Ухвала

від 29.07.2021 по справі 2-1769/11

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 29.07.2021 Справа № 2-1769/11

Провадження № 2-зз/554/39/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2021 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - Материнко М.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гомлі І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві заяву ОСОБА_1 про скасування обмеження у праві виїзду за межі України, як заходу забезпечення позову, по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку ПриватБанк до ТОВ Агрокапітал 3000 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

УСТАНОВИВ:

22.07.2021 до Октябрського районного суду м. Полтави надійшла вищевказана заява, відповідно до якої заявник прохав скасувати обмеження у праві виїзду за межі України, встановленого ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 14.04.2010 р. №2-5107/10 в якості забезпечення позову по вказаній цивільній справі.

В обґрунтування клопотання зазначено, що про існування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 дізнався лише 16.07.2021 року, коли при спробі перетину державного кордону України працівником Державної прикордонної служби України пункту пропуску Одеса-Аеропорт було прийнято Рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України,який досяг 16-річного віку . Прохав скасувати заходи забезпечення позову у вигляді обмеження права виїзду за межі України, оскільки вважає ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 14.04.2010 року, постановлену в межах цивільної справи № 2-5107/10, безпідставною та такою, що суперечить нормам законодавства України.

Учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви, у судове засідання не з`явились, неявка яких не перешкоджає розгляду заяви про суті.

ОСОБА_1 надав заяву про розгляд заяви про скасування арешту, як заходу забезпечення позову, за його відсутності.

Відповідно до матеріалів справи судом установлено наступне.

В провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебувала цивільна справа № 2-5107/10 за позовом ПАТ КБ ПриватБанк до ТОВ Агрокапітал 3000 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 14.04.2010 р. забезпечено позов шляхом обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань.

Згідно ч.З ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно ч.І ст. З ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу,Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У відповідності до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває

на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

В ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені

законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб. Аналогічні положення містяться в ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, який ратифіковано Верховною Радою України та є частиною національного законодавства України.

У законодавстві України зазначені правовідносини також регулюються статтею 313 Цивільного кодексу України (ЦК України), відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Це право віднесено у ЦК України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюються Законом України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України .

Положеннями статті 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: 1) він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього Закону; 3) стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень; 4) він засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання; 5) він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів; 9) він перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду.

Аналіз наведених правил дає підстави для висновку, що згаданий Закон передбачає декілька підстав та умов, за яких можливе обмеження права громадянина України на виїзд за кордон, серед яких відсутня така підстава як забезпечення позову у цивільній справі.

Зазначена позиція підтверджена в Постанові Верховного Суду у складіколегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від27.12.2019 року у справі № 368/519/18.

Відповідно до ч. 1ст. 151 ЦПК України (в редакції на час постановлення ухвали від 14.04.2010 року) суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Перелік заходів забезпечення позову визначено в ст. 152 ЦПК України ( в редакції на час постановлення ухвали від 14.04.2010 року).

Серед видів такого забезпечення зазначена норма не передбачалавжиття судом тимчасового обмеження особи у виїзді за межі України.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин заява про забезпечення позову у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, шляхом заборони виїзду відповідача за межі України не може бути задоволена, оскільки згідно з ч.І ст. 151 ЦПК України суд вживає лише ті заходи забезпечення позову, які передбачені цим Кодексом.

Як наслідок, суд, постановлюючи ухвалу від 14.04.2010 року у справі № 2-5107/10, вийшов за межі наданих йому законодавством повноважень, що стало результатом незаконного судового рішення та позбавлення ОСОБА_1 , конституційного права свободи пересування та права вільного виїзду за межі України.

Верховним Судом України на час дії попередньої редакції ЦПК України неодноразово висловлювалась думка щодо того, що в цивільному процесі відсутня правова норма, яка б давала суду повноваження в порядку, передбаченому статтями 151-153 ЦПК України, застосовувати такий вид забезпечення позову як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Питання про обмеження у праві виїзду боржника за межі України не може бути вирішено в порядку забезпечення позову, а є заходом, який може бути застосований до боржника при здійсненні примусового виконання рішення суду у передбаченому Законом України Про виконавче провадження порядку.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. 158, 260-261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування обмеження у праві виїзду за межі України, як заходу забезпечення позову, по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку ПриватБанк до ТОВ Агрокапітал 3000 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Скасувати громадянину України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Київським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 07.05.2004, адреса: АДРЕСА_1 ) обмеження у праві виїзду за межі України, що встановлене ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 14.04.2010 р. №2-5107/10 .

Копію даної ухвали направити на виконання до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26).

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Суддя М.О. Материнко