ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/6247/21 Справа № 175/609/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Ребров С. О. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Свистунової О.В.,
суддів - Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.,
за участю секретаря - Гулієва М.І.о.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро
апеляційну скаргу Дніпровської міської ради
на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2021 року
по справі за заявою ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду, -
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
Заява мотивована тим, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.12.2016 року у справі № 175/609/16-ц задоволено позов ОСОБА_1 . Визнано незаконним розпорядження Дніпропетровського міського голови від 27.01.2016 року № 2-27/1-рк Про поновлення ОСОБА_2 . Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді директора КП «Транспортна інфраструктура» Дніпропетровської міської ради. Стягнуто з КП «Транспортна інфраструктура» Дніпропетровської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 47 600,00 грн. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та в частині стягнення заробітку в розмірі місячного платежу в сумі 4 500,00 грн.
Станом на 29.01.2021 року рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.12.2016 року не виконано.
19 липня 2017 року Дніпровською міською радою прийняте рішення № 43/23 Про припинення юридичної особи КП Транспортна інфраструктура шляхом ліквідації .
Заявник зазначав, що ліквідація підприємства є тією винятковою обставиною, яка дає підстави для зміни порядку виконання рішення про поновлення на роботі шляхом визнання працівника, що підлягав поновленню на роботі, таким, що звільнений із вказаного підприємства на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України.
Ураховуючи викладене, заявник просив суд: змінити спосіб виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.12.2016 року у справі № 175/609/16-ц шляхом визнання ОСОБА_1 звільненим з КП «Транспортна інфраструктура» Дніпропетровської міської ради за п.1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією підприємства з 27.01.2021 року; стягнути з Дніпровської міської ради, як з власника Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура» Дніпропетровської міської ради, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 44 586,45 грн.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09.04.2021 року заяву задоволено.
Змінено спосіб виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.12.2016 року у справі № 175/609/16-ц шляхом визнання ОСОБА_1 звільненим з КП «Транспортна інфраструктура» Дніпропетровської міської ради за п.1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією підприємства з 27.01.2021 року.
Стягнуто з Дніпровської міської ради, як з власника КП «Транспортна інфраструктура» Дніпропетровської міської ради, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 44 586,45 грн.
В апеляційній скарзі Дніпровська міська рада, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що задовольняючи заяву та змінюючи спосіб виконання рішення суду, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, КП «Транспортна інфраструктура» Дніпропетровської міської ради знаходиться в стані припинення за рішенням засновника, а не є ліквідованим, а тому підстави для зміни способу і порядку виконання рішення суду, встановлені положеннями статті 435 ЦПК України відсутні.
У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу Дніпровської міської ради - без задоволення.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції установлено, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.12.2016 року у справі № 175/609/16-ц задоволено позов ОСОБА_1 . Визнано незаконним розпорядження Дніпропетровського міського голови від 27.01.2016 року № 2-27/1-рк Про поновлення ОСОБА_2 . Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді директора КП «Транспортна інфраструктура» Дніпропетровської міської ради. Стягнуто з КП «Транспортна інфраструктура» Дніпропетровської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 47 600,00 грн. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та в частині стягнення заробітку в розмірі місячного платежу в сумі 4 500,00 грн.
Станом на 29.01.2021 року рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.12.2016 року не виконано.
19 липня 2017 року Дніпровською міською радою прийняте рішення № 43/23 Про припинення юридичної особи КП Транспортна інфраструктура шляхом ліквідації .
Відповідно до п.п.1.1.,1.2. статуту КП «Транспортна інфраструктура» Дніпропетровської міської ради, КП «Транспортна інфраструктура» є комунальним унітарним комерційним підприємством, створеним відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 19.10.2011 року № 63/16 на базі відокремленої частини комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська. Власником підприємства є територіальна громада міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради, ЄДРПОУ - 26510514.
Задовольняючи заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку із ліквідацією КП «Транспортна інфраструктура» Дніпропетровської міської ради рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.12.2016 року у справі № 175/609/16-ц станом на 29.01.2021 року не виконане та його виконання фактично є неможливим, оскільки діяльність КП «Транспортна інфраструктура» Дніпропетровської міської ради припинено шляхом ліквідації за рішенням власника - Дніпровської міської ради.
Проте, колегія суддів з такими висновками суду погодитися не може, зважаючи на наступне.
Відповідно до положень частин першої і третьої статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» , мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України.
Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Тобто, передбачені статтею 435 ЦПК України та частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» обставини об`єднує об`єктивний та надзвичайний характер, незалежність їх настання та перебігу від волі боржника, причинний зв`язок між настанням цих обставин та утрудненням виконання рішення. При цьому не можна вважати такими обставини, якщо вони мають суб`єктивний характер, викликані протиправною поведінкою боржника, який, зокрема бажає уникнути виконання рішення, або якщо вони не впливають на виконуваність рішення.
Звертаючись до суду з заявою, що є предметом даного розгляду, ОСОБА_1 зазначав, що виконати рішення суду неможливо у зв`язку із припиненням шляхом ліквідації КП «Транспортна інфраструктура» Дніпропетровської міської ради за рішенням власника - Дніпровської міської ради, а тому з урахуванням роз`яснень, що містяться у п.34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» , просив встановити спосіб та порядок виконання рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора КП «Транспортна інфраструктура» Дніпропетровської міської ради, шляхом визнання його звільненим за п.1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією КП «Транспортна інфраструктура» Дніпропетровської міської ради за рішенням власника - Дніпровської міської ради та стягнення з власника суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до вимог ст.240-1 КЗпП України та роз`яснень, що містяться у п.34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» , у випадках ліквідації підприємства, установи, організації на час виконання рішення про поновлення на роботі суд, який постановив рішення, за поданням судового виконавця або заявою позивача в порядку заміни способу виконання рішення, відповідно до ст. 366 ЦПК України, може визнати працівника звільненим за п.1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією підприємства, установи, організації і своєю ухвалою стягнути з власника ліквідованого підприємства, установи, організації (органу, уповноваженого управляти їх майном, а у відповідних випадках - з правонаступника) суми заробітної плати за вимушений прогул.
З викладеного вбачається, що підставою визнати працівника звільненим за п.1 ст. 40 КЗпП України у відповідності до вимог ст. 240-1 КЗпП України та роз`яснень, що містяться у п.34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» є саме ліквідація підприємства.
Відповідно до статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
Статтею 59 ГК України передбачено, що припинення діяльності суб`єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб`єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.
Отже, ліквідація - це така форма припинення юридичної особи, при якій припиняються всі її права та обов`язки. У разі ліквідації вся чисельність працівників скорочується та весь штат працівників ліквідується.
Частиною четвертою статті 91 ЦК України передбачено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Як убачається з матеріалів справи, згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, КП «Транспортна інфраструктура» Дніпропетровської міської ради знаходиться в стані припинення за рішенням засновника (а.с.62 т.3).
Аналогічна інформація щодо перебування КП «Транспортна інфраструктура» Дніпропетровської міської ради у стадії припинення міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Крім того, згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на даний час саме ОСОБА_1 є директором КП «Транспортна інфраструктура» Дніпропетровської міської ради.
Крім того, на теперішній час є відкритим виконавче провадження, що також свідчить, що ліквідація підприємства не завершена.
Отже, станом на теперішній час, КП «Транспортна інфраструктура» Дніпропетровської міської ради знаходиться в стані припинення за рішенням засновника, а не ліквідовано.
Колегія суддів вважає, що суду не надано належних доказів в підтвердження обставин, що утруднюють виконання рішення суду, які б можливо було вважати винятковими і такими, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим, на підставі яких необхідно змінити спосіб та порядок її виконання, зокрема, заяв стягувача на адресу державного виконавця з приводу вжиття заходів по спонуканню боржника на виконання рішення суду, актів державного виконання, складених у зв`язку з невиконанням без поважних причин боржником рішення тощо.
Заявником не надано суду належних та допустимих доказів щодо неможливості виконання рішення суду у встановлений ним спосіб. Крім того, у даній справі задоволення заяви про встановлення способу виконання рішення суду призведе до зміни по суті рішення суду та обраного способу захисту.
Згідно із частинами першою і шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Викладене, на думку колегії суддів, свідчить про відсутність об`єктивних, непереборних обставин, що ускладнюють виконання судового рішення боржником і, відповідно, які були б підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що примусове виконання судових рішень покладено на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та на приватних виконавців, які наділені певним обсягом прав для спонукання боржника до виконання судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, враховуючи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення помилкової ухвали та відсутність підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення, встановлених положеннями статті 435 ЦПК України та частини третьої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» та ненаданням приватним виконавцем доказів, які б свідчили про неналежне виконання боржником зобов`язань, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09.04.2021 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
Керуючись ст. 259,268,374,376,381-384 ЦПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2021 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Головуючий О.В. Свистунова
Судді: Т.П. Красвітна
І.А. Єлізаренко
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.08.2021 |
Оприлюднено | 13.08.2021 |
Номер документу | 98970135 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дніпровський апеляційний суд
Свистунова О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні