Постанова

від 03.08.2021 по справі 905/1403/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 905/1403/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Мамалуй О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача - Садова А.В.,

відповідача - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "Мінерал"

на рішення Господарського суду Донецької області

у складі судді Хабарова М.В.

від 15.12.2020 та

на постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Фоміна В.О., Лакіза В.В., Шевель О.В.

від 15.04.2021

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "Мінерал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Донспецсервіс"

про стягнення 3 845 896,98 грн.

Розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 27.07.2021 № 29.3-02/2231, у зв`язку з відпусткою судді Бакуліної С.В., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 905/1403/20.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 27.07.2021 для розгляду справи № 905/1403/20 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у складі: Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Мамалуй О.О.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "Мінерал" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Донспецсервіс" про стягнення попередньої оплати у розмірі 604 348,03 грн, збитків у розмірі 1 463 447,42 грн, штрафу у розмірі 1 747 812,93 грн за період 01.10.2019 по 17.07.2020, 3% річних у розмірі 14 454,68 грн, інфляційних втрат у розмірі 15 833,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 27/05-19-162/01-0 від 27.05.2019.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

27 травня 2019 року між Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "Мінерал" (надалі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК Донспецсервіс" (надалі - Виконавець) укладено договір № 27/05-19-162/01-0 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується на свій ризик в порядку та на умовах, визначених цим Договором, за Технічним завданням яке є невід`ємною частиною цього Договору, виконати поточний ремонт ПР-2 тепловоза ТГМ6а № 2012 (Об`єкт), а Замовник зобов`язується на умовах та в порядку, визначеному цим Договором, прийняти виконані роботи (ремонт) та оплатити їх вартість.

Відповідно до пункту 1.2 Договору Виконавцем робіт згідно з договором є Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК Донспецсервіс", роботи будуть виконуватися на території Виконавця за адресою: м. Костянтинівка, вул. Правобережна, 172.

Згідно з пунктом 2.1 Договору ремонт виконується відповідно до вимог, встановлених заводом-виробником, діючих правил та інструкцій по ремонту маневрових тепловозів серії ТГМ-6.

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що Виконавець надає гарантію на виконані роботи строком вісімнадцять місяців. Гарантійний строк починає обчислюватись з дня підписання акта приймання-передачі виконаних робіт. Гарантійні зобов`язання Виконавця поширюються на роботи та запасні частини, що були виконані/використані під час ремонту. У випадку виходу з ладу Об`єкта до закінчення гарантійного терміну, Замовник письмово інформує про це Виконавця протягом 3 робочих днів з моменту виникнення несправності. Виконавець, після отримання письмового виклику Замовника, зобов`язаний протягом 3 робочих днів направити свого представника для визначення причин виходу з ладу Об`єкта та складання двостороннього акта.

Умовами пункту 2.3 Договору передбачено, що у випадку коли буде встановлено, що вихід з ладу Об`єкта мав місце з вини Виконавця, Виконавець за власний рахунок усуває недоліки/відновлює працездатність Об`єкта протягом 2 календарних днів. Після усунення недоліків/відновлення працездатності Об`єкта гарантійний строк продовжується на час знаходження Об`єкта в ремонті.

Згідно з пунктами 2.4, 2.5 Договору Виконавець підтверджує, що для виконання робіт будуть використані запасні частини та матеріали придбані Замовником, та які відповідають встановленим стандартам в Україні, вимогам заводу-виробника Об`єкта, а їх якість підтверджується сертифікатами (паспортами) якості. Виконавець гарантує Замовнику виконання робіт згідно з Технічним завданням (додаток №1) у відповідності до Договору. Виконавець гарантує відповідність Об`єкта, його складових, які піддавалися ремонту, вимогам технічної документації і нормативних документів.

Додатковою угодою №1 від 02.09.2019 доповнено текст Договору пунктом 2.6 такого змісту: Замовник виконає додатковий обсяг робіт, загальна вартість яких складає 80 450,00 грн, у тому числі ПДВ - 13 408,33 грн: загальна вартість запасних частин - 43 950,00 грн з урахуванням ПДВ; шліцьовий вал приводу б/в - 7 500,00 грн з урахуванням ПДВ; шестерня упруга б/в - 14 700,00 грн з урахуванням ПДВ; комплект підшипників (42130-2 одиниці, 42316 - 6 одиниць, 42213 - 2 одиниці) - 12 750,00 грн з урахуванням ПДВ; передня втулка колінчастого валу б/в - 9 000,00 грн з урахуванням ПДВ; стакан фіксації зовнішньої обойми підшипника в корпусі - виготовляється Виконавцем з матеріалів замовника сталь 40Х. Загальна вартість робіт - 36 500,00 грн з урахуванням ПДВ.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 02.09.2019, сторони погодили, що загальна вартість робіт, що будуть виконані за Договором складає 1 201 246,06 грн, у тому числі ПДВ 200 207,67 грн, у тому числі: згідно з Технічним завданням на момент підписання Договору складає 1 120 796,06 грн, у тому числі ПДВ 186799,34 грн; додатковий обсяг робіт 80 450,00 грн, у тому числі ПДВ 13408,33 грн.

Згідно з пунктом 3.3 Договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 02.09.2019, розрахунок за цим Договором здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця наступним чином: попередня оплата 50% від вартості робіт згідно з Технічним завданням у розмірі 560 398,03 грн протягом десяти робочих днів після підписання Договору, але не раніше дати відправки тепловозу в ремонт, що підтверджується залізничною накладною; попередня оплата вартості запасних частин для виконання додаткового обсягу робіт; кінцевий розрахунок - протягом 30 робочих днів від дати підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт.

Пунктом 4.5 Договору встановлено, що передача Об`єкта в ремонт Замовником Виконавцю здійснюється на підставі акта приймання-передачі об`єкта в ремонт, який підписується уповноваженими представниками Замовника та Виконавця.

Відповідно до пункту 4.9 Договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 02.09.2019, строк виконання робіт - 45 робочих днів. Перебіг строку починається з дати прийняття Об`єкта в ремонт у відповідності до пункту 4.5 Договору. Строк виконання додаткового обсягу робіт - 15 робочих днів від дати попередньої оплати вартості запасних частин для виконання додаткового обсягу робіт.

Згідно з пунктом 5.2 Договору повернення Об`єкта з ремонту від Виконавця Замовнику здійснюється на підставі акта приймання-передачі об`єкта з ремонту, який підписується уповноваженими особами Виконавця та Замовника.

Пунктом 5.3 Договору сторонами погоджено, що попереднє приймання Об`єкта після ремонту здійснюється на території Виконавця.

Відповідно до пункту 5.4 Договору при наявності зауважень або виявленні недоліків під час прийняття Об`єкта з ремонту, сторонами складається двосторонній акт, в якому перераховуються виявлені недоліки та вказуються узгоджені між сторонами терміни їх усунення. Усунення недоліків виконується за рахунок Виконавця.

Пунктом 5.5 Договору передбачено, що Виконавець спільно з Замовником на кожен об`єкт (вузол, агрегат), на якому виконувалися роботи/були замінені вузли, агрегати, складає акт виконаних ремонтних робіт. Зазначений акт повинен містити інформацію щодо замінених запасних частин, виконаних робіт. До акта додаються копії сертифікатів (паспортів) якості на замінені запасні частини. Підписані акти виконаних ремонтних робіт є обов`язковою умовою для підписання акта приймання-передачі виконаних робіт Замовником.

За умовами пункту 5.7 Договору документом, що підтверджує факт виконання робіт Виконавцем, є акт приймання-передачі виконаних робіт. Підставою для здійснення розрахунків за цим Договором є підписаний обома сторонами акт приймання-передачі виконаних робіт.

Розділом 6 Договору передбачені обов`язки Виконавця, серед яких: забезпечення якості робіт, що виконуються, вимогам Технічного завдання, яке є невід`ємною частиною цього Договору (пункт 6.1.1 Договору); виконання роботи згідно з вимогами, встановленими заводом виробником, діючими правилами та Інструкції по ремонту маневрових тепловозів марки ТГМ6А (пункт 6.1.2 Договору); гарантія якості виконаних робіт та виконання гарантійних зобов`язань за виконані роботи протягом гарантійного терміну (пункт 6.1.3 Договору); забезпечення Виконавцем на період ремонту зберігання Об`єкта відповідно до існуючих нормативних та експлуатаційних документів (пункт 6.1.4 Договору); відшкодування збитків в разі втрати, псування чи пошкодження Об`єкта та його складових частин; безкоштовно виконання робіт чи відшкодування Замовнику витрат, пов`язаних з усуненням недоліків з виконаних робіт (пункт 6.1.5 Договору).

Також розділом 6 Договору передбачені обов`язки Замовника, серед яких: прийняти роботи після виконання Виконавцем робіт у повному обсязі згідно з Технічним завданням, яке є невід`ємною частиною цього Договору (пункт 6.3.1 Договору); сплатити на користь Виконавця вартість робіт на умовах, що визначені цим Договором (пункт 6.3.2 Договору); забезпечувати Виконавця інформацією, необхідною для виконання робіт (пункт 6.3.3 Договору).

За умовами розділу 6 Договору Виконавець має право: отримати від Замовника інформацію, необхідну для виконання робіт за цим Договором, в узгодженій сторонами формі (пункт 6.2.1 Договору); отримати від Замовника оплату за виконані роботи в розмірах і у строки, передбачені цим Договором (пункт 6.2.2 Договору), а Замовник має право: здійснювати у будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність Виконавця, технічний нагляд і контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами робіт, що виконуються (пункт 6.4.1 Договору); усунення недоліків, що виявлені під час/після виконання робіт Виконавцем (пункт 6.4.2 Договору); пред`являти претензії щодо обсягу та якості виконаних робіт; відмовитися від прийняття виконаних робіт, якщо роботи виконані з порушенням Технічного завдання; вимагати від Виконавця відшкодування збитків, якщо вони виникли внаслідок невиконання або неналежного виконання Виконавцем взятих на себе зобов`язань за цим Договором (пункт 6.4.3 Договору).

За умовами пунктів 4.9, 7.2 Договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 02.09.2019, виконання робіт проводиться протягом 45 робочих днів, а додаткових робіт протягом 15 робочих днів від дати попередньої оплати вартості запасних частин для виконання додаткового обсягу робіт, та за порушення вказаних строків передбачено штраф у розмірі 0,5% від вартості робіт за Договором за кожен день прострочення.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 01.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов`язань сторонами (пункт 10.1 Договору).

До Договору сторонами підписано Технічне завдання на поточний ремонт в обсязі ПР-2 тепловозу ТГМ6А №2012 та планову кошторисну калькуляцію на поточний ремонт ПР-2 тепловозу ТГМ6А №2012 на суму 1 120 796,07 грн.

Платіжними дорученнями № 3539 від 11.06.2019, № 6295 від 11.06.2019, № 547 від 04.09.2019 на виконання умов Договору Замовником сплачено Виконавцю попередню оплату у розмірі 604 348,03 грн.

30.09.2019 після виконання Виконавцем поточного ремонту ПР-2 тепловоз ТГМ6А №2012 повернуто на територію Замовника.

11.10.2019 Замовником було введено в експлуатацію тепловоз ТГМ6А №2012.

14.10.2019 при виконанні маневрових робіт тепловоз ТГМ6А №2012 вийшов з ладу.

15.10.2019 позивач звернувся до відповідача з листом, в якому зазначив, що 14.10.2019 близько 15:00 тепловоз №2012 виконував маневрові роботи з групою 10 нв. по складу готової продукції №5. О 15:15 при підтягуванні вагонів під навантаження при наборі 1 позиції потужностей тепловозу відбулося неконтрольоване зростання кількості обертів дизеля 3А6Д49 до максимального значення. З метою запобігання виходу з ладу обладнання, роботу дизеля було припинено за допомогою запобіжного вимикача. В результаті огляду було виявлено: втрату води в системі охолодження дизеля через контрольний отвір 4 циліндру; обрив шпильки кріплення кришки циліндра до блоку циліндра; обрив 2 шпильок кріплення фланця теплообмінника дизеля. На підставі викладено позивач просив відповідача направити свого представника для визначення причин виходу з ладу тепловозу №2012 та складання двостороннього акта у найкоротший термін відновити працездатність тепловоза, про час прибуття представника повідомити письмово до 14:00 15.10.2019 на електронну адресу.

15.10.2019 відповідач у відповіді №127 на лист позивача повідомив, що у разі виявлення гарантійної поломки тепловозу ТГМ6А №2012, що буде зафіксовано двостороннім актом від 17.10.2019, відповідач планує негайно приступити до усунення несправностей. Необхідний час для підготовки запасних частин, які можуть знадобитися у процесі проведення гарантійного ремонту тепловозу ТГМ6А №2012 та точний час прибуття ним буде повідомлено позивача додатково у телефонному режимі.

16.10.2019 відповідач у листі № 128 повідомив позивача про прибуття представника Виконавця майстра Сидорова Олександра Васильовича 16.10.2019 близько 13:00 до Замовника для визначення причин виходу з ладу Об`єкта та складання двостороннього акта.

18.10.2019 позивач звернувся до відповідача з листом № 1057/01-Юр, в якому зазначив про те, що 16.10.2019 о 13:55 представник відповідача прибув, однак зі слів начальника цеху Тоцького І.А. після огляду тепловозу складати двосторонній акт відмовився, оскільки він не компетентний визначити причини виходу з ладу тепловозу. У зв`язку з чим, позивач просив відповідача направити компетентного та уповноваженого працівника для складання двостороннього акта та визначення причин виходу з ладу тепловозу до 21.10.2019.

18.10.2019 відповідач у відповіді № 130 на вищевказаний лист позивача повідомив, що станом на 18.10.2019 не закінчено процес обстеження з метою встановлення причин припинення роботи тепловозу ТГМ6А №2012 та як наслідок відсутні правові підстави для закриття та підписання двостороннього акта. Відповідач зазначив, що на сьогодні Виконавець вже направив на експертизу сумісно відібрані та опломбовані зразки палива та мастила. Щодо розбирання дизельного двигуна тепловозу ТГМ5А №2012 відповідач запропонував позивачу провести за участю третьої незалежної сторони 23.10.2019 та гарантував зі свого боку участь фахівців, які будуть проводити роботи з розбирання.

21.10.2019 листом № 1068/01-Юр позивач повідомив відповідача про вжиття заходів щодо пошуку та залучення третьої особи (компетентної та незацікавленої) сторони для розбирання тепловозу з метою визначення причин виходу його з ладу та складання акта.

21.10.2019 відповідач у листі № 132 просив позивача завчасно (не менше ніж за три робочих дні) повідомити про заплановану дату початку робіт з розбирання.

24.10.2019 позивач звернувся до відповідача з листом №1077/01-Юр, в якому повідомив заплановану дату початку робіт з розбирання 30.10.2019 о 09:00 та просив відповідача підтвердити вказану дату і забезпечити присутність компетентних та уповноважених працівників з документами, що підтверджують повноваження, які будуть проводити роботи з розбирання, складання та підписання акта.

28.10.2019 відповідач у відповіді № 139 на лист позивача № 1077/01-Юр від 24.10.2019 повідомив останнього про прибуття 30.10.2019 уповноважених посадових осіб та працівників Виконавця для розбирання, визначення причин виходу з ладу тепловозу та складання акта.

30.10.2019 комісією у складі представника Замовника Кириченко С.Г., в.о. головного механіка, Тоцького І.А., начальника залізничного цеху, Мінько Ю.І., механіка залізничного цеху, Хижнього О.М., старшого майстра ремонтно-механічної дільниці ЦБТ, члена комісії, та представників Виконавця Ткаченко К.В., Азарова О.А. складено двосторонній акт про вихід з ладу тепловоза. В акті про вихід з ладу тепловоза зазначено, що огляд розпочато о 09:20, роботи з демонтажу та розбирання було виконано працівниками Виконавця, огляд проводився під керівництвом судового експерта Болжеларського Я.В., який виконував фотофіксацію під час огляду. Вказаний огляд було завершено 30.10.2019 о 14:35, усі демонтовані вузли та агрегати переміщено в підкапотний простір тепловоза, дверцята капоту тепловоза опломбовано пломбами ГДК з № 0 та заклеєне стрічкою підписом працівника Виконавця. Комісією було вирішено продовжити роботу з огляду та встановлення причин виходу з ладу тепловоза після отримання висновку судового експерта.

24.10.2019 позивач звернувся до директора Львівської філії Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна з листом-клопотанням про виконання експертного дослідження № 1079/041-Юр, в якому просив експерта відповісти на 7 запитань: 1. У якому технічному стані знаходиться дизель 3А6Д49 №2988 і чи відповідає цей стан вимогам нормативних документів? Якщо ні, то у чому саме проявилась дана невідповідність? 2. Яка безпосередня технічна причина виходу з ладу дизеля 3А6Д49 № 2988 і яка послідовність проміжних технічних причин виходу з ладу даного дизеля? 3. Чи була технічна можливість уникнути виходу з ладу дизеля 3А6Д49 № 2988? Якщо так, то хто саме мав таку можливість і які пункти нормативних документів йому при цьому необхідно виконати? 4. Чи можливо відновлення справного стану вказаного дизеля? 5. Чи міг неякісний ремонт згідно з Технічним завданням на поточний ремонт в обсязі ПР-2 тепловоза ТГМ6А №2012 привести до виходу з ладу дизеля? 6. Які вузли та агрегати дизеля вимагають ремонту та/або заміни? 7. Яка вартість відновлювального ремонту дизеля 3А6Д49 № 2988?

25.10.2019 директор Львівської філії Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна листом № 92 повідомив позивача про те, що для надання висновку експертів випадку виходу з ладу дизеля 3А6Д № 2988 можливо на договірних умовах та надав проект договору на виконання робіт, технічного завдання та протоколу узгодження договірної ціни, а також клопотання експерта про надання доступу до об`єкта дослідження. Також повідомив, що питання №7 виходить за межі компетенції експертів, що працюють у Дніпровському національному університеті залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна.

24.10.2019 між Дніпровським національним університетом залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "Мінерал" укладено договір №308/01-0 на виконання роботи, а саме: проведення експертного дослідження випадку виходу з ладу дизеля 3А6Д №2988 (код за ДК 021:2015-71319000-7 "Експертні послуги").

За результатами проведення експертного дослідження технічного стану дизеля 3А6Д49 №2988 судовим експертом Болжеларським Я.В. складено висновок №4/19 від 18.11.2019, в якому встановлено технічні причини виходу з ладу дизеля 3А6Д49 №2988. Зокрема, згідно з висновком експерта, на момент початку оглядів дизеля 3А6Д49 №2988 експертом він знаходився у несправному непрацездатному стані по ДСТУ 2860-94, тобто не міг виконувати своїх функцій - перетворювати хімічну енергію палива у теплоту та механічну роботу і приводити тепловоз у рух. Встановлення відповідності технічного стану об`єкта (дизеля), який перебуває у непрацездатному стані, тобто не може виконувати своєї функції за призначенням, позбавлено технічного змісту (відповідь на 1 питання). Безпосередньою технічною причиною виходу з ладу дизеля 3А649 №2988 стало перевищення допустимого значення частоти обертання дизеля при роботі у неконтрольованому режимі. До вказаної першопричини призвели дві першопричини та ряд причин - посередників, впорядкована сукупність яких (у вигляді механізму виходу з ладу дизеля) наведена на мал. ХІІ Дослідження (відповідь на 2 питання). Технічної можливості уникнути виходу з ладу дизеля 3А6Д49 №2988 у працівників ТОВ "Гірничодобувна компанія "Мінерал" не було. Працівники ТОВ "ТК Донспецсервіс" мали технічну можливість уникнути виходу з ладу дизеля 3А6Д49 №2988. Для цього їм необхідно було виконати вимоги пункту 6.2.20 Керівництва і усунути пошкодження стрічок лабіринтів та виконати вимогу пункту 1.3.5 Керівництва і при проведенні монтажно-демонтажних робіт з циліндровими комплексами не допустити попадання шламу у впускний колектор дизеля (відповідь на 3 питання). Достовірно встановити, чи можливе відновлення справного стану дизеля 3А6Д49 №2988 без повного його розбирання і дослідження технічного стану остова неможливо. Достовірно відновлення справного стану дизеля 3А6Д49 №2988 можливо при умові, що остов дизеля не має пошкоджень, які є ознаками граничного стану по ДСТУ 2860-94 (відповідь на 4 питання). Невідповідність нормативних та фактичних дій працівників ТОВ "ТК Донспецсервіс" стала першопричиною виходу з ладу дизеля 3А6Д49 №2988. Першою першопричиною, що призвела до виходу з ладу дизеля 3А6Д49 №2988 є невідповідність фактичних дій працівників ТОВ "ТК Донспецсервіс" вимогам пункту 6.2.20 Керівництва при проведенні ремонту турбокомпресора дизеля 3А6Д49 №2988. Вказана невідповідність полягала в тому, що при проведенні ремонту турбокомпресора дизеля 3А6Д49 №2988 не були виправлені пошкоджені стрічки лабіринтів. Це призвело до попадання масла у порожнину компресора у значній кількості. Другою першопричиною, що призвела до виходу з ладу дизеля 3А6Д49 №2988 є невідповідність фактичних дій працівників ТОВ "ТК Донспецсервіс" вимогам пункту 1.3.5 Керівництва при проведенні монтажно-демонтажних робіт з циліндровими комплектами під час виконання ремонту ПР-2 дизеля 3А6Д49 №2988. Вказана невідповідність полягала в тому, що при проведенні монтажно-демонтажних робіт з кришками циліндрів технологічні отвори не були закриті і шлам з впускних клапанів потрапив у впускний колектор остова дизеля. Це перешкоджало зливу масла з впускного колектора (відповідь на 5 питання). Для відновлення справного стану дизеля 3А6Д49 №2988 необхідно виконати перелік робіт як мінімум у об`ємі ПР-3. Встановити, чи потрібно виконувати перелік робіт у об`ємі КР-1 чи КР-2 без дослідження технічного стану остова дизеля неможливо (відповідь на 6 питання).

12.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "Мінерал" та між Товариством з обмеженою відповідальністю "Локомотив дизель сервіс" укладено договір № 1212/01-329/01-0 про надання послуг з демонтажу, розбирання, дефектування та збирання дизеля 3А6Д49 №2988 тепловоза ТГМ-6А №2012 зі складанням Дефектної відомості.

За умовами договору №1212/01-329/01-0 вартість таких робіт складає 180 000,00 грн, та сплачується шляхом попередньої оплати в розмірі 30% та остаточного розрахунку - протягом 30 календарних днів після підписання акту наданих послуг.

Відповідно до платіжних доручень від 18.12.2019 №7833, від 09.04.2019 № 1544 позивачем за виконані роботи за вказаним договором №1212/01-329/01-0 сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "Локомотив дизель сервіс" 180 000,00 грн.

16.12.2019 позивач звернувся до директора Львівської філії Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна з листом №1292/02-3ц, в якому просив останнього в рамках дії договору на виконання робіт № 308/01-О від 21.10.2019, провести додаткове експертне дослідження дизелю 3А6Д49 № 2988 тепловозу ТГМ 6А №2012. На вирішення додаткового експертного дослідження позивачем поставлені такі питання: 1. Чи можливо відновлення справного стану вказаного дизеля? 2. Чи міг неякісний ремонт згідно з Технічним завданням на поточний ремонт в обсязі ПР-2 тепловоза ТГМ6А №2012 (додаток №1 до договору №27/05-19-162/01-О) привести до виходу з ладу дизеля? Якщо так, то неякісний ремонт саме яких вузлів та агрегатів? 3. Які вузли та агрегати дизеля вимагають ремонту та/або заміни?

У період з 19.12.2019 по 13.01.2020 судовим експертом було проведено додаткове дослідження. Експертом було складено висновок експерта № 1/20 додаткового дослідження технічного стану дизеля 3А6Д49 №2988 від 28.02.2020, згідно з яким: відновлення справного стану дизеля 3А6Д49 №2988 можливо шляхом проведення ремонту в об`ємі ПР-3 згідно з вимогами Керівництва (відповідь на 1 питання). Проведення поточного ремонту в обсязі ПР-2 тепловоза ТГМ6А №2012 не відповідало вимогам Технічного завдання (додаток № 1 до договору від 27.05.2019). Вказана невідповідність проявилась у тому, що при проведенні ремонту в обсязі ПР-2 не були виконані вимоги Керівництва, а саме: при ремонті турбокомперсора не були виправлені пошкоджені стрічки лабіринтів; при проведенні розбирання дизеля не були закриті технологічні отвори у блоці циліндрів, що призвело до попадання шламу у впускний колектор; при проведенні збирання дизеля впускний колектор не був очищений від бруду; не були належним чином встановлені шпильки у 4-му лівому- та 4-му правому циліндрах (по одній у кожному циліндрі); не були відремонтовані отвори кріплення у корпусі розподільчого валу; не були очищені місця посадки циліндрових втулок у блоці дизеля. Першопричинами виходу з ладу дизеля є наступні невідповідності: невиправлення пошкодження стрічок лабіринтів при ремонті турбокомпресора, що спричинило надмірне потрапляння масла у впускний рествер дизеля з підшипника компресора; незакриття технологічних отворів при розбиранні дизеля і неочищення впускного колектора при його збиранні, що ускладнило відтік масла з впускного ресивера і спричинило його накопичення (відповідь на 2 питання). Ремонту або заміні вимагають вузли та агрегати дизеля, перелік яких наведений у табл ІІІ.

26.12.2019 позивач звернувся до директора Державного підприємства "Запорізький експертно-технічний центр" з листом № 1357/01-3ц, в якому просив надати позивачу послуги з проведення кольорової дефектації вузлів дизелю 3А6Д49 №2988 тепловозу ТГМ 6А №2012.

08.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "Мінерал" та Державним підприємством "Запорізький експертно-технічний центр" було укладено договір №0001к20-25/01-0 про надання послуг з неруйнівного контролю устаткування з протоколом узгодження про договірну ціну з надання послуг з проведення неруйнівного контролю. Відповідно до протоколу, вартість робіт за договором №0001к20-25/01-0 складає 42 659,42 грн на умовах 100% передоплати.

На виконання умов наведеного договору № 0001к20-25/01-0, платіжними дорученнями від 09.01.2020 №1111 та від 15.01.2020 № 1155, позивач сплатив Державному підприємству "Запорізький експертно-технічний центр" 42 659,42 грн.

30.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "Мінерал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Локомотив дизель сервіс" було укладено договір № 23/3-99/01-0 на виконання робіт з поточного ремонту 3А6Д49 зав. №2988 тепловоза ТГМ 6А №2012в обсязі ПР-3 з ремонту колінчатого валу в обсязі КР-1 у відповідності до Технічного завдання (додаток №1).

За умовами вказаного договору № 23/3-99/01-0, розрахунки за цим договором здійснюються на умовах 30% передоплати після підписання договору, та остаточного розрахунку - протягом 30 банківських днів від дати підписання акта приймання-передачі виконаних робіт.

На виконання умов даного договору № 23/3-99/01-0 позивач платіжними дорученнями від 31.03.2020 №1485, від 13.07.2020 № 1775, від 13.07.2020 № 1778 сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю "Локомотив дизель сервіс" за виконані роботи 1 200 000,00 грн.

30.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "Мінерал" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЯЙВОМЕТ" (виконавець) було укладено договір №300420-128/01-0, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надання послуг, а саме, виконання аналізу складу і властивостей наданих послуг матеріалів та вміст заявлених компонентів (9ДК 016:2010, Код 71.20.11 Послуги відносно випробування й аналізування складу та чистоти).

05.05.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "СЯЙВОМЕТ" складено протоколи досліджень вимірювань хімічного складу зразків - втулки № 1 та втулки № 2, які надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувана компанія Мінерал" в межах договору № 300420 від 30.04.2020.

Про результати експертизи № 4/19 від 18.11.2019 позивач відповідача відразу не повідомив. Про проведення додаткової експертизи від 28.02.2020 та зміст її висновків відповідач не був вчасно обізнаний. Висновки експертів були доведені до відповідача лише 15.05.2020.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження заявлення позивачем відповідачу вимоги про усунення недоліків роботи, встановлення відповідачу строку на усунення недоліків неякісного ремонту, відновлення працездатності Об`єкту.

15.05.2020 позивач звернувся до відповідача з претензію, в якій вимагав відшкодувати витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "Мінерал", що є наслідком неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК Донспецсервіс" зобов`язань за Договором у розмірі 2 067 795,45 грн, з яких: 604 348,03 грн - попередня оплата за Договором; 40 068,00 грн - вартість робіт за договором про виконання експертного дослідження причин виходу з ладу дизеля від 24.10.2019; 180 000,00 грн - вартість робіт за договором від 12.12.2019 № 1212/01-329/01-О; 42 659,42 грн - вартість робіт за договором від 08.01.2020 № 000К20-25/0-О про надання послуг з неруйнівного контролю устаткування; 1 200 000,00 грн - вартість робіт за договором від 30.03.2020 № 23/3-99/01-ОЛ за виконання поточного ремонту дизеля; 720,00 грн - вартість дослідження вимірювання хімічного складу зразків за договором від 30.04.2020.

Відповідач відповіді на вказану претензію не надав, вимоги позивача щодо відшкодування витрат не виконав, кошти не сплатив.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Донецької області від 15.12.2020 у справі № 905/1403/20 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Донспецсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "Мінерал" збитки у розмірі 262 727,42 грн та судовий збір у розмірі 39 40,91 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- вартість робіт за проведення експертних досліджень щодо встановлення причин виходу з ладу дизеля 3А6Д49 № 2988 у розмірі 40 068,00 грн, вартість робіт за договором № 1212/01-329/01-О від 12.12.2019 з демонтажу, розбирання, дефектування та збирання дизеля 3А6Д49 № 2988 тепловозу ТГМ-6А №2012, здійснених з метою дослідження технічного стану остова і проведення додаткового експертного дослідження в розмірі 180 000,00 грн та вартість послуг за договором № 0001к20-25/01-0 про надання послуг з неруйнівного контролю вузлів дизелю 3А6Д49 №2988 тепловозу ТГМ 6А №2012, здійснення якого також було необхідно для проведення експертного дослідження, у розмірі 42 659,42 грн є збитками позивача, які мали місце внаслідок неналежного виконання зобов`язань, завданих неякісним виконанням підрядником робіт за Договором;

- щодо позовних вимог про стягнення з відповідача збитків у сумі 1 200 000,00 грн, завданих неякісним виконанням робіт, що складаються з вартості робіт з поточного ремонту дизеля ТГМ-6А № 2012 в обсязі ПР-3 з ремонту колінчатого валу в обсязі КР-1 згідно з договором від 30.03.2020 №23/3-99/01-О, та у сумі 720,00 грн, що включають вартість дослідження вимірювань хімічного складу зразків втулки № 1 та втулки № 2, позивачем не доведено причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями відповідача та понесеними позивачем збитками саме внаслідок неналежного виконання підрядником договірного зобов`язання;

- ні положеннями статей 849, 852, 858 Цивільного кодексу України, ні умовами Договору не передбачено права Замовника на повернення попередньої оплати за договором підряду, тому відсутні правові підстави для задоволення вимог про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 604 348,03 грн, а також нараховані на таку суму 3% річних у розмірі 14 454,68 грн та інфляційні втрати у розмірі 15 833,92 грн;

- термін виконання робіт за Договором закінчується 30.09.2016, а фактично роботи виконані 26.09.2019, тому відсутні підстав вважати прострочення відповідачем виконання робіт за Договором у заявлений позивачем період нарахування штрафу - з 01.10.2019 по 17.07.2020.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 рішення Господарського суду Донецької області від 15.12.2020 у справі № 905/1403/20 скасовано частково. Прийняти нове рішення. Викладено пункт 2 резолютивної частини рішення в новій редакції, згідно з якою Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Донспецсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "Мінерал" збитки у розмірі 40 068,00 грн та судовий збір у розмірі 601,02 грн. В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 15.12.2020 у справі № 905/1403/20 залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що враховуючи, що додаткове експертне дослідження проводилось з метою встановлення технічних умов відновлення роботи тепловозу та замовлене суто за ініціативою позивача задля повторного ремонту тепловоза, відсутній причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та понесеними позивачем збитками щодо витрат позивача, пов`язаних з демонтажем, розбиранням, дефектуванням та збиранням дизеля (180 000,00 грн), а також надання послуг з неруйнівного контролю устаткування (42 659,42 грн) та дослідженням вимірювання хімічного складу зразків (720,00 грн).

В іншому суд апеляційної інстанцій погодився з висновками суду першої інстанції.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 15.12.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 у даній справі та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 3 845 896,98 грн, у тому числі, 604 348,03 грн попередньої оплати, 1 463 447,42 грн збитків, 1 747 812,93 грн штрафу, 14 454,68 грн 3% річних, 15 833,92 грн інфляційних нарахувань.

Підставою касаційного оскарження судових рішень Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "Мінерал" зазначило пункти 1, 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- застосування судом апеляційної інстанції: статті 22 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України без урахування висновку щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 904/6270/16; статей 530, 611, 625 Цивільного кодексу України без урахування висновку щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16;

- необхідністю відступлення від висновку щодо застосування частин 3 та 4 статті 853 Цивільного кодексу України, викладеного в постанові Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 910/15234/18, а також від висновку щодо застосування статті 849 Цивільного кодексу України, викладеного в постанові Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 922/2982/18, які були застосовані судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просив залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, як таку, що прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

5. Позиція Верховного Суду

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Однією з підстав касаційного оскарження Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "Мінерал" визначило пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції застосував: статтю 22 Цивільного кодексу України та статтю 224 Господарського кодексу України без урахування висновку щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 904/6270/16; статті 530, 611, 625 Цивільного кодексу України без урахування висновку щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника, з підстав, передбачених пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на таке.

Пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Визначення подібності правовідносин міститься у правових висновках, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27 березня 2020 року у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин та об`єкт (предмет).

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/17, пункт 40 постанови від 25 квітня 2018 року у справі №910/24257/16). Такі ж висновки були викладені у постановах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 910/8956/15 та від 13 вересня 2017 року у справі № 923/682/16.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15ц).

Верховний Суд, проаналізувавши постанови Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 904/6270/16 та Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16, правові висновки яких, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "Мінерал", не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень, встановив таке.

У справі № 904/6270/16, що переглядалась Верховним Судом, предметом спору були вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Променергетика" про стягнення 759 741,58 грн, з яких заборгованість по сплаті лізингових платежів за Договором лізингу у розмірі 17 874,91 грн, плата за користування об`єктом лізингу у розмірі 330 679,98 грн, збитки у розмірі 403 518,69 грн, пеня у розмірі 1 283,08 грн, 3 % річних у сумі 384,92 грн. Позов обґрунтовано порушенням відповідачем зобов`язань за договором про фінансовий лізинг від 14.02.2014 № 00009544 щодо сплати лізингових платежів, повернення об`єкта лізингу.

У вказаній постанові від 03.07.2018 у справі № 904/6270/16 Верховний Суд вважав мотивованими та підставними висновки апеляційного господарського суду про те, що витрати на оплату послуг з повернення майна не є збитками у розумінні положень частин 1, 2 статті 22, частин 1-3 статті 623 Цивільного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України, оскільки такі витрати не мають обов`язкового характеру, тобто необхідних ознак збитків, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором лізингу. У даному випадку отримання позивачем послуг з вчинення виконавчого напису нотаріуса, а також надання послуг з повернення майна не є обов`язковими витратами, які особа має зробити для поновлення свого права, як підставно зазначив суд апеляційної інстанції. Крім того встановлено, що реалізація процедури вилучення об`єкта лізингу у відповідача здійснена державною виконавчою службою, у той час як матеріалами справи не підтверджується здійснення ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" дій, пов`язаних з вилученням об`єкта лізингу. Позивач жодною мірою не був позбавлений права самостійно вживати заходів із захисту своїх інтересів, а залучення третіх осіб є його власним вибором. Тому зазначені витрати за своєю правовою природою не є збитками.

Також Верховний Суд зазначив те, що заявлена позивачем до стягнення сума упущеної вигоди, яка за його розрахунком становить різницю між сумою несплачених лізингових платежів та сумою продажу об`єкту лізингу, що складає 390 990,09 грн, тобто сума, яка не покрита вартістю проданого предмета лізингу. Втім нарахування вказаної суми не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з діями відповідача з невиконання зобов`язань за Договором фінансового лізингу, оскільки встановлено, що цей договір розірваний за ініціативою лізингодавця, тобто позивача, об`єкт лізингу проданий третій особі, за ціною, яку позивач як власник цього майна визнав прийнятною для його продажу. У даному випадку відсутні усі елементи складу правопорушення, які є обов`язковими для кваліфікації збитків у вигляді упущеної вигоди. При цьому зазначена у договорі лізингу кваліфікація вказаної суми як упущеної вигоди за домовленістю сторін не змінює правову природу цієї суми, а також необхідність доведення наявності усіх елементів порушення, необхідних для кваліфікації цієї суми як упущеної вигоди відповідно до наведених приписів закону.

У даній справі № 905/1403/20 предметом спору є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "Мінерал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Донспецсервіс" про стягнення, зокрема, збитків у розмірі 1 463 447,42 грн, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 27/05-19-162/01-0 від 27.05.2019, який за своє правовою природою є договором підряду.

Суд апеляційної інстанції, частково скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 40 068,00 грн збитків, у зв`язку з доведенням позивачем наявності всіх елементів складу правопорушення, які є обов`язковими для кваліфікації збитків. Натомість щодо позовних вимог позивача про стягнення 1 423 379,42 грн збитків суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки позивачем не доведено причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями відповідача та понесеними позивачем збитками у вказаному розмірі саме внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за Договором. Тобто, відсутністю усіх елементів складу правопорушення, які є обов`язковими для кваліфікації збитків у зазначеній сумі.

Відтак, підстави позовів, зміст позовних вимог та встановлені судами фактичні обставини у справі № 904/6270/16 та у даній справі № 905/1403/20 є відмінними.

У справі № 918/329/16, що переглядалась Верховним Судом України, предметом спору були вимоги Фізичної особи-підприємця Вакуленка Олександра Вікторовича, як правонаступника Приватного підприємства "Ферарі" до Служби автомобільних доріг у Рівненській області про стягнення 769 080,78 грн інфляційних втрат за період із квітня 2013 року по квітень 2016 року та 84 041,99 грн 3% річних за період із 12.04.2013 по 12.04.2016. Позов обґрунтовано тим, що позивачем у повному обсязі виконано роботи з поточного ремонту дороги за договором підряду, натомість відповідач своїх зобов`язань з оплати робіт не виконав.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.08.2016 у справі № 918/329/16 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 769 080,78 грн - суму, на яку збільшився борг у зв`язку з інфляційними процесами та 82 890,74 грн - 3% річних. У задоволенні позову про стягнення 1 151,25 грн 3% річних - відмовлено.

Судом апеляційної інстанції у даній справі № 918/329/16 було встановлено таке: 14.12.2012 між ПП Ферарі (підрядник) і Службою (замовник) укладено договір № 38 (далі - Договір), за умовами якого підрядник зобов`язався надати послуги з поточного середнього ремонту автомобільної дороги Князівка - Вітковичі - Т 1811 - Хотин на ділянці 9+200 - км 14+600 за рахунок коштів державного бюджету відповідно до умов Договору, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги; позивач виконав, а відповідач прийняв роботи, обумовлені договором, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року, загальна вартість виконаних робіт становить 933 800,00 грн; відповідач взятий на себе обов`язок із проведення розрахунків у добровільному порядку не виконав, у зв`язку з чим рішенням Господарського суду Рівненської області від 18.05.2015 у справі № 918/422/15 з відповідача на користь позивача стягнуто 933 800,00 грн основної заборгованості за договором та 18 676,00 грн судового збору; фактичне виконання судового рішення відбулося 12.04.2016, про що свідчить меморіальний ордер на суму 952 476,00 грн № 36; у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з оплати виконаних робіт позивачем нараховано 769 080,78 грн інфляційних втрат за період із квітня 2013 року по квітень 2016 року та 84 041,99 грн - 3 % річних за період із 12 квітня 2013 року по 12 квітня 2016 року.

Постановою від 26.04.2017 у справі № 918/329/16 Верховний Суд України залишив в силі постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.08.2016 у даній справі. У вказаній постанові Верховний Суд України зазначивши про те, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за час прострочення, погодився із висновком суду апеляційної інстанції про те, що оскільки позивач визначив період для стягнення 3% річних із 12.04.2013 по 12.04.2016, інфляційних втрат - із 01.05.2013 по 31.03.2016, з позовом звернувся 28.04.2016, тому задоволенню підлягають вимоги про стягнення 769 080,78 грн інфляційних втрат, нарахованих за період із 01.05.2013 по 31.03.2016 та 82 890,74 грн - 3% річних за період із 28.04.2013 по 11.04.2016, а у стягненні 3% річних у сумі 1 151,25 грн за період із 12.04.2013 по 27.04.2013 слід відмовити, застосувавши наслідки спливу позовної давності.

У даній справі № 905/1403/20 предметом спору є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "Мінерал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Донспецсервіс" про стягнення, у тому числі, 3% річних у розмірі 14 454,68 грн та інфляційних втрат у розмірі 15 833,92 грн, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 27/05-19-162/01-0 від 27.05.2019, зокрема, щодо виконання робіт Виконавцем.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 14 454,68 грн та інфляційних втрат у розмірі 15 833,92 грн суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходили, з того, що позивач просить стягнути з відповідача сплачену попередню оплату за Договором у розмірі 604 348,03 грн на підставі статті 852 Цивільного кодексу України та нараховані на неї 3% річних у розмірі 14 454,68 грн та інфляційні втрати у розмірі 15 833,92 грн. Однак, ні положення статей 849, 852, 858 Цивільного кодексу України, ні умови Договору взагалі не встановлюють права замовника на повернення попередньої оплати за договором підряду, тому відсутні правові підстави для задоволення вимог про стягнення попередньої оплати у розмірі 604 348,03 грн та похідних від неї вимог про стягнення 3% річних у розмірі 14 454,68 грн та інфляційних втрат у розмірі 15 833,92 грн.

Відтак, підстави позовів, зміст позовних вимог та встановлені судами фактичні обставини у справі № 918/329/16 та у даній справі № 905/1403/20 є відмінними.

Таким чином, правовідносини у справах № 904/6270/16, № 918/329/16 та у даній справі № 905/1403/20 не є подібними, у розумінні критеріїв подібності.

Отже, наведена Товариством з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "Мінерал" підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження.

У поданій касаційній скарзі позивач посилається і на пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначає про необхідність відступлення від висновку щодо застосування частин 3 та 4 статті 853 Цивільного кодексу України, викладеного в постанові Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 910/15234/18, а також від висновку щодо застосування статті 849 Цивільного кодексу України, викладеного в постанові Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 922/2982/18, які були застосовані судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови.

Щодо необхідності відступу від висновків, викладених у вказаних постановах Верховного Суду, необхідно зазначити таке.

Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності.

Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.

У пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. the United Kingdom") Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.

З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання (до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16).

У постанові від 12.03.2020 у справі № 910/15234/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінжинірінг-Діагностика" до Державного підприємства "Укрхімтрансаміак" про стягнення 2 788 274,21 грн заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних у зв`язку з неоплатою виконаних робіт за договором № 12/12/17 від 12.12.2017, суд касаційної інстанції, скасовуючи оскаржувані судові рішення та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції зазначив, що закон пов`язує виникнення зобов`язання з оплати робіт з фактом їх виконання і сам по собі акт приймання-передачі робіт не є визначальним для виникнення такого зобов`язального правовідношення. Отже, наявність підписаного замовником акту приймання-передачі робіт не позбавляє його права заперечувати щодо обсягу та вартості виконаної роботи. Тому, виходячи зі змісту частин 3 та 4 статті 853 Цивільного кодексу України, враховуючи предмет та підстави позову, а також обставини, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень, Верховний Суд у постанові від 12.03.2020 у справі № 910/15234/18 вказав, що до предмета доказування у даній справі входять обставини щодо характеру, обсягу та якості робіт, що є предметом договору, строків їх виконання та порядок їх прийняття, аналіз доказів, поданих на підтвердження виконання та передання цих робіт, чого судами попередніх інстанцій належним чином не було встановлено.

У постанові від 20.06.2019 у справі № 922/2982/18 за позовом Комунального підприємства Харківської районної ради "Комуненерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізованої фірми "Котлобудсервіс" про стягнення 238 000,00 грн заборгованості з повернення попередньої оплати, суд касаційної інстанції, залишаючи без змін судові рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, зазначив, що дослідивши предмет та підстави позову у даній справі, суди дійшли висновку про те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав та інтересів, оскільки відповідно до частин 2, 4 статті 849 Цивільного кодексу України за договором підряду прямо передбачено такий спосіб захисту прав та інтересів замовника, як зобов`язання підрядника вчинити певні дії у випадку порушення строків виконання зобов`язань, або стягнути завдані порушенням зобов`язань збитки, якщо замовник відмовився в односторонньому порядку від договору. Досліджуючи правові підстави для повернення авансу з підрядника за порушення строків виконання договору підряду, що було визначено як предмет спору в даній справі, суди дійшли висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту його майнових прав та інтересів не відповідає способам захисту, передбаченим законодавцем за договором підряду, а умовами договору підряду також не передбачено можливості повернення авансу, якщо підрядником порушено строки виконання робіт. З огляду на встановлене, суди дійшли висновку про неможливість застосування до договору підряду аналогії права з договором купівлі-продажу згідно із статтею 693 Цивільного кодексу України, яка дозволяє такий спосіб захисту майнових прав покупця, як повернення авансу у випадку відмови від договору купівлі-продажу (постачання), оскільки в даному випадку законодавцем чітко визначено правові наслідки порушення сторонами зобов`язань за договором підряду відповідно до статті 849 Цивільного кодексу України, а інших способів захисту прав замовника договором підряду не передбачено. З огляду на таке, суди керуючись приписами статей 5, 14, 46, 162 ГПК України та встановивши, що позивач не змінював предмет чи правових підстав позову, дійшли висновку про відмову в позові. Верховний Суд погодився з правильністю таких судових рішень, оскільки суд не вправі вийти за межі предмета позову, визначеного згідно з позовними вимогами та на власний розсуд розглянути вимогу про стягнення спірної суми, як шкоди, а не як авансу за договором підряду. Також, суд може застосувати ефективний спосіб захисту у випадку, якщо обраний спосіб захисту є неефективним і законодавець не визначив такого способу захисту, який був би ефективним для врегулювання спору між сторонами. У спірному випадку законодавцем відповідно до статті 849 Цивільного кодексу України передбачено ефективні способи захисту прав замовника підрядних робіт, якими є зобов`язання підрядника усунути недоліки таких робіт за власний рахунок, або виконання робіт третьою особою із стягненням їх вартості за рахунок підрядника, або відмова від договору та стягнення завданих підрядником збитків. З огляду на таке, в судів не було повноважень на власний розсуд використовувати інший спосіб захисту інтересів позивача, ніж ті способи, які передбачено законодавцем згідно з нормами права, які регулюють підряд.

Враховуючи, що скаржником належно не вмотивовано обґрунтувань необхідності відступлення від зазначених висновків, а вказані вище висновки є чіткими, зрозумілими й сприяють однозначному застосуванню норм права, тому Суд не вбачає підстав для відступу від правових позицій, що викладені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 922/2982/18 та від 12.03.2020 у справі № 910/15234/18.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними (пункт 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 905/1403/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "Мінерал" на рішення Господарського суду Донецької області від 15.12.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та залишення касаційної скарги в частині оскарження рішення Господарського суду Донецької області від 15.12.2020 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 у даній справі з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для її скасування.

7. Судові витрати

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору за подання касаційної скарги, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційне провадження у справі № 905/1403/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "Мінерал" на рішення Господарського суду Донецької області від 15.12.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "Мінерал" на рішення Господарського суду Донецької області від 15.12.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 у справі № 905/1403/20 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

3. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 у справі № 905/1403/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.А. Кролевець

О.О. Мамалуй