Постанова

від 09.08.2021 по справі 199/9761/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2557/21 Справа № 199/9761/18 Суддя у 1-й інстанції - Якименко Л. Г. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СКС Інжиніринг на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СКС Інжиніринг до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання трудових відносин припиненими, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2018 року ТОВ СКС Інжиніринг звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання трудових відносин припиненими.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, щовідповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 24.11.2017 року виявили бажання працювати на дільниці, в якості працівників ТОВ СКС Інжиніринг , про що повідомили виконавця будівельно-монтажних робіт ОСОБА_4 , після чого дане питання було узгоджено із директором ТОВ СКС Інжиніринг ОСОБА_5 , яка дала згоду на прийняття ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на посади машиністів гусеничного крану. Відповідно до наказу №41-к від 24.11.2017 року ТОВ СКС Інжиніринг ОСОБА_3 27.11.2017 року було прийнято на посаду машиніста гусеничного крану. 24.11.2017 року виконавцю будівельно-монтажних робіт ОСОБА_4 водієм ТОВ СКС Інжиніринг було передано накази про прийняття на роботу відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_2 з 27.11.2017 року, для їх ознайомлення та підписання відповідачами. 20.12.2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виконавцеві будівельно-монтажних робіт ОСОБА_4 були надані заяви про звільнення за власним бажанням із посади машиніста гусеничного крана TOB СКС Інжиніринг , в яких просили їх звільнити з 29.12.2017 року. 21.12.2017 року ОСОБА_2 , який перебував на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння, було пошкоджено майно, яке належить ТОВ СКС Інжиніринг , після чого виконавцем будівельно-монтажних робіт ОСОБА_4 було відсторонено від виконання трудових обов`язків ОСОБА_2 до 22.12.2017 року, та він був зобов`язаний прибути 22.12.2017 року за місцем роботи для надання пояснень та вирішення питання щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності. 22.12.2017 року ОСОБА_2 не з`явився за місцем своєї роботи, про що було складено акт відсутності працівника на робочому місці.

У зв`язку із втратою пакету документів, а саме: накази про прийняття на роботу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про прийняття на посаду машиніста гусеничного крана до ТОВ СКС Інжиніринг , та заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про звільнення з посади машиніста гусеничного крана ТОВ СКС Інжиніринг з 29.12.2017 року, та інших документів, які повинні бути передані виконавцем будівельно-монтажних робіт ОСОБА_4 , 15.01.2018 року ним було направлено до ТОВ СКС Інжиніринг пояснювальну записку, на підставі якої розпорядженням №1 від 15.01.2018 року директора ТОВ СКС Інжиніринг ОСОБА_5 . ОСОБА_4 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. 18.01.2018 року на адресу відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було направлено дублікати вищезазначених наказів про прийняття на роботу та зразки заяв для їх підписання, на адресу відповідача ОСОБА_3 було направлено лист з поясненнями ситуації, що склалась, та неможливості їх звільнення відповідно до законодавства без наявності у ТОВ СКС Інжиніринг потрібного пакету документів. Після ненадходження від відповідачів ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 будь-яких документів щодо бажання звільнитися з ТОВ СКС Інжиніринг , даний факт ТОВ СКС Інжиніринг було прийнято, як продовження відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебувати в трудових відносинах за власним бажанням. 09.02.2018 року та 13.02.2018 року, 03.03.2018 року, 05.05.2018 року та 15.05.2018 року на адреси ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були направлені листи з проханням надати письмові пояснення або направити їх поштою на адресу ТОВ СКС Інжиніринг про причини відсутності відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на робочому місці. Пояснення відповідачами про причини їх відсутності на робочому місці не були надані до теперішнього часу, ані в письмовому вигляді, ані в усній формі.

Враховуючи вищезазначене, позивач просив суд: визнати трудові відносини, укладені між ТОВ СКС Інжиніринг та ОСОБА_2 , який відповідно до наказу про прийняття на роботу №43-к від 24.11.2017 року прийнятий на роботу на посаду машиніста гусеничного крану до ТОВ СКС Інжиніринг з 27.11.2017 року, припиненими з 22.12.2017 року; визнати трудові відносини, укладені між ТОВ СКС Інжиніринг та ОСОБА_1 , який відповідно до наказу про прийняття на роботу №42-к від 24.11.2017 року прийнятий на роботу на посаду машиніста гусеничного крану до ТОВ СКС Інжиніринг з 27.11.2017 року, припиненими з 29.12.2017 року; визнати трудові відносини, укладені між ТОВ СКС Інжиніринг та ОСОБА_3 , який відповідно до наказу про прийняття на роботу №41-к від 24.11.2017 року прийнятий на роботу на посаду машиніста гусеничного крану до ТОВ СКС Інжиніринг з 27.11.2017 року, припиненими з 29.12.2017 року; стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ СКС Інжиніринг , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення, яким позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст. 360 ЦПК України , не скористалися.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, з огляду на таке.

Судом встановлено, що згідно з наказом (розпорядженням) №41-к від 24.11.2017 року про прийняття на роботу ОСОБА_3 прийнятий на роботу на посаду машиніста гусеничного крану до ТОВ СКС Інжиніринг з 27.11.2017 року, припиненими з 29.12.2017 року.

Згідно записів із копії трудової книжки ОСОБА_3 встановлено, що відповідач перебував у трудових відносинах із ТОВ СКС Інжиніринг із 30.06.2017 року, наказом від 24.11.2017 року звільнений з посади кранівника на підставі ст.38 КЗпП України (запис 29), та 27.11.2017 року знову прийнятий на роботу на посаду кранівника (запис 30).

Позивачем надано до суду лист від 18.01.2018 року на адресу ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), за підписом директора ТОВ СКС Інжиніринг Докучаєвої Г.І., в якому повідомлено про втрату його заяви про звільнення з роботи за власним бажанням із 29.12.2017 року та запропоновано направити на адресу підприємства аналогічну заяву або особисто звернутися до ТОВ СКС Інжиніринг для подачі заяви та отримання трудової книжки. Долучено додатки: копію доповідної від 15.01.2018 року та копію розпорядження.

Згідно позову встановлено, що на адресу відповідачів, у тому числі ОСОБА_3 , 09.02.2018 року, 13.02.2018 року, 03.03.2018 року, 05.05.2018 року та 15.05.2018 року були направлені листи із проханням повідомити причини неявки на роботу. Також комісією 04.06.2018 року та 05.06.2018 року за останньою відомою адресою відповідача було здійснено виїзд для відібрання пояснень щодо поважності причин неявки на роботу.

У той же час, судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , має постійне місце проживання та отримував судові повістки і направив заяву, зазначаючи саме цю адресу.

Згідно пояснювальної записки ОСОБА_4 від 15.01.2018 року встановлено, що він втратив пакет документів, серед яких заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про звільнення з ТОВ ЦКС Сталь з 24.11.2017 року; заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про прийняття на роботу до ТОВ СКС Інжиніринг з 27.11.2017 року, накази від 24.11.2017 року про прийняття їх на роботу, а також заява ОСОБА_1 від 20.12.2017 року про звільнення з роботи з 29.12.2017 року.

Згідно з розпорядженням №1 від 15.01.2018 року ТОВ СКС Інжиніринг виконавцю робіт ОСОБА_4 оголошено догану за втрату документів, а саме: календарний графік будівництва; монтажні схеми; акт приймання будівельних монтажних робіт №4 від 30.11.2017 року з ТОВ М.В.Карго ; заява ОСОБА_1 про прийняття на роботу з 27.11.2017 року; наказ №43-к від 24.11.2017 року про прийняття на роботу ОСОБА_1 ; заява ОСОБА_2 про прийняття на роботу з 27.11.2017 року; наказ №43-к від 24.11.2017 року про прийняття на роботу ОСОБА_2 ; заява ОСОБА_1 про звільнення за власним бажанням з 29.11.2017 року.

Таким чином судом встановлено, що ні у пояснювальній записці ОСОБА_4 від 15.01.2017 року, ні в розпорядженні №1 від 15.01.2018 року, взагалі не йдеться мова про те, що ОСОБА_3 надавав до ТОВ СКС Інжиніринг заяву про звільнення за власним бажанням з 29.11.2017 року, та вона була втрачена.

Відмовляючи в позові в частині визнання трудових відносин, укладених між ТОВ СКС Інжиніринг та ОСОБА_3 , який відповідно до наказу про прийняття на роботу №41-к від 24.11.2017 року прийнятий на роботу на посаду машиніста гусеничного крану до ТОВ СКС Інжиніринг з 27.11.2017 року, припиненими з 29.12.2017 року, суд першої інстанції посилався на те, щопозивачем не зазначені та суду не надані докази наявності спору між ТОВ СКС Інжиніринг та ОСОБА_3 з приводу припинення трудових відносин та звільнення його з роботи за власним бажанням; відповідач визнав позовні вимоги, що підтверджує відсутність спору між сторонами; суд не вбачає порушень, невизнання чи оспорювання прав позивача; у позові не конкретизовано правові підстави припинення трудових відносин із ОСОБА_3 , оскільки прохальна частина позову не містить вимог щодо звільнення відповідача за ст.38 КЗпП України.

Судом встановлено, що згідно з наказом (розпорядженням) №41-к 000000093 від 24.11.2017 року про прийняття на роботу ОСОБА_1 прийнятий на роботу на посаду машиніста гусеничного крану до ТОВ СКС Інжиніринг з 27.11.2017 року, припиненими з 29.12.2017 року.

Згідно записів із копії трудової книжки ОСОБА_1 встановлено, що відповідач перебував у трудових відносинах із ТОВ СКС Інжиніринг з 27.12.2017 року, наказом №63-к від 29.12.2017 року звільнений з посади кранівника на підставі ст.38 КЗпП України (запис 48), та в цей же день 29.12.2017 року внесений запис про те, що запис 48 недійсний.

Згідно інформації, яка міститься на сайті Судової влади та є у відкритому доступі, судом встановлено, що на розгляді в Саксаганському районному суді м.Кривого Рогу перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ЦКС-СТАЛЬ та ТОВ СКС Інжиніринг про зобов`язання видати трудову книжку, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. 30.07.2018 року по справі було ухвалено рішення, яким ОСОБА_1 у позові відмовлено. Судом встановлено (п.36 мотивувальної частини), що відповідач ТОВ СКС Інжиніринг не оспорює той факт, що трудова книжка знаходиться на підприємстві з 24.11.2017 року та підстав для видачі її ОСОБА_1 немає, оскільки трудові відносини між ним та ТОВ СКС Інжиніринг досі не припинено. П.38 мотивувальної частини рішення встановлено, що оскільки ОСОБА_1 не пред`являє жодних вимог до ТОВ СКС Інжиніринг стосовно оспорювання процедури його працевлаштування на підприємство, як не пред`являє вимог про розірвання трудового договору з підстав, визначених ним відповідно до КЗпП України на власний розсуд, суд прийшов до висновку про необґрунтованість його вимог стосовно зобов`язання ТОВ СКС Інжиніринг видати йому трудову книжку, адже в силу ст.47 КЗпП України у випадку наявності з роботодавцем трудових відносин, які не є припиненими, це є виключеним.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21.11.2018 року, яка є у відкритому доступі на сайті Судової влади, рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу 30.07.2018 року залишено без змін та судом встановлено, що належними та допустимими доказами доведено працевлаштування позивача з 27.11.2017 року у ТОВ СКС Інжиніринг . Трудові відносини за ініціативою жодної зі сторін не припинено, що виключає правові підстави для зобов`язання повернути трудову книжку, яка перебуває на зберіганні у підприємстві.

Крім того, судом встановлено, що з 11.05.2018 року на розгляді у Краматорському міському суді Донецької області перебувала цивільна справа за позовом ТОВ СКС Інжиніринг до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа ТОВ Стальком-інвест про встановлення факту перебування у трудових відносинах, відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов`язків.

21.10.2019 року по даній справі ухвалено рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, встановлено факт перебування у трудових відносинах з ТОВ СКС Інжиніринг ОСОБА_1 з 27.11.2017 року по 20.12.2017 року та ОСОБА_2 з 27.11.2017 року по 21.12.2017 року, в іншій частині позову відмовлено. Постановою Донецького апеляційного суду від 28.01.2020 року рішення залишено без змін. Таким чином, вказаним рішенням встановлені конкретні дати перебування сторін у трудових відносинах.

Відмовляючи в позові в частині визнання трудових відносин, укладених між ТОВ СКС Інжиніринг та ОСОБА_1 , припиненими, суд першої інстанції посилався на те, що у позивача ТОВ СКС Інжиніринг не було жодних перешкод для звільнення ОСОБА_1 з підстав, передбачених вимогами КЗпП України, та в дійсності не вживалися заходи щодо мирного врегулювання даного спору, оскільки він мав змогу у ході розгляду справи в Саксаганському районному суді м.Кривого Рогу вжити заходів щодо припинення трудових відносин та видачі ОСОБА_1 у законному порядку трудової книжки, а не заперечувати проти цих вимог; у позові не конкретизовано правові підстави припинення трудових відносин із ОСОБА_1 , оскільки прохальна частина позову не містить вимог щодо звільнення відповідача за ст.38 КЗпП України.

Також судом встановлено, що згідно з наказом (розпорядженням) №41-к 000000092 від 24.11.2017 року про прийняття на роботу ОСОБА_2 прийнятий на роботу на посаду машиніста гусеничного крану до ТОВ СКС Інжиніринг з 27.11.2017 року, припиненими з 29.12.2017 року.

Згідно з записів трудової книжки ОСОБА_2 встановлено, що відповідач перебував у трудових відносинах із ТОВ СКС Інжиніринг з 27.12.2017 року.

Згідно позову встановлено, що 21.12.2017 року відповідачем ОСОБА_2 , який перебував на робочому місці у стані алкогольного сп`яніння, було пошкоджено майно, яке належить ТОВ СКС Інжиніринг , після чого виконавцем робіт ОСОБА_4 його було відсторонено від роботи до 22.12.2017 року та в цей день він зобов`язаний був прийти на роботу для надання пояснень та з`ясування обставин щодо пошкодженого майна. 22.12.2017 року ОСОБА_2 не з`явився за місцем роботи, про що було складено акт про відсутність працівника на робочому місці.

Згідно позову встановлено, що на адресу ОСОБА_2 09.02.2018 року, 13.02.2018 року, 03.03.20918 року, 05.05.2018 року та 15.05.2018 року були направлені листи із проханням повідомити причини неявки на роботу. Також комісією 04.06.2018 року та 05.06.2018 року за останньою відомою адресою відповідача було здійснено виїзд для відібрання пояснень щодо поважності причин неявки на роботу.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області встановлено, що відповідно до копій трудових книжок виконано записи: у трудовій книжці ОСОБА_1 під №47 від 27.11.2017 року про прийняття машиністом гусеничного крану на підставі наказу №43-к від 24.11.17; у трудовій книжці ОСОБА_2 під №20 від 27.11.2017 року про прийняття машиністом гусеничного крану на підставі наказу № 42-к від 24.11.17 року.

У табелі обліку використання робочого часу Товариства з обмеженою відповідальністю СКС Інжиніринг за звітний період з 01.12.2017 по 31.12.2017 року: під №25 з табельним номером 000000092 значиться ОСОБА_2 , машиніст гусеничного крану, в графі Відмітки про явки та неявки за числами місяця зазначено за 21 - у чисельнику р , у знаменнику годин 10 , за датами 22, 26, 27, 28, 29 зазначено нз , відпрацьовано за місяць днів 1, годин 10, всього неявок: годин 40, днів 5, з причин - інші , оклад, тарифна ставка 3250 грн.

У табелі обліку використання робочого часу Товариства з обмеженою відповідальністю СКС Інжиніринг за звітний період з 01.01.2018 по 31.01.2018 року: під №25 з табельним номером 000000092 значиться ОСОБА_2 , машиніст гусеничного крану, в графі Відмітки про явки та неявки за числами місяця вказано за 2, 3, 4, 5, 9, 10, 11, 12, 15, 16, 17, 18, 19, 22,23, 24, 25, 26, 29, 30, 31 числа літери нз , всього неявок годин 168, днів 21, з причин: інші , оклад, тарифна ставка 3800 грн.

У табелі обліку використання робочого часу Товариства з обмеженою відповідальністю СКС Інжиніринг за звітний період з 01.02.2018 по 28.02.2018 року: під №24 з табельним номером 000000092 значиться ОСОБА_2 , машиніст гусеничного крану, в графі Відмітки про явки та неявки за числами місяця вказано за 1, 2, 5, 6, 7, 8, 9, 12, 13, 14,15, 16, 19, 20, 21, 22, 23, 26, 27, 28 числа літери нз , всього неявок годин 160, днів 20, оклад, тарифна ставка 3800 грн.

У табелі обліку використання робочого часу Товариства з обмеженою відповідальністю СКС Інжиніринг за звітний період з 01.03.2018 по 31.03.2018 року: під №27 з табельним номером 000000092 значиться ОСОБА_2 , машиніст гусеничного крану, в графі Відмітки про явки та неявки за числами місяця вказано за 1,2, 3, 5, 6,7, 12, 13,14,15, 16, 19, 20, 21,22,23, 26, 27, 28,29,30 числа літери нз , всього неявок годин 167, днів 21, з причин інші , оклад, тарифна ставка 3800 грн.

У табелі обліку використання робочого часу Товариства з обмеженою відповідальністю СКС Інжиніринг за звітний період з 01.04.2018 по 30.04.2018 року: під №26 з табельним номером 000000092 значиться ОСОБА_2 , машиніст гусеничного крану, в графі Відмітки про явки та неявки за числами місяця вказано за 2, 3, 4, 5, 6, 9,10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 19, 20, 23, 24, 25, 26, 27 числа літери нз , всього неявок годин 160, днів 20, з причин інші , оклад, тарифна ставка 3800 грн.

У розрахунковій відомості ТОВ СКС Інжиніринг за грудень 2017 року навпроти робітників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зазначено: початкове сальдо 582,05, всього нараховано 3250,00; утримано: 48,75 грн. - військовий збір, 585,00 - ПДФО, всього утримано 633,75, всього виплачено 2020,99, до виплати за місяць 2616,25.

У розрахунковій відомості ТОВ СКС Інжиніринг за січень 2018 року навпроти робітника ОСОБА_2 зазначено: початкове сальдо 1177,31, всього нараховано 3800,00, оклад по днях 3800,00, утримано 57 грн. - військовий збір, 684 грн.- ПДФО, всього утримано 741,00, до виплати за місяць 3059,00; робітника ОСОБА_1 зазначено: початкове сальдо 1177,31, всього виплачено 1177,31, наступна виплата 1177,31.

У розрахунковій відомості ТОВ СКС Інжиніринг за лютий 2018 року навпроти робітника ОСОБА_2 зазначено: початкове сальдо 1456,67, всього виплачено 1456,67, навпроти робітника ОСОБА_1 графи пусті.

У розрахункових відомостях ТОВ СКС Інжиніринг за березень і квітень 2018 року навпроти робітників ОСОБА_2 і ОСОБА_1 графи пусті.

Відповідно до довідки АТ ОТП Банк в м. Дніпро від 12.04.2018 року вих. № 307-5-307-5/35, згідно Генерального договору № SP/307/000515/15 від 11.06.2015 року про обслуговування зарплатного проекту з використанням міжнародних платіжних пластикових карток 02.02.2017 року працівнику ТОВ СКС Інжиніринг (ідентифікаційний номер 39775013) ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ) було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_2 .

Відповідно до довідок АТ ОТП Банк в м. Дніпро від 12.04.20018 року та 04.05.2018 року відповідно, ТОВ СКС Інжиніринг виплачено наступні суми заробітної плати на зарплатні картки: ОСОБА_2 11.12.2017 року шляхом перерахування на рахунок № НОМЕР_3 заробітну плату за другу половину листопада 2017 року у сумі 582,05 грн, 22.12.2017 року - аванс за першу половину грудня 2017 року у сумі 1438,94 грн, 25.01.2018 року - аванс за першу половину січня 2018 року перерахований на зарплатну банківську карту у сумі 1602,33 грн, що підтверджується довідкою відділення Калинове АТ ОТП Банк в м. Дніпро від 12.04.2018 року вих. № 307-5-307-5/36.

Відділом супроводження інформаційних систем та електронних реєстрів №3 Управління інформаційних систем та електронних реєстрів Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у листі від 01.03.2018 року № 16/06-03/09 на № 173 від 22.02.2018 року на ім`я ТОВ СКС Інжиніринг надана інформація з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про застраховану особу ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за якою страхувальник Товариство з обмеженою відповідальністю СКС Інжиніринг , код 39775013 в листопаді 2017 року із суми заробітку 590,91 грн, в грудні 2017 року із суми заробітку 3250,00 грн сплатило єдиний внесок за застраховану особу ОСОБА_2 , страховий стаж застрахованої особи в листопаді 2017 року 5 днів, в грудні 2017 року 31 день. У січні 2018 року із суми заробітку 3800,00 грн сплачений єдиний внесок, страховий стаж застрахованої особи 31 день.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання трудових відносин, укладених між ТОВ СКС Інжиніринг та ОСОБА_2 , який відповідно до наказу про прийняття на роботу №41-к від 24.11.2017 року прийнятий на роботу на посаду машиніста гусеничного крану до ТОВ СКС Інжиніринг з 27.11.2017 року, припиненими з 22.12.2017 року, суд посилався на те, що згідно висновків, викладених у рішенні Краматорського міського суду Донецької області від 21.10.2019 року, ТОВ СКС Інжиніринг не ініціював питання щодо звільнення ОСОБА_2 з роботи із 22.12.2017 року за прогул, чи з інших підстав, хоча мав можливість відібрати пояснення, з`ясувати дійсні причини неявки на роботі, скласти відповідні акти, тощо; роботодавець ТОВ СКС Інжиніринг мав усі законні права щодо звільнення працівника ОСОБА_2 у встановленому законом порядку з підстав, передбачених п.4 ст.40 КЗпП України, однак жодних дій для цього не здійснив; у позові не конкретизовано правові підстави припинення трудових відносин із ОСОБА_2 , оскільки прохальна частина позову не містить вимог щодо звільнення відповідача за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України (прогул).

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_8 матеріальної шкоди, суд вказав на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів порушення працівником ОСОБА_8 своїх трудових обов`язків, винна поведінка працівника, у результаті чого трапилася аварія на виробництві, не встановлена, розслідування причин аварії в установленому законом порядку не проводилося.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те що, оскаржуване рішення призводить не лише до продовження порушення прав та законних інтересів відповідачів, які визнали позовні вимоги позивача, а й до порушення прав позивача, що може призвести до значних матеріальних втрат ТОВ «СКС Інжиніринг» ; судом не встановлено всіх обставин справи, які мають значення для її вирішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи апеляційної скарги, виходячи з такого.

Згідно з частини другої статті 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у позові не конкретизовано правові підстави припинення трудових відносин із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , оскільки прохальна частина позову не містить вимог щодо звільнення вказаних відповідачів за ст. 38 КЗпП України.

Колегія суддів наголошує, що у позивача не було жодних перешкод для звільнення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з підстав, передбачених вимогами КЗпП України, однак своїм правом не скористався, а також позивачем не вживалися заходи щодо мирного врегулювання даного спору.

Крім того, наявність рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу 30.07.2018 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 21.11.2018 року спростовують доводи позивача про його намір припинити з відповідачами трудові відносини.

Оскільки при розгляді Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ЦКС-СТАЛЬ та ТОВ СКС Інжиніринг про зобов`язання видати трудову книжку, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та перегляду вказаної справи Дніпровським апеляційним судом 21.11.2018 року, ТОВ СКС Інжиніринг наполягав на існуванні між ним та ОСОБА_1 трудових відносин та у зв`язку з цим заперечував проти видачі йому трудової книжки, а вимог щодо припинення між сторонами трудових відносин, суду не заявлялося, а навпаки позивач наполягав на існуванні на той час трудових відносин.

Лише 17.12.2018 року, після набрання законної сили рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 30.07.2018 року, ТОВ СКС Інжиніринг 17.12.2018 року звернулося до Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська із даним позовом.

Як було встановлено судом, з 11.05.2018 року на розгляді у Краматорському міському суді Донецької області перебувала цивільна справа за позовом ТОВ СКС Інжиніринг до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа ТОВ Стальком-інвест про встановлення факту перебування у трудових відносинах, відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов`язків.

21.10.2019 року по даній справі ухвалено рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, встановлено факт перебування у трудових відносинах з ТОВ СКС Інжиніринг ОСОБА_1 з 27.11.2017 року по 20.12.2017 року та ОСОБА_2 з 27.11.2017 року по 21.12.2017 року, в іншій частині позову відмовлено. Постановою Донецького апеляційного суду від 28.01.2020 року рішення залишене без змін. Таким чином, вказаним рішенням встановлені конкретні дати перебування сторін у трудових відносинах. Будь-які вимоги про визнання припиненими трудових відносин з 29.12.2017 року між позивачем ТОВ СКС Інжиніринг та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до суду не заявлялися.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не спростовуються апелянтом, а тому колегія суддів вважає обгрунтованим рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ТОВ СКС Інжиніринг до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання трудових відносин припиненими.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду про відмову у задоволенні позову ТОВ СКС Інжиніринг до ОСОБА_2 про визнання трудових відносин припиненими, враховуючи вищевказані судові рішення, а також з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:

-змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

-виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених па нього обов`язків вимагає доступу до державної таємниці;

-систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

-прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

-нез`явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв`язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

-поновлення на роботі працівника, який раніше виконував що роботу;

-появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

8) вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;

10) призову або мобілізації власника - фізичної особи під час особливого періоду;

11) встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у позові не конкретизовано правові підстави припинення трудових відносин із ОСОБА_2 , оскільки прохальна частина позову не містить вимог щодо звільнення відповідача за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, хоча ТОВ СКС Інжиніринг мав усі підстави щодо звільнення відповідача ОСОБА_2 у встановленому законом порядку з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, однак своїм правом позивач не скористався.

Також, апелянтом ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не надано переконливих доказів того, що в діях відповідача ОСОБА_2 наявна вина у заподіянні матеріальної шкоди позивачеві, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення майнової шкоди з працівника ОСОБА_2 в розмірі 365 666,69 грн.

Тож, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України, як підстави для скасування рішень.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянтом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України від 18 липня 2006 року).

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СКС Інжиніринг - залишити без задоволення.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 20 листопада 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: В.С.Городнича

Судді: О.В. Лаченкова

М.Ю.Петешенкова