7/177-06
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" вересня 2007 р. Справа № 7/177-06
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у Вінницькій області, м.Вінниця
на рішення господарського суду Вінницької області
від "24" січня 2007 р. у справі № 7/177-06 (суддя Мінєєва Н.В.)
за позовом Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у Вінницькій області, м.Вінниця
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергохімізоляція", м.Вінниця
про розірвання договору оренди
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 24.01.2007р. у справі №7/177-06 у позові Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у Вінницькій області (м.Вінниця) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергохімізоляція" (м.Вінниця) про розірвання договору оренди відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення скасувати з підстав, наведених у скарзі, та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права, а саме:
- позивач (скаржник) вважає, що судом першої інстанції проігноровано норми ст.652 ЦК України, на які позивач робив посилання у наданому до матеріалів справи правовому обгрунтуванні стосовно того, що договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу зацікавленої сторони за наявності істотних змін обставин;
- невірним є висновок суду щодо трактування норми ст.188 ГК України, відповідно до якої сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, оскільки судом зазначено, що ст. 188 ГК України регламентує лише порядок зміни та розірвання договорів і не може бути застосована до спірних правовідносин;
- у рішенні суду першої інстанції вказано, що лист №16/581 від 20.01.2006р. "Повідомлення про розірвання договору" не є повідомленням про розірвання договору в розумінні ст. 782 ЦК України, проте, на думку скаржника, господарський місцевий суд невірно тлумачить вимоги ст.782 ЦК України, оскільки жодних конкретних вимог щодо форми повідомлення про розірвання договору дана стаття та Цивільний кодекс в цілому не містять;
- місцевий господарський суд не взяв до уваги основну підставу звернення позивача до суду з позовом - несплату відповідачем орендної плати протягом трьох місяців, яка є підставою для розірвання договору, передбачена п.5.2. договору;
- безпідставним є посилання суду на ст.34 ГПК України щодо ненадання позивачем до суду доказів стосовно доведення обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.
В засідання суду особа, що подала апеляційну скаргу, свого представника не направила.
Відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, правом на участь в судовому засіданні не скористався.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, про що свідчить реєстр рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 11.07.2007 р.
З урахуванням приписів ст.101 Господарського процесуального кодексу України, нез'явлення в судове засідання представників сторін, повідомлених належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті за наявними в матеріалах справи доказами.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши в повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного судового акту, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно заяви про уточнення позовних вимог №04/11112 від 13.10.2006р. позивач просив суд розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №26 від 01.06.2002р. та зобов'язати ТОВ "Укренергохімізоляція" звільнити займані приміщення за адресою: м.Вінниця, вул. Ботанічна, 30 (а.с.28, т.1).
Відповідно до письмової заяви №04/785 від 24.01.2007р. позивач уточнив свої позовні вимоги та просить суд: 1. Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №26 від 01.06.2002р. між ГУ МНС України у Вінницькій області та ТОВ "Укренергохімізоляція". 2. Зобов'язати ТОВ "Укренергохімізоляція" звільнити займані приміщення: виробничі - площею 227,8 кв.м. та офісні приміщення площею 106,3 кв.м. - праве крило першого поверху трьохповерхової будівлі за адресою м.Вінниця, вул. Ботанічна, 30 (а.с.39-41, т.2).
01.06.2002 року між Управлінням державної пожежної охорони УМВС України у Вінницькій області, правонаступником якого є Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у Вінницькій області (накази Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи №43 від 14.02.2003р., №217 від 03.07.2003р., №475 від 03.12.2003р., Положення про Головне управління МНС України в Вінницькій області, а.с.50-58, 63-67, т.1) та Дочірнім підприємством "Укренергохімізоляція" ВАТ "Київенергоремонт", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренергохімізоляція" (лист №5 від 27.08.2004р., а.с.10, т.1), укладено договір №26 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (а.с.8-9, т.1).
Згідно з умовами договору орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 718 кв.м., розміщені за адресою: м.Вінниця, вул. Ботанічна, 30 на 1 та 2-му поверхах будівлі та складського приміщення, що знаходяться на балансі УДПО УМВС України у Вінницькій області, вартість яких визначена експертним шляхом і становить 282282,00 грн. Майно передається в оренду з метою влаштування офісу та виробничого приміщення для виконання ремонтно-будівельних робіт (п.1.1 договору).
Умовами договору (розділ2) передбачено, що відповідач вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна (додаток №2). Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди. У разі припинення цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу. Орендар повертає майно власнику в порядку, аналогічному встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим власнику з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.
У відповідності із п.3.1. договору оренди №26 від 01.06.2002р. орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. №786, зі змінами до неї, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України від 18.05.98р. №699 і від 19.01.2000р. №75, і становить 23213,7 грн. за рік. Орендна плата без ПДВ за перший місяць оренди 06.2002р. складає - 1907,37 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.2. договору). Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансотримачу у співвідношенні 30% до 70% щомісячно до 5 числа місяця, наступного за звітним місяцем (п.3.3. договору).
Відповідач зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату відповідно до п.5.2. договору.
Пунктом 3.5. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансотримачу у визначеному пунктом 3.3. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочки, включаючи день оплати.
Відповідно до п.10.1 договір укладено строком на три роки ( з 01.06.2002 р. до 01.06.2005 р.). У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п.10.6 договору ). За ініціативою однієї з сторін цей договір може бути розірвано рішенням арбітражного суду у випадках, передбачених чинним законодавством.
01.06.2002р. по акту приймання-передавання орендованого державного майна позивачем передано в оренду відповідачу державне майно - нежитлові приміщення загальною площею 718 кв.м., що розташовані за адресою: м.Вінниця, вул. Ботанічна, 30, вартість яких, визначена експертним шляхом, складає 282282,00 грн. (а.с.28, т.2).
В березні 2005р. відповідач направив позивачу лист №20 від 09.03.2005р., в якому ТОВ "Укренергохімізоляція" відмовляється з березня місяця 2005р. від оренди частини приміщень офісу загальною площею 212,6 кв.м. у зв'язку із неможливістю вирішення питання суборенди орендованих приміщень відповідно до договору оренди №26 від 01.06.2002р. (посилання на тимчасовий мораторій із цього питання Фонду Держмайна України), а також із зменшенням чисельності працюючого персоналу (а.с.25,т.2).
15.04.2005р. сторони уклали додаткову угоду №1 (а.с.27,т.2) до договору №26 від 01.06.2002р. оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно з якою пункт 1.1 договору сторонами викладений у наступній редакції: "Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно- не житлові приміщення (надалі майно), загальною площею 505,4 кв.м., розміщені за адресою: м.Вінниця, вул. Ботанічна, 30, що знаходиться на балансі УМНС України в Вінницькій області, вартість яких визначена експертним шляхом і становить 191286,91грн. У додатковій угоді сторони обумовили, що вона набуває чинності з 15.04.2005року і діє протягом терміну дії договору.
Як зазначив в позові позивач, ТОВ "Укренергохімізоляція" договірних зобов'язань в частині своєчасності та сплати в повному обсязі орендної плати не виконувало, що призвело до заборгованості, й як наслідок, до звернення до суду з вимогою про розірвання договору.
Проаналізував поданий позивачем розрахунок боргу в сукупності з документальним підтвердженням (банківські виписки, рахунки, а.с.47-48, 68-104, 106-107, 109, 111-114, 116, 118, 120), суд приходить до висновку, що мало місце невнесення відповідачем орендної плати протягом трьох місяців підряд.
Як правильно зазначив місцевий господарський суд, до спірних правовідносин, відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. застосовуються положення цього Кодексу.
Згідно зі ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в строк відповідно до умов договору.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання ).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач договірні зобов'язання по внесенню орендної плати не виконував належним чином.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, як того просить позивач.
При цьому, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно з ч.3 ст.291 ГК України на вимогу однієї з сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст.188 ГК України.
Статтею 783 ЦК України встановлено вичерпний перелік підстав для розірвання договору найму на вимогу наймодавця, а саме: наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача, серед яких відсутні такі підстави як невнесення орендної плати чи її несвоєчасне внесення або внесення не в повному обсязі.
Невнесення орендної плати протягом трьох місяців чи її несвоєчасне внесення або внесення не в повному обсязі не є підставою для розірвання договору найму відповідно до ст. 783 ЦК України.
Отже, невиконання умов договору щодо внесення орендних платежів не може бути підставою для його розірвання в судовому порядку.
Крім того, невнесення орендної плати протягом трьох місяців підряд є самостійною підставою в порядку ст. 782 ЦК України для відмови орендодавця (наймодавця) від договору оренди, правовим наслідком якої є розірвання договору з моменту одержання орендарем (наймачем) повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22.02.2005 р. при касаційному перегляді справи №34/400.
Таким чином, позивач з врахуванням вимог наведеної статті не позбавлений права відмови від договору оренди, що не потребує подальшого вирішення спору про розірвання договору в судовому порядку.
Одночасно апеляційний суд вказує на те, що лист №16/581 від 20.01.2006р. „Повідомлення про розірвання договору" не є повідомленням про відмову від договору в розумінні ст. 782 ЦК України, оскільки містить пропозицію про підписання угоди про розірвання договору оренди.
Що ж до доводів скаржника, то вони спростовуються наведеним вище та не являються підставою для скасування оскарженого рішення.
Зокрема, посилання відповідача на ст. 188 ГК України та ст. 651 ЦК України є необгрунтованим, оскільки стаття 188 ГК України не визначає підстави розірвання договору, а тому не може бути застосована до спірних правовідносин, а ч.3 ст. 651 ЦК України так як і ст. 782 ЦК України встановлює право на відмову від договору.
Враховуючи викладене, рішення господарського суду Вінницької області від 24.01.2007р. у даній справі слід залишити без змін, як таке, що прийняте з дотриманням норм чинного законодавства та відповідає обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 24.01.2007р. у справі №7/177-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у Вінницькій області (м.Вінниця) - без задоволення.
2. Матеріали справи №7/177-06 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя
судді:
віддрук.
1 - до справи
2,3 - сторонам
Суд | Житомирський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2007 |
Оприлюднено | 04.10.2007 |
Номер документу | 989382 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Житомирський апеляційний господарський суд
Пасічник С.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні