Рішення

від 05.08.2021 по справі 922/1397/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1397/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Грунтознавець", с. Скибівщина до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросав", м. Куп`янськ про стягнення коштів за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився

відповідача - Татузян А.Е.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Селянське (фермерське) господарство "Грунтознавець", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросав", в якому (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 06.05.2021) просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 1188164,70 грн., інфляційні нарахування у сумі 44890,71 грн., три проценти річних у сумі 13015,17 грн., що загалом становить 1346070,58 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №24/11/2020 від 24.11.2020 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару. Витрати по оплаті судового збору у розмірі 20191,06 грн. позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 23.04.2021 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

Відповідачем до суду був поданий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні у повному обсязі. В обґрунтування заперечень проти позову вказує на те, що ані договір, а ні додатки до нього не містять інформації про останній (граничний) день для сплати а ні 80%, а ні 20%, а ні повної вартості отриманого товару. З матеріалів справи неможливо встановити точний строк, зі спливом якого наступає початок прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачем за договором. За умовами спірного договору він діє до 31.12.2021. Відповідач вказує на те, що оплата товару до 31.12.2021, яке ще не настало, є виконанням зобов`язання в строк та виключає прострочення відповідача, а умови договору та фактичні обставини справи свідчать про відсутність будь-якої заборгованості відповідача за договором.

Позивачем до суду була надані відповідь на відзив.

Представник позивача у судове засідання 13.07.2021 не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до ст.ст. 120, 121 ГПК України.

У судовому засіданні 13.07.2021 представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

24.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросав" (покупець, відповідач) та Селянським (фермерським) господарством "Грунтознавець" (продавець, позивач) був укладений договір поставки №24/11/2020.

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, країна походження - Україна, яка надалі йменується «Товар» в асортименті, за ціною, кількістю та якістю на умовах, узгоджених Сторонами у відповідних Додатках до цього Договору, що укладаються окремо на кожну партію Товару. Постачальник гарантує, що товар належить йому на праві власності, не перебуває під забороною, відчуженням, арештом, не є предметом застави перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, тобто Товар, який постачається за Договором, є вільним від будь-яких прав та/або домагань третіх осіб.

Відповідно до п.п. 2.1-2.4 договору, ціна, кількість, загальна сума вартості кожної окремої партії товару вказується у додатках до даного договору, які є його невід`ємною частиною.

Покупець здійснює 80% оплати за товар в українських гривнях шляхом банківського переведення на розрахунковий рахунок постачальника з моменту відвантаження товару та отримання видаткових накладних із зазначенням власника товару та маси вантажу, вказаних у п. 4.3 цього договору.

Оплата решти 20% вартості кожної окремої партії товару, визначеної відповідним додатком, здійснюється покупцем після ре єстрації податкових накладних, складених в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному чин ним законодавством, електронного підпису уповноваженої особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, та отримання від постачальника видаткових накладних на відповідну партії товару визначеної додатком.

Датою оплати товару вважається дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника відповідно до реквізитів, вказаних у рахунку-фактурі.

Сума договору визначається як загальна сума вартостей товару, зазначених у відповідних додатках до договору та видаткових накладних.

Відповідно до п. 6.1 договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2021, а в частині зобов`язань, що виникли з моменту підписання, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, що виникли на підставі цього договору.

24.11.2020 між сторонами була підписана додаткова угода №001 до договору поставки №24/11/2020 від 24.11.2020, відповідно до якої постачальник передає у власність покупці наступний товар: кукурудза 3-го класу у кількості 200 тон за ціною 6083,30 грн./тон загальною вартістю 1459992,00 грн. Поставка товару здійснюється у повному обсязі в строк до 30.11.2020.

На виконання умов договору та додаткової угоди до нього, постачальником у власність покупця було передано товар на загальну суму 1588164,70 грн.

Факт поставки товару підтверджується накладною №320 від 26.11.2020 на суму 588508,18 грн., накладною №321 від 27.11.2020 на суму 999656,52 грн., товарно-транспортними накладними №1 від 26.11.2020, №2 від 26.11.2020, №3 від 27.11.2020, №4 від 27.11.2020, №5 від 27.11.2020, №6 від 27.11.2020.

15.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних були зареєстровані податкові накладні №334 від 26.11.2020 та №335 від 27.11.2020.

Проте, відповідачем отриманий товар був оплачений не у повному обсязі, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 1188164,70 грн.

15.03.2021 за вих.№ 29 від 11.03.2021 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою оплати заборгованості. Проте, відповідач заборгованість не оплатив.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Тобто, законодавець покладає на постачальника обов`язок здійснити поставку товару, а споживач зобов`язаний його прийняти і оплатити.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу. Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого товару на суму 1188164,70 грн.

При цьому, суд відхиляє твердження відповідача про те, що з матеріалів справи неможливо встановити точний строк, зі спливом якого наступає початок прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачем за договором, оскільки ані договір, а ні додатки до нього не містять інформації про останній (граничний) день для сплати а ні 80%, а ні 20%, а ні повної вартості отриманого товару з огляду на наступне.

Як зазначалося вище по тексту рішення, відповідно до п. 2.2.1 договору, покупець здійснює 80% оплати за товар в українських гривнях шляхом банківського переведення на розрахунковий рахунок постачальника з моменту відвантаження товару та отримання видаткових накладних із зазначенням власника товару та маси вантажу, вказаних у п. 4.3 цього договору. Оплата решти 20% вартості кожної окремої партії товару, визначеної відповідним додатком, здійснюється покупцем після ре єстрації податкових накладних, складених в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному чин ним законодавством, електронного підпису уповноваженої особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, та отримання від постачальника видаткових накладних на відповідну партії товару визначеної додатком.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено сторонами у справі, факт поставки товару підтверджується накладною №320 від 26.11.2020 на суму 588508,18 грн., накладною №321 від 27.11.2020 на суму 999656,52 грн., товарно-транспортними накладними №1 від 26.11.2020, №2 від 26.11.2020, №3 від 27.11.2020, №4 від 27.11.2020, №5 від 27.11.2020, №6 від 27.11.2020. 15.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних були зареєстровані податкові накладні №334 від 26.11.2020 та №335 від 27.11.2020.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Оскільки договір поставки має двосторонній характер, тобто певні обов`язки покладаються як на одну, так і на іншу сторону, то у такому зобов`язанні кожна із сторін одночасно є боржником, та кредитором. З точки зору виконання такі зобов`язання є зустрічними, оскільки виконання свого обов`язку однією із сторін обумовлюється виконанням другою стороною свого обов`язку. Виконання зустрічних зобов`язань передбачає виконання кожною із сторін свого обов`язку у порядку, встановленому в даному випадку договором поставки. Якщо ж одна із сторін зобов`язання не виконує свого обов`язку у порядку і строки, встановлені договором, то відповідно друга сторона має право або зупинити виконання свого обов`язку, або відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Частиною 2 статті 613 ЦК України передбачено, що якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Таким чином, виконання зобов`язання боржником може бути відстрочене на час прострочення кредитора, якщо останній не вчинив дій, необхідних для виконання. Тобто в такому випадку боржник не буде вважатися таким, що прострочив, та не буде нести за це відповідальність до моменту вчинення кредитором передбачених договором, необхідних дій.

Отже, обов`язок оплати у відповідача за спірним договором поставки №24/11/2020 виник - 80% з 26.11.2020 та 27.11.2020 (накладні №320 від 26.11.2020 на суму 588508,18 грн., №321 від 27.11.2020 на суму 999656,52 грн., товарно-транспортні накладні №1 від 26.11.2020, №2 від 26.11.2020, №3 від 27.11.2020, №4 від 27.11.2020, №5 від 27.11.2020, №6 від 27.11.2020) та 20% - з 15.12.2020 (дата реєстрації податкових накладних).

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у розмірі 44890,71 грн. та трьох процентів річних у розмірі 13015,17 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Судом враховано, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому, сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 44890,71 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Перевіривши правильність нарахування трьох процентів річних, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, проте здійснено позивачем арифметично не вірно. Як вбачається з поданого позивачем розрахунку суму трьох процентів річних розрахована позивачем з 12.12.2020 по 07.04.2021, втім, як початком прострочення відповідача є 16.12.2020. Судом здійснений власний перерахунок трьох процентів річних та суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягає 12887,83 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та про стягнення з відповідача на користь позивача 1188164,70 грн. основного боргу, 44890,71 грн. інфляційних втрат та 12887,83 грн. трьох процентів річних. В решті позовних вимог суд відмовляє.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, враховуючи зменшення позивачем розміру позовних вимог, сума сплаченого судового збору у розмірі 1500,00 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України. Для вирішення питання про повернення сплаченого судового збору позивачу необхідно звернутись до суду з відповідним клопотанням.

Відповідно до ст. 129 ГПК України сума сплаченого судового збору покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір у розмірі 18689,15 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525-530, 610, 612, 625, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросав" (63701, Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Студентська, 112, код ЄДРПОУ 43684414) на користь Селянського (фермерського) господарства "Грунтознавець" (38321, Полтавська область, Миргородський район, с. Скибівщина, вул. Миру, 31, код ЄДРПОУ 24385909) - 1188164,70 грн. основного боргу, 44890,71 грн. інфляційних втрат, 12887,83 грн. трьох процентів річних та 18689,15 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач - Селянське (фермерське) господарство "Грунтознавець" (38321, Полтавська область, Миргородський район, с. Скибівщина, вул. Миру, 31, код ЄДРПОУ 24385909).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросав" (63701, Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Студентська, 112, код ЄДРПОУ 43684414).

Повне рішення підписано 12 серпня 2021 року.

Суддя О.В. Погорелова