Ухвала
від 04.08.2021 по справі 160/12415/20
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 160/12415/20

адміністративне провадження № К/9901/27826/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів - Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коньячний дім "ВІНТЕКС-ОДЕСА" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України у списанні безнадійного податкового боргу ТОВ "Коньячний дім "ВІНТЕКС-ОДЕСА" у розмірі 3487,41 грн. по збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (виник 30.03.2014 та 30.04.2014); у розмірі 67443,73 грн., як пеня за несвоєчасно сплачене податкове зобов`язання (виник у 2015 році); у розмірі 55135,10 грн., як штраф за несвоєчасне сплачене податкове зобов`язання; у розмірі 3769,69 грн. по збору за провадження торгівельної діяльності з них 644,00 грн., (виник 15.07.2014), 1699,95 грн., (виник 15.06.2014), 1425,74 грн., (виник 15.07.2014).

Зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, Державну податкову службу України списати безнадійний податковий борг ТОВ "Коньячний дім "ВІНТЕКС-ОДЕСА" у розмірі 3487,41 грн. по збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (виник 30.03.2014 та 30.04.2014); у розмірі 67443,73 грн., як пеня за несвоєчасно сплачене податкове зобов`язання (виник у 2015 році); у розмірі 55135,10 грн., як штраф за несвоєчасне сплачене податкове зобов`язання; у розмірі 3769,69 грн. по збору за провадження торгівельної діяльності з них 644,00 грн., (виник 15.07.2014), 1699,95 грн., (виник 15.06.2014), 1425,74 грн., (виник 15.07.2014).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року апеляційні скарги Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі скасовано в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправною відмову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України у списанні безнадійного податкового боргу ТОВ "Коньячний дім "ВІНТЕКС-ОДЕСА" у розмірі 55135,10 грн., як штраф за несвоєчасне сплачене податкове зобов`язання; та зобов`язання Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, Державну податкову службу України списати безнадійний податковий борг ТОВ "Коньячний дім "ВІНТЕКС-ОДЕСА" у розмірі 55135,10 грн., як штраф за несвоєчасне сплачене податкове зобов`язання, та в цій частині прийняти нове судове рішення.

У зазначеній частині прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі залишено без змін.

Державна податкова служба України із зазначеними судовими рішеннями не погодилась, оскаржила їх у касаційному порядку. У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ненадання належної оцінки усім обставинам справи просить ухвалені ними судові рішення скасувати в частині задоволених вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України.

Так, статтею 328 КАС України унормовані питання стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частини першої якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Отже за змістом наведених законодавчих приписів право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, однак лише у визначених законом випадках.

В свою чергу, за правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною ж шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності, який, втім, не є вичерпним. При цьому за змістом пункту десятого названої норми процесуального закону для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Із положеннями наведеної правової норми процесуального закону перекликаються й приписи частини четвертої статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у переліку, наведеному у частині шостій статті 12 КАС України, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Відкриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції відніс таку до категорії справ незначної складності і розглянув справу за правилами спрощеного провадження.

У касаційній скарзі міститься застереження щодо застосування положень підпункту а пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки, на переконання скаржника, скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Однак, в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовано не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин, скаржником не обґрунтовано.

Водночас, колегія суддів зауважує, що потреба у формуванні єдиної правозастосовчої практики виникає, передусім, у тих випадках, коли практики з певного питання немає взагалі і її потрібно сформувати, або відсутня єдність у вже сформованій практиці з певного питання. Однак, наведені скаржником доводи не свідчать про наявність жодної із вказаних вище умов.

В решті, касатор на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у цій справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.

Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту.

Суд касаційної інстанції, в свою чергу, перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі вже встановлених ними обставин справи, та не має права встановлювати обставини, що не були встановлені у судових рішеннях судів попередніх інстанцій, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (стаття 341 КАС України).

Матеріали касаційної скарги не дають підстав для висновку щодо необхідності застосування у даному випадку підпунктів а - г пункту другого частини п`ятої статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувані у цій справі судові рішення не підлягають касаційному оскарженню, а тому у відкритті касаційного провадження за скаргою відповідача належить відмовити.

Керуючись статями 248, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі за позовом № 160/12415/20.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення04.08.2021
Оприлюднено06.08.2021
Номер документу98799348
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —160/12415/20

Ухвала від 04.08.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Ухвала від 04.08.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желтобрюх І.Л.

Постанова від 16.06.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Малиш Н.І.

Ухвала від 14.05.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Малиш Н.І.

Ухвала від 14.05.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Малиш Н.І.

Ухвала від 12.05.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Малиш Н.І.

Ухвала від 05.05.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Малиш Н.І.

Ухвала від 05.05.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Малиш Н.І.

Рішення від 14.12.2020

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Захарчук-Борисенко Наталія Віталіївна

Ухвала від 12.10.2020

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Захарчук-Борисенко Наталія Віталіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні