Постанова

від 15.07.2021 по справі 947/1820/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2042/21

Номер справи місцевого суду: 947/1820/20

Головуючий у першій інстанції Калашнікова О. І.

Доповідач Дришлюк А. І.

Категорія: 30

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Драгомарецького М.М., Громіка Р.Д.,

при секретарі судового засідання Рибачук О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КАМЕЛОТ - Губського Анатолія Валерійовича на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 14 липня 2020 року про залишення заяви про ухвалення додаткового рішення без задоволення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Камелот , Виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа без самостійних вимог Комунальне підприємство Міськзелентрест про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "КАМЕЛОТ", Виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди (а.с. 1-58).

03 липня 2020 року рішенням Київського районного суду м. Одеси (головуючий-суддя Калашнікова О.І.) позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Камелот , Виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа без самостійних вимог Комунальне підприємство Міськзелентрест про відшкодування майнової і моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з Виконавчого комітету Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 329323 грн., на відшкодування моральної шкоди 5 000 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 4134 грн., витрати по сплаті оцінки вартості майнової шкоди - 1000 грн (а.с. 202-207).

08 липня 2020 року канцелярією Київського районного суду м. Одеси зареєстровано заяву від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Камелот про ухвалення додаткового рішення, яким вирішити питання про судові витрати, понесені відповідачем ОСББ Камелот у зв`язку з судовим розглядом даної справи. Заявник вимагає стягнути на його користь з ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12812 грн (а.с. 211-217).

14 липня 2020 року ухвалою Київського районного суду м. Одеси (головуючий-суддя Калашнікова О.І.) заяву представника відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Камелот - адвоката Губського А.В. про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Камелот , Виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа без самостійних вимог Комунальне підприємство Міськзелентрест про відшкодування майнової і моральної шкоди залишено без задоволення (а.с 226-227).

23 липня 2020 року представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КАМЕЛОТ - Губський Анатолій Валерійович направив засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу на вище зазначену ухвалу. Апелянт зазначає, що вказана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Апелянт зазначає, що інформація про те, що ОСББ Камелот є неналежним відповідачем могла бути відома позивачу та суду ще до закінчення підготовчого провадження, однак ні суд ні позивач не здійснив жодних заходів виключення його зі статусу відповідача у справі. Апелянт протягом розгляду справи наголошував на тому, що вони не є відповідальними за шкоду, заподіяну відповідачу адже не є балансоутримувачами дерева, яке пошкодило автомобіль позивача. Апелянт пояснює, що відповідач замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. До заяви про ухвалення додаткового рішення були надані усі докази понесення ОСББ Камелот витрат на правову допомогу у даній справі. Апелянт просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 14.07.2020 року про відмову в ухваленні додаткового рішення. Ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ОСББ Камелот про ухвалення додаткового рішення та вирішити розподіл судових витрат, які відповідач поніс у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції. Також відповідач просив вирішити питання про розподіл судових витрат, які понесло ОСББ Камелот у суді апеляційної інстанції (т. 1, а.с. 232-235).

09.04.2021 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 14.07.2020 року. Позивач зазначає, що відповідно до положень ст. 141 ЦПК України докази судових витрат подаються сторонами до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Разом з тим, як зауважує позивач, відповідач ОСББ КАМЕЛОТ до судових дебатів не надали доказів та не зробили відповідної заяви про наявність таких доказів. Також позивач зазначила, що при звернення адвоката із заявою про ухвалення додаткового рішення копії доказів, які долучені до цієї заяви, позивачу та іншим учасниками справи не направлялись. Крім того, позивач зазначає, що в порушення ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору відповідач не надало до суду попередній розрахунок суми витрат, які очікувало понести в зв`язку з розглядом справи, у відзиві на позов зазначено тільки розмір 13 000 гривень, однак перерахунок, з якого таких розмір обчислено, відсутній. На думку позивача заявлений розмір витрат не обґрунтований з урахуванням значення справи для сторін. Тому позивач просить суд залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржувану ухвалу суду - без змін (т. 2, а.с. 99-101).

В судовому засіданні 15.07.2021 року представник позивача - Жолобчук О.Л. та представник відповідача ВК ОМР - Романець Ю.О. заперечували щодо задоволення апеляційної скарги. Представник апелянта - ОСОБА_2 просив задовольнити апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що витрати на професійну правничу допомогу покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. (ч. 2 ст. 141 ЦПК). Належним відповідачем по справі є виконавчий комітет Одеської міської ради, що підтверджено відповідними доказами, наданими відповідачами і третьою стороною без самостійних вимог на стороні відповідачів в ході судового розгляду справи. Тому суд вирішив відмовити в задоволенні заяви про стягнення судових витрат.

Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції та, частково задовольняючи апеляційну скаргу, вважає за потрібне зазначити наступне.

За обставинами даної справи предметом позову є матеріально-правова вимога позивача - ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Камелот , Виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа без самостійних вимог Комунальне підприємство Міськзелентрест про відшкодування майнової та моральної шкоди.

За результатами розгляду справи по суті суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та вирішив стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 329323 грн., на відшкодування моральної шкоди 5 000 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 4134 грн., витрати по сплаті оцінки вартості майнової шкоди - 1000 грн. (т. 1, а.с 202-207).

Ухвалюючи вказане рішення від 03.04.2020 року суд виходив з того, що саме до компетенції Виконавчого комітету Одеської міської ради належить вирішення питань щодо належного утримання зелених насаджень, а тому саме на цього відповідача покладається обов`язок з відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди.

Стаття 51 ЦПК України регулює порядок залучення до участі в справі співвідповідача та заміну неналежного відповідача.

Так, за положеннями вказаної статті суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.

При цьому, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (постанова КЦС ВС від 19 травня 2021 року в справі № 756/2298/18, пункт 8 постанови пленуму ВСУ № 2 від 12.06.2009 року Про застосування норм цивільного-процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції ).

Отже, з наведеного вбачається, що за диспозицією статті 55 ЦПК України саме позивачу в справі надається ключова роль щодо визначення складу відповідачів в справі, адже саме позивач визначає, яка саме особа порушила його права та законні інтереси. Відповідні процесуальні дії суд вчиняє саме за клопотанням позивача.

За обставинами даної справи позивач заявив свої вимоги одразу до двох відповідачів - Виконавчого комітету Одеської міської ради та ОСББ КАМЕЛОТ . Питання щодо залучення належного відповідача, співвідповідачів, виключення зі складу відповідачів в процесі розгляду справи в суді першої інстанції не приймалось та, відповідно, питання щодо розподілу судових витрат в порядку ч. 5 ст. 55 ЦПК України не вирішувалось. Відповідних клопотань щодо участі відповідачів в справі стороною позивача до суду не подавалось.

Крім того, виходячи зі змісту п. 3 Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.92 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяної нею (в порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов`язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. Аналогічні правила можуть бути застосовані і щодо випадків бездіяльності допущеної декількома суб`єктами.

Отже, висновок суду щодо неналежності відповідача в справі є передчасним.

Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

За результатами розгляду справи судом першої інстанції 03.04.2020 року було ухвалено рішення про відмову в задоволенні позовних вимоги до ОСББ КАМЕЛОТ . Вказане рішення суду першої інстанції було залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 15.07.2021 року.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність до видів адвокатської діяльності належить: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до ст. 30 вказаного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, а також постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року в справі № 904/4507/18).

Звертаючись до суду з заявою про відшкодування судових витрат представник відповідача надав до суду договір про надання правової допомоги, укладений між ОСББ КАМЕЛОТ та адвокатським бюро Губський і партнери № 228 від 12.03.2020 року, додаткову угоду № 1 від 12.03.2020 року до вказаного договору, якою визначений попередній орієнтовний розмір гонорару - 13 000 грн та обсяг виконаних робіт, а також надав до суду акт приймання-передачі виконаної роботи № 1.

Відповідно до вказаного акту адвокат виконав роботи за договором на суму 12812 гривень. Вказана сума включає гонорар за успіх адвоката в розмірі 3710 гривень.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року ( East/West Alliance Limited v. Ukraine , заява № 19336/04, § 268)). У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з гонораром успіху . ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

За наявності угод, які передбачають гонорар успіху , ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі Пакдемірлі проти Туреччини (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала гонорар успіху у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату гонорару успіху , у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Вказана позиція висловлена Великою палатою Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 року в справі № 904/4507/18.

Враховуючи вище наведене в сукупності, зважаючи на предмет позовних вимог процесуальну ситуацію, яка склалась в даній справі, критерій співмірності та реальності розміру витрат на оплату послуг адвоката, а також розумності їхнього розміру, беручи до уваги акт приймання-передачі виконаної роботи та обсяг реально виконаних адвокатом послуг, апеляційний суд відмовляє в задоволенні заяви в частині стягнення з позивача на користь відповідача витрат на гонорар успіху адвокат. Таким чином, апеляційний суд частково задовольняє апеляційну скаргу та приймає постанову, якою стягує з позивача на користь відповідача понесені ним судові витрати за таким розрахунком: 600+1000+3000+51+200+1000+51+1000+1000+200+100 - 3710 та застосовує правило ч. 9 ст. 141 ЦПК України і стягує понесені витрати частково.

Оскільки апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню апеляційний суд стягує з позивача на корить відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги пропорційно задоволеним вимогам.

За п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, апеляційний суд, на підставі положень ст. 376 ЦПК України, частково задовольняє апеляційну скаргу, скасовує ухвалу суду першої інстанції та приймає постанову про часткове задоволення заяви про стягнення судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КАМЕЛОТ - Губського Анатолія Валерійовича - задовольнити частково

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 14 липня 2020 року - скасувати та постановити нову ухвалу, якою стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КАМЕЛОТ (ЄДРПОУ 40584792) судові витрати у розмірі 1537,44 грн, понесені ним при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Камелот , Виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа без самостійних вимог Комунальне підприємство Міськзелентрест про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку КАМЕЛОТ (ЄДРПОУ 40584792) судові витрати у розмірі 254,16 грн за подання апеляційної скарги.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький

Повний текст цієї постанови складено 30 липня 2021 року.

Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

15.07.2021 року м. Одеса