Рішення

від 10.08.2021 по справі 520/9959/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2021 р. № 520/9959/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (вул. Тобольська, буд. 55А, м. Харків, 61072) до Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243), третя особа: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати пункт 33 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 24.06.2020 за №2151/20 "Про надання громадянам та територіальній громаді м. Харкова дозволу та відмову в наданні дозволу на розробку документації із землеустрою", яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова площею орієнтовно 0,1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позову зазначено, що пункт 33 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 24.06.2020 за №2151/20 "Про надання громадянам та територіальній громаді м. Харкова дозволу та відмову в наданні дозволу на розробку документації із землеустрою", яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова площею орієнтовно 0,1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 є протиправним та таким, що винесений з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 10.06.2021 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача 06.07.2021 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що оскаржуваний позивачем пункт 33 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 24.06.2020 за №2151/20 "Про надання громадянам та територіальній громаді м. Харкова дозволу та відмову в наданні дозволу на розробку документації із землеустрою" є законним та таким, що винесений в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивачем під час опрацювання відомостей публічної кадастрової карти України, генерального плану м. Харкова, плану зонування території (зонінгу) та Єдиного міського реєстру актів Харківської міської ради було встановлено, що пунктом 33 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 24.06.2020 за №2151/20 "Про надання громадянам та територіальній громаді м. Харкова дозволу та відмову в наданні дозволу на розробку документації із землеустрою" ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова площею орієнтовно 0,1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач, вважаючи пункт 33 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 24.06.2020 за №2151/20 протиправним, оскільки, на дамку позивача, генеральним планом м. Харкова, затвердженим рішенням Харківської міської ради від 23.06.2004 за №89/04, зі змінами, затвердженими рішенням Харківської міської ради від 18.12.2019 за №1902/19, територія по вул. Ковригінській в м. Харкові розташовується на території житлової багатоквартирної забудови, звернувся з даним позовом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Порядок відведення земельних ділянок урегульовано Земельним кодексом України 118 (далі - ЗКУ).

Статтею 118 ЗКУ врегульовано порядок розгляду клопотань громадян про безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність, так і статтею 123 ЗКУ, визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність або користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертаються з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Законним результатом розгляду зазначених клопотань є або прийняття рішення про дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або про мотивовану відмову у його наданні. При цьому підставами для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки можуть бути лише:

- невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів,

- невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Цей перелік відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗКУ, ч. 3 ст. 123 ЗКУ є вичерпним.

Відповідно до ст. 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Використання земель житлової та громадської забудови згідно з приписами ст. 39 Земельного кодексу України здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Згідно із ст. 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Згідно ст. 25 Закону режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Відповідно до ст. 17 Закону генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Судом встановлено, що відповідно до генерального плану м. Харкова, затвердженого рішенням сесії Харківської міської ради від 23.06.2004 № 89/04, зі змінами, затвердженими рішенням сесії Харківської міської ради від 18.12.2019 № 1902/19, вул. Ковригінська розташована на території житлової багатоквартирної забудови.

Відповідно до приписів ст. 17 Закону у складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту.

План зонування території, як різновид містобудівної документації, згідно ст. 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах (конкретно) визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Згідно ч. 2 ст. 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", план зонування території встановлює: 1. функціональне призначення території, 2. вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, 3. вимоги до ландшафтної організації окремих територій (функціональних зон) населеного пункту.

Згідно з п. 4.1 ДБН Б. 1-1-22-2017, планом зонування (зонінгом) на території населеного пункту визначаються межі зон (підзон) з однорідними видами та умовами використання та встановлюються містобудівні регламенти, що діють у межах цих зон (підзон).

Територіальна зона - територія у визначених межах стосовно якої встановлені містобудівні регламенти. Територіальна підзона - це частина зони, в межах якої деякі умови та обмеження використання та забудови земельних ділянок відрізняються від аналогічних показників територіальної зони, що пов`язане з відповідними планувальними обмеженнями.

Відповідно до ДБН 5.1.1-22:2017 "Склад та зміст плану зонування території" на схемі зонування території населеного пункту у відповідності з функціональним призначенням поділяється на територіальні зони, для кожної з яких встановлюється містобудівний регламент.

Судом встановлено, що Рішенням сесії Харківської міської ради від 18.12.2019 №1902/19 затверджено в складі генерального плану зміни до плану зонування території (зонінгу) міста Харкова, затвердженого рішенням 22 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 27.02.2013 № 1024/13 (зі змінами), розроблені ТОВ "ФІРМА САТОР".

Відповідно до плану зонування території (зонінгу) міста Харкова вул. Ковригінська розташована у житловій зоні, підзонах Ж-1, Ж-3 - підзона садибної забудови, підзона багатоквартирної житлової забудови.

До житлових зон відносяться території, що призначаються для розташування житлових будинків, споруд для зберігання індивідуальних транспортних засобів, окремих вбудованих чи прибудованих об`єктів соціального і культурно-побутового обслуговування населення та інших об`єктів громадського, спортивно-оздоровчого призначення, що не потребують встановлення санітарно-захисних зон та не створюють негативного впливу на навколишнє середовище.

Житлові зони формуються на території існуючої сельбищної забудови населеного пункту та в районах, передбачених містобудівною документацією під нову житлову забудову.

Садибна забудова Ж-1 (зона садибної забудови) призначається для розташування одноквартирних житлових будинків до 4 поверхів (включно з мансардним поверхом) із земельними ділянками або зблокованих житлових будинків на сусідніх земельних ділянках.

Багатоквартирна житлова забудова Ж-3 (зона багатоквартирної житлової забудови) призначається для розташування багатоквартирних житлових будинків до 4 поверхів включно, супутніх об`єктів повсякденного обслуговування, окремих об`єктів загальноміського та районного значення.

Також судом встановлено, що відповідно до Положення про Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 20.11.2015 р. № 7/15, зі змінами (у редакції, що діяло на час винесення оскаржуваного рішення), до повноважень Департаменту, зокрема, належить: аналіз стану містобудування на території міста, організація розробки, затвердження: у встановленому порядку містобудівних програм, містобудівної документації та внесення змін до них; координація діяльності суб`єктів містобудування щодо комплексного розвитку територій, планування, забудови і реконструкції міста, визначення відповідності намірів забудови земельної ділянки або місця розташування ззоб`єкта будівництва вимогам державних будівельних норм, містобудівній документації, визначення територій для містобудівних потреб, розміщення об`єктів.

Відповідно до висновку Департаменту містобудування та архітектури виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.09.2020 року № 3201/0/608-20 по матеріалах проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 було встановлено, що згідно з генеральним планом м. Харкова, затвердженим рішенням сесії Харківської міської ради від 23.06.2004 року № 89/04 із змінами, затвердженими рішенням сесії ХМР від 18.12.2019 року № 1902/19, земельна ділянка АДРЕСА_2 розташована: на території житлової багатоквартиної забудови, згідно з планом зонування території (зонінгом) міста Харкова земельна ділянка розташована в житловій зоні, підзонах Ж-1, Ж-3, садибна забудова, багатоквартирна житлова забудов (до 4 поверхів включно), поза межами червоної лінії вулиць, на теперішній час земельна ділянка по АДРЕСА_2 вільна від забудови.

Як зазначалось судом вище справа розглядається за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно пложень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Докази суду надають учасники справи.

У відповідності до положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Суд зазначає, що в обгрунтування своїх тверджень позивач посилається на графічні матеріали, а саме графічні плани міста Харкова (а.с. 52-54) як на доказ того, що спірна земельна ділянка знаходить на території житлової багатоквартирної забудови, але суд досліджуючи зазначені графічні матеріали приходить до висновку, що з їх змісту не видається можливим встановити місце розташування земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 , та встановити, що місце розташування цієї земельної ділянки не суперечить затвердженій містобудівній документації, оскільки, як вже було зазначено судом вище.

Також в матеріалах справи відсутні графічні зображення, з конкретним зазначенням розташування вказаної вилиці Ковригінської, та з більш деталізованим зображенням саме вказаної земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , на яку ОСОБА_1 бажає отримати дозвіл для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано доказів на які вони посилаються, а отже оскаржуваний позивачем пункт 33 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 24.06.2020 за №2151/20 "Про надання громадянам та територіальній громаді м. Харкова дозволу та відмову в наданні дозволу на розробку документації із землеустрою" є таким, що не підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (вул. Тобольська, буд. 55А, м. Харків, 61072) до Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243), третя особа: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.