Рішення

від 25.09.2007 по справі 4/243/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/243/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "25" вересня 2007 р.                                                 Справа №  4/243/07

  м. Миколаїв

За позовом:  Національної акціонерної компанії “Украгролізінг” в особі Миколаївської філії  Національної акціонерної компанії “Украгролізінг”

                    (54025, м.Миколаїв, пр.Героїв Сталінграду, 91)

до відповідача: Спеціалізованого виробничого кооперативу “Енергетик”

                    (54029, м.Миколаїв, вул.8 Березня, 39, кВ.133)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Конопля А.М. –довіреність № 16/25-07 від 13.04.2007р.

від відповідача:  Іванова Л.М. –довіреність № 24 від 29.05.2007р.

Суть спору: стягнення  за договором 14-04-809 пл від 11.06.2004р. 566719,50 грн., з яких 481360,22 грн. основного боргу, 34516,25 грн. пені, 39154,81 грн. –збитки від інфляції та 11688,22 грн. –3% річних.

           Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнав, посилаючись при цьому на наступне.

Комбайни „Домінатор „Мега-204” №93600100 та №93600110 були передані у розукомплектованому стані та потребували капітального ремонту. Час дії договору почався з липня 2004 року. Загальна вартість переданих комбайнів за додатком №1 до договору складала 239000 грн. Відповідно до цієї суми повинні бути розраховані і лізингові платежі. Відповідач за власні кошти відремонтував передану йому техніку і відповідно до Закону України „Про лізинг” лізингодавець повинен відшкодувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмету лізингу. Отже, вартість комбайнів була збільшена за рахунок відповідача. Лізингові платежі за комбайн „Домінатор „Мега-204” №93600092 були частково сплачені, а сам комбайн було відремонтовано. З врахуванням вартості зроблених поліпшень предметів лізингу сума заборгованості становить 18347,0 грн.

У судовому засіданні 20.09.2007р. у відповідності  до ст.75 ГПК України було оголошено перерву.

                   Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський  суд, -

в с т а н о в и в:

11 червня 2004 року позивач та відповідач уклали договір повторного лізингу № 14-04-809 пл,  за умовами якого позивач (лізингодавець) взяв на себе зобов'язання передати у виключне користування відповідачу (лізингоотримувач) предмет лізингу, який зазначено у додатку  до договору - «Кількість, ціна і вартість. Предмет лізингу»та який є власністю компанії, за умови сплати  кооперативом лізингових платежів, черговість, розмір і строки сплати яких встановлюється графіком сплати лізингових платежів.

Сторони також домовились, що договір вступає в дію з моменту укладання і діє до повного виконання сторонами його положень.

Строк лізингу відраховується з моменту укладання  акту приймання-передачі.

Пунктом 2.3. договору його учасники погодили, що виробник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк і адреси передачі предмету лізингу встановлюються додатками до договору - «Кількість, ціна і вартість. Предмет лізингу».

Сторони також погодили, що з моменту одержання предмету лізингу та за користування ним, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, черговість яких кратна шести місяцям та складається із суми, що відшкодовує частину вартості предмету лізингу та суми винагороди лізингодавцю.

Розмір лізингових платежів та строки їх сплати встановлюються додатком до договору - „Графік сплати лізингових платежів”.

          Як слідує з п.4.3. спірного договору лізингоодержувач після укладання договору повинен перерахувати лізингодавцю попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмету лізингу в розмірі 15% його вартості та в частині винагороди лізингу в розмірі 10% від невідшкодованої вартості предмету лізингу. На розмір сплаченого попереднього лізингового платежу зменшуються кінцеві лізингові платежі.

          3 березня 2005 року позивач та відповідач уклали додатковий договір № 1 до договору лізингу яким погодили відстрочення виконання лізингоодержувачем зобов'язання щодо сплати попереднього лізингового платежу в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 15% та попереднього лізингового платежу в частині винагороди в розмірі 10% невідшкодованої вартості предмета лізингу згідно графіка: до 1 травня 2005 року –68724,49 грн.; до 1 липня 2005 року –68724,49 грн.

          З наданого позивачем додатку № 1 до договору прямого лізингу - «Кількість, ціна і вартість. Предмет лізингу»значиться предмет лізингу –зернозбиральний комбайн „Домінатор „Мега 204” № 93600092, строк лізингу якого встановлено в 2 роки. Ціна комбайну з ПДВ складає 413300,87 грн.

          Окрім цього в додатку зазначено, що у частині відшкодування вартості предмету лізингу...у розмірі 15% його вартості складає 61995,13 грн. Винагорода лізингодавця в розмірі 10% вартості предмета лізингу становить 35130,57 грн. Сума попередньої оплати 97125,7 грн. Предмет лізингу знаходиться в м. Кіровограді і буде передано не пізніше 18 березня 2005 року.

          Додатком №4 учасники договору встановили графік сплати лізингових платежів за цей комбайн з врахуванням суми відшкодування частини вартості техніки та суми щорічної винагороди лізингодавцю за передану в лізинг техніку з невідшкодованої вартості: 30 серпня 2005 р. –106218,33 грн., 1 березня 2006р. –103325,22 грн., 30серпня 2006 р. – 103325,21 грн., 1 березня 2007 р. -  41330,09 грн.

          Окрім цього додатку,  в матеріалах справи знаходиться додаток № 5 до договору прямого Лізингу - «Кількість, ціна і вартість. Предмет лізингу»в якому значиться предмет лізингу –зернозбиральний комбайн „Домінатор „Мега 204” № 93600100, вартістю 291944,64 грн. та зернозбиральний комбайн „Домінатор „Мега 204” № 93600110, вартістю 292944,64 грн. Строк лізингу встановлено в 2 роки

          В названому додатку також зазначено, що у частині відшкодування вартості предмету лізингу...у розмірі 15% його вартості складає 87733,39 грн. Винагорода лізингодавця в розмірі 10% вартості предмета лізингу складає 49715,59 грн. Сума попередньої оплати 137448,98 грн. Предмет лізингу знаходиться в смт. Вісунь, Миколаївської області і буде передано не пізніше 1 вересня 2005 року.

В додатку № 2 до договору встановлено та погоджено сторонами графік сплати лізингових платежів за комбайн ,,Домінатор „Мега 204” № 93600110, вартістю 292944,64 грн. з врахуванням суми відшкодування частини вартості техніки та суми щорічної винагороди лізингодацю за передану в лізинг техніку з невідшкодованої вартості: 23 січня  2006 р. –87833,39 грн., 25 липня 2006р. –84221,58 грн., 23січня 2007 р. –80559,78 грн., 25 липня 2007р. -  76897,97 грн.

1 березня 2005 року сторони склали акт прийому –передачі згідно якого лізингодавець передав лізингоотримувачу комбайн „Домінатор”Мегна 204” № 93600092 вартістю 413300 грн.

25 липня 2005 року позивач передав відповідачу комбайни „Домінатор „Мега 204” № 93600100 вартістю 291944,64 грн. та № 93600110 вартістю 292944,64 грн. про що складено акт приймання –передачі.

В своїх поясненнях відповідач посилається на те, що комбайни „Домінатор „Мега 204” № 93600100 та № 93600110  були передані йому що до часу укладання договору лізингу, в неробочому стані, що підтверджується актами обстеження від 02.06.2004 року. (арк..с.72,73) та додатком №1 до договору в якому зазначена вартість комбайнів, відповідно 119000грн. та 120000 грн.  Крім цього, відповідач вважає, що позивач навмисне не надав до суду цей додаток і вважає, що саме його слід брати до уваги для здійснення розрахунків.

Дана обставина не заперечується відповідачем. У судовому засіданні представник пояснив, що дійсно, ці комбайни були передані  відповідачу до складання договору лізингу але  в неробочому стані, без двигунів. І саме з врахування цієї обставини було складено додаток № 1 до договору який надано відповідачем, де вартість комбайнів була врахована без двигунів. Але в подальшому двигуни були поставлені і оскільки ціна комбайнів змінилась в сторону збільшення було складено та підписано додаток №1 до договору який приєднано до матеріалів справи і який покладено в основу розрахунків.

Суд вважає, що позиція позивача є обґрунтованою, а викладені обставини підтверджені матеріалами справи виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи (арк.с.72.73  ) комбайни „Домінатор „Мега 204” № 93600100 та № 93600110  були передані йому що до часу укладання договору лізингу, в неробочому стані, що підтверджується актами обстеження від 02.06.2004 року. (арк..с.72,73)  в яких зазначено, що на комбайнах відсутні двигуни.

В той же час, в матеріалах справи відсутній акт приймання -  передачі комбайнів саме на умовах які зазначено в додатку №1 наданому відповідачем, що свідчить про те, що на цих умовах комбайни лізингоодержувачу не передавались. Крім сказаного,  в названому додатку зазначено, що предмет лізингу буде передано в термін не пізніше 31.12.2004 року. Однак доказів настання такої події відповідач не надав.

Більш того, відповідач, листом від 10.10.2004 року клопотав перед позивачем про оформлення додаткової угоди до спірного договору щодо проведення додаткових ремонтних робіт по відновленню двигунів та жниварок за власні кошти із врахуванням їх в рахунок попередніх та планових платежів, оскільки комбайни він отримав без двигунів та жниварок.

Корпорація не погодилась з цією пропозицією і листом від 04.11.2004 року повідомила кооператив про те, що вартість предмету лізингу визначена згідно з експертною оцінкою, яка передбачає непрацездатність двигунів та жаток.

Наявність в матеріалах справи акту приймання –передачі від 25 липня 2005 року, який підписано повноважними представниками сторін, свідчить про те, що комбайни були передані  відповідно до додатку № 5 до спірного договору. Саме в названому додатку значиться, що комбайни буде передано не пізніше 1 вересня 2005 року.

Не приймаються судом до уваги як доказ його позиції і надані графіки сплати лізингових платежів, оскільки в них відсутній підпис представника компаній „Украгролізинг”. Натомість, графіки надані позивачем, містять підписи повноважних представників обох сторін за договором.

          Не спростовує факту передачі комбайнів 25 липня 2005 року і надана відповідачем накладна № 5042 від 1.09.2005 року згідно якої  кооперативу „Енергетик” було передано комбайни „Домінатор „Мега 204” № 93600100 та № 93600110 оскільки в даному випадку переважним є складання акту приймання-передачі, про що зазначено в спірному договору а не дата складання бухгалтерського документу. Більш того, в названій накладній вказано, що техніка отримана на підставі довіреності № 239971 від 25.07.2005 року.

Відповідно до положень  Інструкція  про  порядок  реєстрації  виданих,  повернутих і  використаних довіреностей на одержання цінностей затвердженої  наказом Міністерства фінансів  України від 16 травня 1996 р.    N 99     строк  дії  довіреності встановлюється  в  залежності від можливості одержання та вивозу відповідних цінностей  за  нарядом, рахунком, накладною  або  іншим  документом,  що  їх  замінює,  на підставі якого видана довіреність, однак, не більше як на 10 днів.

    Довіреність на   одержання   цінностей,   розрахунки  за  які здійснюються у  порядку  планових  платежів  або   доставка   яких здійснюється централізовано-кільцевими перевезеннями, допускається видавати на календарний місяць. Отже видача кооперативом довіреності саме в день складання акту приймання-передачі комбайну є свідченням того, що передача мала місце саме цього дня а не 1 вересня 2005 року оскільки на цю дату строк дії довіреності сплив.

28 серпня 2005 року сторони уклали додатковий договір №2 до договору лізингу яким  погодили, що лізингоодержувач повертає лізингодавцю один зернозбиральний комбайн „Домінатор „Мега 204” заводський  номер 9300100 по акту приймання – передачі, залишкова балансова вартість якого складає 277908,84 грн.

Окрім цього учасники договору також погодили, що зобов'язання лізингоодержувача по сплаті лізингових платежів згідно графіку (додаток № 6) припиняються з дати повернення комбайна. Договір припиняє свою дію в частині користування комбайном з дати повернення комбайну.

29 серпня 2005 року сторонами було складено та підписано акт приймання –передачі комбайну.

Отже, з названої дати договірні зобов'язання щодо предмету лізингу - комбайну „Домінатор „Мега 204” заводський  номер 9300100 припинив свою дію.

Оскільки, згідно графіка сплати лізингових платежів (додаток № 6) сторони передбачили першу дату сплати лізингових платежів, як в частині відшкодування вартості предмету лізингу так і в частині сплати винагороди лізингодавцю –23 січня 2006 року, а в акті від 29.08.2005р. обумовили, що зобов'язання по сплаті лізингових платежів припинено з дати повернення комбайну, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 14035,80 грн. є правомірними оскільки  платежі нараховані з врахуванням фактичної кількості днів знаходження комбайну у лізингоодержувача, тобто з дати складання акту приймання –передачі та до дати його повернення лізингодавцю.

Пунктом 4 частини 2 статті 10 ЗУ „Про фінансовий лізинг” передбачено, що лізингодавець зобов'язаний відшкодувати лізингоотримувачу витрати на поліпшення предмету лізингу, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках передбачених законом або договором.

Спірним договором який було укладено сторонами по справі, його учасники передбачили, що лізингоодержувач за власний кошт і без подальшої компенсації проводить технічне обслуговування і види ремонту, а за письмовим погодженням з лізингодавцем згідно з технічними умовами виробника предмету лізингу –модернізацію чи переобладнання.

Таким чином, заперечення відповідача стосовно того, що він за власні кошти відремонтував передану йому техніку, відновив вузли та агрегати в зв'язку з чим лізингодавець повинен відшкодувати йому ці  витрати не заслуговують на увагу.

В період дії договору починаючи з 15.08.2004 року по 06.09.2005 року відповідач перерахував позивачу 226125,71 грн., що визнано сторонами та підтверджено копіями платіжних доручень, що знаходяться в матеріалах справи. (арк..с 63-70). Враховуючи вказані в платіжних дорученнях умови призначення платежу, відповідачем було перераховано позивачу 84846,17 грн. як винагорода лізингодавцю і 141279,54 грн. як відшкодування вартості предмету лізингу. При цьому слід зазначити, що платник не вказував за які комбайни здійснюються платежі, що дало змогу отримувачу грошових коштів самостійно визначати їх призначення в розрахунку до суми позову.

З такою позицією позивача суд погодитись не може  враховуючи наступне.

Додатком № 2 до договору лізингу черговість платежів була визначена починаючи з 28 січня 2006 року, а наступні платежі повинні бути здійснені 25.07.2006 року та 28.01.2007 року. Отже, враховуючи дати здійснення платежів відповідачем 15.08.2004р. –06.09.2005р.) у позивача не було підстав відносити сплачені суми в погашення боргу згідно додатку № 2 до договору. Натомість, додаток № 6 передбачає сплату першого платежу 29.08.2005 р. в сумі 14035,80 грн., додаток № 4 до договору передбачає сплату першого платежу  30 серпня 2005 року.

Таким чином, суд вважає, що сплачені відповідачем 141279,54 грн. слід віднести в розрахунки згідно додатку № 6 в сумі 14035,80 грн. і таким чином провести розрахунки по ньому, 106218,33 грн. віднести до платежу згідно додатку № 4, 21025,41 грн. в погашення заборгованості по наступному платежу згідно додатку № 2 , перший платіж за яким був передбачений 28.01.2006 року. На день прийняття рішення по справі комбайна знаходяться у відповідача.

Отже, беручи до уваги часткове проведення відповідачем розрахунків, його сума боргу складає 479619,86 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт  (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а  інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших нормативних актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обстави, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині сплати основного боргу.

Окрім суми боргу позивач просить стягнути з відповідача, на підставі ст.. 625 ЦК України збитки від інфляції та № 3 річних за період з вересня 2005 року по березень 2007 року враховуючи строки настання платежів та сплачені суми, які відповідно його розрахунків становлять 39154,81 грн. збитки від інфляції та 11688,22 грн. –3% річних.

Судом розраховано ці суми з врахуванням повного погашення боргу згідно додатку №6, повного погашення першого платежу згідно додатку №4 та часткового погашення боргу згідно додатку №2, за період з лютого 2006 року по квітень 2007 року, і які відповідно становлять  34978,90 грн. збитків від інфляції та 10862,60 грн. –3% річних.

На підставі п.7.1 договору лізингу, яким передбачено відповідальність лізингоодержувача за порушення строків оплати лізингових платежів у вигляді пені від несплаченої суми, позивач просить стягнути з боржника пеню в сумі 34516,25 грн.

Оскільки між сторонами виникли  господарські зобов'язання які витікають з договору лізингу, і ці правовідносини врегульовано статтею 292 Господарського кодексу України, слід керуватись положеннями названого кодексу.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 258 Цивільного Кодексу України передбачає спеціальну позовну давність, в один рік, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Стаття 259 названого Кодексу передбачає право сторін збільшувати строки позовної давності за домовленістю сторін, обов'язковою умовою при цьому є письмова форма договору.

У спірному договорі позивач та відповідач у пункті 9.4 погодили строк позовної давності у 10 років.

З врахуванням названих вимог законодавства та врахуванням часткового погашення боржником боргу,  судом, з врахуванням приписів вищеназваних правових норм,  розраховано суму пені виходячи з погоджених сторонами в графіках строків здійснення платежів та їх величин розраховано суму пені яка підлягає стягненню в розмірі 35966,70 грн.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про призначення у справі почеркознавчої експертизи для вияснення питань ким виконано підпис у додатку № 5 до договору оригінал додатку містить чіткий підпис та скріплено печаткою кооперативу. Посилання відповідача на те, що ним передавались позивачу чисті листи з підписом голови правління кооперативу та печатками не підтверджено відповідними доказами і заперечується самим позивачем. Відповідач повинен був усвідомлювати, що такі дії не узгоджуються з приписами нормативних документів, що регулюють операції з товарно-матеріальними цінностями. Крім цього, якщо мало місце підробка документу збоку позивача, то такі обставини не підлягають  способам захисту передбаченого господарським кодексом України, а повинні бути встановлені в межах кримінального законодавства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати підлягають розподілу пропорційно задоволених вимог.

          Керуючись ст.ст.44,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Спеціалізованого виробничого кооперативу “Енергетик”, 54029, м.Миколаїв, вул.8 Березня, 39, кв.133  (р/р 26004640902191 в ФАКБ “Укрсоцбанк” в Миколаївській області, МФО 326018, код ЄДРПОУ 31264157) на користь Національної акціонерної компанії “Украгролізінг” в особі Миколаївської філії  Національної акціонерної компанії “Украгролізінг”, 54025, м.Миколаїв, пр.Героїв Сталінграду, 91  (р/р 2600701284574 в Укрексімбанку м .Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21497619)  479619,86 грн. основного боргу, 35966,70 грн. пені, 34978,90 грн. збитків від інфляції, 10862,60 грн. –3% річних., 4904,82 грн. держмита та 102,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          У разі подання  апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

   Суддя                                                        К.Л.Василяка