Ухвала

від 12.08.2021 по справі 820/7224/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 серпня 2021 року

Київ

справа №820/7224/16

адміністративне провадження №К/9901/28865/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Шишова О.О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі №820/7224/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Антекс Захід до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

06.08.2021 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена поштою 04.08.2021.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Проте скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (45400 грн).

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1378 грн).

Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2016 році, який містить вимоги майнового характеру на загальну суму 1360378,59 грн. Отже, сплаті при поданні позовної заяви підлягав судовий збір в сумі 20405,68 грн.

Відповідно, сплаті за подання касаційної скарги у цій справі підлягає судовий збір в сумі 40811,36 грн (20405,68 грн * 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Символ звітності банку - 207

Призначення платежу - *;101; 22030102 (код класифікації доходів)

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

2. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі зазначено, що вона подається на підставі пунктів 1 і 3 частини четвертої статті 328 та частин другої-третьої статті 353 КАС України, а саме:

- судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми права (пункти 44.1, 44.6 статті 44 ПК України) без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного Верховним Судом у постанові від 06.08.2019 у справі № 160/8441/18: ненадання платником податків документів до перевірки прирівнюється до їх відсутності;

- судами попередніх інстанцій здійснено безпідставне застосування норм права (пунктів 103.1-103.3 статті 103, підпункту 135.5.1 пункту 135.5 статті 135, пунктів 160.1, 160.2 статті 160 ПК України), при цьому відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах щодо оподаткування роялті, оскільки оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень шляхом прийняття рішення про результати розгляду скарги ДФС України, а тому оскаржуване у спірних правовідносинах рішення вважається відкликаним відповідно до статті 60 ПК України.

Колегія суддів вважає недостатнім наведене скаржником обґрунтування для відкриття касаційного провадження, виходячи з такого.

Зі змісту касаційної скарги неможливо встановити, до якого з висновків судів попередніх інстанції скаржник вважає застосовними висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 06.08.2019 у справі № 160/8441/18: щодо податкового повідомлення-рішення №0005592200 від 28.12.2016 або щодо податкового повідомлення-рішення №0017491303 від 27.10.2016.

При цьому, висновки судів попередніх інстанцій щодо безпідставності висновків податкового органу про завищення позивачем витрат в сумі 2013063 грн ґрунтуються на тому, що суми уцінки товарів підтверджуються описами - актами уцінки та наказами по підприємству, які надавалися позивачем до перевірки.

Такі обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, об`єктивно впливають на вирішення питання про застосовність наведеної скаржником постанови Верховного Суду до спірних правовідносин.

Посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, ГУ ДПС викладає суперечливе обґрунтування, оскільки зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо оподаткування роялті та, водночас, відсутність підстав для надання оцінки такому порушенню, з огляду на те, що податкове повідомлення-рішення №0004421406 від 27.10.2016 вважається відкликаним відповідно до статті 60 ПК України.

У постанові від 3 грудня 2020 року у справі № 816/4420/15 Верховний Суд зазначав, що у разі якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення, то останнє (рішення) вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, й, відповідно, не породжує для особи жодних правових наслідків та обов`язку зі сплати податків чи зборів. При цьому, Верховний Суд дійшов висновку, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин. Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку. Оскільки у справі № 816/4420/15 встановлено обставини часткового скасування у ході адміністративного оскарження первинного податкового повідомлення-рішення, визначену ним суму грошового зобов`язання з ПДВ було зменшено та замість цього рішення Інспекцією прийнято нове податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання та отримане позивачем, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідно до положень підпункту 60.1.3 пункту 60.1, пункту 60.4 статті 60 ПК України первинне податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, тому не породжує для ФОП будь-яких юридичних наслідків, не порушує її права та не створює обов`язків із сплати податків чи зборів.

У зв`язку з наведеним скаржнику необхідно визначитися із підставою для касаційного оскарження судових рішень в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0004421406 від 27.10.2016.

Посилання скаржника на те, що касаційна скарга подається на підставі частин другої-третьої статті 353 КАС України, наведено без відповідного правового обґрунтування.

З урахуванням викладеного, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Також скаржнику необхідно уточнити його доводи про помилкове застосування судами Наказу Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України від 10.09.1996 № 120/190, яке обґрунтоване тим, що Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 117/19 Наказ № 120/190 визнано таким, що втратив чинність. Враховуючи, що висновки податкового органу в частині завищення витрат стосувалися періоду 2015 року, скаржнику слід обґрунтувати застосовність у спірних правовідносинах Наказу від 28.01.2016 № 117/19.

Також у касаційній скарзі скаржник висловлює незгоду із висновками судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0017491303 від 27.10.2016, яка обґрунтована тим, що дохід фізичним особам було виплачено у 2005 році. Однак, зі змісту судових рішень вбачається, що згідно з Актом перевірки було встановлено виплату грошових коштів у 2015-2016 роках.

Колегія суддів акцентує увагу скаржника, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв`язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.

Обґрунтування незгоди з висновками судів попередніх інстанцій зазначається в обов`язковому взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.

При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України)

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Передбачена пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України підстава для касаційного оскарження судових рішень пов`язана із випадками порушеннями судами попередніх інстанції норм процесуального права, передбачених частинами другою і третьою статті 353 КАС України. При цьому, у випадку зазначення у касаційній скарзі обґрунтованих доводів про наявність підстав для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд відповідно до частини третьої статті 353 КАС України (обов`язкові підстави) визначення скаржником пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України як самостійної підстави для касаційного оскарження судових рішень може бути прийнятним.

Однак, доводи про не встановлення судом істотних обставин справи або не дослідження доказів у справі стосуються порушення судом норм процесуального права, які відповідають частині другій статті 353 КАС України як підстава для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд є прийнятними за умови обґрунтованості заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

Тобто, доводи про порушення судом норм процесуального права, передбачених частиною другою статті 353 КАС України, мають бути наведені з одночасним викладенням обґрунтування неправильного застосування судом норм матеріального права відповідно до підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Такі доводи мають бути наведені у взаємозв`язку із встановленими обставинами і висновками судів щодо кожного з питань, які скаржник вважає неправильно вирішеним. Доведення наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, в частині одного з висновків суду не може бути підставою для відкриття касаційного провадження в частині іншого висновку з підстав порушення норм процесуального права, передбачених частиною другою статті 353 КАС України.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2021 у справі №820/7224/16 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак О.О. Шишов