Рішення

від 29.07.2021 по справі 344/459/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/459/21

Провадження № 2/344/83/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

29 липня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Атаманюка Б. М.,

секретаря Стефанець Г.Я.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - представник агентства нерухомості Янус - Беркій Наталія Михайлівна, про визнання нікчемним попереднього договору та повернення сплачених коштів,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_2 в якому просить встановити нікчемність попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна від 09.10.2020, та стягнути з ОСОБА_3 5000 дол. США, або їх еквівалент у національній валюті України.

Ухвалою 16 січня 2021 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 21 січня 2021 року відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - представника агентства нерухомості Янус - Беркій Наталію Михайлівну (м. Івано-Франківськ, вул. К. Данила 16 В).

В судовому засіданні 06.04.2021 р. позивачем було подано до суду клопотання про залучення співвідповідача, та часткову зміну позовних вимог (.а.с. 35, 36).

Ухвалою суду від 12.05.2021 р. клопотання позивача повернуто заявнику без розгляду.

Позовна заява мотивована тим, що позивач, за посередництвом представника агентства нерухомості Янус Беркій Наталії Михайлівни, уклав з ОСОБА_2 , якого у договорі вказано директором ТОВ - Фінстандарт , попередній договір від 09 жовтня 2020 року щодо майбутньої (до 25.12.2020) купівлі-продажу нерухомого майна (земельної : ділянки та будинку за адресою: АДРЕСА_1 ), за ціною 62500 доларів США, і надав відповідачеві 5000 (п`ять тисяч) доларів США гарантійної суми . Вказаний попередній договір позивач уклав за усним дорученням свого товариша ОСОБА_4 , який на той момент перебував за кордоном і побачив вказану нерухомість на сайті оголошень OLX . ОСОБА_5 прибувши до України та оглянувши цю нерухомість особисто, виявив багато суттєвих недоліків у будинку, хоч ріелтор переконувала його у їх відсутності, тому категорично відмовився укладати договір купівлі-продажу, нотаріальне посвідчення якого було заплановано на 28.12.2020, про що попередив позивача через мобільний додаток Вайбер . В телефонній розмові та у своїй письмовій відповіді через цей же додаток, позивач повідомив відповідача про те, що його довіритель категорично відмовляється укладати основний договір купівлі-продажу, у зв`язку із суттєвими недоліками нерухомості. В той же час, розуміючи певну відповідальність за витрачений відповідачем час, та з метою мирного врегулювання спору, позивач, від імені свого довірителя ОСОБА_5 , запропонував відповідачеві компенсацію в розмірі 1500 доларів США, а решту суми в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) доларів США позивач просив відповідача повернути до 30.12.2020. Однак до цього часу позивач не отримав від відповідача ні відповіді, ні грошей.

Таким чином, із застосуванням ст.ст. 635, 657, 216, 220 ЦК України, позивач просить встановити нікчемність попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна від 09.10.2020, та стягнути з ОСОБА_3 5000 дол. США, або їх еквівалент у національній валюті України

Позивач та його представник - адвокат Милитчук Ігор Михайлович в судове засідання призначене на 29.07.2021 р. не з`явилися. В поданій суду заяві просять справу розглядати без їх участі, та прийняти до уваги їх позицію викладену в цій заяві. Зокрема позивач та його представник, з урахуванням фактичних правовідносин між сторонами, та з аналізу ст.ст. 218, 220, 640, 657 ЦК України, прийшли до висновку, що попередній договір від 09.10.2020 р. є нікчемним і не породжує юридичних наслідків, тому отримані відповідачем грошові кошти слід вважати майном, яке одержане без відповідної правової підстави. З наведених підстав, просять суд прийняти рішення про стягнення з відповідача в користь позивача 5000 тис. доларів США, а також всі витрати у справі, в тому числі судовий збір.

З урахуванням того, що в поданій суду заяві не заявлено клопотання про відмову позивача від позову в частині вимог про встановлення нікчемності правочину, чи про залишення позову без розгляду в цій частині, суд приходить до висновку, що зазначена позовна вимога підлягає розгляду судом по суті.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання 29.07.2021 р. не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання, в тому числі через сайт "Судова влада". Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.

Представник третьої особи, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - представник агентства нерухомості Янус Беркій Н.М. в судове засідання 29.07.2021 р. не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини свої неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, на підставі ст. 280 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановленні такі обставини.

09.10.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінстандарт , в особі директора ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 26.12.1996 Івано-Франківським МУВС в Івано-Франківській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , що діє на підставі Статуту, іменований надалі Продавець , з одного боку, і ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Івано-Франківським МУВС МВС в Івано-Франківській області 06.01.1998 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , що зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , іменований надалі Покупець , підписано Попередній договір (далі - Попередній договір).

Згідно з пунктом 1 Попереднього договору, предметом цього Договору є угода сторін, у відповідності з якою Продавець зобов`язується продати, а Покупець зобов`язується купити майно, що знаходиться у власності продавця на підставі Витягів з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.10.2020 р., що представляє собою: земельну ділянку площею 0,047 га, кадастровий номер 2610100000:21:007:0077; житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 141,6 кв.м, в тому числі житловою площею 97,1 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Згідно з пунктом 9 Попереднього договору, у відповідності зі статтею 635 Цивільного кодексу України, Сторони прийшли до угоди про нижченаведене: підтверджуючи зобов`язання укласти Договори купівлі продажу земельної ділянки та житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами до 25 грудня 2020 року, з метою забезпечення виконання умов, у момент підписання цього Договору, Покупець передав, а Продавець прийняв гарантійну суму, що складає 141400 (сто сорок одну тисячу чотириста) гривень, що еквівалентні на сьогоднішній день згідно курсу НБУ 5000,00 (п`ять тисяч) доларів США.

Окрім того, в пункті 10 Попереднього договору визначено, що у випадку не укладення договору купівлі-продажу майна в зазначений термін, тобто до 25 грудня 2020 р. з причин, що залежали він волі Покупця, гарантійна сума залишається в розпорядженні продавця як неустойка (штраф).

Також, відповідно до пункту 14 Попереднього договору цей догорів набирає законної сили після його підписання Сторонами і діє до вставленого у п. 10 терміну укладення договорів купівлі-продажу майна між Продавцем і Покупцем.

Попередній договір засвідчений підписами Продавця і Покупця.

Надаючи правову оцінку вищезазначеному правочину, який підписаний сторонами, суд зазначає наступне.

В першу чергу особливої уваги заслуговує визначення особи, яка виступила Продавцем за Попереднім договором, оскільки позов пред`явлено до директора Товариства з обмеженою відповідальністю Фінстандарт , як до фізичної особи.

Так, за умовами Попереднього договору, продавцем виступає Товариство з обмеженою відповідальністю Фінстандарт , в особі директора ОСОБА_2.

Продавець, з однієї сторони, в Попередньому договорі вказує себе як юридичну особу, проте в Попередньому договорі окрім організаційно-правової форми, назви юридичної особи та її керівника, не міститься інших відомостей щодо ідентифікації такої юридичної особи, зокрема таких як місцезнаходження юридичної особи, ідентифікаційний код юридичної особи. Натомість, з іншої сторони, в Попередньому договорі містяться всі персональні дані фізичної особи - відповідача ОСОБА_2 , такі як паспортні дані, ідентифікаційний номер, адреса реєстрації. Тобто Попередній договір допускає двозначність його тлумачення при визначенні дійсної сторони Продавця, зокрема є незрозумілим чи дійсною стороною договору виступила юридична особа (ТзОВ Фінстандарт , чи фізична особа ( ОСОБА_2 ).

При цьому відповідачем не надано заперечень на позов, з тих підстав, що він не є належним відповідачем у справі.

Окремої уваги заслуговує розписка під Попереднім договором, за якою Продавець одержав гарантійну суму, передбачену п. 9 даного Договору, та 1/2 частину її, а саме 70700 грн. (сімдесят тисяч сімсот грн. 00 коп.), що в еквіваленті становить 2500 (дві тисячі п`ятсот) доларів США передав її на зберігання представнику АН Янус . Під зазначеним текстом міститься підпис третьої особи - представника АН Янус Беркій Наталії Михайлівни.

Якщо припустити, що кошти за Попереднім договором були отримані юридичною особою, то є не зрозумілим яким чином була проведена цією юридичною особою фінансова операція щодо отримання таких грошових коштів у Покупця, та подальшої їх передачі на зберігання третій особі.

Тому з аналізу наявних доказів слідує, що в суду відсутні об`єктивні дані на спростування доводів позивача про те, що дійсною стороною Попереднього договору виступив саме ОСОБА_2 , як фізична особа, яка підписала цей договір, та вчинила дії спрямовані на його виконання (отримала грошові кошти).

З цих підстав, та з урахуванням того, що відповідачем з цього приводу не було подано жодних заперечень, суд приходить до висновку, що в попередньому договорі дійсним Продавцем виступив саме відповідач ОСОБА_3 , а відтак слід вважати, що позов пред`явлено до належного відповідача.

Далі оцінюючи вчинений між сторонами правочин на предмет дотримання вимог законодавства, які є необхідними для чинності цього правочину, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно з ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

З урахуванням зазначених норм закону та фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що сторонами не було дотримано вимог щодо нотаріального посвідчення Попереднього договору, що є наслідком нікчемності такого правочину в силу закону.

Проте суд вважає, що позовна вимога позивача про визнання Попереднього договору нікчемним задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Як зазначила ВП ВС у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Главою 83 ЦК України визначено наслідки набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Зокрема згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Як зазначалося, судом встановлено, що на виконання вимог нікчемного правочину позивачем передано, а відповідачем прийнято гарантійну суму, що складає 141400 (сто сорок одну тисячу чотириста) гривень. Сторони визначили, що зазначена сума на час зарахування була згідно курсу НБУ еквівалентна 5000,00 (п`ять тисяч) доларів США.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача кошти в доларах США, або їх еквівалент в гривні на день стягнення виконавчою службою.

Суд зазначає, що за змістом пункту 9 Попереднього договору, позивач передав а відповідач прийняв грошові одиниці в національній валюті, з визначенням їх еквіваленту на момент передачі в доларах США.

За таких обставин, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 216 ЦК України, ст. 1212 ЦК України, суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача слід стягнути 141400 (сто сорок одну тисячу чотириста) гривень, без визначення еквіваленту в доларах США.

При цьому суд зазначає, що не оцінює правовідносини, які виникли між відповідачем ОСОБА_3 та третьою особою - представника АН Янус Беркій Наталії Михайлівни щодо передачі частини грошових коштів на зберігання останній, оскільки, з урахуванням фактичних обставин справи та предмету позову, ці правовідносини стосуються виключно цих двох сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем оплачено судовий збір в сумі 1420 грн.

Позивачем заявлено дві позовні вимоги, майнового та немайнового характеру. За позовною вимогою майнового характеру про стягнення 141400 грн., позивачу, відповідно до підпункту 2 пункту 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір , слід було сплатити 1414 грн., яка відповідає одному відсотку ціни позову. За немайнову позовну вимогу про встановлення нікчемності Попереднього договору, позивачу, відповідно до підпункту 2 пункту 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , слід було сплатити судовий збір в сумі 908,00 грн. Тобто загальна сума судового збору, яка підлягала сплаті при подачі позовної заяви повинна була становити 2322 грн. (1414+908). Проте позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір в сумі 1420 грн., тобто сума недоплати судового збору на момент подачі позову становила 902 грн. (2322-1420). Таким чином, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що у зв`язку із задоволенням позову в частині майнової вимоги з відповідача в корить позивача слід стягнути оплачений позивачем судовий збір в сумі 1414 грн., а з позивача в корить державного бюджету слід стягнути недоплачений судовий збір в сумі 902 грн.

На підставі викладеного, відповідно до 215, 216, 220 635, 657, 1212, та керуючись ст.ст. ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 268, 280-282,288-289 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , в користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 , що зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , грошові кошти в сумі 141400 (сто сорок одну тисячу чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , в корить ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 , що зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1414 (одна тисяча чотириста чотирнадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 , що зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , в дохід державного бюджету (стягувач - Державна судова адміністрація України) судовий збір в розмірі 902 (дев`ятсот дві) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Реквізити сторін:

- Позивач - ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;

- Відповідач - ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2

Повний текст судового рішення складено та підписано 09.08.2021 р.

Суддя Атаманюк Б. М.