності обмеження прав володільця майна, але не зазначив у цьому переліку ухвали про скасування арешту майна, адже таке рішення означає повне або часткове скасування вже накладених обмежень.

Таким чином, в аспекті положень ст.309 КПК ухвала слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна, постановлена за правилами ст.174 КПК, не підлягає апеляційному оскарженню.

Аналогічна правова позиція була висловлена Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду в ухвалі від 19 лютого 2019 року по справі №569/17036/18.

Вказане узгоджується й з висновками Європейського Суду з прав людини, викладеними, зокрема, в рішенні від 28.03.2006 р. у справі «Мельник проти України», про те, що спосіб, у який ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних і касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.

Відповідно до ч.4 ст.399 КПК України, суддя доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст.309, 399 КПК України, суддя-доповідач,

у х в а л и в:

Відмовитиу відкриттіпровадження заапеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 06 травня 2021 року, якою скасовано арешт нерухомого майна у кримінальному провадженні №12018180010001181, повернувши апеляційну скаргу особі, яка її подала.

Ухвала може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня отримання її копії.

Суддя ОСОБА_1