Ухвала

від 10.08.2021 по справі 908/1602/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

10.08.2021Справа №908/1602/20 За розглядом заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Політрейд", м. Київ

про розстрочку виконання рішення у справі №908/1602/20

у справі

За позовом Заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури №1, м. Запоріжжя

в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Політрейд", м. Київ

про стягнення 888 598,08 грн, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від прокуратури: не з`явились;

від позивача: не з`явились;

від відповідача (заявника): Казначеєва Г.Л. (адвокат за довіреністю від 16.12.2020).

ВСТАНОВИВ:

23.06.2020 року до Господарського суду Запорізької області звернувся Заступник керівника Запорізької місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Запорізької міської ради (позивач) із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Політрейд" (відповідач) суми доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, в сумі 888 598,08 грн, оскільки в період з 07.09.2017 року по 05.08.2018 року відповідач не сплачував земельний податок та орендну плату за землю.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 року (повне рішення складено 16.04.2021 року) у справі № 908/1602/20 позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Політрейд" на користь Запорізької міської ради суму коштів в розмірі 888 598,08 грн і стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Політрейд" на користь Запорізької місцевої прокуратури №1 суму судового збору в розмірі 13 328,97 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 року рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 року залишене без змін.

20.07.2021 року Господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.

23.07.2021 року до суду від відповідача надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 року у цій справі до 06.04.2022 року, а саме: погашення суми боргу в розмірі 444 299,04 грн у строк до 06.10.2021 року, погашення суми боргу в розмірі 444 299,04 грн у строк до 06.04.2022 року, погашення суми в розмірі 13 328,97 грн до 06.10.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Політрейд" про розстрочку виконання рішення у справі №908/1602/20 призначено на 10.08.2021.

09.08.2021 до суду від Запорізької міської ради (позивач) надійшли пояснення на заяву про розстрочку виконання рішення відповідно до яких просить відмовити в задоволенні поданої заяви. Так, позивач зазначає, що посилання відповідача на неспроможність сплатити борг через введення на території України протиепідемологічних обмежувальних заходів на підставі постанови КМУ Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-Co-2 від 11.03.2020 №211 (з наступними змінами і доповненнями) не є належним доказом, а заборгованість відповідача перед позивачем виникла в період з 07.09.2017 по 05.08.2018, тобто до моменту виникнення вищевказаних обставин. Окрім того, позивач пояснює, що несплата відповідачем суми доходу, отриманого від безпідставного набутого майна в сумі 888 598, 08 грн тягне за собою недоотримання до місцевого бюджету коштів, які б пішли на нагальні та проблемні питання міста Запоріжжя.

10.08.2021 до суду від Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя надійшли заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду відповідно до якої просить відмовити в задоволенні заяви відповідача, оскільки введення на території України протиепідемологічних обмежувальних заходів на підставі постанови КМУ Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-Co-2 від 11.03.2020 №211 (з наступними змінами і доповненнями) не є належним доказом неспроможності сплатити борг.

В судове засідання 10.08.2021 прокурор та позивач не з`явились, про час та місце повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.

Дослідивши в судовому засідання заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Політрейд" про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 у справі №908/1602, пояснення позивача, заперечення прокуратури та заслухавши пояснення представника відповідача, який просив задовольнити подану заяву, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви, з огляду на наступне.

За приписами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.

Відповідно до частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підстави для відстрочення виконання судового рішення передбачені частинами 3, 4 статті 331 Господарського кодексу України, за змістом яких підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Тобто, відстрочення виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком, а обґрунтування пов`язаних з цим обставин та подання доказів, які свідчать про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, покладається на зацікавлену особу.

Як на підставу для розстрочення виконання рішення суду заявник посилається на перебування у скрутному фінансовому становищі, яке утворилося у зв`язку з введенням на території України протиепідемологічних обмежувальних заходів на підставі постанови КМУ Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-Co-2 від 11.03.2020 №211 (з наступними змінами і доповненнями), оскільки основними видами статутної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Політрейд" є купівля, продаж власного нерухомого майна а також надання в оренду комерційної нерухомості. Проте на період дії карантинних обмежень останній був вимушений звільнити від сплати орендної плати орендарів приміщень, а дохідна частина бюджету суттєво знизилася у зв`язку із зниженням вартості орендної плати за здавання в оренду площ торгівельного центру в місті Запоріжжя.

Також відповідач у свої заяві вказує на те, що більша частина його обігових коштів протягом 2020 та 2021 років направлялася на погашення заборгованості перед кредитором ТОВ СМАРТ-ЛІЗИНГ , що виникла на підставі Договору про надання безвідсоткової фінансової позики №19/10/21-2-ФД від 21.10.2019.

Окрім того, відповідач зазначає, що він зобов`язаний сплатити суму у розмірі 3 661 114, 83 гр, а це значною мірою утруднить одночасне погашення заборгованості за судовим рішенням по справі №908/1602/20 та по справі №910/12367/20.

З приводу вказаних доводів заявника господарський суд зазначає, що наведені обставини не свідчать про істотне ускладнення виконання рішення або неможливість його виконання в розумінні частини 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, господарський суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відтак, доводи боржника про відсутність у нього грошових коштів та існування інших боргових зобов`язань не свідчать про наявність підстав для розстрочення виконання рішення суду.

Більше того, судом прийнято до уваги, що можливе розстрочення виконання судового рішення не відповідає принципу здійснення правосуддя у розумні строки, як це передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України №475/97 від 17.07.1997.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони, якою у даному випадку є позивач, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Хрещатик .

У рішеннях Суду у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012 та у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012 вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі Агрокомплекс проти України (заява №23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для законного сподівання на виплату такої заборгованості і становить майно цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі Бурдов проти Росії , заява № 59498/00).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа Юрій Миколайович Іванов проти України , заява №40450/04, рішення від 15.10.2009).

Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід`ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ( Бурдов проти Росії , комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі Горнсбі проти Греції від 19.03.1997).

Наразі, суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, суд повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання. За висновками суду, заявником не доведено, що розстрочення виконання рішення суду сприятиме можливості отримання боргу стягувачем та не зашкодить матеріальним інтересам та фінансовому стану останнього.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Також суд зазначає, що боржник є працюючим підприємством, яке веде господарську діяльність і не знаходиться у стані банкрутства, а долучені ним до заяви докази не можуть підтверджувати обставини реальності виконання рішення суду у даній справі протягом строку, на який відповідач просить розстрочити його виконання.

Таким чином, враховуючи наведене, приймаючи до уваги інтереси та законні сподівання позивача на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, його пояснення та заперечення прокуратури, а також ступінь вини боржника, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Політрейд" про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 у справі №908/1602/20 задоволенню не підлягає.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Політрейд" про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 у справі №908/1602/20 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали підписано та складено 12.08.2021

Суддя С.М. Морозов