печерський районний суд міста києва
Справа № 757/45140/20-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2021 рокуПечерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Ільєвої Т.Г.,
при секретарі Ємець Д.О.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Шлінської О.В. ,
третьої особи - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника відповідача Шліонської Олени Володимирівни про залучення співвідповідача по справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Національної поліції України, Департаменту патрульної поліції та Головного управління Національної поліції у м. Києві, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 про стягнення сатисфакції та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
19.10.2020 до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яка 21.10.2020 передана судді Ільєвій Т.Г. для вирішення питання про відкриття провадження.
21.10.2020 ухвалою суду було відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
02.08.2021 в підготовчому судовому засіданні представник відповідача подав до суду клопотання про залучення у якості співвідповідача у справі № 757/45140/20-ц Головне управління ДКС України у м. Києві (вул. Терещенківська, 11-А, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 41001278).
В підготовчому судовому засіданні позивач та третя особа не заперечували щодо задоволення клопотання.
Суд, вивчивши подане клопотання, дослідивши матеріали справи, з метою забезпечення швидкого та повного розгляду даного позову та дійшов до таких висновків.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду обумовлені ст. 1166 та ст. 1176 ЦК України Цивільного кодексу України.
Згідно зч. 1, 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст. ст. 1173, 1174 цього Кодексу).
Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі ст. 1174 ЦК України (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25 травня 2016 р. у справі № 6-440цс16).
Так, відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Згідно з ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Згідно ст. 56 Конституції України, завдана шкода відшкодовується не безпосередньо органами державної влади, а за рахунок державного бюджету. Зважаючи що НПУ є державною установою та фінансується виключно з державного бюджету процес стягнення повинен відбуватись виключно згідно порядку встановленого чинним законодавством.
Тобто виконання судових рішень НПУ здійснюється на підставі та чітким дотриманням вимог Закону України Про виконавче провадження .
Зокрема ч.2 ст. 6 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються виключно органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Крім того, ст. 3. Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2011 року № 845 передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Відповідно до частин третьої - четвертої статті 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до у часті у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Суд, вивчивши клопотання про залучення співвідповідача, його доводи, дослідивши матеріали справи з приводу даного клопотання, вважає за необхідне її задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-20, 43, 48-51, 53, 258-261, 274-279, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
У Х В А Л И В :
Клопотання представника відповідача Шліонської Олени Володимирівни про залучення співвідповідача по справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Національної поліції України, Департаменту патрульної поліції та Головного управління Національної поліції у м. Києві, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 про стягнення сатисфакції та моральної шкоди - задовольнити.
Залучити до участі у справі № 757/45140/20-ц за позовом ОСОБА_1 співвідповідача - Головне управління ДКС України у м. Києві (вул. Терещенківська, 11-А, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 41001278).
Не пізніше десяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення іншим учасникам (позивачу, відповідачу, третім особам) копії відзиву та доданих до нього документів.
Позивач не пізніше десяти днів з дня отримання відзиву, до початку розгляду справи по суті, має право підготувати відповідь на відзив, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, та направити відповідачам у справі та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.
Відповідач не пізніше десяти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив, до початку розгляду справи по суті, мають право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити іншим учасникам справи та суду з підтвердженням такого направлення.
Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою статті 49, статями 178-181 ЦПК України, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Г. Ільєва
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 02.08.2021 |
Оприлюднено | 09.08.2021 |
Номер документу | 98841331 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Ільєва Т. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні