МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 серпня 2021 р. Справа № 400/2582/21 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача:Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, про:визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Миколаївської міської ради (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнання протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради щодо неприйняття рішення за заявою (клопотанням) ОСОБА_1 від 18.02.2021 року № 23064-000438970-007-12 про надання дозволу на розроблення проекту з землеустрою щодо відведення земельної ділянки з орієнтовним розміром 0,1 га;
- зобов`язання Миколаївської міської ради розглянути заяву (клопотання) позивача від 18.02.2021 року № 23064-000438970-007-12 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з орієнтовним розміром 0,1 га з наданням відповідного рішення згідно діючого законодавства.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
З метою реалізації свого права на безоплатне отримання земельної ділянки у власність позивач 18.02.2021 року звернувся до відповідача з заявою (клопотанням) №23064-000438970-007-12 про надання дозволу на розроблення проекту з землеустрою щодо відведення земельної ділянки з орієнтовними координатами згідно Геопорталу містобудівного кадастру Миколаївської міської ради: 47.01200170807862 32.00525790452958; 47.01175837308665 32.00535714626313; 47.012077502457025 32.005695104599006; 47.0118196102391 32.005821168422706, яка межує із земельними ділянками з наступними кадастровими номерами: 4810137200:15:018:0037, 4810137200:15:018:0050, 4810137200:15:028:0007.
Позивачем отримано відповідь від 18.03.2021 року № 1761/020201-40/14/21 за підписом заступника міського голови Ю. Андрієнко, якою йому повернуто заяву через те, що вказана земельна ділянка, яка розташована поблизу вул. Променевій мікрорайону Північний в Центральному районі міста Миколаєва (згідно наданої схеми) належить до території існуючої садибної забудови, на якій земельні ділянки рішеннями Миколаївської міської ради вже відведені громадянам у встановленому порядку для будівництва індивідуального житлового будинку та господарських споруд.
Враховуючи зазначене, позивач вказує на порушення його права відповідачем, передбачене ст. 14 Конституції України, ст. 116, 118, 121, 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), вважає, що відповідач діяв у спосіб та порядок не передбаченими діючим законодавством, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.
Ухвалою від 21.04.2021 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (без виклику сторін у судове засідання).
20.05.2021 року відповідачем до суду надано відзив, яким він вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, мотивуючи наступним:
Посилаючись на положення ст.ст. 116, 118, 122 ЗК України, відповідач зазначає, що позивач, як особа зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки, не скористався своїм правом замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу органом місцевого самоврядування, що свідчить про відсутність порушення прав позивача відповідачем. Крім того відповідач зауважує, що рішення про відмову у передачі земельної ділянки у власність не приймалось.
На звернення з питання надання земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку та господарських споруд на території, поблизу вул. Променевої мікрорайону Півничний було надано листа від 18.03.2021 року за № 1761/02.02.01-40/14/21 в якому зазначено, що вказана земельна ділянка належить до території існуючої садибної забудови, на якій земельні ділянки рішеннями Миколаївської міської ради вже відведені громадянам у встановленому порядку для будівництва індивідуального житлового будинку та господарських споруд.
Відповідачем зазначено, що розгляд зазначеного питання здійснювався згідно п. 4.8 Порядку взаємодії державного адміністратора та місцевих дозвільних органів щодо розгляду заяв суб`єктів господарювання на отримання документа дозвільного характеру - рішення міської ради про передачу у власність, надання у постійне користування та оренду (продовження терміну оренди) земельних ділянок , затвердженому рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 14.12.2012 року № 1409 (надалі - Порядок 1409). Вказаним пунктом передбачено, що у разі наявності підстав, за яких підготовка проекту рішення міської ради та винесення його на розгляд міської ради неможлива і якщо такі підстави не можуть бути усунуті заявником, або їх не було усунуто протягом визначеного терміну, управління земельних ресурсів протягом 10 робочих днів з дня отримання від державного адміністратора заяви та документів, що додаються до неї, готує письмове повідомлення суб`єкту господарювання про відмову у видачі документа дозвільного характеру (за підписом заступника міського голови) та передає протягом одного робочого дня таке письмове повідомлення державному адміністратору. У письмовому повідомленні про відмову у видачі документа дозвільного характеру зазначається передбачені законом підстави для такої відмови.
За таких умов, зважаючи на розгляд питання відповідно до норм вказаного порядку, позивача повідомлено про результати розгляду питання щодо земельної ділянки листом виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 18.03.2021 року.
Відповідач вважає, що вищенаведене виключає підставу для оскарження, а саме залишення заяви (клопотання) без розгляду, а отже і передбачені законом підстави для вирішення в судовому порядку у позивача відсутні, твердження позивача про протиправну бездіяльність відповідача є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.
25.05.2021 року позивачем надано до суду відповідь на відзив, яким позивач стверджує про відсутність спростування відповідачем доводів та обґрунтувань позивача, викладених у позовній заяві, та невиконання відповідачем приписів ст. 77, 162 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач підтримав свої вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
07.06.2021 року до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив. Відповідачем зазначено, що на друге звернення позивача з питання надання земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку та господарських споруд поблизу АДРЕСА_2 до відповідача від 23.04.2021 року за № 23020-000463569-007-07 було направлено відповідь від 24.05.2021 року № 3473/02.02.01-40/14/21, у якій зазначено, що вказана позивачем земельна ділянка належить до території садибної забудови, на якій земельні ділянки рішеннями Миколаївської міської ради вже відведені громадянам у встановленому порядку для будівництва індивідуального житлового будинку та господарських споруд. Згідно ст. 22 Закону України Про землеустрій рішення органів місцевого самоврядування про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки має необмежений строк дії. Відповідно, у разі зацікавленості, в території, вже відведеної під індивідуальне житлове будівництво, питання вирішується з її власником або спадкоємцем.
Крім того, відповідачем зазначено щодо наданої інформації Управлінням земельних ресурсів Миколаївської міської ради листом від 25.05.2021 року № 19764/11.02-03/2-2 стосовно наданого дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 ОСОБА_3 згідно з рішенням Миколаївської міської ради від 20.10.2011 року № 10/17.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач 18.02.2021 року звернувся до Миколаївської міської ради з заявою (клопотанням) № 23064-000438970-007-12 про надання дозволу на розроблення проекту з землеустрою щодо відведення земельної ділянки з орієнтовними координатами згідно Геопорталу містобудівного кадастру Миколаївської міської ради: 41.01200170807862 32.00525790452958; 47.01175837308665 32.00535714626313; 47.012077502457025 32.005695104599006; 47.0118196102391 32.005821168422706, яка межує із земельними ділянками з наступними кадастровими номерами: 4810137200:15:018:0037, 4810137200:15:018:0050, 4810137200:15:028:0007.
Листом від 18.03.2021 року № 1761/020201-40/14/21 виконавчого комітету Миколаївської міської ради позивачу повернуто заяву з пакетом документів та повідомлено, що вказана позивачем земельна ділянка, розташована поблизу вул. Променевої мікрорайону Північний в Центральному районі міста Миколаєва (згідно наданої схеми), належить до території існуючої садибної забудови, на якій земельні ділянки рішеннями Миколаївської міської ради вже відведені громадянам у встановленому порядку для будівництва індивідуального житлового будинку та господарських споруд.
Не погоджуючись з вказаним листом та бездіяльністю відповідача щодо неприйняття рішення за заявою позивача про надання дозволу на розроблення проекту з землеустрою щодо відведення земельної ділянки з орієнтовним розміром 0,1 га, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Частиною 6 ст. 118 ЗК України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до ч. 7 ст. 116 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У відповідності до ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що такими встановлені підстави, порядок та строки передачі земельної ділянки у власність громадян. Ці норми передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність. За результатами розгляду поданих заяв визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень - надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову.
При цьому, встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Водночас, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 Земельного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі № 545/808/17, від 20.09.2018 року у справі № 804/5597/15, від 23.11.2018 року у справі № 296/10121/17.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, Земельним кодексом України визначено чіткий алгоритм розгляду заяв громадян про відведення у власність земельних ділянок та вичерпний перелік підстав для відмови особі у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Отже, надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог чинного законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність.
При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у відповідача підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог вказаних статей Земельного кодексу України.
Листом Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 18.03.2021 року № 1761/020201-40/14/21 позивачу повернуто заяву (клопотання) № 23064-000438970-007-12 з пакетом документів та повідомлено, що вказана позивачем земельна ділянка, розташована поблизу АДРЕСА_2 (згідно наданої схеми), належить до території існуючої садибної забудови, на якій земельні ділянки рішеннями Миколаївської міської ради вже відведені громадянам у встановленому порядку для будівництва індивідуального житлового будинку та господарських споруд.
Як видно з матеріалів справи, позивачу на його запит від 26.02.2021 року на отримання публічної інформації, що зареєстрований відповідачем 01.03.2021 року № О-80/02.02.03-09, було повідомлено виконавчим комітетом відповідача листом від 02.04.2021 року № О-80/02.02.03-09 наступне:
- рішенням відповідача від 20.10.2011 року № 10/17 певним громадянам було надано дозвіл на виготовлення проектів відведення земельних ділянок, у тому числі гр. ОСОБА_3 - по АДРЕСА_2 ;
- проект землеустрою щодо відведення запитуваної земельної ділянки до управління земельних ресурсів не надходив;
- рішень щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 відповідачем не приймалось;
- інформація про присвоєння кадастрового номера на дану земельну ділянку відсутня.
Отже враховуючи вищенаведене, вказана у листі від 18.03.2021 року № 1761/020201-40/14/21 підстава для повернення заяви (клопотання) № 23064-000438970-007-12 з пакетом документів є необґрунтованою та не передбаченою приписами ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.
Суд зазначає, що факт надання дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі ще не є вирішенням питання про передачу земельної ділянки у власність, оскільки цей дозвіл лише засвідчує намір щодо розпорядження земельною ділянкою. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не створює права на її отримання у власність поза встановленою законодавством процедурою; ще мають бути вжити певні заходи, які передбачено для остаточного оформлення права власності.
Позивач або інша особа мають рівне право розробити проекти землеустрою, подальше затвердження яких відбувається із кінцевим визначенням особи, що отримає право власності на ділянку.
Тому у відповідача не має підстав вважати пріоритетність того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а відтак - і порушеного права позивача.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 07.06.2016 року у справі № 21-1391а16 та від 05.03.2019 року у справі № 360/2334/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 ЗК України, статтями 26, 33, 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .
Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні питання з приводу земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Частинами 1 і 2 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
При цьому суд зауважує, що спірним рішенням, оформленим листом від 18.03.2021 року № 1761/020201-40/14/21, всупереч вказаним нормам за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на бажану земельну ділянку на засіданні Миколаївської міської ради не було прийнято рішення в розумінні ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .
Таким чином, відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, вказує на те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Відтак, відсутність належним чином оформленого за результатами пленарного засідання рішення відповідача про не надання або надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, свідчить про допущення відповідачем протиправної бездіяльності.
На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що належним способом захисту прав позивача у спірних правовідносинах є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення за заявою (клопотанням) позивача від 18.02.2021 року №23064-000438970-007-12 про надання дозволу на розроблення проекту з землеустрою щодо відведення земельної ділянки з орієнтовним розміром 0,1 га.
Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 90, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 26565573) - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради щодо неприйняття рішення за заявою (клопотанням) ОСОБА_1 від 18.02.2021 року № 23064-000438970-007-12 про надання дозволу на розроблення проекту з землеустрою щодо відведення земельної ділянки з орієнтовним розміром 0,1 га.
3. Зобов`язати Миколаївську міську раду (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 26565573) розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) від 18.02.2021 року № 23064-000438970-007-12 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з орієнтовним розміром 0,1 га з наданням відповідного рішення згідно діючого законодавства.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 26565573) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 11.08.2021 року.
Суддя О.В. Малих
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.08.2021 |
Оприлюднено | 13.08.2021 |
Номер документу | 98940210 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Малих О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні