Рішення

від 15.07.2021 по справі 460/7469/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 липня 2021 року м. Рівне №460/7469/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В. за участю секретаря судового засідання Трохимчук А.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Юхименко Т.В.,

відповідача: представник Грабовський В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Головного управління ДПС у Рівненській області доТовариства з обмеженою відповідальністю - фірма "ТТК-ВЕСТ" про стягнення коштів за податковим боргом, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "ТТК-ВЕСТ" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "ТТК-ВЕСТ", в якому просить стягнути кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "ТТК-ВЕСТ", яке має податковий борг, з рахунків такого платника на суму податкового боргу 471370,79 грн.

Позов обґрунтовано тим, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість (код платежу 14010100) в сумі 471370,79 грн. Вказано, що дана заборгованість виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 19.12.2018 №0518475012. З наведеного просило позов задовольнити.

Ухвалою суду від 12.10.2020 відкрито спрощене позовне провадження.

04.11.2020 на адресу суду надійшов відзив на позов та зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "ТТК-ВЕСТ" до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому позивач просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу за первісним позовом Головному управлінню ДПС у Рівненській області за безпідставністю, задоволити вимоги ТОВ-фірма "ТТК-ВЕСТ" за зустрічним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0518475012 від 19.12.2018.

Обґрунтовуючи позовні вимоги за зустрічним позовом позивач вказував на протиправність дій контролюючого органу, оскільки штрафні санкції за пунктом 1201.1 Податкового кодексу України не застосовуються за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, зазначених в акті перевірки від 05 грудня 2018, оскільки кожна з таких податкових накладних не є власне податковою накладною в розумінні статті 201 Податкова накладна та належить до податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю). Крім того, з посиланням на положення Закону України №466-ІХ від 16 січня 2020 року, яким передбачено обов`язок контролюючого органу вжити заходів щодо перерахунку сум податкових зобов`язань, які не є узгодженими на момент набрання чинності зазначеним законом, вважає, що контролюючий орган протиправно не здійснив такого перерахунку та не скасував податкове повідомлення №0518475012 від 19.12.2018.

Ухвалою суду від 25.11.2020 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "ТТК-ВЕСТ" про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №460/7469/20.

17.12.2020 Головним управлінням ДПС у Рівненській області подано відзив на позовну заяву ТОВ-фірма "ТТК-ВЕСТ" в якому не погоджується із позовними вимогами з тих підстав, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, а саме граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних. Таким чином, згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України у разі порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних це тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість штрафу. Наголосив, що наявність лише однієї умови податкова накладна/розрахунок коригування, що не видається отримувачу (покупцю) не є підставою для не застосування штрафних санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 24.06.2021 підготовче провадження у справі закрито, призначено розгляд справи по суті.

01.07.2021 представником Головного управління ДПС у Рівненській області подана заява про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду, яка обґрунтована тим, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.

Ухвалою від 15.07.2021 поновлено товариству з обмеженою відповідальністю - фірмі "ТТК-ВЕСТ" пропущений строк звернення до суду із зустрічним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0518475012 від 19.12.2018. У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Рівненській області про залишення без розгляду зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "ТТК-ВЕСТ" відмовлено повністю.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, зустрічний позов та відзиви, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

За результатами камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "ТТК-ВЕСТ" в Єдиному реєстрі податкових накладних складено акт №7950/26-15-04-05-6/36146680 від 27 листопада 2019 року.

Актом перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при реєстрації податкових накладних, які зазначені в Таблиці 1 до акта перевірки №4183/17-00-50-12/30647384 від 05.12.2018.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0518475012 від 19.12.2018, яким застосовано штрафні санкції за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 4714021,20 грн., застосовано штраф в розмірі 10% у розмірі 471402,12 грн.

Позивач за зустрічним позовом, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 19.12.2018 №0518475012, звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою.

Рішенням Державної податкової служби України від 28.02.2019 №9866/6/99-99-11-06-01-25 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Крім цього, ТОВ-фірма "ТТК-ВЕСТ" 22.03.2021 звернулося до Головного управління ДПС у Рівненській області з заявою про перерахунок розміру штрафної санкції, застосованої відповідно до податкового повідомлення-рішення від 19.12.2018 №0518475012, на підставі положень пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України.

Проте, листом від 31.03.2021 №3659/6/17-00-18-09 Головне управління ДПС у Рівненській області повідомило ТОВ-фірма "ТТК-ВЕСТ" про те, що вищезазначене податкове повідомлення-рішення станом на 23.05.2020 вважалося узгодженим.

Дослідженням розрахунку виникнення податкової заборгованості по нарахованих (донарахованих) сумах згідно карток особових рахунків відповідача встановлено, що станом на 16.09.2020 за останнім рахується податковий борг на загальну суму 471370,79,80 грн, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення Н №0518475012 від 19.12.2018, згідно з яким сума податкового зобов`язання (штрафна санкція) становить 471402,12 грн.

При цьому, як вбачається із розрахунку виникнення податкової заборгованості та витягу з інтегрованої картки відповідача за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) код 14010100, збільшення (поновлення) податкового боргу за вищевказаним податковим повідомленням-рішенням №0518475012 від 19.12.2018 відбулося 31.07.2020.

Оскільки ТОВ-фірма "ТТК-ВЕСТ" в добровільному порядку суму податкового боргу у розмірі 471370,79 грн. не сплатило, Головне управління ДПС у Рівненській області звернулось до суду з первісним позовом про стягнення податкового боргу.

Водночас не погоджуючись із наведеним рішенням податкового органу, ТОВ-фірма "ТТК-ВЕСТ" звернулося до адміністративного суду із зустрічним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, на підставі якого виник податковий борг.

Отже, вирішення адміністративного спору щодо законності указаного рішення податкового органу має передувати вирішенню спору про стягнення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

При здійсненні господарських операцій із контрагентами-покупцями позивачем були складені податкові накладні, які несвоєчасно були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних: №19 від 31.01.2017 (дата реєстрації - 17.02.2017); №18 від 28.02.2017 (дата реєстрації - 17.03.2017); №18 від 31.03.2017 (дата реєстрації - 18.04.2017); №15 від 30.04.2017 (дата реєстрації - 16.05.2017); №15 від 31.05.2017 (дата реєстрації - 19.06.2017); №17 від 31.07.2017 (дата реєстрації - 18.08.2017); №14 від 30.09.2017 (дата реєстрації - 18.10.2017); №14 від 31.10.2017 (дата реєстрації - 16.11.2017); №17 від 31.12.2017 (дата реєстрації - 18.01.2018); №16 від 31.01.2018 (дата реєстрації - 19.02.2018); №12 від 28.02.2018 (дата реєстрації - 19.03.2018); №13 від 31.03.2018 (дата реєстрації - 19.04.2018); №13 від 30.04.2018 (дата реєстрації - 16.05.2018); №15 від 31.05.2018 (дата реєстрації - 19.06.2018); №13 від 31.05.2018 (дата реєстрації - 19.06.2018); №12 від 30.06.2018 (дата реєстрації - 19.07.2018); №13 від 31.07.2018 (дата реєстрації - 17.08.2018); №13 від 31.08.2018 (дата реєстрації - 19.09.2018); №14 від 31.08.2018 (дата реєстрації - 19.09.2018); №10 від 30.09.2018 (дата реєстрації - 18.10.2018).

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

В даному випадку, позивач, як платник податку, не надав суду доказів існування обставин, що позбавили його можливості звернутись до Контролюючого органу без порушення встановлених законодавством термінів (15 днів) для своєчасної реєстрації спірних податкових накладних з метою виконання свого обов`язку, визначеного ПК України.

Як передбачено пунктом 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Згідно із пунктом 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267) (далі - Порядок № 1307), при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини робиться помітка X та зазначається тип причини: 01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку); 02 - Складена на постачання неплатнику податку; 03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; 04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку; 06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих; 07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; 11 - Складена за щоденними підсумками операцій; 12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку); 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності; 14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента; 15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання. В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Як визначено пунктом 11 Порядку № 1307, у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися: 1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування; 2) в операціях, звільнених від оподаткування; 3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; 4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду. У разі складання зведеної податкової накладної в графі Зведена податкова накладна робиться помітка X . У таких зведених податкових накладних у графі Отримувач (покупець) платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставляється умовний ІПН 600000000000 , а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

Серед переліку податкових накладних, зазначених як в акті перевірки від 05.12.2018 № 4183/17-00-50-12/30647384, так і в додатку до податкового повідомлення-рішення від 19.12.2018 № 0518475012, прийнятого на підставі зазначеного акта, містяться зведені податкові накладні, складені на постачання неплатнику податку, тобто тип причини ненадання отримувачу (покупцю) такої накладної 02 (пункт 8 Порядку № 1307).

Відповідно до пункту 1201.1 статті 1201 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Водночас, суд наголошує на тому, що 23.05.2020 набули чинності положення Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16.01.2020 № 466-IX (нижче - Закон № 466-ІХ).

Вказаним законодавчим актом доповнено підрозділ 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України пунктом 73.

Так, відповідно до змісту пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Такий підхід законодавця загалом відповідає принципу доброго врядування і належної адміністрації в світлі практики Європейського суду з прав людини.

Так, в пунктах 70-71 рішення по справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункту 51).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само).

За змістом вказаної норми законодавцем, який виявив певні недоліки (непропорційність) у механізмі відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, що не надається покупцю товарів, Законом № 466-ІХ чітко закріплено, що пункт 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України підлягає застосуванню до штрафів нарахованих платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року за перелічених у цій же нормі умов.

Отже, наведеними приписами закону платники податків звільняються від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України умов.

Виходячи зі змістовного та синтаксичного аналізу побудови наведеної вище норми права, можна зробити висновок, що таким чином законодавець мав на меті убезпечити платників податків від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними положеннями п. 1201.1 статті 120 ПК України, у випадках та за умов, наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

При цьому, відповідно до вказаних змін, контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним), без вчинення будь-яких додаткових дій з боку контролюючого органу, тобто в силу закону.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зворотна дія нормативно-правового акта у часі (ex post facto) - це дія нового нормативно - правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.

Зазначене правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 22.07.2020 у справі № 826/15459/18 та від 29.07.2020 у справі № 440/813/19.

В даному випадку законодавець передбачив ретроспективну дію положень пункту 73, підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України в частині порядку застосування штрафів за порушення платниками податку на додану вартість порядку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, визначеними таким пунктом, яка проявляється в тому, що відповідні положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження (без обмеження інстанційності судового розгляду) та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.

Суд відхиляє доводи Головного управління ДПС у Рівненській області про узгодження податкового повідомлення-рішення №0518475012 від 19.12.2018 станом на 23.05.2020, оскільки як вбачається із даних розрахунку виникнення податкового заборгованості (а.с. 5) та витягу з інтегрованої картки платника податків (а.с. 15-16) поновлення (узгодження) штрафних санкцій за вказаним податковим повідомленням-рішенням відбулося 31.07.2020.

З огляду наведені вище обставини, а також враховуючи те, що правовідносини щодо реєстрації спірних податкових накладних виникли у період з лютого 2017 по жовтень 2018 року, в тому числі, за операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2018 № 0518475012.

Як наслідок, позовні вимоги за первісним позовом про стягнення податкового боргу - безпідставні, а тому суд відмовляє у їх задоволенні.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини "Щокін проти України" (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про "закон", стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі "Шпачек s.r.о." проти Чеської Республіки" (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі "Бейелер проти Італії" (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача за зустрічним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, водночас вимоги позивача за первісним позовом - задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 44070166, вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33023) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТК-ВЕСТ" (код ЄДРПОУ 30647384, вул. Ярослава Гашека, 120, с. Велика Омеляна, Рівненський район, Рівненська область, 35360) про стягнення коштів за податковим боргом відмовити повністю.

Зустрічний адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТК-ВЕСТ" (код ЄДРПОУ 30647384, вул. Ярослава Гашека, 120, с. Велика Омеляна, Рівненський район, Рівненська область, 35360) до Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 44070166, вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33023) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0518475012 від 19.12.2018.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТК-ВЕСТ" (код ЄДРПОУ 30647384, вул. Ярослава Гашека, 120, с. Велика Омеляна, Рівненський район, Рівненська область, 35360) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 44070166, вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33023) судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 02 серпня 2021 року

Суддя В.В. Щербаков