Ухвала

від 06.08.2021 по справі 932/2353/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:932/2353/21

Провадження №: 2/755/4141/21

УХВАЛА

"06" серпня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Голд , треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 19 березня 2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Голд , треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, передано за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 травня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Голд , треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, передано за підсудністю до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська (49044,

м. Дніпро, вул. Паторжинського, 18-А).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах Верітас проти України та Сокуренко та Стригун проти України , суд не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Відповідно до частини першої статті8 Закону України Про судоустрій та статус суддів ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина перша статті 378ЦПК України).

Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада

1950 року, Закону України Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини , інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у пункті 1 статті 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається належний суд , тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Постановляючи ухвалу від 13 травня 2021 року про передачу справи за підсудністю, Дніпровський районний суд міста Києва послався на те, що визначаючи підсудність даного позову за частиною дванадцятою статті 28 ЦПК України, яка з врахуванням положень статті 24 Закону України Про виконавче провадження та правової позиції Верховного Суду (постанова від 20 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19), не визначається за місцезнаходженням приватного виконавця, суд дійшов висновку, що дана позовна заява територіально не підсудна Дніпровському районному суду міста Києва, а тому підсудність даної справи Дніпровському районному суду міста Києва за місцезнаходженням приватного виконавця визначена помилково.

Таким чином, приймаючи до уваги ухвалу Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 19 березня 2021 року, з метою недопущення спору про підсудність, передбаченого статтею 32 ЦПК України, суд визначив підсудність даного позову за місцезнаходженням юридичної особи, де позивач отримує доходи, що також не суперечить вимогам частини дванадцятої статті 28 ЦПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує дохід від особи, якою є акціонерне товариство Укрпошта Дніпропетровська дирекція АТ Укрпошта , ЄДРПОУ 25771603, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1, що відноситься до територіальної юрисдикції Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська, куди і направлено матеріали вищевказаної справи.

20 липня 2021 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшов лист Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська за вх. № 48486, в якому зазначалося, що в ухвалі Дніпровського районного суду міста Києва допущено описку в частині правильного визначення району міста Дніпропетровська, оскільки адреса: АДРЕСА_1 за територіальною юрисдикцією не відноситься до Соборного (Жовтневого району) міста Дніпра, а знаходиться в Шевченківському (Бабушкінському) районі міста Дніпра, що підтверджується роздруківкою з сайту. Матеріали справи № 932/2353/21 повернуто до Дніпровського районного суду міста Києва для виправлення описки в частині правильного визначення суду.

Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Враховуючи, що адреса місця роботи ОСОБА_1 знаходиться в межах територіальної юрисдикції Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська, Дніпровським районним судом міста Києва помилково направлено дану справу за підсудністю до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська.

Оскільки підсудність даного позову визначається відповідно до частини дванадцятої статті

28 ЦПК України, враховуючи, що місце реєстрації та місце роботи боржника ОСОБА_1 знаходяться в межах юрисдикції Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська, то з метою дотримання положень частини другої статті 24 Закону України Про виконавче провадження , дана справа повинна розглядатися судом за місцем виконання виконавчого напису, тобто Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська.

Відповідно до вимог статті 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

При цьому, статтями 263-264 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, тобто ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, тощо.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Дотриманням судами процесуальних норм інституту підсудності означає дотримання положення пункту 1 статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною шостою статті 411ЦПК України визначено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Відповідно до статті 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Тому, незважаючи на вимоги статті 32 ЦПК України, відповідно до якої спори між судами про підсудність не допускаються, суд приходить до висновку, що прийняття судом рішення по справі із порушенням правил територіальної підсудності в подальшому може привести до скасування такого судового рішення, з підстав порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про доцільність виправлення описки в ухвалі Дніпровського районного суду міста Києва від 13 травня 2021 року, в частині правильності визначення суду, до територіальної юрисдикції якого належить даний позов, замість помилкового Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська вважати правильним - Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська , в межах юрисдикції якого знаходиться місце виконання оспорюваного виконавчого напису.

Керуючись статтями 28, 31, 32, 258-261, 269, 353 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Виправити описку в ухвалі Дніпровського районного суду міста Києва від 13 травня 2021 року у цивільній справі № 932/2353/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Голд , треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, замість помилково зазначеного Жовтневий районний суду м. Дніпропетровська , вважати правильним - Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська .

Перший абзац резолютивної частини ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від

13 травня 2021 року викласти у такій редакції:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Голд , треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -передати за підсудністю до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 57).

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Відповідно до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме: Дніпровський районний суд міста Києва.

Суддя О.О. Хромова