Справа № 478/705/21 Провадження № 2/478/216/2021
Р і ш е н н я
І м е н е м У к р а ї н и
02 серпня 2021 року смт. Казанка
Казанківський районний суд Миколаївської області, у складі:
головуючого судді Томашевського О.О.,
за участю:
секретаря судових засідань Григоренко Н.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Соляника І.М. ,
представника відповідача Бібіка М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Казанка, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №478/705/21 за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Соляник Ігор Миколайович до Товариства з обмеженою відповідальністю Плай ЛТД про розірвання договору оренди землі,
Встановив:
Адвокат Соляник І.М. звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ Плай ЛТД , де просив розірвати договір оренди землі від 01.09.2017 року № 263, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Плай ЛТД , зареєстрований 18.10.2017 року державним реєстратором Казанківської РДА Миколаївської області Слободанюком В.О., номер запису про інше речове право 23095377.
Позовні вимог обґрунтовуються тими обставинами, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки, площею 9,0605 га, кадастровий номер: 4823684500:03:000:0005, яка розташована в межах території Новолазарівської сілськьої ради Казанківського району Миколаївської області.
01 вересня 2017 року між нею та відповідачем було укладено договір оренди землі № 263, згідно умов якого, остання передала в оренду відповідачу власну земельну ділянку за плату, яка становить 10 000,00 до 31 грудня щороку.
Проте, з 2017 року до теперішнього часу, відповідач не виконує обов`язки за договором оренди землі та не сплачує орендну плату позивачці.
Ухвалою суду від 22.06.2021 року провадження у справі було відкрито, призначено розгляд справи по суті.
11 липня 2021 року на адресу суду надійшов відзив, згідно якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог. До відзиву надано докази, які на думку відповідача свідчать про сплату орендної плати позивачці в обсязі, розмірі та строки, встановлені договором оренди землі.
Згідно відповіді на відзив, поданий представником позивачки до суду 22.07.2021 року, то видаткові касові ордери, надані стороною відповідача як доказ виплат позивачу орендної плати, не містять вірних реквізитів серії паспорту, а тому не ідентифікують особу ОСОБА_1 як особу, яка отримувала вказані в таких документах грошові кошти.
В судовому засіданні сторони підтримали заявлені ними вимоги та заперечення. Позивачка та її представник просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та розірвати договір оренди землі від 01.09.2017 року № 263, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Плай ЛТД , зареєстрований 18.10.2017 року державним реєстратором Казанківської РДА Миколаївської області Слободанюком В.О., номер запису про інше речове право 23095377.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив в його задоволенні відмовити з огляду на їх необґрунтованість та недоведеність. З приводу видаткових касових ордерів, то представник відповідача зазначив про їх не істотність, оскільки помилка в написані однієї літери із серії паспорту позивачки не позбавляє можливості ідентифікувати особу позивачки.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, судом встановлено наступні обставини.
Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 2158955957 від 10.07.2020 року та Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІ-МК № 006498 виданого 20.04.2002 року, позивачка - ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 9,0605 га, кадастровий номер: 4823684500:03:000:0005, яка розташована в межах території Новолазарівської сілськьої ради Казанківського району Миколаївської області.
Матеріалами цивільної справи підтверджується, що 01 вересня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ Плай ЛТД було укладено договір оренди землі № 263, згідно умов якого остання передала в оренду відповідачу власну земельну ділянку за плату, яка становить 10 000,00 до 31 грудня щороку. Строк дії договору складає 49 років.
Згідно з Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 2158955957 від 10.07.2020 року та № 10239435 від 31.10.2017 року право оренди площею 9,0605 га, кадастровий номер: 4823684500:03:000:0005, яка належить ОСОБА_1 зареєстровано 18.10.2017 року за номером запису: 23094630.
Відповідно до досліджених судом видаткових касових ордерів, наданих стороною відповідача до відзиву на позовну заяву, судом встановлено, що:
- 07 вересня 2017 року ОСОБА_1 отримала 16 000,00 грн. від ТОВ Плай ЛТД за земельний пай 2017 року;
- 07 вересня 2018 року ОСОБА_1 отримала 20 000,00 грн. від ТОВ Плай ЛТД за земельний пай 2018 року;
- 07 вересня 2019 року ОСОБА_1 отримала 25 000,00 грн. від ТОВ Плай ЛТД за земельний пай 2019 року;
- 29 травня 2020 року ОСОБА_1 отримала 25 000,00 грн. від ТОВ Плай ЛТД за земельний пай 2020 року.
Вирішуючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами та встановивши наведені вище обставини у справі, суд керується наступним.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно пункту 7 частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.
Згідно зі статтею 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 цього Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Положеннями статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті д частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.
Разом з тим згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Системний аналіз зазначених положень законодавства та враховуючи врегулювання відносин, пов`язаних із орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, дає можливість дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору.
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивачці адвокат Соляник І.М., серед іншого посилався на те, що відповідачем не виплачено орендну плату за 2017-2020 роки.
Як було встановлено судом, у вересні 2017-2019 року та травні 2020 року ОСОБА_1 отримала в рахунок земельного паю грошові кошти від ТОВ Плай ЛТД , про що свідчать надані суду видаткові касові ордери. Вказані обставини не спростовано стороною позивача будь-яким чином.
При цьому, суд відхиляє доводи представника позивачки про наявність таких недоліків у видаткових касових ордерах, як зазначення невірної серії паспорту ОСОБА_1 ( ЕО замість вірної ЕР ), оскільки видатковий касовий ордер є первинним документом, який перш за все відображає суть проведених операцій з видачі готівкових коштів. В даному випадку, суть операцій відповідача з видачі готівкових коштів позивачці за оренду землі не спростовано, а посилання сторони позивача на недоліки заповнення серії паспорту в таких первинних документах, суд вважає лише не істотною опискою, яка не призводить до неможливості встановлення особи, яка отримала грошові кошти за оренду землі.
Зміст первинного документа розкрито в Законі України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність . Зокрема, зі змісту статті 1 та частини 2 статті 9 вказаного Закону вбачається, що первинний документ це документ, який відображає відомості про господарські операції та повинен мати обов`язкові реквізити, а саме: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
При цьому, абзац 9 частини 2 статті 9 вказаного Закону визначає, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).
Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Із встановлених обставин у справі, суд приходить до висновку, що позивачкою у цій справі не доведено істотного порушення відповідачем умов договору, позбавлення її права на те, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди (стаття 651 ЦК України), зокрема: на отримання орендної плати, оскільки наявні в матеріалах справи докази отримання позивачкою грошових коштів за земельний пай протягом 2017-2020 роках має вирішальне значення для правильного вирішення спору та ухвалення справедливого рішення по суті спору.
Встановивши обставини отримання позивачкою грошових коштів за землю від відповідача, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог. За таких обставин в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
З огляду на наведене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст.10-13, 96, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
Ухвалив:
В задоволенні позовних вимог адвоката Соляника Ігора Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Плай ЛТД (Миколаївська область, Казанківський (Баштанський) район, смт. Казанка, вул. Миру, 211, ЄДРПОУ 20284011) про розірвання договору оренди землі відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано 03.08.2021 року.
Суддя Казанківського районного суду
Миколаївської області О.О.Томашевський
Суд | Казанківський районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 02.08.2021 |
Оприлюднено | 03.08.2021 |
Номер документу | 98721827 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Казанківський районний суд Миколаївської області
Томашевський О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні