Постанова

від 09.08.2021 по справі 911/1261/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 911/1261/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,

у письмовому провадженні розглянув касаційну скаргу керівника Київської обласної прокуратури

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31 березня 2021 року (головуючий - Тарасенко К.В., судді: Разіна Т.І., Іоннікова І.А.) та ухвалу Господарського суду Київської області від 04 квітня 2019 року (суддя Шевчук Н.Г.)

за заявою прокурора Київської області в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради Київської області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 13 травня 2015 року, у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче лікувально-оздоровче підприємство "Медиком"

до Вишгородської міської ради Київської області

про визнання права постійного користування на земельні ділянки.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Рішенням Господарського суду Київської області від 13.05.2015 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче лікувально-оздоровче підприємство "Медиком" (далі ТОВ "Медиком") до Вишгородської міської ради у даній справі задоволено повністю. Визнано за ТОВ "Медиком" право постійного користування на земельні ділянки площею 1,1148 га (кадастровий номер 3221810100:38:101:0904) та площею 0,7436 га (кадастровий номер 3221810100:38:101:0903) на території Вишгородської міської ради для розміщення та обслуговування бази відпочинку "Славутич".

2. Прокуратурою Київської області 14.05.2018 в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами вказаного рішення Господарського суду Київської області від 13.05.2015.

2.1. Заява обґрунтована тим, що в ході опрацювання технічної документації по складанню державного акту на право постійного користування землею Київській обласній раді профспілки працівників електроніки було встановлено, що земельні ділянки площею 1,1148 га (кадастровий номер 3221810100:38:101:0904) та площею 0,7436 га (кадастровий номер 3221810100:38:101:0903), на які визнано право постійного користування за ТОВ "Медиком", за сукупною площею, конфігурацією і місцем розташуванням суттєво відрізняються та не мають ніякого відношення до земельної ділянки площею 2,158 га, яка перебувала у постійному користуванні Київської обласної ради профспілки працівників радіоелектроніки на підставі державного акту на право постійного користування серії І-КВ № 003032.

3. Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.04.2019, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2021, у задоволенні заяви прокурора Київської області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 13.05.2015 у справі № 911/1261/15 відмовлено.

3.1. Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що заяву про перегляд судового рішення, може бути подано виключно учасником справи, тоді як прокурор таким учасником не являється, позаяк участі у ній не брав, у справу не вступав.

4. Не погодившись із судовими рішеннями, керівник Київської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить їх скасувати, а дану справу направити для продовження розгляду до господарського суду першої інстанції.

4.1. Касаційну скаргу мотивує таким (узагальнено):

- судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права (статей 129, 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру") і порушено приписи процесуального права (статей 4, 53, 55, 236, 320, 323, 325 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України); крім цього, рішення судів попередніх інстанцій прийняті без урахуванням висновку Верховного Суду щодо правильного застосування вказаних норм, який було викладено у постанові від 24.04.2019 у справі № 911/1292/18;

- при прийнятті оскаржуваних рішень судами не взято до уваги того, що вступ прокурора у справу за позовом іншої особи та ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без його участі, є окремими процесуальними діями, які не залежать одна від одної і не є взаємопов`язаними та помилково їх ототожнено; приписами статей 41, 53, 55, 321 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" надано прокуророві повноваження для звернення із заявою про перегляд судових рішень, постановлених без його участі, і за нововиявленими обставинами включно; жодною нормою ГПК України (стосовно перегляду судових рішень) не обмежено прокурора ні стадіями судового процесу, ні видом перегляду судових рішень;

- крім цього, помилковими є висновки судів про те, що норми ГПК України у чинній редакції Кодексу мають пріорітет над приписами Закону України "Про прокуратуру", адже закон загальної дії не може скасовувати дію норм закону спеціального;

- не відповідають обставинами справи і висновки апеляційного господарського суду про те, що прокурор у спірних правовідносинах діяв не у відповідності до вимог законодавства щодо належного повідомлення Вишгородської міської ради про подання заяви від її імені.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. При вирішенні піднятих у касаційній скарзі питань Верховний Суд звертається до власних правових позицій, які було викладено у постановах від 16.10.2018 у справі № 916/1538/16, від 09.04.2019 у справі № 925/2073/13, від 25.02.2021 у справі № 908/5336/15 та зазначає таке.

6. За змістом частини 6 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи; 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; 6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; 7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

7. Разом з цим, на підставі Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII (набрав чинності 15.12.2017) названі кодекси викладено в новій редакції. При цьому слід враховувати, що якщо в новому законі відсутнє положення про визнання пріоритетності раніше прийнятого закону, то підлягають застосуванню положення пізніше прийнятого закону виходячи із визначенням темпоральної (часової) колізії. Отже за відсутності у Господарському процесуальному кодексі України (у редакції, чинній з 15.12.2017) визнання пріоритетності положень Закону України "Про прокуратуру" (чинний з 15.07.2015) застосуванню підлягають норми саме ГПК України.

8. Так, відповідно до статті 53 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

9. Водночас за змістом пункту 1 частини 1 статті 321 ГПК України, якою встановлено порядок і строк подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

10. Згідно з частиною 2 статті 325 ГПК України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

11. Отже зі змісту зазначених норм вбачається, що заяву про перегляд судового рішення, може бути подано учасником справи.

12. У свою чергу статтею 41 ГПК України передбачено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.

У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У справах про оскарження рішення третейського суду та про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду учасниками справи є учасники третейського розгляду, а також особи, які не брали участі у третейському розгляді, якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та (або) обов`язки.

У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

13. Згідно зі статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

14. Предметом спору у даній справі є вимога ТОВ "Медиком" до Вишгородської міської ради про визнання права постійного користування на земельні ділянки.

14.1. Суди установили, що прокурор у справі під час її розгляду Господарським судом Київської області у справу не вступав, учасником справи не був.

14.2. Отже сторонами у цій справі на час звернення прокурора із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами були ТОВ "Медиком" - позивач і Вишгородська міська рада - відповідач.

14.3. Таким чином, оскільки прокурор не є учасником цієї справи і відповідно до положень процесуального законодавства не має особливого статусу і не наділений повноваженнями, зокрема, щодо звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення у порядку іншому, ніж передбачений статтею 321 ГПК України, ці недоліки не можуть бути усунені і прокурор не може звернутись з нею до суду повторно, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого та правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення поданої в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 13.05.2015 у справі № 911/1261/15.

15. Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують і більше того прямо суперечать вже сформованій практиці Верховного Суду у цьому питанні.

16. Посилання скаржника на правовий висновок Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 911/1292/18 не приймаються, оскільки жодної суперечності у правозастосуванні, яке здійснено судами у цій справі та касаційним судом у тій справі, немає. Так, формуючи процитований скаржником висновок зі справи № 911/1292/18 Верховний Суд виходив з того, що прокурором оскаржувалося судове рішення по суті спору, тоді як у даній справі спірні правовідносини стосуються окремого етапу судового провадження, а саме перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

17. ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. (частина 1 статті 300).

18. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 308 ГПК України). Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

19. Враховуючи наведені положення закону та висновки, зроблені касаційним судом під час касаційного провадження у даній справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вирішила, що прийняті у справі ухвала і постанова повністю відповідають правовим нормам, а тому не можуть бути змінені чи скасовані. Водночас подана керівником Київської обласної прокуратури касаційна скарга є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

20. Судові витрати за розгляд касаційної скарги несе скаржник.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу керівника Київської обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 31 березня 2021 року та ухвалу Господарського суду Київської області від 04 квітня 2019 року у справі № 911/1261/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Зуєв В.А.