Постанова

від 11.08.2021 по справі 320/11877/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/11877/20 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Грибан І. О., Сорочко Є. О., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення не зазначений, дата складання повного тексту 15.04.2021) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство", треті особи: Державне агентство лісових ресурсів України та Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства про застосування заходів реагування,-

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство" про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та споруд Державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство" за адресою: Київська обл., Бородянський р-н., с. Шибене, вул. Кооперативна, буд. 34-Б, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 17.08.2020 № 97.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позивачем хибно використовується термін пожежа, оскільки це процес, що вже настав, замість вірного - ймовірність виникнення пожежі.

Крім того, апелянт зазначає, що ним частково усунуто порушення виявлені первинною перевіркою, що підтверджується актом позапланової перевірки від 22.01.2021 року.

З огляду на викладене, апелянт вважає, що не являється належним відповідачем у даній справі.

До Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого позивачем щодо задоволення апеляційної скарги заперечено, зазначено, що відповідачем не усунуто порушень законодавства що слугували підставою для вжиття заходів реагування.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Державним підприємством "Клавдієвське лісове господарство", розташованим за адресою: Київська обл., Бородянський р-н., с. Шибене, вул. Кооперативна, буд. 34-Б, вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого був складений акт від 17.08.2020 № 97.

Проведеною перевіркою встановлено допущення відповідачем 11 порушень законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта.

Крім того, в ході розгляду судом цієї справи ГУ ДСНС України у Київській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Державним підприємством "Клавдієвське лісове господарство" вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого складено акт від 22.01.2021 № 9.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що відповідачем не усунуто у повному обсязі такі порушення:

1) пунктів 2.5, 2.6 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні № 1417 - дерев`яні елементи горищних покриттів у будівлях не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

2) підпункту 1.2 пункту 1 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні № 1417 - будівлі не обладнано системами протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією);

3) пункту 1.21 глави 1 розділу ІV, пункту 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні № 1417 - не надано акти перевірки справності пристроїв захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

4) пунктів 2.23, 2.17 глави 2 розділу ІІІ, пункту 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні № 1417 - шляхи евакуації в адміністративній будівлі оздоблено з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, Д2, Т2 (вагонка);

5) пункту 4 розділу І, пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні № 1417 - територію та будівлі не забезпечено необхідною кількістю води для здійснення цілей пожежогасіння (зовнішнє протипожежне водопостачання).

У зв`язку з існуванням безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування, шляхом повного зупинення експлуатації приміщень, будівель, та споруд.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно вимог частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон 877-V).

Так, згідно зі статтею 1, частиною п`ятою статті 4, частини першої статті 5, частини першої статті 6, частини сьомої статті 7 Закону 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Абзацом третім частини першої статті 6 наведеного Закону встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов`язкової звітності, поданих суб`єктом господарювання; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до статті 1 Кодексу цивільного захисту України він регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу викладених положень, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

Відповідно до пункту 6 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, встановлені перевіркою порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, призводять до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі, є суттєвими, оскільки можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, та, в свою чергу, можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі №580/31/19.

Як вбачається з матерів справи відповідачем як при вирішенні спору судом першої інстанції, так і в апеляційній скарзі посилається на часткове усунення ним порушень законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що задовольняючи позов суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, що свідчать про часткове усунення виявлених раніш порушень.

Апелянт зазначає, що виявлені в ході перевірки порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей, є формальними.

Поряд із цим, як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, не усунуті порушення стосуються відсутності у відповідача автоматичної пожежної сигналізації, яка призначена для попередження виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Крім того, дерев`яні елементи горищних покриттів у будівлях не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, а шляхи евакуації в адміністративній будівлі оздоблено з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, Д2, Т2 (вагонка).

Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель та споруд державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство", розташованих за адресою: Київська обл., Бородянський р-н., с. Шибене, вул. Кооперативна, буд. 34-Б, шляхом зобов`язання Державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство" повністю зупинити експлуатацію вказаних об`єктів до повного усунення порушень, зазначених в акті від 22.01.2021 № 9

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство", треті особи: Державне агентство лісових ресурсів України та Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства про застосування заходів реагування залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов

Суддя І. О. Грибан

Суддя Є. О. Сорочко

(Повний текст постанови складено 11.08.2021року)