Рішення

від 27.02.2007 по справі 2-93/2007р.

СВІТЛОВОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-93/2007 р

Справа №2-93/2007 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

27 лютого 2007 року.        Світлово дсъгай міськрайсуд

Кіровоградської області в складі;

головуючого судді -Безсмолого Є.Б.

                                 при

секретарі   -Сулимі І.І.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в м. Світловодську цивільну справу за позовом

ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про витребування земельної ділянки із

незаконного володіння, стягнення матеріальних збитків із неотриманого доходу та

зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування

матеріальних збитків,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідачів про

усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою 0,08 га., яка розташована в

АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивачів неодноразово уточнював та доповняв

позовні вимоги, просить суд усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою

0,8 га, стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в розмірі

11554 грн., моральну шкоду  в розмірі

5000 грн та витрати на правову допомогу в сумі 500 грн., а також стягнути з

відповідачів на користь ОСОБА_2 Моральну шкоду в розмірі 7000 грн та витрати на

правову допомогу в сумі 500 грн.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала,

просить суд позов задовольнити, постановити рішення, яким зобов'язати

відповідачів повернути їй земельну ділянку; сплатити суму не отриманого

прибутку у розмірі 11554 грн.; відшкодувати витрати, пов'язані з отриманням

правової допомоги, судові витрати покласти на відповідачів.

Вважає, що відповідачі самовільно захопили належну їй

частку земельної ділянки у розмірі 0,08 га., яка розташована в АДРЕСА_1.

Державний акт про право власності на землю у неї відсутній, так-як їй його не

видавали. Свої вимоги обґрунтовує наявними у справі довідками про право

власності на цю земельну ділянку.

Представник позивачів позовні вимоги підтримав, в доповнення вказав, що

відповідачі незаконно заволоділи та користуються часткою земельної ділянки у

розмірі 0,08 га.; правовстановлюючі документи, як на його думку, долучені до

справи, що дає всі підстави для винесення рішення по справі та витребування із

незаконного володіння земельної ділянки. 

Вважає, що для вирішення цього спору не обов'язково мати

правовстановлюючі документи на земельну ділянку, як-то передбачено: ст., ст..:

22-23 ЗК України 1991 р.;

ст.. ст..: 125-126 ЗК України 2001 р.,

так-як це чинним законодавством не передбачено, а саме: дію ст., ст..: 23

ЗК України 1991 р., було зупинено ст..6 Декрету КМУ „Про приватизацію земельних

ділянок" від 26.12.1992 р., а рішенням Конституційного Суду України від

22.09.2005 р., п.6, р. X Перехідних положень ЗК України 2001 р. визнаний

неконституційним; внесеними змінами, строк на отримання державних актів на

землю, передбачений п.6, р. X цих Положень продовжено до 2008 р. Право власності у позивачки

на спірну земельну ділянку виник на підставі рішення Миронівської сільської

ради №1, від 26.01.1994 р., що підтверджується відповідною довідкою

виконавчого

комітету згаданої сільської ради.

Просить суд

задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_4, яка дії з підстав, передбачених

ч.2, ст.. 172 СК України, як представник своєї літньої матері, - відповідачки

ОСОБА_3, та їх представник позовні вимоги не визнали повністю, просять суд у

задоволенні позову відмовити, так-як у позивачки відсутнє право на спірну

земельну ділянку.

Надали

зустрічний позов про стягнення з відповідачів 14790 грн. матеріальних збитків.

Просять суд задовольнити зустрічний позов, в основному позові відмовити.

Заслухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що як

основний так і зустрічний позови не підлягають задоволенню.

У судовому

засіданні були дослідженні докази:

Копія довідки НОМЕР_1 від 28.02.2001 р.,

виданої виконавчим комітетом В. Скельовської сільської ради, за ОСОБА_3

рахується земельна ділянка, - 0,54 га. згідно кадастрової книги;

Копія довідки НОМЕР_2 від 25.11.1998 р., виданої

виконавчим комітетом В. Скельовської сільської ради про те, що ОСОБА_1 має

земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, розміром 0,32 га.;

Копія довідки НОМЕР_3 від 07.06.1999 р., виданої виконавчим комітетом

Миронівської сільської ради про те що згідно рішення №1 від 26.01.1994 р. у

приватну власність ОСОБА_1 передана земельна ділянка площею, -0,30 га., яка

знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

Довідки про вартість

картоплі на ринку м. Світловодська у різні періоди часу;

Копія рішення Великоскельовської сільської ради НОМЕР_4

від 29.05.2003 р., про затвердження

розмірів земельних ділянок гр.. гр..: ОСОБА_3 та ОСОБА_1, в якому не йдеться

про місце розташування та розмір цих ділянок;

Копія акту обміру земельних ділянок від 06.05.2003 р. із

доданою копією схеми розташування земельних ділянок;

Довідка про

вартість наданих правових послуг, що складає 500,0 грн.;

Копія договору купівлі - продажу жилого дому від 10.08.1984 р., згідно з яким,

позивачка придбала дім в АДРЕСА_1. Про

наявність земельної ділянки у змісті договору не йдеться;

Копія довідки ВТЕК - 23 НОМЕР_5 від

06.02.1991 р. про те, що позивачка є інвалідом II групи;

Копія свідоцтва про право на спадщину від 29.03.1978 р., згідно якої

відповідачка ОСОБА_3 успадкувала в с

В. Скельова за заповітом садибу із земельною ділянкою розміром, - 0,54 га.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від

16.04.2004 р. „Про застосування судами земельного законодавства при розгляді

цивільних справ", вирішуючи спори про право власності на земельну ділянку,

суди мають виходити з того, що відповідно до ст.. 125 ЗК України право

користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником, або землекористувачем

документа, що посвідчує право власності чи постійного користування. Такими

документами відповідно до ст.. 126 ЗК України є: державні акти або договір

оренди; п.17, р. X Перехідних положень ЗК України передбачено, що

правовстановлюючим документом також є сертифікат на право на земельну ділянку

(пай).  Згідно ст..   125 

ЗК України забороняється 

приступати

до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі

землевпорядними організаціями, одержання документа, який посвідчує таке право,

та його державної реєстрації.

Так, на вимогу суду позивачка правовстановлюючого

документа на спірну земельну ділянку не надала, що свідчить про його

відсутність, та відсутність права власності (користування) позивачки на цю

земельну ділянку, а тому, у неї також відсутнє право вимоги про її повернення,

відповідно до ст. 212 ЗК України, та відшкодування збитків, завданих

неправомірним користуванням цієї земельної ділянки, згідно ст., ст..: 90, 95,

156-157 ЗК України.

Надані позивачкою довідки виконавчих комітетів сільських рад, про наявність

у неї земельної ділянки, не є правовстановлюючими документами, що дають

можливість встановити суду право власності (користування), на певну земельну

ділянку, у певних її розмірах та місця її знаходження.

Посилання

представника позивача про те, що ст..6 Декрету 

КМУ  „Про приватизацію земельних

ділянок" зупинено дію ст..23 ЗК України 1991 р., а тому, не є

обов'язковим мати  державний акт є

безпідставним, так-як з часу набуття чинності ЗК України 2001 р. згадана стаття

Декрету втратила свою чинність.

Крім цього, посилання на рішення Конституційного Суду

України від 22.09.2005 р.,

щодо визнання неконституційним п.6, р. X Перехідних

положень ЗК України 2001 р. не може бути застосоване, при розгляді цієї справи,

так-як згаданий пункт Положень стосується лише власників земельних ділянок, які

визначені ЗК України, як таки, що не можуть мати у власності земельні ділянки,

згідно із ЗК України 2001 р.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 Пояснила, що

вона працює сільським головою с

В.Скельова Світловодського району. Вказала, що в травні 2003р. Був

зроблений обмір земельних ділянок сторін. Фактично встановлено, що земельні

ділянки мають більшу площу чим зазначено по документам.

Згідно акту обміру земельних ділянок від 6.05.2003р. /а.с.156,157/,

земельні ділянки сторін збільшились, ОСОБА_1 має 0,37 га; ОСОБА_3-56 га., тому

були внесені зміни в кадастрову та господарську книги. При обмірі ділянок

сторони були присутні.

Таким чином, у судовому засіданні не було встановлено

підстав для задоволення основного та зустрічного позовів, як по матеріальним

збиткам, так і по моральній шкоді.

Про те, позивачкою були надані докази, які звільняють її

від сплати судового збору, так-як вона є інвалідом II групи, а

тому, на підставі абз.5, п.18, ст..4 Декрету КМУ „Про державне мито",

сплачений позивачкою судовий збір підлягає поверненню у повному обсязі з

відповідного бюджету. Витрати позивачки на правову допомогу відшкодуванню не

підлягають.

Керуючись ст., ст..: 90, 95, 125-126, 156-157, 212, р. X Перехідних

положень ЗК України; абз.5, п.18, ст..4 Декрету КМУ „Про державне мито";

ст., ст.: 88, 204, 208, 209, 212-218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В позовних

вимогах по основному позову відмовити повністю. В зустрічному позові відмовити

повністю.

Повернути ОСОБА_1 з бюджету сплачений нею судовий збір в сумі

вісімдесят вісім грн.. 20 коп.

   Рішення може бути оскаржено до

Апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подачі

заяви

про апеляційне оскарження рішення суду   

протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після

подання заяви про апеляційне оскарження.