Постанова

від 30.06.2021 по справі 613/1166/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2021 року

м. Київ

справа № 613/1166/15-ц

провадження № 61-22084св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - судді Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех , реєстраційна служба Богодухівського районного управління юстиції у Харківській області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю БКЗ-Інвест , Державна інспекція сільського господарства у Харківській області,

позивач за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю БКЗ-Інвест ,

відповідач за зустріним позовом - ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех , подану адвокатом - Рибак Яною Василівною, на ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року, постановлену колегією у складі суддів: Кіся П. В., Барлака І. В., Кругова С. С.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех (далі - ТОВ Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех ), реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції у Харківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю БКЗ-Інвест (далі - ТОВ БКЗ-Інвест ), Державна інспекція сільського господарства у Харківській області, про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію прав і повернення майна.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що він є власником земельної ділянки площею 3,7579 га, кадастровий номер 6320884500:01:003:0089, розташованої на території Кленівської сільської ради Богодухівського району Харківської області. 30 липня 2012 року на підставі договору оренди землі № 28-39 він передав в оренду ТОВ БКЗ-Інвест належну йому земельну ділянку строком на 5 років. Вказаний договір оренди землі зареєстрований 17 серпня 2012 року.

У 2013 і 2014 роках земельна ділянка не використовувалось ТОВ БКЗ-Інвест за цільовим призначенням і у січні 2015 року він направив на адресу товариства письмову претензію, в якій запропонував достроково розірвати договір оренди землі та повернути належну йому земельну ділянку, на яку товариство відповіді не надало.

У подальшому він звернувся до Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, Кленівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, Державної екологічної інспекції у Харківській області з проханням здійснити перевірку дотримання ТОВ БКЗ-Інвест вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності відносно орендованої землі.

Згодом йому стало відомо, що договір оренди землі № 28-39 достроково припинено шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін на підставі угоди від 26 грудня 2013 року. Також з`ясувалось, що належна йому земельна ділянка перебуває в оренді ТОВ Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех на підставі договору оренди землі № 15 від 20 лютого 2014 року.

Позивач стверджує, що до укладення угоди від 26 грудня 2013 року та договору оренди землі № 15 від 20 лютого 2014 року ніякого відношення немає і про їх існування йому не відомо.

З урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив визнати недійсним договір оренди землі № 15 від 20 лютого 2014 року, укладений ним з ТОВ Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех , скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки та повернути у його володіння земельну ділянку площею 3,7579 га, кадастровий номер 6320884500:01:003:0089, яка є об`єктом оренди за даним договором.

У грудні 2015 року ТОВ БКЗ-Інвест звернулось із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , в якому просило визнати угоду від 26 грудня 2013 року про розірвання договору оренди недійсною.

Позов мотивувало тим, що 30 липня 2012 року ОСОБА_1 з ТОВ БКЗ-Інвест укладено договір оренди землі № 28-39, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав в оренду товариству належну йому земельну ділянку, розташовану на території Кленівської сільської ради Богодухівського району Харківської області.

26 грудня 2013 року директором ТОВ БКЗ-Інвест підписано угоду про розірвання договору оренди землі № 28-39 від 30 липня 2012 року в добровільному порядку за згодою сторін. Вказана угода передана уповноваженій особі для підписання орендодавцем - Дригачем О. А.

ТОВ БКЗ-Інвест стало відомо, що ОСОБА_1 угоду від 26 грудня 2013 року про розірвання договору оренди землі не підписував, а тому, посилаючись на відсутність у ОСОБА_1 волі на розірвання договору оренди землі № 28-39 від 30 липня 2012 року, товариство просило визнати недійсною угоду від 26 грудня 2013 року про розірвання договору оренди землі № 28-39 від 30 липня 2012 року.

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 10 січня 2017 року, ухваленим у складі судді Кузіної Н. П., позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі № 15 від 20 лютого 2014 року, укладений ОСОБА_1 з ТОВ Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех .

Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції Харківської області № 12902994 від 7 травня 2014 року про державну реєстрацію права оренди ТОВ Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех .

Повернено ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,7579 га, кадастровий номер 6320884500:01:003:0089.

У задоволені зустрічного позову ТОВ БКЗ-Інвест відмовлено.

Ухвалюючи рішення про задоволення первісного позову, суд першої інстанції виходив з того, що будь-які дії осіб, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно - обтяжене чинним зобов`язальним правовідношенням (правочини, договори), що підлягають державній реєстрації, можуть бути укладені з іншим набувачем цих прав, якщо попередньо відбулася державна реєстрація їх припинення з попереднім набувачем.

Встановивши, що на час укладення спірного договору оренди землі № 15 від 20 лютого 2014 року право оренди на земельну ділянку ТОВ БКЗ-Інвест припинено не було, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції вказував на те, що ОСОБА_1 вимоги про визнання угоди від 26 грудня 2013 року недійсною не заявляв, а ТОВ БКЗ-Інвест не доведено, яким чином ОСОБА_1 порушив законні права та інтереси товариства.

Додатковим рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 20 вересня 2019 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 10 січня 2017 року.

Постановляючи вказану ухвалу, апеляційний суд виходив з того, що ТОВ Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех пропустило строк на апеляційне оскарження, а наведені підстави для поновлення строку не свідчать про поважність причин його пропуску та наявність підстав для поновлення пропущеного процесуального строку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У грудні 2019 року представник ТОВ Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех - адвокат Рибак Я. В. подала до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Касаційна скарга мотивована помилковістю висновків суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки товариство не отримувало повне рішення суду ні у день його проголошення, ні поштою. Вказує, що повний текст рішення отримано 26 червня 2019 року, що дає підстави для поновлення строку.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі і ухвалою цього ж суду від 2 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Встановлені апеляційним судом обставини справи

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 10 січня 2017 року первісний позов задоволено, у задоволенні зустрічного відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех у липні 2019 року подало апеляційну скаргу, додатком до якої є заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 18 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех залишено без руху, надано заявнику десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для зазначення поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

На виконання вказаної ухвали ТОВ Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех , в інтересах якого діє адвокат Рибак Я. В., 20 листопада 2019 року подало до апеляційного суду заяву про усунення недоліків і посилалось на ознайомлення з рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 10 січня 2017 року 26 червня 2019 року, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи, тому просило визнати причини пропуску строку на подання апеляційної скарги поважними.

Апеляційний суд визнав причини, вказані заявником, неповажними і ухвалою від 22 листопада 2019 року відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала апеляційного суду у повній мірі не відповідає.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на суд , одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності апеляційної скарги (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі Воловік проти України від 6 грудня 2007 року).

Встановлено, що рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 10 січня 2017 року первісний позов ОСОБА_1 задоволено, у задоволенні зустрічного відмовлено.

З Єдиного державного реєстру судових рішень апеляційний суд вставновив, що рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 10 січня 2017 року оприлюднено 12 січня 2017 року.

Таким чином, розгляд справи судом першої інстанції відбувся до набрання чинності Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів .

15 грудня 2017 набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким Цивільний процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

Відповідно до підпункту 13 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною першою статті 294 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час вирішення справи судом першої інстанції, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 6 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц міститься висновок, що незалежно від часу відкриття провадження у справі, при здійсненні процесуальних дій застосовується той закон, який діє на момент здійснення таких дій. Здійснено відступлення від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2018 року у справі № 369/8537/15-ц і від 31 жовтня 2018 року у справі № 635/8219/15-ц, й сформована правова позиція, згідно з якою процесуальний строк, зазначений у частині другій статті 358 ЦПК України, за відсутності винятків, поновленню не підлягає, і процедура апеляційного оскарження визначається на момент подання апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех у липні 2019 року подало апеляційну скаргу на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 10 січня 2017 року.

За таких обставин застосуванню підлягають норми ЦПК України в редакції Кодексу, чинній на час подання такої скарги.

Статтею 358 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщоскаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Частиною другою статті 358 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час подання апеляційної скарги, визначено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції звернулось у липні 2019 року, тобто після спливу одного року з дня ухвалення судового рішення і про розгляд справи судом першої інстанції товариство було повідомлено, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від поважності причин пропуску такого строку.

За таких обставин у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити саме з цих підстав.

Доводи касаційної скарги про те, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущено з поважних причин, оскільки рішення суду першої інстанції отримано 26 червня 2019 року, не мають правового значення з урахуванням викладених касаційним судом мотивів.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Частиною першою статті 412 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги, передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до частини четвертої статті 412 ЦПК України у тій же редакції Кодексу зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

За таких обставин, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що ухвала Харківського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року підлягає зміні з викладенням її мотивувальної частини у редакції цієї постанови.

Керуючись статтею 400, 412 ЦПК України в редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги,статтями 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу адвоката Рибак Яни Василівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Навчальний виробничо-дослідний центр Агротех , задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року змінити, виклавши мотивувальну частину ухвали в редакції цієї постанови.

В іншій частині ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

С. Ю. Мартєв

В. А. Стрільчук