Ухвала

від 06.08.2021 по справі 200/11312/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

06 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 200/11312/19

провадження № 61-12553ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія Рент на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія Рент до ОСОБА_1 , третя особа - Шевченківський районний відділ Державної міграційної служби України у м. Дніпро, про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія Рент (далі - ТОВ Вікторія Рент ) 23 липня 2021 року засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року.

На підставі касаційної скарги ТОВ Вікторія Рент не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження. Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, вона подана з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження. Постанова Дніпровського апеляційного суду ухвалена 28 квітня 2021 року (відомості про складення повного судового рішення відсутні). Касаційна скарга ТОВ Вікторія Рент здана до поштового відділення 23 липня 2021 року, що підтверджується відтиском штемпеля на поштовому конверті. Тобто з пропущенням, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження, оскільки останнім днем строку на касаційне оскарження було 28 травня 2021 року.

У клопотанні, яке міститься у касаційній скарзі, ТОВ Вікторія Рент просить поновити строк на касаційне оскарження, мотивуючи тим, що постанову апеляційного суду отримано 25 червня 2021 року, про що є відповідні відомості в матеріалах справи.

Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Однак, вказані підстави не можна вважати поважними, оскільки ТОВ Вікторія Рент не надає будь-яких належних доказів щодо порушення апеляційним судом вимог щодо видачі (надсилання) копії судового рішення (довідка суду, копії матеріалів справи, тощо).

Окрім цього, ТОВ Вікторія Рент не надає будь-яких належних доказів отримання ним 25 червня 2021 року копії судового рішення (конверт, довідка суду, копії матеріалів справи, тощо). Верховний Суд позбавлений можливості перевірити доводи щодо дати отримання копії постанови суду апеляційної інстанції, оскільки у розпорядженні суду наявні лише матеріали касаційної скарги.

На підставі викладеного, згідно з частиною 3 статті 393 ЦПК України касаційна скарга підлягає залишенню без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу має право звернутися до суду касаційної інстанції зі заявою про поновлення строку на касаційне оскарження і навести інші підстави для поновлення строку та подавши відповідні докази.

Окрім цього, як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, в порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Додана до касаційної скарги квитанція № П1592283 від 30 червня 2021 року на суму 3 059,00 грн за подану 06 липня 2021 року касаційну скаргу, яку ухвалою суду касаційної інстанції від 08 липня 2021 року повернуто, не є підставою для його зарахування за подання повторної касаційної скарги. Оскільки за повторно подану касаційну скаргу судовий збір сплачується на загальних підставах.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви - 2019 рік) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

За змістом частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір , за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, розмір судового збору за подання позову за кожну вимогу немайнового характеру (визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та виселення) підлягав сплаті у сумі 1 921,00 грн.

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми .

Отже, ураховуючи характер спору та клопотання у скарзі, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно сплатити судовий збір у розмірі 7 684,00 грн (1 921,00 грн * 2 вимоги немайнового характеру) * 200%.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДР: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Окрім цього, 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ № 460-IX від 15 січня 2020 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах , викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах , викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах ;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення .

У частині першій статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

З урахуванням викладеного, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтувати неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Окрім цього, пунктом 6 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу.

Особа, яка подає касаційну скаргу, у клопотанні (прохальній частині касаційної скарги) просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року і залишити без змін рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2019 року. Однак аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у справі № 200/11312/19 судом першої інстанції ухвалено рішення 06 грудня 2019 року.

Частиною першою статті 409 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;

3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;

4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;

5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;

6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;

7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

ТОВ Вікторія Рент слід усунути указані розбіжності у касаційній скарзі, конкретизувавши рішення суду першої інстанції, яке просить залишити в силі (зазначивши правильну дату його ухвалення) та викласти вимоги касаційної скарги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статті 409 ЦПК України.

Таким чином, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 260, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія Рент на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат