Постанова

від 05.08.2021 по справі 439/48/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 439/48/20 Головуючий у 1 інстанції: Бородійчук О.І.

Провадження № 22-з/811/107/21 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

Категорія: 76

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2021 року м.Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря - Юзефович Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за апеляційною скаргою Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, правонаступником якої є Радивилівська міська рада Дубенського району Рівненської області, на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 06 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, правонаступником якої є Радивилівська міська рада Дубенського району Рівненської області, треті особи: відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Радивилівської районної державної адміністрації Рівненської області, Бугаївський заклад дошкільної освіти Дивосвіт загального розвитку Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, перейменований на Бугаївський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) Дивосвіт комбінованого типу Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області, відділ освіти, культури, молоді та спорту Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, управління Державної казначейської служби України у Радивилівському районі Рівненської області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій,

в с т а н о в и в:

Постановою Львівського апеляційного суду від 18 травня 2021 року апеляційну скаргу Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, правонаступником якої є Радивилівська міська рада Дубенського району Рівненської області, залишено без задоволення, рішення Бродівського районного суду Львівської області від 06 серпня 2020 року - залишено без змін.

24.05.2021 року позивачем ОСОБА_1 надіслано до апеляційного суду заяву, в якій вона просить ухвалити додаткове рішення в даній справі, яким стягнути з відповідача у її користь понесені судові витрати, а саме: витрати на правничу допомогу в розмірі 27000 грн., оскільки питання розподілу судових витрат апеляційним судом названою вище постановою не вирішувалось.

До заяви позивач долучила договір про надання правової допомоги від 26.11.2020 року, додаткову угоду №21-02/21-05 до цього договору від 21.05.2021 року про виплату гонорару в розмірі 10000 грн. за надану правничу допомогу в апеляційному суді, акт приймання-передачі послуг від 21.05.2021 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та квитанцію про оплату послуг на суму 19000 грн. (а.с.110-119 т.4).

Відповідач Радивилівська міська рада Дубенського району Рівненської області подала заперечення на заяву позивача. Вважає суму витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 значно завищеною, неспівмірною з обсягом наданих правничих послуг та необґрунтованою, а заяву про ухвалення додаткового рішення такою, що не підлягає задоволенню. Разом з тим, визнає та вважає обґрунтованими понесені позивачем витрати лише в межах 1000 грн., а тому клопоче про зменшення розміру витрат до цієї суми.

У судове засідання апеляційного суду учасники справи не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, а тому, відповідно до вимог ч.2 ст.247, ч.4 ст.270, ч.2 ст.372 ЦПК України, справу розглянуто у відсутності учасників справи без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 03.08.2021 року, є дата складення повного судового рішення - 05.08.2021 року.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість заявлених вимог, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною другою статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону й те, що позивач ОСОБА_1 подала до апеляційного суду заяву від 22.03.2021 року (а.с.143 т.3), в якій заявила про документальне підтвердження понесених витрат на правничу допомогу на стадії апеляційного розгляду справи протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і докази про витрати подала 24.05.2021 року, з дотриманням встановленого процесуальним законом строку, її заява підлягає вирішенню апеляційним судом шляхом ухвалення додаткового судового рішення.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.137 ЦПК).

З матеріалів справи встановлено, що на підтвердження витрат на правничу допомогу стороною позивача надано договір про надання правової допомоги від 26.11.2020 року, додаткову угоду №21-02/21-05 до цього договору від 21.05.2021 року про виплату гонорару в розмірі 10000 грн. за надану правничу допомогу в апеляційному суді, акт приймання-передачі послуг від 21.05.2021 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та квитанцію про оплату послуг на суму 19000 грн. (а.с.110-119 т.4).

Однак, витрати на правничу допомогу у розмірі 27000 грн. є необґрунтованими та неспівмірними, виходячи з наступного.

У п.1.1 договору про надання правової допомоги від 26.11.2020 року зазначено, що клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу в обсязі та на умовах, визначених договором.

У п.2.2.3 договору зазначено, що клієнт зобов`язаний оплачувати витрати, необхідні для виконання його доручень, а також винагороду (гонорар) за надання правової допомоги в порядку та строки, обумовлені сторонами у договорі.

Згідно з п.4.1 договору, розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокатському бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою (може бути викладена у формі додатку до договору), яка є невідємною частиною цього договору.

У п. 1 додаткової угоди до договору, укладеної 21.05.2021 року, зазначено, що ОСОБА_1 (клієнт) погоджується виплатити, а адвокатське бюро Бернацький і Партнери (бюро) погоджується прийняти гонорар у сумі 10000 грн. за надану в межах договору про надання правової допомоги та досягнення позитивного результату по справі в Львівському апеляційному суді.

Однак, ні в договорі, ні в угоді не зазначено про строк сплати позивачем гонорару та про перелік правничих послуг, які адвокат надав позивачу на стадії апеляційного розгляду справи на вказану суму гонорару.

Обґрунтування суми гонорару із зазначенням переліку наданих адвокатом послуг та обсягу витраченого на виконання робіт (надання послуг) часу, які охоплюються гонораром, в наданих позивачем документах, в тому числі й у детальному описі робіт (наданих послуг), відсутнє, а тому вимога позивача про відшкодування за рахунок відповідача витрат на правничу допомогу у виді сплати гонорару в розмірі 10000 грн. не підлягає задоволенню.

Окрім того, розмір витрат на правничу допомогу, понесених позивачем на стадії апеляційного розгляду справи і описаних в акті приймання-передачі, є необґрунтовано завищеним.

Так, зокрема, на стадії апеляційного розгляду справи правова позиція сторони є вже сформованою, а законодавство, що регулює спірні правовідносини, та судова практика адвокатом повинні бути досконало опрацьованими ще у суді першої інстанції, всі докази, які стосуються предмету доказування у справі, були надані суду першої інстанції, пояснення, які надавались суду апеляційної інстанції, були аналогічного змісту і стосувались закриття апеляційного провадження та/або повернення апеляційної скарги апелянту, а не суті спору, відтак, вимога позивача про відшкодування витрат за перелік послуг, які зазначені в акті під №№1, 2, 4, 6, на загальну суму 3000 грн., не підлягає задоволенню.

Завищеною і такою, що не відповідає умовам договору, колегія суддів вважає вартість послуги за складання відзиву на апеляційну скаргу - 4500 грн., оскільки названа позивачем сума не відповідає вартості послуги за складання процесуальних документів (додаток №1 до договору), а тому повинна становити 2000 грн., аналогічно, як відповідь на відзив, оскільки вартості такої послуги, як за складання відзиву на апеляційну скаргу (позовну заяву), в додатку №1 до договору не передбачено.

Окрім того, необґрунтовано завищеною є вартість послуги адвоката за складання заяви про проведення судового засідання без участі позивача (1 год. - 500 грн.) та заяви про ознайомлення з матеріалами справи (1 год. - 500 грн.), а тому за складання запитів, заяв, пояснень, клопотань в процесі підготовки та ведення справи в апеляційному суді, згідно переліку наданих послуг (виконаних робіт), який міститься в акті приймання-передачі, обґрунтованою вартістю таких послуг є сума - 2000 грн.

Решта наданих послуг адвокатом, вартість яких є обґрунтованою, це: за ознайомлення адвоката з матеріалами справи - 600 грн., згідно мінімальної вартості, яка зазначена в додатку №1 до договору, оскільки переважну більшість документів та судової практики на стадії апеляційного розгляду було подано, власне, стороною позивача, та за представництво інтересів позивача у судових засіданнях, яких в апеляційному суді відбулось три, що, виходячи із вартості одного засідання (1000 грн.), в загальному становитиме 3000 грн.

При цьому, колегія суддів враховує, що, власне, внаслідок заявлення представниками позивача безпідставних клопотань та необґрунтованих відводів, тривалість судового засідання була більшою.

Отже, належним чином обґрунтованими і співмірними колегія суддів вважає понесені позивачем витрати на правничу допомогу під час розгляду справи в апеляційному суді у розмірі 7600 грн., а тому заява позивача ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 270, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

ухвалити додаткову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області (Рівненська область, м. Радивилів, вул. Паркова, 5, ЄДРПОУ 04057847) у користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7600 гривень.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткової постанови.

Повний текст додаткової постанови складений 05 серпня 2021 року.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Копняк С.М.

Ніткевич А.В.