Рішення

від 30.07.2021 по справі 560/1961/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/1961/21

РІШЕННЯ

іменем України

30 липня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук А.М.

за участю:секретаря судового засідання Султан І.В. представника позивача Вонсовича М.М. представника відповідача Чорної А.А. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-К" до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування припису, постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Либідь-К" звернулося до адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області з позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати припис №ХМ15788/529/АВ-П401 від 08 грудня 2020 року Управління Держпраці у Хмельницькій області та визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №22/38 від 29 грудня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що інспекторами управління Держпраці у Хмельницькій області на підставі направлення від 09.11.2020 №630/20 складено припис про усунення виявлених порушень №ХМ15788/529/АВ-П401 від 08.12.2020 та постанову про накладення штрафу №22/38 від 29.12.2020. В акті інспекційного відвідування юридичної особи відповідачем зазначено, що ТОВ "Либідь-К" не оформило належним чином трудові відносини із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Зазначає, що в результаті встановленого відповідачем порушення постановою №22/38 від 29.12.2020 застосовано до позивача штраф в розмірі 150000 грн.

Позивач не погоджується із наведеними за результатами інспекційного відвідування відповідача висновками про порушення законодавства про працю, вважає припис та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 26.02.2021 Хмельницький окружний суд відкрив провадження в даній справі та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалою від 05.04.2021 Хмельницький окружний адміністративний суд перейшов із спрощеного позовного провадження до розгляду справи №560/1961/21 за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, позицію відповідача щодо предмету спору викладено у відзиві на позовну заяву, зокрема, зазначено, що Управлінням Держпраці при проведенні інспекційного відвідування прийняті оскаржуваного припису та оскаржуваної постанови про накладення штрафу на позивача дотримано усіх вимог чинного законодавства. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача у відповіді на відзив зазначає, що твердження відповідача про те, що під час інспекційного відвідування виробничих приміщень позивача, його працівники тікали від інспекторів не відповідає дійсності. Вказує, що відповідач безпідставно не враховує укладені договори підряду укладені з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та прирівнює їх до трудових. А тому, вважає, що припис від 08 грудня 2020 року №ХМ15788/529/АВ-П401 та постанова управління Держпраці у Хмельницькій області від 29 грудня 2018 року №22/38 є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Першим заступником начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області прийнято наказ від 09.11.2020 №201 про здійснення інспекційних відвідувань посадовими особами Управління на підставі звернення громадянина та рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із службової записки головного державного інспектора. За результатами перевірки складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ХМ15788/529/АВ від 23.11.2020.

В акті зафіксовано порушення позивачем ст. 24 КЗпП України та вимог Постанови КМУ від 17.05.2015 №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу", що виявилося у використанні праці трьох найманих працівників без належного оформлення трудових правовідносин.

08 грудня 2020 року інспекторами праці складено припис №ХМ15788/529/АВ-П401, яким зобов`язано директора ТОВ "Либідь-К" усунути виявлені порушення.

Розглянувши справу про накладення штрафу на підставі акта інспекційного відвідування від 23.11.2020 №ХМ15788/529/АВ перший заступник начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області виніс постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №22/38 від 29.12.2020, згідно якої на ТОВ "Либідь-К" накладено штраф у розмірі 150000 грн.

Не погоджуючись із вказаним приписом та постановою, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону №877-V, виключно законами встановлюються спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно частиною 1 статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону №877-V, проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону №877-V суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі- Порядок №823).

Зазначений порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 08.09.2004 року № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 08.09.2004 року № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до пункту 5 Порядку №823 (в редакції чинній на момент винесення спірних правовідносин) підставами для здійснення інспекційних відвідувань є: 1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) рішення суду; 5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин; 6) інформація Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДПС та її територіальних органів; Пенсійного фонду України та його територіальних органів; 7) інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю; 8) доручення Прем`єр-міністра України; 9) звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 10) запит народного депутата України; 11) невиконання вимог припису інспектора праці.

Пунктом 8 Порядку №823 визначено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Відповідно до пункту 10 Порядку №823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

Вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання (пункт 11 Порядку).

За результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю (пункт 16 Порядку №823).

Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті (пункт 19 Порядку №823).

Припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.

На виконання приписів частини 4 статті 265 Кодексу законів про працю України та частини 9 статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" Кабінет Міністрів України постановою № 509 від 17.07.2013 затвердив "Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" (далі - Порядок №509).

Пунктом 2 Порядку № 509 передбачено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади; акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Пунктами 3, 4 Порядку № 509 передбачено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акту приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. Справа розглядається у 15 денний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку № 509 у разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів. Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Пунктом 7 вказаного Порядку передбачено, що справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 509 розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Відповідно до пункту 10 Порядку № 509 постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Суд встановив, що підставою для здійснення інспекційного відвідування ТОВ Либідь-К стало не безпосередньо звернення громадянина, а пп.3 п.5 Порядку №823 - рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із службової записки головного державного інспектора, який розглядав звернення громадянина й прийшов до висновку про використання у позивача праці неоформлених працівників. Суд зазначає, що у даному випадку ніякого погодження на проведення заходу контролю від центрального органу виконавчої влади не потрібно, а тому твердження позивача, що перевірку проведено на підставі звернення громадянина без дотримання вимог ст. 6 Закону №877 є безпідставним. Крім того, з метою здійснення інспекційного відвідування, відповідачем видано наказ від 09 листопада 2020 року №201, на підставі якого виготовлено й підписано направлення на здійснення заходу контролю від 09 листопада 2020 року №630/20.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на той факт, що інспектори Управління Держпраці незаконно провели перевірку, оскільки в порушення ветеринарних правил незаконно проникли на територію ТОВ Либідь-К , не пред`явили керівнику чи уповноваженій особі свої службові посвідчення та не вручили направлення. Оскільки, копію направлення від 09 листопада 2020 року №630/20 про проведення інспекційного відвідування в ТОВ Либідь-К вручено представнику суб`єкта господарювання - заступнику директора з виробництва ОСОБА_4 під підпис. Також, запитувані інспекторами документи, за дорученням керівника, надані бухгалтером підприємства. Безпосередню присутність при інспекційному відвідуванні забезпечено заступником директора з виробництва ОСОБА_4 .

Відповідно до вимог пп.1) п.10 Порядку 823 інспектори праці під час проведення інспекційних відвідувань мають право за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Суд зазначає, що інспектори праці, перебуваючи на території підприємства, у ході заходу контролю не заходили до приміщень, де здійснюється утримання птахів, санітарних норм не порушували, що підтверджується відеозаписами, які містять в матеріалах справи.

Також, у позовній заяві позивач зазначає, що посадовими особами Управління Держпраці безпідставно зроблено висновок про те, що громадянин ОСОБА_3 є працівником ТОВ Либідь-К , оскільки дана особа позивачу є невідомою.

Суд звертає увагу позивача, що під час інспекційного відвідування інспектори праці виявили в приміщенні для виготовлення кормів особу з робочим інвентарем (щіткою для прибирання). Дана особа вказала, що його звати ОСОБА_3 (відеофрагмент 00352). Пояснень щодо змісту своєї роботи останній не надав, оскільки під тиском охоронця підприємства працівники покидали приміщення і втікали від перевіряючих. Також, в подальшому ТОВ Либідь-К не надано будь - яких документів щодо працевлаштування ОСОБА_3 .

Суд критично оцінює твердження позивача про те, що невідома особа, яка назвалась на відео ОСОБА_3 насправді є ОСОБА_7 , якого запросив ОСОБА_1 на підприємство без відома керівництва для допомоги у приготуванні кормосуміші, оскільки територія підприємства є під охороною і сторонні особи не мають можливості проникнути випадково.

Щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 позивач вказує, що останні працювали на підприємстві за цивільно - правовими договорами, однак суд зазначає наступне.

Під час інспекційного відвідування інспектори праці зустріли перед входом у одне з виробничих приміщень позивача громадянина ОСОБА_1 , який пояснив, що стажується на підприємстві біля тижня часу (відеофрагмент 00352). У наступному виробничому приміщенні інспектори виявили особу, яка представилася ОСОБА_2 і вказала, що працює-стажується на підприємстві четвертий день (відеофрагмент 00350). Також ОСОБА_2 надала письмове пояснення у якому вказала, що стажується у ТОВ Либідь-К на посаді доглядальниці з 6 листопада 2020 року. Трудовий договір ще не укладала.

Також, під час другого виїзду на підприємство інспекторам праці адміністрацією ТОВ Либідь-К надано копії цивільно-правових договорів щодо виконання роботи на підприємстві ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

За змістом ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Характерними ознаками трудових відносин є: - систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат); - підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку; - виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327; - обов`язок роботодавця надати робоче місце; - дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

Взаємовідносини фізичної особи і суб`єкта господарювання можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст. 208 Цивільного кодексу України.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегулюване - чинним законодавством України.

Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ним ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, 06.03.2019 у справі №802/2066/16-а, 13.06.2019 у справі №815/954/18.

Щодо ОСОБА_2 позивачем інспекторам праці надано копію цивільно - правового договору від 02 листопада 2020 року. Згідно п.11.1 договору його строк дії - з моменту підписання по 31 грудня 2020 року. Згідно договору ОСОБА_2 надає послуги щодо штампування курячих яєць, пакування їх в коробки та прибирання пташника від курячого посліду (п.2.1. договору). Основним КВЕД позивача є 01.47 Розведення свійської птиці. Зазначене коло обов`язків ОСОБА_2 повною мірою відповідає змісту роботи, що виконується за професією птахівник . Згідно Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 2. Сільське господарство та пов`язані з ним послуги , затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 07.11.2003 (далі Довідник) птахівник, крім іншого, сортує, калібрує та миє яйця вручну. Маркує, укладає та упаковує їх. Прибирає виробничі приміщення та робочі місця. Чистить, миє кліткове та інше обслуговуване устаткування та інвентар.

Щодо ОСОБА_1 позивачем надано копію цивільно-правового договору від 02 листопада 2020 року. Згідно п.11.1 договору його строк дії - з моменту підписання по 31 грудня 2020 року. Згідно договору ОСОБА_1 надає послуги з виготовлення кормосуміші з наявних на зерноскладі інгредієнтів згідно наданого рецепта. Після кожного використання обладнання проводить його чистку (п.п.2.1., 2.2. договору). Зазначене коло обов`язків ОСОБА_1 повною мірою відповідає змісту роботи, що виконується за професією готувач кормів . Згідно Довідника готувач кормів, крім іншого, готує корми за рецептами. Подрібнює, розмелює, ріже, рубає грубі, соковиті корми, концентрати і корми тваринного походження на машинах з електричним або іншим приводом. Прибирає кормоприготувальні приміщення. Здійснює технічне обслуговування машин та устаткування у кормоцеху.

Також, суд звертає увагу, що ТОВ Либідь-К оцінювалася робота ОСОБА_2 не за конкретний досягнутий результат, а за процес роботи впродовж одного дня в сумі 250 грн (п.6.1 Договору). При цьому вартість роботи за один день є фіксованою - 250грн, незалежно від об`єму виконаних робіт, що підтверджується наданими позивачем актами виконання робіт. Де об`єм роботи в кожному акті був різним, а оплата одна.

Робота ОСОБА_1 оцінювалася згідно п.6.1 Договору в розрахунку 5 копійок за 1 кг кормосуміші. При цьому, не визначено вартість роботи щодо очистки обладнання по виготовленню кормосуміші. Крім того, у актах прийняття передачі наданих послуг за результатами виконання договору із ОСОБА_1 від 06 та 10 листопада 2020 року сума оплати робіт не співпадає з їх вартістю згідно визначених об`ємів (виготовлено 5500 кг кормів, вартість 1 кг становить 5 коп; 5500x5 = 275,00 грн). У зазначених актах передбачено оплату в розмірі 300 грн. Зазначене свідчить про формальне виготовлення актів виконаних робіт з метою створення видимості існування цивільно-правових відносин між сторонами замість фактично неоформлених трудових відносин.

Крім того суд звертає увагу, що виходячи із вимог п.п. 2.1, 7.1, 7.2, 9.1.2, цивільно-правових договорів, ТОВ Либідь-К як замовником здійснювалося регулювання процесу праці Виконавців. П.2.1. договорів передбачає Підрядник у визначений Замовником день, має прибути на територію Замовника з метою надання послуг... . Тобто, робота має виконуватися не у зручний для виконавця час, а розпочинатися і закінчуватися у визначений ТОВ Либідь-К час. П.п.7.1., 7.2. договорів передбачають Підрядник зобов`язується на вимогу Замовника інформувати про перебіг виконання робіт. Замовник має право безперешкодного доступу до робіт підрядника для перевірки перебігу та якості робіт, що виконуються . П.9.1.2. Підрядник зобов`язаний суворо виконувати всі вказівки замовника щодо виконання роботи .

Також, ТОВ Либідь-К забезпечувалася організація умов праці для ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зокрема, надання обладнання, інструментів, матеріалів, робочого місця. П.4.1. договорів передбачає Роботи виконуються за допомогою матеріалів (інгредієнтів) Замовника , п.9.1.4. Підрядник зобов`язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому Замовником та відповідати за втрату або пошкодження цього майна .

Окрім зазначеного, на відеофрагментах (00350, 00352) чітко зафіксовано, що у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у виробничих приміщеннях підприємства були окремі робочі місця.

А тому, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виконували функції, які не є юридично самостійними, а здійснювалися в межах технологічного процесу виробництва продукції птахівництва з систематичним виконанням певних послуг (яйця збирати, штампувати, пакувати, прибирати пташники, готувати кормосуміші для птиці необхідно постійно в межах виробничого процесу). Перелічені роботи не є і не можуть бути разовими. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №1840/2507/18.

Суд не приймає до уваги твердження позивача та посилання на платіжні доручення згідно яких сплачено податок з доходів фізичних осіб, військовий збір, єдиний соціальний внесок за виконання договорів підряду, оскільки останні не містять відомостей про осіб за яких сплачено вказані платежі.

Суд також критично оцінює твердження позивача та посилання на копію податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за IV квартал 2020 року з додатками №1, №4ДФ, №5 за виконання договорів підряду від 02.11.2020 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , оскільки вказана звітність подана уточнюючим податковим розрахунком лише 26.07.2021.

Також, позивачем надано копії індивідуальних відомостей про застраховану особу щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 форми ОК-5, однак суд також оцінює критично вказані докази, оскільки з наявних відомостей неможливо прослідкувати дату подання цих даних до Пенсійного фонду позивачем.

Враховуючи наведене вище, позивачем не наведено обґрунтованих аргументів, які б доводили неправомірність припису та постанови Управління Держпраці у Хмельницькій області. Натомість суб`єктом владних повноважень з посиланням на вимоги чинного законодавства доведено законність та обґрунтованість оскаржуваних припису та постанови.

За ч.ч.1-2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, довів, що діяв у межах закону при прийнятті оскаржуваних рішень, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позов не підлягає задоволенню, сплачений позивачем судовий збір не підлягає відшкодуванню на його користь.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-К" до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування припису №ХМ15788/529/АВ-П401 від 08 грудня 2020 року, постанови №22/38 від 29 грудня 2020 року - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 09 серпня 2021 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Либідь-К" (вул. Немиринецька, 1,Сахнівці,Старокостянтинівський район, Хмельницька область,31134 , код ЄДРПОУ - 30247167) Відповідач:Управління Держпраці у Хмельницькій області (вул. Камянецька, 74,Хмельницький,Хмельницька область,29013 , код ЄДРПОУ - 39793137)

Головуючий суддя А.М. Ковальчук