Рішення

від 26.07.2021 по справі 140/4196/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2021 року ЛуцькСправа № 140/4196/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представників позивача Булат Ю.В., Міщук І.В.,

представника відповідача Мельник О.М.,

представника третьої особи Гринчука І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес-Адміністрація до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_10, державний реєстратор Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області Кучма Ігор Іванович, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес-Адміністрація (далі - ТзОВ Бізнес-Адміністрація , позивач) звернулося з позовом до Міністерства юстиції України (далі - МЮ України, міністерство, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу від 08.04.2021 №1303/5 Про задоволення скарги ; зобов`язання вчинити дії щодо поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів стосовно рішень про державну реєстрацію прав, які були скасовані наказом Міністерства юстиції України від 08.04.2021 №1303/5 Про задоволення скарги , а саме: рішення від 11.04.2019 №№46429501, 46429904, прийняті приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_10.; рішення від 26.03.2020 №51786605, прийняте державним реєстратором Виконавчого комітету Луцької міської ради ОСОБА_7.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.04.2021 відбулося засідання Колегії МЮ України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів МЮ України (далі - Колегія), на якому Колегія, розглянувши скаргу ОСОБА_1 від 15.03.2021 на рішення: - від 11.04.2019 №46429501, №46429904, прийняті приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_10; - від 26.03.2020 №51786605, прийняте державним реєстратором Виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області ОСОБА_7; - від 20.03.2020 №51717759, прийняте приватним нотаріусом ОСОБА_9; - від 26.03.2020 №51793692, прийняте державним реєстратором Виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області ОСОБА_11 щодо офісних приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (далі - офісні приміщення), незавершеного будівництва (офісні приміщення), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1632652207101) (далі - незавершене будівництво), земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:014:0113 (далі - земельна ділянка) рекомендувала МЮ України: 1) скаргу ОСОБА_1 від 15.03.2021 року задовольнити частково; 2) скасувати оскаржувані рішення, прийняті приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_10, оскаржуване рішення, прийняте державним реєстратором Виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області ОСОБА_7; 3) тимчасово блокувати доступ приватному нотаріусу ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць; 4) в іншій частині вимог відмовити у зв`язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених ч.5 ст.37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , оскільки вона подана особою, яка не може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття приватним нотаріусом ОСОБА_9. та державним реєстратором ОСОБА_3 оскаржуваних рішень.

08.04.2021 МЮ України видало наказ №1303/5 Про задоволення скарги , яким:

1. Скаргу ОСОБА_1 від 15.03.2021 року задоволено частково.

2. Скасовано рішення від 11.04.2019 №46429501, №46429904, прийняті приватним нотаріусом ОСОБА_10., рішення від 26.03.2020 №51786605 прийняте державним реєстратором ОСОБА_7.

3. Тимчасово заблоковано доступ приватному нотаріусу ОСОБА_2 до Державного реєстру речовим прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць.

4. В іншій частині вимог відмовлено у зв`язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених ч.5 ст.37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , оскільки вона подана особою, яка не може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття приватним нотаріусом ОСОБА_9. та державним реєстратором ОСОБА_11. оскаржуваних рішень.

Вищевказаним наказом МЮ України було скасоване рішення від 26.03.2020 №51786605, прийняте державним реєстратором ОСОБА_7., на підставі якого ТзОВ Бізнес-Адміністрація набуло права власності на нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому, вказане нерухоме майно було передано в іпотеку AT ТАСКОМБАНК як забезпечення виконання зобов`язань.

ТзОВ Бізнес-Адміністрація вважає наказ МЮ України від 08.04.2021 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_1 не дотримано 60-денного строку на подання скарги на дії, рішення або бездіяльність державного реєстратора. Так, скаржнику протягом двох років було відомо про необхідність реєстрації права власності на цей об`єкт, але з не зрозумілих причин він раніше не звертався зі скаргою, хоча повинен був та міг це зробити, а додана до скарги Інформаційна довідка від 15.03.2021 не доводить того факту, що саме скаржник і саме 15.03.2021, а не в 2019 чи в інший період дізнався про спірні реєстраційні дії. З огляду на викладене позивач посилається на те, що відповідачем порушено пп.8 п.8 ст.37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Крім того, позивач зазначає, що ТзОВ Бізнес-Адміністрація в особі Ліщука В.С. подало державному реєстратору всі необхідні документи для реєстрації права власності на офісні приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав чи відмови в державній реєстрації прав не було та, відповідно, державним реєстратором прийняте законне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 51786605 від 26.03.2020.

Щодо скасування спірним наказом рішень від 11.04.2019 №46429501, №46429904, які прийняті приватним нотаріусом ОСОБА_10., то позивач зазначає, що відповідно до вказаних рішень зареєстровано право власності на офісні приміщення за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 , тобто за попереднім власником цих приміщень. Зазначені рішення скасовані з тих підстав, що заява про реєстрацію прав подана неналежною особою; до заяви не додано документ про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомості та документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. ТзОВ Бізнес-Адміністрація не погоджується з такими висновками відповідача та вказує, що заява про реєстрацію прав була подана довіреною особою ОСОБА_4 - Ліщуком Віталієм Степановичем, повноваження якого підтверджувались довіреністю, до заяви про реєстрацію прав були додані довідка про присвоєння поштової адреси №149-49 від 08.04.2019 року, видана Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради, та оригінал Сертифіката серії ВЛ №162190730767 про відповідність закінченого будівництвом об`єкту від 14.03.2019 року.

ТзОВ Бізнес-Адміністрація вважає наказ МЮ України від 08.04.2021 №1303/5 таким, що прийнятий з порушенням норм чинного законодавства, що в свою чергу порушує законні права та інтереси товариства як власника майна - офісних приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , а також порушує права третіх осіб - AT ТАСКОМБАНК , оскільки зазначене майно знаходиться в іпотеці, як забезпечення виконання зобов`язань позивача по кредитному договору.

Скасування наказом №1303/5 МЮ України від 08.04.2021 рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на нерухоме майно за позивачем має наслідком втрату останнім статусу власника, а відтак права володіти, користуватись та розпоряджатись вказаним майном. Вважає, що скасування реєстрації права власності на майно є істотним втручанням в конституційні права позивача з боку держави.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження (т.1, а.с.44).

Представник відповідача у відзиві на адміністративний позов (т.1, а.с.53-57) вимог товариства не визнав та зазначив, що 15.03.2021 ОСОБА_1 було подано скаргу до МЮ України, в якій він зазначив, що про оскаржувану ним реєстраційну дію дізнався лише 05.03.2021, отримавши відповідний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який було долучено до скарги. Отже, про порушення своїх прав оскаржуваною реєстраційною дією ОСОБА_1 дізнався саме 05.03.2021, оскільки інших доказів про отримання чи можливості отримання інформації про цю реєстраційну дію у інший період матеріали справи не містять. Тому, встановлений частиною третьою 3 статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень строк оскарження розпочався 05.03.2021, а отже при поданні скарги 15.03.2021 не був порушеним.

Щодо порушень, виявлених під час розгляду скарги ОСОБА_1 від 15.03.2021, представник відповідача вказав, що на підставі на підставі рішення №46429501 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_10. відкрито розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме на офісні приміщення, щодо яких в Державному реєстрі прав було відкрито розділ як на незавершене будівництво, та зареєстровано право власності на них за ОСОБА_4 . У зв`язку з чим, приватним нотаріусом ОСОБА_10. на підставі рішення №46429904 погашено право власності Малого підприємства ЮЛА на незавершене будівництво та закрито розділ на нього.

З відомостей Державного реєстру прав встановлено, що заява про державну реєстрацію права власності, за результатами розгляду якої приватним нотаріусом Кухлевською МВ прийнято рішення №№46429501, 46429904, подана ОСОБА_4 , при цьому право власності на незавершене будівництво було зареєстроване за МП ЮЛА . Крім того, приватним нотаріусом ОСОБА_10. не перенесено до розділу Державного реєстру прав, відкритого на офісні приміщення, запис про право власності МП ЮЛА щодо об`єкта незавершеного будівництва. Також у вказаній заяві не зазначено відомості про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та не додано документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, а також документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. Колегією встановлено, що внаслідок проведення вищезазначених реєстраційних дій державним реєстратором ОСОБА_7. прийнято рішення №51786605 та проведено державну реєстрацію переходу права власності від ОСОБА_4 до ТзОВ Бізнес-Адміністрація на офісні приміщення. Таким чином, рішення №46429501, 46429904 прийняті приватним нотаріусом ОСОБА_10. з порушенням вимог законодавства підлягали скасуванню, а рішення №51786605, прийняте державним реєстратором ОСОБА_7., підлягало скасуванню як таке, що випливає з факту скасування рішень №46429501, 46429904.

На підставі вищевикладеного представник відповідача вважає, що дії МЮ України щодо порядку розгляду скарги ОСОБА_1 здійсненні з дотриманням процедур розгляду скарг та оскаржуваний наказ винесений відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить позовні вимоги залишити без задоволення.

24.05.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив (т.1, а.с.159-162), у якій ТзОВ Бізнес-Адміністрація не погоджується з аргументами МЮ України, викладеними у відзиві на позовну заяву. Позивач вважає, що ОСОБА_1 не може посилатися на довідку ТОВ Арт Буд Проект від 05.03.2021 як на належний доказ встановлення початкової дати для відліку строку подання скарги, оскільки з даної довідки не видно, кому вона видана, зміст цієї довідки свідчить про те, що технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна - офісні приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на замовлення ОСОБА_5 не видавався, позаяк в описаних правовідносинах про таку особу згадки немає і за такою особою право власності на зазначений об`єкт ніколи не було зареєстровано. Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.03.2021 року теж не може бути документом для відліку строку подачі скарги, тому що з неї не вбачається, що саме ОСОБА_1 отримав цей документ (заявником документу є невідома особа - ОСОБА_6 ) і тому не підтверджує того факту, що саме ОСОБА_1 і саме 15 березня 2021 року дізнався про порушення своїх прав, що відповідно не дає йому права на обчислення 60-денного строку на подання скарги до МЮ України саме з 15 березня 2021 року. Враховуючи вищевикладене, вважає, що МЮ України було зобов`язано відмовити скаржнику в задоволенні його скарги на підставі закінчення (пропуску) 60-денного строку її подання, враховуючи, що подані документи не підтверджують, що скаржник дізнався про порушення своїх прав в межах зазначеного 60-денного строку.

Ухвалою суду від 27.05.2021 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) та залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_10 (далі - приватний нотаріус ОСОБА_10), державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області ОСОБА_7 (далі - державний реєстратор ОСОБА_7) (т.1, а.с.223-224).

23.06.2021 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 подані пояснення на позовну заяву, в яких останній зазначає, що 01.03.2017 між ним, як покупцем, та МП ЮЛА , як продавцем, було укладено договір №01-03-17 купівлі-продажу майнових прав. 14.02.2019 було укладено також додаткову угоду про припинення зобов`язань шляхом зарахування однорідних вимог, а саме грошові зобов`язання ОСОБА_1 перед МП ЮЛА за договором купівлі-продажу майнових прав №01-03-17 від 01.03.2017 зараховано як зустрічні однорідні вимоги, а саме грошові зобов`язання МП ЮЛА перед ОСОБА_1 за договором про відступлення права вимоги №13-02-19 від 13.02.2019.

14.03.2019 на виконання даного договору було укладено Акт приймання-передачі майнових прав на об`єкт нерухомості до Договору купівлі-продажу майнових прав №01-03-17 від 01.03.2017, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв майнові права на об`єкт нерухомості, а саме: офісні приміщення, загальною площею 1145,9 кв.м. /літера Б-5/, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, 14.03.2019 року МП ЮЛА видало ОСОБА_1 довідку про повну сплату майнових прав, яка є підставою для проведення реєстрації права власності та речових прав на вказаний об`єкт нерухомості. Однак, у зв`язку із скрутним матеріальним становищем державну реєстрацію права власності на дані офісні приміщення прийшлось відкласти, оскільки після реєстрації права власності виникає обов`язок щодо сплати податку на нерухоме майно, але на той момент, сплачувати податок він не мав можливості.

В березні 2021 року ОСОБА_1 отримав інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, з якої дізнався, що дані офісні приміщення зареєстровані за позивачем. Також зазначає, що захищаючи свої права на дану нерухомість, звернувся із відповідною скаргою до МЮ України, яке 08.04.2021 видало наказ №1303/5 Про задоволення скарги .

ОСОБА_1 вважає, що дій відповідача є правомірними, оскільки рішення приватного нотаріуса ОСОБА_2. прийняті з порушенням вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав, а тому правомірно скасовані, як і рішення державного реєстратора ОСОБА_7., що випливало з факту скасування попередніх рішень. З наведених підстав в задоволенні позову просить відмовити повністю (т.1, а.с.233-239).

05.07.2021 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача приватного нотаріуса ОСОБА_2. надійшли пояснення на позовну заяву, в яких остання посилається на те, що МЮ України зобов`язане було повідомити її про час і місце засідання колегії не пізніше як за два дні, однак ні телефонних дзвінків, ні повідомлення на електронну адресу не надходило, хоча і засіб зв`язку і електронна пошта є у відкритому доступі. Крім того, вважає, що прийняті нею рішення скасовані безпідставно, оскільки заява про реєстрацію прав подана належною особою, а саме особою по довіреності Ліщуком В.С., в якій не зазначено строк такої довіреності, відтак дана довіреність зберігає свою чинність відповідно до ст.247 Цивільного кодексу України. На момент подання заяви на реєстрацію, а саме на 08.04.2019 довіреність була чинною та надавала право Ліщуку В.С. на подання від імені ОСОБА_4 заяви та інших документів, необхідних для реєстрації права власності на нерухоме майно. Також нотаріус вказує, що в самому Витязі з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.04.2019, індексний номер витягу 165152799, зазначено в графі підстава виникнення права власності: довідка про присвоєння поштової адреси, серія та номер: 149-49, вид.08.04.2019 року, видавник: управління містобудування та архітектури Луцької міської ради , що спростовує доводи відповідача про неподання такої довідки. Разом із заявою подавався оригінал Сертифіката серії ВЛ №162190730767 про відповідність закінченого будівництвом об`єкту від 14.03.2019, перевірити який реєстратор мав можливість в Єдиному реєстрі дозвільних документів ДАБІ. При цьому документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

Враховуючи вищенаведене, приватний нотаріус вважає, що ТзОВ Бізнес-Адміністрація повністю обґрунтувало свої позовні вимоги у позові і він є таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Ухвалою суду від 08.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (т.2, а.с.23).

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача приватний нотаріус ОСОБА_10, державний реєстратор ОСОБА_7 в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, при цьому ОСОБА_7 просив розгляд справи провести без його участі (т.2, а.с.18).

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що 11.04.2019 приватним нотаріусом ОСОБА_10. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за №46429501, відповідно до якого зареєстровано право власності ОСОБА_4 на об`єкт нерухомого майна - офісні приміщення, загальною площею 1145,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (запис про право власності №31140426) (т.1, а.с.25). Крім того, рішенням приватного нотаріуса ОСОБА_2. від 11.04.2019 №46429904 погашено запис про право власності №27696678 МП ЮЛА на незавершене будівництво за адресою: АДРЕСА_1 та закрито розділ, що був відкритий на нього.

26.03.2020 державним реєстратором ОСОБА_7. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №51786605, відповідно до якого зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - офісні приміщення, загальною площею 1145,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 за ТзОВ Бізнес-Адміністрація (запис про право власності №36090823) (т.1, а.с.24).

15.03.2021 ОСОБА_1 подав до МЮ України скаргу, у якій просив провести перевірку правомірності прийняття, зокрема, рішень від 11.04.2019 №№46429501,46429904, від 26.03.2020 №51786605 та скасувати вказані рішення (т.1, а.с.19-21, 72-74).

01.04.2021 Колегія МЮ України за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 склала висновок, яким рекомендувала скаргу ОСОБА_1 від 15.03.2021 задовольнити частково; скасувати рішення від 11.04.2019 №46429501, №46429904, прийняті приватним нотаріусом ОСОБА_10., рішення від 26.03.2020 №51786605, прийняте державним реєстратором ОСОБА_7.; тимчасово заблокувати доступ приватному нотаріусу ОСОБА_2 до Державного реєстру речовим прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць; в іншій частині вимог відмовити у зв`язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених ч.5 ст.37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , оскільки вона подана особою, яка не може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття приватним нотаріусом ОСОБА_9. та державним реєстратором ОСОБА_11. оскаржуваних рішень (т.1, а.с.14-18, 67-71).

08.04.2021 відповідачем прийнятий наказ №1303/5 Про задоволення скарги , яким вирішено:

1. Скаргу ОСОБА_1 від 15.03.2021 задовольнити частково.

2. Скасувати рішення від 11.04.2019 №46429501, №46429904, прийняті приватним нотаріусом ОСОБА_10., рішення від 26.03.2020 №51786605 прийняте державним реєстратором ОСОБА_7.

3. Тимчасово блокувати доступ приватному нотаріусу ОСОБА_10. до Державного реєстру речовим прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць.

4. В іншій частині вимог відмовити у зв`язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених ч.5 ст.37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , оскільки вона подана особою, яка не може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття приватним нотаріусом ОСОБА_9. та державним реєстратором ОСОБА_11.

5. Виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству

6. Виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство Національні інформаційні системи (т.1, а.с.13, 66).

Надаючи правову оцінку оскаржуваному наказу, суд враховує наступне.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон №1952-IV в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частин першої та другої статті 37 Закону №1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Частиною третьою статті 37 Закону №1952-IV визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Як передбачає частина шоста статті 37 Закону №1952-IV, за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;

б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами а , ґ і е пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

Згідно з частиною восьмою статті 37 Закону №1952-IV Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;

3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;

5) є рішення цього органу з того самого питання;

6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України (частина дев`ята статті 37 Закону №1952-IV).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Порядок), який визначає процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).

Пунктом 2 Порядку №1128 визначено, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.

Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

За змістом пункту 5 Порядку №1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1128 якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає не пізніше десяти робочих днів з дня її реєстрації рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови. Рішення про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації з підстави оформлення її без дотримання вимог, визначених законом, не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою в межах визначеного законом строку.

У разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються (пункт 8 Порядку №1128).

Згідно із пунктом 10 Порядку №1128 для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

Пунктом 11 Порядку №1128 передбачено, що Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Відповідно до пунктів 13, 14 Порядку за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи: 1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту; 2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, слід дійти висновку про те, що зі скаргою на дії, рішення або бездіяльність державного реєстратора скаржник може звернутися протягом 60 днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. При цьому однією з підстав відмови у задоволенні скарги є закінчення встановленого законом строк подачі скарги.

У разі коли встановлено порушення вимог щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб`єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

Таким чином, недотримання особою, яка подає скаргу, передбачених законом вимог щодо строків подання такої, виключає можливість розгляду скарги та є безумовною підставою для відмови у її задоволенні.

При цьому МЮ України позбавлено дискреційних повноважень щодо вирішення питання щодо правових наслідків пропуску відповідного строку звернення, оскільки це питання врегульоване законодавством та не передбачає альтернатив.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.05.2021 у справі №640/17492/20.

Вирішуючи питання дотримання ОСОБА_1 строку на подання скарги, суд зауважує, що під поняттям дізналася слід розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, тоді як під поняттям могла дізнатися необхідно розуміти неможливість незнання, високу вірогідність дізнатися про порушення своїх прав.

Встановлений частиною третьою статті 37 Закону №1952-IV строк у 60 днів на оскарження до МЮ України дій, рішень та бездіяльності державного реєстратора сприяє досягненню юридичної визначеності у правовідносинах в сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Як слідує зі скарги ОСОБА_1 , яка подана ним до МЮ України 15.03.2021, скаржник зазначив, що про оскаржувані реєстраційні дії він дізнався 05.03.2021, що підтверджується довідкою №15/21 від 05.03.2021 та витягом з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.03.2021.

До скарги ОСОБА_1 долучив довідку №15/21 від 05.03.2021, видану ТзОВ Арт Буд Проект за місцем вимоги, якою повідомлялось, що ТзОВ Арт Буд Проект не здійснювало технічну інвентаризацію та не видавало технічний паспорт №2817 від 05 квітня 2019 р. на об`єкт нерухомого майна - офісні приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на замовлення ОСОБА_5 чи уповноважених від її імені осіб (т.1, а.с.85 зворот), а також Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформовану через веб-сайт 15.03.2021 за запитом ОСОБА_6 за параметрами запиту: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1808842707101 (т.1, а.с.75).

Суд погоджується з доводами позивача, що подані ОСОБА_1 документи не підтверджують дотримання ним строку подання скарги, оскільки ОСОБА_1 з моменту проведення 08.04.2019 державної реєстрації права власності на офісні приміщення за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 та проведення 24.03.2020 державної реєстрації права власності на вказані приміщення за ТзОВ Бізнес-Адміністрація міг дізнатись про вказані реєстраційні дії на офіційному сайті Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, проте вказаного не зробив.

Суд зауважує, що з моменту проведення оскаржуваних ОСОБА_1 реєстраційних дій та до моменту подачі ним скарги спливло фактично два роки, при цьому ОСОБА_1 , уклавши 01.03.2017 із МП ЮЛА договір №01-03-2017 купівлі-продажу майнових прав та підписавши 14.03.2019 акт приймання-передачі майнових прав на об`єкт нерухомості до вказаного договору, а саме: офісні приміщення, загальною площею 1145,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.204-212), не вчиняв жодних дій щодо реєстрації свого права власності на вказаний об`єкт нерухомості, як і не проявляв належну зацікавленість та не вчиняв активних дій з метою отримання інформації щодо його власника.

Отже, триваюча пасивна поведінка ОСОБА_1 не свідчить про дотримання ним строку звернення до МЮ України зі скаргою на рішення державного реєстратора з урахуванням наявної у нього можливості знати про стан своїх прав.

Разом з тим, відповідач при вирішенні питання дотримання ОСОБА_1 строку подання скарги вказаних обставин не врахував, відтак безпідставно прийняв її до розгляду.

Щодо встановлених відповідачем в ході розгляду скарги порушень, то суд враховує наступне.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державній реєстрації прав підлягає право власності (п.1 ч.1 ст.4 Закону №1952-IV).

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону №1952-IV державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень; відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав; виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); формує реєстраційні справи у паперовій формі.

Як передбачає частина четверта статті 14 Закону №1952-IV у разі проведення державної реєстрації права власності на новостворений об`єкт нерухомого майна, щодо якого в Державному реєстрі прав відкрито розділ як на об`єкт незавершеного будівництва, відповідний розділ та реєстраційна справа щодо об`єкта незавершеного будівництва закриваються, реєстраційний номер такого об`єкта скасовується. Для новоствореного об`єкта нерухомого майна відкривається новий розділ у Державному реєстрі прав та формується нова реєстраційна справа, присвоюється новий реєстраційний номер такому об`єкту.

Записи про речові права та їх обтяження щодо об`єкта незавершеного будівництва переносяться до розділу Державного реєстру прав, відкритого для новоствореного об`єкта.

Частиною першою статті 18 Закону №1952-IV визначено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (частина друга статті 18 Закону №1952-IV).

В силу вимог пунктів 40, 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок №1127 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та цим Порядком.

Для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Як слідує з висновку Колегії МЮ України, підставою для скасування прийнятих приватним нотаріусом ОСОБА_10. рішень №№46429501, 46429904 слугувало те, що заява про державну реєстрацію права власності подана ОСОБА_4 , при цьому право власності на незавершене будівництво було зареєстроване за МП ЮЛА . Крім того, приватним нотаріусом ОСОБА_10. не перенесено до розділу Державного реєстру прав, відкритого на офісні приміщення, запис про право власності МП ЮЛА щодо об`єкта незавершеного будівництва, також у вказаній заяві не зазначено відомості про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та не додано документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, а також документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Разом з тим суд встановив, що зазначені висновки Колегії МЮ України не відповідають фактичних обставинам справи.

Так, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого приватним нотаріусом ОСОБА_10. 26.04.2019 за заявою ОСОБА_4 , підставою виникнення права власності останньої на об`єкт нерухомого майна - офісні приміщення, загальною площею 1145,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 слугували наступні документи: довідка про присвоєння поштової адреси, серія та номер: 149-49, виданий 08.04.2019, видавник: управління містобудування та архітектури Луцької міської ради; Акт прийому-передачі об`єкта замовлення, серія та номер: б/н, виданий 05.04.2019, видавник: Замовник ОСОБА_4 та Забудовник МП ЮЛА ; Довідка про розрахунок, серія та номер: 04/04/19, виданий 05.04.2019, видавник: Мале підприємство ЮЛА ; договір інвестування в будівництво, серія та номер: б/н, виданий 12.03.2019, видавник: Замовник ОСОБА_4 та Забудовник МП ЮЛА (т.1, а.с.25).

Таким чином, на підтвердження переходу права власності на офісні приміщення від МП ЮЛА до ОСОБА_4 приватному нотаріусу були подані договір від 12.03.2019, укладений між ОСОБА_4 , як замовником, та МП ЮЛА , як забудовником, предметом якого є організація забудовником спорудження та введення в експлуатацію об`єкта замовлення - офісних приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , передача його замовнику, а також фінансування замовником об`єкта замовлення на умовах, в порядку та строки, передбачені цим договором (т.1, а.с.104-105); довідка №04/04/19 від 05.04.2019, видана МП ЮЛА для пред`явлення державну реєстратору для реєстрації речових прав на об`єкт замовлення про те, що ОСОБА_4 повністю належно та своєчасно виконала умови договору від 12.03.2019 по оплаті (фінансуванню) об`єкта замовлення (т.1, а.с.98); акт приймання-передачі від 05.04.2019, підписаний замовником ОСОБА_4 та забудовником МП ЮЛА , відповідно до якого на виконання умов договору від 12.03.2019 забудовник передав, а замовник прийняв об`єкт замовлення, а саме: офісні приміщення, загальною площею 1145,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.97). Даним актом приймання-передачі також засвідчено факт повного виконання зобов`язань замовником щодо проведення розрахунку в розмірі 5775794,90 грн шляхом сплати ціни договору грошовими коштами на користь забудовника в сумі 5421794,90 грн та зарахуванням зустрічних однорідних зобов`язань на суму 354000,00 грн, які виникли у забудовника перед замовником на підставі договору позики від 01.10.2018 (т.1, а.с.106, 122-123).

Отже, подані ОСОБА_4 разом із заявою про державну реєстрацію права власності документи підтверджували перехід права власності від МП ЮЛА на об`єкт нерухомого майна.

Крім того, до заяви була додана довідка Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради від 08.04.2019 №149-49, видана МП ЮЛА про те, що офісні приміщення загальною площею 1145,9 кв.м. (технічний паспорт, виданий ТзОВ Арт Буд Проект від 12.02.2019, сертифікат серія ВЛ 162190730767 від 14.03.2019) мають адресу: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.98 зворот). Вказана довідка зазначена в переліку документів, які внесені приватним нотаріусом ОСОБА_10. до Державного реєстру прав, відтак доводи відповідача про відсутність документу, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, є очевидно безпідставними.

Також суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про те, що до заяви ОСОБА_4 про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна не було додано документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, оскільки 14.03.2019 Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради був виданий МП ЮЛА сертифікат серії ВЛ №162190730767 про відповідність закінченого будівництвом об`єкта : Нове будівництво офісних приміщень на АДРЕСА_1 (т.1, а.с.34), який зареєстрований в Єдиному реєстрі документів та в силу приписів пункту 41 Порядку №1127 не повинен був вимагатись приватним нотаріусом при проведенні державної реєстрації прав на нерухоме майно, а лише підлягав перевірці.

Водночас не перенесення приватним нотаріусом до розділу Державного реєстру прав, відкритого на офісні приміщення, запису про право власності МП ЮЛА щодо об`єкта незавершеного будівництва, на думку суду, не може бути безумовною підставою для скасування рішень про державну реєстрацію прав. При цьому суд зауважує, що порушення щодо не перенесення запису могли бути самостійно виправлені приватним нотаріусом в разі прийняття відповідного рішення відповідачем. Разом з тим відсутність у заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, за умови наявності зареєстрованого сертифіката відповідності в Єдиному реєстрі документів, також не тягне за собою скасування рішень про державну реєстрацію прав. Більше того, суд враховує, що інформація про наявність сертифіката відповідності із зазначенням серії та номера, а також дати його видачі наведена у довідці про присвоєння об`єкту нерухомості адреси (т.1, а.с.98 зворот).

Щодо доводів представника відповідача про те, що заява на державну реєстрацію прав від імені ОСОБА_4 подана Ліщуком В.С. на підставі довіреності, в якій не зазначено строк її дії (т.1, а.с.33), то суд погоджується з позицією позивача про те, що в силу приписів ч.1 ст.247 Цивільного кодексу України строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії. Доказів того, що довіреність ОСОБА_4 від 30.07.2004 на представництво її інтересів Ліщуком В.С. припинила свою дію, відповідач суду не надав.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що наведені Колегією МЮ України висновки про порушення приватним нотаріусом ОСОБА_10. вимог чинного законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, а тому скасування прийнятих нею рішень №№46429501, 46429904 від 11.04.2019 відповідно до спірного наказу є необґрунтованим, відтак в цій частині наказ відповідача від 08.04.2021 №1303/5 слід визнати протиправним та скасувати.

Разом з тим суд встановив, що Колегія МЮ України не досліджувала правомірність прийняття державним реєстратором ОСОБА_7. рішення від 26.03.2020 №51786605, відповідно до якого зареєстровано право власності ТзОВ Бізнес-Адміністрація на об`єкт нерухомого майна - офісні приміщення, загальною площею 1145,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене рішення скасоване відповідачем як таке, що випливає з факту скасування рішень №№46429501, 46429904 від 11.04.2019, прийнятих приватним нотаріусом ОСОБА_10.

Таким чином, оскільки судом встановлено факт безпідставного скасування відповідачем рішень №№46429501, 46429904 від 11.04.2019, прийнятих приватним нотаріусом ОСОБА_10., тому прийняте державним реєстратором ОСОБА_7. рішення від 26.03.2020 №51786605 також скасовано за відсутності на те правових підстав, з огляду на що суд дійшов висновку, що спірний наказ в цій частині також є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас суд зауважує, що позивачем заявлено позовну вимогу про скасування наказу МЮ України від 08.04.2021 №1303/5 Про задоволення скарги в цілому, хоча пункти 3, 4 та 6 не порушують прав товариства, отже в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими та до задоволення не підлягають.

Крім того, щодо вимог товариства про зобов`язання МЮ України вчинити дії щодо поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів стосовно рішень про державну реєстрацію прав, які були скасовані наказом Міністерства юстиції України від 08.04.2021 №1303/5 Про задоволення скарги , а саме: рішення від 11.04.2019 №№46429501, 46429904, прийняті приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_10.; рішення від 26.03.2020 №51786605, прийняте державним реєстратором Виконавчого комітету Луцької міської ради ОСОБА_7., то суд враховує наступне.

Пунктом 1 частини сьомої статті 37 Закону №1952-IV передбачено, що рішення, передбачені підпунктами а - в пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються.

Згідно з пунктом 17 Порядку №1128 у разі скасування судом рішення Мін`юсту про задоволення скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст не пізніше наступного робочого дня з дня надходження судового рішення також забезпечує внесення відповідних відомостей до реєстрів відповідно до закону.

Отже, скасування в судовому порядку рішення МЮ України про задоволення скарги покладає на нього обов`язок внести відповідні відомості до реєстрів самостійно.

Разом з тим, суд встановив, що відповідач на підставі спірного наказу не вніс відповідні записи до Державного реєстру прав, оскільки у ньому міститься запис про наявне обтяження об`єкта нерухомості, а саме: заборона на нерухоме майно відповідно до договору іпотеки №653, укладеного між позивачем та АТ ТАСКОМБАНК 17.12.2020 (т.1, а.с.22-23).

Таким чином, підстави для зобов`язання відповідача поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про прийняті державними реєстраторами рішення від 11.04.2019 №№46429501, 46429904, від 26.03.2020 №51786605 відсутні, з огляду на що суд дійшов висновку про відмову в задоволення позовних вимог товариства в цій частині.

Беручи до уваги зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову про ТзОВ Бізнес-Адміністрація шляхом визнання протиправними скасування пунктів 1, 2 та 5 спірного наказу та про відмову в задоволенні решти позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч.3 ст.139 КАС України).

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТзОВ Бізнес-Адміністрація , тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2270, грн, сплачений згідно з платіжним дорученням №32 від 19.04.2021 (а.с.12).

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 5 наказу Міністерства юстиції України від 08.04.2021 №1303/5 Про задоволення скарги .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес-Адміністрація (43025, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Кривий Вал, 23а, код ЄДРПОУ 43163482) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, м.Київ, вул.Архітектора Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) судові витрати в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій

Повне судове рішення складено 05 серпня 2021 року.