Ухвала

від 04.08.2021 по справі 160/12415/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 160/12415/20

адміністративне провадження № К/9901/28144/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів - Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коньячний дім "ВІНТЕКС-ОДЕСА" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України у списанні безнадійного податкового боргу ТОВ "Коньячний дім "ВІНТЕКС-ОДЕСА" у розмірі 3487,41 грн по збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (виник 30.03.2014 та 30.04.2014); у розмірі 67443,73 грн як пеня за несвоєчасно сплачене податкове зобов`язання (виник у 2015 році); у розмірі 55135,10 грн як штраф за несвоєчасне сплачене податкове зобов`язання; у розмірі 3769,69 грн по збору за провадження торгівельної діяльності з них 644,00 грн (виник 15.07.2014), 1699,95 грн (виник 15.06.2014), 1425,74 грн (виник 15.07.2014).

Зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, Державну податкову службу України списати безнадійний податковий борг ТОВ "Коньячний дім "ВІНТЕКС-ОДЕСА" у розмірі 3487,41 грн по збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (виник 30.03.2014 та 30.04.2014); у розмірі 67443,73 грн як пеня за несвоєчасно сплачене податкове зобов`язання (виник у 2015 році); у розмірі 55135,10 грн як штраф за несвоєчасне сплачене податкове зобов`язання; у розмірі 3769,69 грн по збору за провадження торгівельної діяльності з них 644,00 грн (виник 15.07.2014), 1699,95 грн (виник 15.06.2014), 1425,74 грн (виник 15.07.2014).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року апеляційні скарги Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі скасовано в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправною відмову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України у списанні безнадійного податкового боргу ТОВ "Коньячний дім "ВІНТЕКС-ОДЕСА" у розмірі 55135,10 грн як штраф за несвоєчасне сплачене податкове зобов`язання; та зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, Державну податкову службу України списати безнадійний податковий борг ТОВ "Коньячний дім "ВІНТЕКС-ОДЕСА" у розмірі 55135,10 грн як штраф за несвоєчасне сплачене податкове зобов`язання, та в цій частині прийняти нове судове рішення.

У зазначеній частині прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі залишено без змін.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області із зазначеними судовими рішеннями не погодилось, оскаржило їх у касаційному порядку. У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ненадання належної оцінки усім обставинам справи просить ухвалені ними судові рішення скасувати в частині задоволених вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України.

Так, статтею 328 КАС України унормовані питання стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частини першої якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Отже за змістом наведених законодавчих приписів право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, однак лише у визначених законом випадках.

В свою чергу, за правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною ж шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності, який, втім, не є вичерпним. При цьому за змістом пункту десятого названої норми процесуального закону для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Із положеннями наведеної правової норми процесуального закону перекликаються й приписи частини четвертої статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у переліку, наведеному у частині шостій статті 12 КАС України, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Відкриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції відніс таку до категорії справ незначної складності і розглянув справу за правилами спрощеного провадження.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами у цій справі обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

З огляду на наведене, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування у даній справі, суб`єктний склад її учасників, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство та судову практику, що склалась у такій категорії справ, значення справи для сторін та суспільства, а також з огляду на неналежність зазначеної справи до категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі незначної складності, судом не встановлені. У касаційній скарзі доводів щодо наявності таких обставин відповідач також не наводить.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити.

Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі за позовом № 160/12415/20.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська