Постанова

від 03.08.2021 по справі 549/11/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 549/11/21 Номер провадження 22-ц/814/1505/21Головуючий у 1-й інстанції Крєпкий С. І. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,

при секретарі Філоненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2021 року (повний текст рішення складено 28 квітня 2021 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Чорнухинська державна нотаріальна контора Полтавської області про визнання недійсною відмови від спадщини, визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом,

В С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Чорнухинська державна нотаріальна контора Полтавської області про визнання недійсною відмови від спадщини, визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом.

В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син позивача - ОСОБА_4 , після смерті якого залишилась спадщина, яка, зокрема, складається з прав на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . На момент відкриття спадщини спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 була його мати - ОСОБА_1 .

Позивач є особою з інвалідністю І групи по зору та потребує стороннього догляду і допомоги в повсякденному житті.

Враховуючи потребу в постійному догляді після смерті сина позивач погодилася на пропозицію ОСОБА_5 - двоюрідної сестри свого сина, укласти усний договір довічного утримання (догляду).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла, а її спадкоємець - онук ОСОБА_2 умови усного договору довічного утримання (догляду) не виконував.

Позивач, будучи єдиним спадкоємцем після смерті свого сина, вважаючи себе власником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , потребуючи допомоги та стороннього догляду запропонувала укласти письмовий договір довічного утримання (догляду) своїй сусідці ОСОБА_6 .

Однак від представника виконкому Чорнухинської селищної ради Хариніна М.П. дізналася, що зазначене домоволодіння належить на праві приватної власності іншій особі.

Пізніше ОСОБА_1 дізналася, що це домоволодіння було одноосібно успадковане двоюрідною сестрою її сина, у зв`язку з відмовою позивача від спадщини після померлого ОСОБА_4 .

Позивач вважає, що її незаконно позбавили права власності на вказане домоволодіння, як єдиного спадкоємця після смерті сина ОСОБА_4 , оскільки будучи особою з інвалідністю І групи по зору вона ніяких заяв не підписувала, з державним нотаріусом Карбан Л.М. не спілкувалася.

Заява про відмову від спадщини, датована 2015 роком, в графі підпис якої виконано підпис нібито від імені позивача, не містить жодної відмітки в розумінні п.п. 5, 6 глави 9 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, хоча вади зору унеможливили б ознайомлення її зі змістом заяви. Крім того, зазначена заява містить помилку в році народження позивача.

У зв`язку з вищевказаним, прохала визнати недійсною відмову від спадщини ОСОБА_1 , яка відкрилась після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 10 липня 2015 року, видане державним нотаріусом Чорнухинської державної нотаріальної контори Полтавської області Л.М. Карбан на ім`я ОСОБА_5 зареєстроване в реєстрі за №846; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 10 липня 2015 року, видане державним нотаріусом Чорнухинської державної нотаріальної контори Полтавської області Л.М. Карбан на ім`я ОСОБА_5 зареєстроване в реєстрі за №843.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Чорнухинського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Чорнухинська державна нотаріальна контора Полтавської області про визнання недійсною відмови від спадщини, визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Із рішенням Чорнухинського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2021 року не погодилася позивач та оскаржила його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач прохає скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсязі.

Позиції учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі зазначено, що оскаржуване судове рішення є незаконним та підлягає скасуванню у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Так, скаржником зазначено, що судом першої інстанції не було досліджено яким чином особа з інвалідністю І групи по зору подала до державної нотаріальної контори заяву, в якій немає жодної відмітки про її вади та відсутня відмітка про оформлення такої заяви вдома у позивача.

Питання роз`яснення особі з інвалідністю змісту та наслідків такої заяви теж судом було залишено поза увагою.

Суд неправильно витлумачив норми Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 22 лютого 2012 року, як підставу для визнання недійсною відмови від спадщини, не застосував статті 203, 215 ЦК України, застосував до даних правовідносин загальні норми ЦПК України, вважаючи, що виключно справжність підпису є підставою дійсності даного правочину.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник Чорнухинської державної нотаріальної контори - адвокат Ступнік С.В., в якому спростовуючи доводи апеляційної скарги просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Зазначав, що посвідчення відмови відбулося за два дні до закінчення шестимісячного строку на прийняття спадщини за наполегливим проханням самої позивачки, яка чітко розуміла суть того, що відбулося та бажала, щоб спадкове майно перейшло у власність ОСОБА_5 (близької родички), яка уже допомагала їй та виявила згоду в подальшому піклуватися про позивачку.

Відтак, позивачка та ОСОБА_5 мали на меті остаточно вирішити питання власності, щоб у разі відкриття спадщини не клопотатись додатково стосовно оформлення майна. Однак, коли ОСОБА_5 передчасно померла, позивачка, в її розумінні, вирішила спробувати повернути собі майно, про що свідчить подання позову про визнання недійсним рішення Чорнухинської селищної ради (залишено без розгляду) та даного позову.

Окрім того, згідно довідки КНП Чонухинська районна лікарня , необхідність стороннього догляду в зв`язку з погіршенням зору встановлена для позивачки в 2017 році, також встановлено, що позов до Чорнухинської селищної ради та всі додатки до позову підписано самою ОСОБА_1 у 2020 році.

Також представник третьої особи зазначає, що позивачем подавався з таким же предметом та підставами позов до Чорнухинського районного суду Полтавської області по справі №549/330/20.

Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції

Від представника позивача - адвоката Бондаренко О.В. через систему Електронний суд надійшла заява про проведення судового засідання без участі ОСОБА_1 та її представника. В даній заяві також вказано, що викладене в апеляційній скарзі підтримують в повному обсязі та наполягають на її задоволенні.

Представник Чорнухинської державної нотаріальної контори - адвокат Ступнік С.В. в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника третьої особи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції правильно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , після його смерті відкрилась спадщина (а.с.4,43,57).

13 лютого 2015 року Чорнухинською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа №47 за заявою спадкоємця ОСОБА_5 - двоюрідної сестри ОСОБА_4 (а.с.55,56,64,68), яка прийняла спадщину і 10 липня 2015 року отримала свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованих в реєстрі за №№843, 846, а саме:

-на земельну ділянку, розміром 3,93 га, розташованої на території Чорнухинської селищної ради Полтавської області, кадастровий номер 5325155100:00:023:0059 (а.с.65);

- на жилий будинок з господарчими побудовами, розташованого у АДРЕСА_1 , загальною площею 70,1 кв.м., на земельній ділянці, розміром 0,0452 га, кадастровий номер 5325155100:30:001:0330 (а.с.71, 72).

В матеріалах спадкової справи №47/2015 міститься заява ОСОБА_1 про відмову від спадщини після смерті сина ОСОБА_4 , подана до Чорнухинської державної нотаріальної контори 13 лютого 2015 року та зареєстрована під №86.

Заява від імені ОСОБА_1 підписана ОСОБА_1 (а.с.55).

Як вбачається з заяви, державним нотаріусом роз`яснено юридичні наслідки такої відмови та зміст статей 1223, 1231, 1232, 1268-1275 ЦК України.

З спадкової справи №91/2018, заведеної 02 травня 2018 року після померлої ОСОБА_5 вбачається, що її дочка ОСОБА_3 , співвідповідач у справі, та онук ОСОБА_2 - відповідач, подали заяви про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_5 , а саме на земельну ділянку, площею 3,93 га з кадастровим номером 5325155100:00:023:0059, розташовану на території Чорнухинської селищної ради Полтавської області; квартиру АДРЕСА_2 .

Щодо зазначеного майна ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було видано свідоцтва про право на спадщину за законом. Частка ОСОБА_3 - 2/3 частини (а.с.100, 101), ОСОБА_2 - 1/3 (а.с.112,113).

15 січня 2019 року ОСОБА_1 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Чорнухинської державної нотаріальної контори Полтавської області та зареєстрований у реєстрі за №34, в якому заповідала ОСОБА_6 земельну ділянку, розміром 0,0452 га, кадастровий номер 5325155100:30:001:0330; земельну ділянку, розміром 0,1290 га, кадастровий номер 5325155100:30:001:0329, які знаходяться в АДРЕСА_1 , надані для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд для ведення особистого селянського господарства; житловий будинок з надвірними побудовами, який знаходиться в АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, розміром 3,80 га, розташовану на території Чорнухинської селищної ради Полтавської області, кадастровий номер 5325155100:00:023:0058, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З заповіту вбачається, що він власноручно підписаний позивачем ОСОБА_1 в присутності свідка ОСОБА_7 ( а.с.8,47).

Згідно посвідчення № НОМЕР_1 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 1 групи по зору з 25 липня 1991 року (а.с. 7).

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до змісту статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Відповідно до частин першої, п`ятої та шостої статті 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 цього Кодексу (частина п`ята статті 1274 ЦК України).

В апеляційній скарзі представником позивача зазначено, що ОСОБА_1 заяву про відмову від спадщини до нотаріальної контори не подавала, з державним нотаріусом Чорнухинської державної нотаріальної контори не спілкувалася, наслідки подання такої заяви їй роз`яснено не було. Враховуючи вади зору, позивач стверджує, що такої заяви вона не підписувала.

Відповідно до вимог частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями частини першої статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Застосовуючи принцип диспозитивності, що закріплений у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Виходячи з предмету і підстав заявленого позову, з`ясування питання ідентифікації виконавця підпису у зазначеній заяві має визначальне значення для встановлення обставин справи. Разом з тим, позивач стверджуючи, що вона не підписувала оспорювану заяву про відмову від спадщини, враховуючи принцип диспозитивності і змагальності сторін в цивільному судочинстві, має довести дане твердження доказами, які відповідають вимогам цивільного процесуального законодавства.

Отже, обов`язок доказування невідповідності підпису ОСОБА_1 на заяві про відмову від прийняття спадщини процесуальний закон покладає на позивача, відтак саме позивач зобов`язаний це доводити в спосіб, визначений ним та законом, зокрема шляхом проведення в справі судової почеркознавчої експертизи. Однак ні позивачем, ні її представником клопотання про проведення судової експертизи не заявлялось, інших доказів, які б підтверджували, що підпис виконано не позивачем, а іншою особою до суду першої та апеляційної інстанції подано не було.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано доказів того, що оскаржувану заяву про відмову від спадщини вона не підписувала, тобто не довела обставини, на які посилалася як на підставу своїх вимог.

Під час судового засідання представником позивача було зазначено, що зі слів позивача їй стало відомо, що до ОСОБА_1 приходили чоловік з жінкою з проханням підписати документ щодо родинних відносин з ОСОБА_5 , що є необхідним для здійснення догляду за позивачем. У зв`язку з цим, представник позивача припускає, що позивач могла в цей момент підписати заяву про відмову від спадщини вважаючи, що він стосується родинних відносин, а не відмови від спадщини.

Однак, твердження представника позивача про те, що позивач не підписувала заяву про відмову від спадщини та вчинила такий правочин внаслідок помилки є взаємовиключними доводами.

Так визнання правочину (заяви про відмову від спадщини) недійсним з тих підстав, що особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, потребує встановлення інших фактичних обставин та застосування інших норм права.

Доводів щодо того, що позивач при написанні заяви помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, позовна заява не містить. Будь-яких заяв про зміну підстав позову до суду не подавалось.

Відповідно до пунктів 4-6 Глави 9 Розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, при вчиненні нотаріальних дій, що потребують прикладення власноручного підпису осіб, нотаріус перевіряє справжність підпису цих осіб шляхом здійснення ними підпису у його присутності. Встановлення їх особи здійснюється за документами, визначеними Законом України Про нотаріат .

Якщо фізична особа внаслідок фізичної вади, хвороби або іншої причини (наприклад, неписьменна) не може власноручно підписати документ, то за її дорученням у її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша особа, яка визначається зазначеною фізичною особою. Про причини, з яких фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не мала змоги підписати документ, зазначається у тексті документа та в посвідчувальному написі. Правочин за особу, яка не може підписати його, не може підписувати особа, на користь або за участю якої його посвідчено.

Якщо фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, має вади зору або з інших причин не має змоги самостійно прочитати документ, нотаріус уголос прочитує їй текст документа, про що на документі робиться відповідна відмітка.

Пунктами 2-3 Глави 1 Розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 зазначено, що нотаріальні дії вчиняються у приміщенні державної нотаріальної контори, у державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса. В окремих випадках, коли фізична особа не може з`явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваного правочину, такі нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями, але в межах нотаріального округу.

Якщо нотаріальна дія вчинюється поза приміщенням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщенням, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса, у посвідчувальному написі та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій зазначається місце вчинення нотаріальної дії (удома, у лікарні, за місцезнаходженням юридичної особи тощо) із зазначенням адреси, а також причин, з яких нотаріальна дія була вчинена поза вказаними приміщеннями.

Так, представником позивача вказано, що в оспорюваній заяві, враховуючи вади зору ОСОБА_1 , відсутня відмітка про читання тексту заяви вголос нотаріусом за для ознайомлення з його текстом позивача. Також відсутні відомості про те, що нотаріальна дія вчинялась вдома у позивача за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, встановлення вищевказаних обставин не є достатньою підставою для визнання оспорюваної заяви недійсною, адже, як вже зазначалося, відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 цього Кодексу (частина п`ята статті 1274 ЦК України), а саме: вчинення правочину дієздатною фізичною особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (стаття 225 ЦК України); правочин, який вчинено під впливом помилки (стаття 229 ЦК України); вчинення правочину під впливом обману (стаття 230 ЦК України); правочин, який вчинено під впливом насильства (стаття 231 ЦК України); правочин, який вчинено під впливом тяжкої обставини (стаття 233 ЦК України).

Посилання в апеляційній скарзі на те, що поза увагою суду залишилось питання роз`яснення особі з інвалідністю змісту та наслідків заяви про відмову від спадщини, не заслуговує на увагу, оскільки зі змісту такої заяви слідує, що нотаріусом Чорнухинської державної нотаріальної контори Полтавської області Хариніній М.П. роз`яснено наслідки такої відмови.

З урахуванням встановленого, беручи до уваги норми статті 81 ЦПК України, згідно яких кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, та, виходячи з того, що стороною позивача не доведено належними та допустимими доказами існування обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема факту неналежності вчинених на заяві про відмову від прийняття спадщини від 13 лютого 2015 року підпису від імені ОСОБА_1 саме цій особі, суд першої інстанції, виходячи з підстав заявленого позову та доданих в його обґрунтування доказів, дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, обґрунтовано відмовивши у позові ОСОБА_1 у повному обсязі.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Як вбачається з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2021 року - залишити без змін.

Щодо судових витрат

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що оскаржуване судове рішення апеляційний суд не змінює і не ухвалює нове, то відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05 серпня 2021 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді Т.В. Одринська

О.О. Панченко