Ухвала

від 09.08.2021 по справі 560/4260/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 560/4260/20

адміністративне провадження № К/9901/26242/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.12.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021 у справі №560/4260/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АР-БУД до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

19.07.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.12.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021 у справі №560/4260/20 (згідно з трек-номером поштового відправлення надіслано 15.07.2021).

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що суд апеляційної інстанції застосував підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункт 5 П(С)БО 15 Дохід , статтю 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №809/514/14, від 04.03.2021 у справі №815/2307/15, від 12.03.2021 у справі №810/5871/15, від 02.04.2020 у справі №160/93/19, від 29.05.2020 у справі №826/27811/15.

Також контролюючим органом вказано підставою касаційного оскарження пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (підпункт 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, пункт 4 П(С)БО 10 Дебіторська заборгованість ).

Верховний Суд зазначає, що при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України у касаційній скарзі скаржник має зазначити, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Мають бути також зазначені правові висновки Верховного Суду стосовно конкретних норм права, які за наявності подібних правовідносин не враховані судом апеляційної інстанції.

При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Посилання на постанови Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу контролюючого органу, які до того ж зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій враховували правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 24.06.2020 у справі №826/23538/15, від 27.02.2020 у справах №813/7081/14, №814/120/15, від 03.10.2019 у справі №813/4079/15, від 10.09.2019 у справі №814/2412/17, від 04.06.2020 у справі №340/422/19, від 12.06.2018 у справі №822/2198/17, від 27.03.2018 у справі №816/809/17. Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області не обґрунтовано, у чому полягає помилковість врахування судами такої правової позиції.

Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового законодавства України, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі повноважень касаційного суду. Скаржником не обґрунтовано, у чому полягає помилка судів при застосуванні вищевказаних норм права.

Верховний Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України скаржник повинен вказати: 1) норми матеріального права, які неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Скаржником не обґрунтовано у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права та як вказані норми мають застосовуватись. Доводи касаційної скарги зводяться до формального висловлення незгоди з судовими рішеннями, переоцінки доказів, що не може вважатися належним викладенням заявленої підстави касаційного оскарження.

Стосовно оскарження судових рішень в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, скаржником не викладено підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Аналіз положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Суд касаційної інстанції зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Також скаржником не надано документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги у встановленому законом розмірі.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.12.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021 у справі №560/4260/20 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяІ.А. Васильєва