Рішення

від 04.08.2021 по справі 924/144/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" серпня 2021 р. Справа №924/144/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., розглянувши матеріали справи при секретарі судового засідання Потербі О.О.

за позовом Державного навчального закладу "Подільський центр професійно-технічної освіти", м. Кам`янець-Подільський

за участю прокуратури Хмельницької області, м. Хмельницький

до 1) Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький

2) ОСОБА_1 , с. Смотрич Кам`янець-Подільського району

про: 1) визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №31/57-17-ДО від 28.02.2017 року;

2) зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 13.000 га (кадастровий номер 6822482400:03:001:0021) Державному навчальному закладу "Подільський центр професійно-технічної освіти"

Представники сторін:

від позивача: Плющ Л.П. згідно ордеру серії ХМ №032227 від 24.05.2021р. та посвідчення, ОСОБА_2 - директор, Тимчук В.К. згідно довіреності №01-22/209 від 24.05.2021р.,

від відповідача-1: Коруняк Л.В. згідно довіреності №0-22-0.6-2/62-21 від 11.01.2021р. та посадової інструкції;

від відповідача-2: Рудик В.М. згідно ордеру ХМ №010080 від 22.03.2019р., посвідчення №773 від 13.07.2012р.

від прокуратури: Юхимчук М.О. згідно наказу №85-к від 11.09.2020р.

Рішення виноситься 05.08.2021р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

У судовому засіданні, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 26.02.2019р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10:00 год. 26.03.2019р.

У підготовчому засіданні 26.03.2019р. суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 15:00 год. 15.04.2019р.

Ухвалою від 15.04.2019р., продовжено строк проведення підготовчого судового засідання на тридцять днів, розгляд справи у підготовчому судовому засіданні призначено на 11:30 год. 11.05.2019р.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 10.05.2019р. зупинено провадження у справі №924/144/19 до набрання законної сили судового рішення у справі №924/924/17, яка розглядається Північно-західним апеляційним господарським судом.

На адресу суду надійшло клопотання від позивача про поновлення провадження у справі, з посиланням на усунення обставин, що зумовили його зупинення, а саме: ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2020р. апеляційне провадження у справі №924/924/17 закрито, ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 05.02.2021р. касаційну скаргу повернуто скаржникові.

Ухвалою суду від 06.05.2021р. вирішено поновити провадження у справі №924/144/19, справу №924/144/19 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання; судове засідання призначено на 14:30 год. 24.05.2021р.

02.06.2021р. через службу діловодства позивачем подано письмові пояснення.

У підготовчому судовому засіданні 02.06.2021р. прокурор подав письмові пояснення на відзив та клопотання.

02.06.2021р. у підготовчому судовому засіданні судом долучено до матеріалів справи всі докази, які було подано після поновлення провадження у справі та оголошено перерву на 14:30 год. 14.06.2021р.

У підготовчому судовому засіданні 14.06.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 11:00 год. 06.07.2021р.

В судовому засіданні 06.07.2021р. оголошено перерву на 14:30 год. 26.07.2021р.

У судовому засіданні 26.07.2021р. оголошено перерву на 15:30 год. 05.08.2021р.

Суть спору: до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Державного навчального закладу "Подільський центр професійно-технічної освіти", м. Кам`янець-Подільський за участю прокуратури Хмельницької області, м. Хмельницький до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , с. Смотрич про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №31/57-17-ДО від 28.02.2017 року; зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 13.000 га (кадастровий номер 6822482400:03:001:0021) Державному навчальному закладу "Подільський центр професійно-технічної освіти".

В обґрунтування позову посилається на таке. Земельна ділянка площею 13.000 га (кадастровий номер 6822482400:03:001:0021) була передана гр. ОСОБА_1 в платне користування відповідно до договору оренди земельної ділянки. В лютому 2019 року на адвокатський запит надійшла відповідь з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в якій зазначено, що дійсно 28 лютого 2017 року між відповідачами було укладено договір оренди земельної ділянки № 31/57-17-ДО відповідно до умов якого земельна ділянка площею 13.000 га (кадастровий номер 6822482400:03:001:0021) була передана гр. ОСОБА_1 в платне користування строком на 7 років. Однак, на думку позивача, вказана земельна ділянка не могла бути передана в користування будь-яким особам оскільки, відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії Б від 1983 року перебуває у постійному користуванні позивача і вибула з його користування незаконно.

Вважає, що Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області не мало права укладати договір оренди земельної ділянки площею 13.000 га, оскільки не мало на те відповідних повноважень, так як користувачем вказаної земельної ділянки є позивач. Таким чином, позивач наголошує, що при укладенні договору оренди земельної ділянки сторони не дотрималися вимог ст. 203 Цивільного кодексу України, тому даний договір є недійсним. Враховуючи те, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.03.2018р. по справі №924/924/17 обставини наявності у позивача прав користування вказаною земельною ділянкою були встановлені, вважає, що відповідно до ст. 75 ГПК України ці обставини не потребують доказуванню. Позивач прийшов до висновку, що договір оренди земельної ділянки підлягає визнанню судом недійсним, а земельна ділянка площею 13.000 га підлягає поверненню позивачу, оскільки вибула з його користування неправомірно.

Відповідач-1 10.05.2019р. подав клопотання про закриття провадження у справі зв`язку із тим, що предмет спору у даній справі безпосередньо стосується прав та обов`язків фізичної особи та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Відповідач-2 у відзиві та у письмових поясненнях зазначив, що припинення діяльності ПТУ №44 шляхом ліквідації, є беззаперечною юридичною підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою. Звернув увагу суду на ту обставину, що у графі даного акту "Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за №_" відсутня інформація про реєстрацію такого акту. Така обставина свідчить про те, що право користування земельною ділянкою площею 107,00 га у СПТУ-14 взагалі не виникло. Відтак, перехід права, яке не виникло, не можливий. З метою перевірки даної інформації, представником ОСОБА_1 направлено відповідні запити до Кам`янець-Подільської РДА, Кам`янець-Подільської районної ради та міськрайонного управління у Кам`янець-Подільському районі та м. Кам`янці-Подільському ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області відповідаючи на запити жоден з перерахованих органів влади не підтвердив факт реєстрації Державного акту В №041795.

У письмових поясненнях від 02.06.2021р. позивач зазначив, що посилання представника відповідача на інші земельні ділянки не стосуються предмету спору. Вважає помилковим посилання представника відповідача Іваніцького С.А. про право його довірителя у даному процесі (справа №194/194/17) спростовувати (переоцінювати) встановлені чинним судовим рішенням у справі №194/194/17 факти і обставини, які ОСОБА_1 не стосуються, але стосуються ДНЗ "Подільський центр професійно-технічної освіти". Рішенням господарського суду Хмельницької області від 22 березня 2018р. у справі №194/194/17 встановлено, що ДНЗ "Подільський центр професійно-технічної освіти" являється правонаступником землекористувача - Кам`янець-Подільського СПТУ-14 в Кам`янець-Подільському районі, якому державним актом Б №041795 від 1983 року закріплено в безстрокове і безплатне користування 107,0 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. Відповідно до вимог ГПК України ДНЗ "Подільський центр професійно-технічної освіти" звільнений від доказування. Позивач вважає, що факт належності спірної земельної ділянки на праві постійного землекористування ДНЗ "Подільський центр професійно-технічної освіти" доведений державним актом Б №041795, ґрунтується на встановленому судовим рішенням правонаступництві.

Прокурор у письмових поясненнях на відзив та клопотання від 02.06.2021р. зазначив, що позивач - державний навчальний заклад "Подільський центр професійно-технічної освіти" являється правонаступником землекористувача - Кам`янець-Подільського СПТУ-14 в Кам`янець-Подільському районі, якому державним актом Б №041795 від 1983 року закріплено в безстрокове і безплатне користування 107,0 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. З врахуванням викладеного, посилання відповідача на те, що ПТУ №44 ліквідовано та правонаступники у вказаної особи відсутні не заслуговують на увагу. Рішенням суду від 22.03.2018 по справі 924/924/17 встановлено, що державний навчальний заклад "Подільський центр професійно-технічної освіти" являється правонаступником землекористувача - Кам`янець-Подільського СПТУ-14 в Кам`янець-Подільському районі, якому державним актом Б №041795 від 1983 року закріплено в безстрокове і безплатне користування 107,0 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. також заперечив щодо клопотання Головного управління Держгеокадастру про закриття провадження, оскільки відповідачем у справі є громадянин ОСОБА_1 .

Представники позивача та прокурор в судовому засіданні позов підтримали, просять суд його задовольнити.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 проти позову заперечили, просять суд відмовити в задоволенні позову.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

28.02.2017р. між Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області (орендодавець) та гр. ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 31/57-17-ДО.

Відповідно до п. 1 договору орендодавець на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 07 лютого 2017 року №22-2312-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки" надає, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, для ведення фермерського господарства (01.02) з кадастровим номером 6822482400:03:001:0021, яка розташована за межами населених пунктів Довжоцької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

Згідно з п. п. 2, 3, 4 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 13,0000 га, (кадастровий номер 6822482400:03:001:0021), у тому числі рілля - 13,0000 га для ведення фермерського господарства (01.02). На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна та об`єкти інфраструктури. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 724798,78 грн. (Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.01.2017 року № 31-28-99.1-170/29-17).

За умовами п. 7 договору договір укладено на 7 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з п. п. 13, 14 договору земельна ділянка передається в для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельної ділянки: землі сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства), код по КВЦПЗ-01.02.

Відповідно до п. 28 договору дія договору припиняється у разі ліквідації юридичної особи - орендаря.

За умовами п. 34 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди.

Договір підписано Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області (орендодавець) та гр. ОСОБА_1 (орендар).

Відповідно до державного акту Б №041795 від 1983 року, виданого виконавчим комітетом Кам`янець-Подільської районної Ради народних депутатів, за землекористувачем - Кам`янець-Подільським СПТУ-14 в Кам`янець-Подільському районі закріплюється в безстрокове і безплатне користування 107,0 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. До державного акту Б №041795 від 1983 року додано план землекористування.

У матеріалах справи наявне рішення Зіньковецької сільської ради від 10 вересня 1998 року № 2 (17) "Про відміну рішення XVI позачергової сесії Зіньковецької сільської ради від 16.06.1997 року", яким скасовано рішення XVI позачергової сесії Зіньковецької сільської ради від 16.06.1997 року, а також рішення Зіньковецької сільської ради від 10 квітня 2003 року № 3 "Про надання згоди на передачу в постійне користування земельної ділянки філії ПТУ-26", від 16 червня 1997 року № 13 (294) "Про надання землі в користування Кам`янець-Подільському ПТУ - 44".

Наказом №286 від 07.10.2002р. Управлінням освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації вирішено, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України №547 від 03.10.2002р., створити комісію з ліквідації професійно-технічного училища №44; вирішено створити Зіньковецьку філію Кам`янець-Подільського ПТУ-26 на базі ліквідованого Кам`янець-Подільського ПТУ-44; залишити за новоствореною Зіньковецькою філією Кам`янець - Подільського ПТУ-26 будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно яке було на балансі ПТУ-44. Також наказано директору ПТУ №26: внести зміни до статуту професійно-технічного навчального закладу та до 10.01.2003р. подати його на затвердження до Міністерства освіти і науки України в установленому порядку, а також здійснити роботу щодо переоформлення ліцензії в зв`язку з реорганізацією; прийняти контингент учнів ПТУ №44 для завершення навчання за обраною професією.

31.01.2005р. Управлінням освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації видано наказ №30 "Про ліквідацію Заньковецької філії Вищого професійного училища №14 м.Кам`янця-Подільського", відповідно до якого вирішено, у тому числі: ліквідувати Зіньковецьку філію вищого професійного училища №14 м. Кам`янця-Подільського, що розташована в с.Зіньківці Кам`янець-Подільського району; створити комісію з ліквідації Зіньковецької філії вищого професійного училища №14 м.Кам`янця-Подільського; комісії провести інвентаризацію майна, основних засобів та матеріальних цінностей ліквідованої філії станом на 01.01.2005 р. і здійснити його передачу-прийом на баланс вищого професійного училища №14 м. Кам`янця-Подільського для забезпечення роботи училища; здійснити заходи з працевлаштування працівників, які вивільняються відповідно до законодавства України; передати контингент учнів ліквідованої Зіньковецької філії вищого професійного училища №14 м.Кам`янця-Подільського для завершення навчання за обраною професією до вищого професійного училища №14 м.Кам`янця-Подільського; виключити Зіньковецьку філію вищого професійного училища №14 м.Кам`янця-Подільського з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в установленому порядку.

Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України "Про зміну типу Державного навчального закладу "Камянець-Подільський професійний будівельний ліцей" №375 від 26.03.2013р. наказано змінити тип Державного навчального закладу "Кам`янець-Подільський професійний будівельний ліцей" на Державний навчальний заклад "Подільський центр професійно-технічної освіти".

Наказом Міністерства освіти і науки України №214 від 16.03.2010р. "Про затвердження статуту державного навчального закладу "Кам`янець-Подільський професійний будівельний ліцей" вирішено установити повне найменування юридичної особи: Державний навчальний заклад "Кам`янець-Подільський професійний будівельний ліцей"; затвердити статут державного навчального закладу "Кам`янець-Подільський професійний будівельний ліцей".

Наказом №377 від 13.06.2003р. "Про вдосконалення мережі професійно-технічних навчальних закладів Хмельницької області" Міністерства освіти і науки вирішено: реорганізувати з 01.07.2003р. професійно-технічні училища Хмельницької області у професійні ліцеї за переліком, що додається; встановити, що професійні ліцеї є правонаступниками професійно-технічних училищ, що реорганізуються, і в своїй освітній діяльності використовують раніше видані ліцензії до закінчення терміну їх дії.

У переліку професійно-технічних училищ Хмельницької області, що реорганізуються у професійні ліцеї (додаток до наказу МОН №377 від 13.06.2003р.) під №15 значиться назва професійно-технічного училища - ПТУ №26, яке реорганізується в Кам`янець-Подільський професійний будівельний ліцей.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України "Про внесення зміни до найменування професійно-технічного навчального закладу Хмельницької області" №48 від 26.01.2005р. вирішено: внести зміни до найменування Кам`янця-Подільського професійного будівельного ліцею та надалі іменувати його: державний професійно-технічний навчальний заклад "Кам`янець-Подільський професійний будівельний ліцей"; встановити, що державний професійно-технічний навчальний заклад "Кам`янець-Подільський професійний будівельний ліцей" є правонаступником Кам`янець-Подільського професійного будівельного ліцею і в своїй освітній діяльності використовує раніше видані ліцензії до закінчення їх дії.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1005318525 Фермерське господарство "Нове життя-2017" за кодом 41236257 зареєстровано 27.03.2017р. (номер запису - 16761020000004564), засновник та керівник - Іваніцький Сергій Анатолійович. Юридичну особу Фермерське господарство "Нове життя-2017" припинено 01.03.2018р. (номер запису - 16761110003004564).

Згідно з листом Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 20.09.2019р. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є одним із засновників та керівником ФГ "Нове життя - 2017" (код ЄДРПОУ 41236257). Основним видом діяльності вказаного суб`єкта господарювання є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. ФГ "Нове життя - 2017" 05.04.2017 року подано декларацію з плати за землю (земельний податок та / або земельна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2017 рік за земельну ділянку розташовану на території Довжоцької сільської ради площею 13,0 га (кадастровий номер 6822482400:03:001:0021), задекларована сума орендної плати становить 44267,35 грн. (починаючи з 27.03.2017 року). Вказана сума сплачена в повному обсязі. За 2017-2018 рр. ФГ "Нове життя - 2017" задекларовано відсутність об`єкту оподаткування податком на прибуток та єдиним податком з юридичних осіб та 01.03.2018 року знято з обліку. На 2018 рік згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 01.02.2018 року №132 громадянину ОСОБА_1 (3051306313) за земельну ділянку розташовану на території Довжоцької сільської ради площею 13,0 га, кадастровий номер 6822482400:03:001:0021 нараховано орендну плату за землю в сумі 57983,90 грн. Податкове повідомлення-рішення (форма 'Ф') N 875242-1302-2209 від 25.08.2018. Вказана сума сплачена в повному обсязі.

У листі відділу у Кам`янець-Подільському районі Міськрайонного управління у Кам`янці-Подільському Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №29-22-0.171-264/119-21 від 09.06.2021р. зазначається, що в Державному земельному кадастрі відсутні відомості про державну реєстрацію земельних ділянок площею 41,46га., 58.50га. або 65.50га., що розташовані на території Зіньковецької сільської ради (Кам`янець-Подільської міської ради) Кам`янець-Подільського району Хмельницької області що знаходяться в користуванні Державного навчального закладу "Подільський центр професійно-технічної освіти".

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:

Щодо участі прокуратури у справі, судом враховується, що згідно з положеннями статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, вступати у справу, порушену за позовом іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження.

При цьому, 22.03.2019р. на адресу суду надійшло клопотання від прокуратури Хмельницької області, у якому було зазначено, що питання законності використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення та об`єктів державної форми власності є суспільно значимим та повідомлено з посиланням на 53 ГПК України та ч. 6 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про вступ прокуратури області у судовий розгляд справи №924/144/19 в інтересах держави на стороні Державного навчального закладу "Подільський центр професійно-технічної освіти".

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України установлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу (стаття 45 ГПК України).

Отже, на момент звернення до суду у цій справі сторонами у господарському процесі за загальним правилом могли бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.

Відтак, розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів здійснено відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників. Крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких віднесено до компетенції адміністративних судів, земельні спори, сторонами в яких є, насамперед, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами, а інші - за правилами цивільного судочинства.

У справі, яка розглядається, Державний навчальний заклад "Подільський центр професійно-технічної освіти" звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №31/57-17-ДО від 28.02.2017р. та зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 13.000 га (кадастровий номер 6822482400:03:001:0021) позивачу.

При цьому судом встановлено, що після укладення між відповідачами договору оренди земельної ділянки №31/57-17-ДО від 28.02.2017р., ОСОБА_1 27.03.2017р. (номер запису - 16761020000004564) зареєстрував Фермерське господарство "Нове життя-2017" (код 41236257). Засновник та керівник Фермерського господарства "Нове життя-2017" Іваніцький Сергій Анатолійович.

В подальшому, юридичну особу Фермерське господарство "Нове життя-2017" припинено 01.03.2018р. (номер запису - 16761110003004564). Підстава: рішення щодо припинення.

Вищенаведене підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1005318525.

При цьому, судом враховується, що за умовами договору №31/57-17-ДО від 28.02.2017р. (п. 2 та п. 13) в оренду передавалася земельна ділянка саме для ведення фермерського господарства.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Статтею 7 Закону України "Про фермерське господарство" встановлено, що надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (стаття 8 Закону України "Про фермерське господарство").

Зі змісту положень статті 12 Закону України "Про фермерське господарство" вбачається, що землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

З комплексного аналізу норм статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство" можна зробити висновок, що після укладення договору користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Аналогічна правова позиція щодо переходу прав землекористувача наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020р. по справі №922/614/19.

При цьому, згідно з листом Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 20.09.2019р. ФГ "Нове життя - 2017" 05.04.2017 року подано декларацію з плати за землю (земельний податок та / або земельна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2017 рік за земельну ділянку розташовану на території Довжоцької сільської ради площею 13,0 га (кадастровий номер 6822482400:03:001:0021).

Таким чином, враховуючи, що орендарем (гр. ОСОБА_1 ) через місяць після укладення оспорюваного договору створено фермерське господарство (не зважаючи на подальше припинення юридичної особи у 2018 році), засновником та керівником якого був відповідач-2, а також беручи до уваги те, що умовами договору №31/57-17-ДО від 28.02.2017р. чітко визначено передачу в оренду земельної ділянки саме для ведення фермерського господарства (тобто для господарської діяльності), суд приходить до висновку, що позов подано обґрунтовано до засновника фермерського господарства, для створення якого й передавалась земельна ділянка за оспорюваним договором оренди, а тому спір належить до юрисдикції господарського суду.

Відповідно, у задоволенні клопотання відповідача-1 від 10.05.2019р. про закриття провадження у справі суд відмовляє.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За змістом наведеної норми преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.

Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом враховується, що у рішенні Господарського суду Хмельницької області від 22.03.2018р. по справі №924/924/17, яке набрало законної сили, встановлено обставини щодо Державного навчального закладу "Подільський центр профессійно-технічної освіти", а саме: у рішенні зазначено, що державний навчальний заклад "Подільський центр професійно-технічної освіти" являється правонаступником землекористувача - Кам`янець-Подільського СПТУ-14 в Кам`янець-Подільському районі, якому державним актом Б №041795 від 1983 року закріплено в безстрокове і безплатне користування 107,0 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування.

Як встановлено судом:

"...СПТУ №14, якому в 1983 році було видано державний акт на право постійного користування, було реорганізовано у Середнє професійно-технічне училище №44 (за наказом №156/3 від 13.07.1984 p.). В подальшому, згідно наказу Міністерства освіти і науки України №547 від 03.10.2002р., було наказано ліквідувати до 10.12.2002р. професійно-технічне училище №44 (с. Зіньківці Кам`янець-Подільського району) та створити на місці ліквідованого училища філію професійно-технічного училища №26 м. Кам`янця-Подільського, а будівлі, споруди, навчальне майно та грошові кошти ліквідованого ПТУ №44 вирішено передати на баланс ПТУ №26 м. Кам`янця-Подільського.

На думку Верховного Суду України (постанова від 21.02.2011р. по справі №21-3а11), приписи частини 1 статті 141 ЗК слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Відповідно, припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи (ліквідації професійно-технічного училища №44) в розумінні частини 1 статті 141 Земельного кодексу України, не допускається, оскільки будівлі, споруди, навчальне майно та грошові кошти ліквідованого ПТУ №44 передано на баланс ПТУ №26 м. Кам`янця-Подільського, як передано і контингент учнів для завершення навчання за обраною професією та обсяги державного замовлення до ПТУ №26.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в розумінні частини 1 статті 141 Земельного кодексу України ліквідація (припинення) не відбулася, а відбулося правонаступництво.

В подальшому, за наказом №377 від 13.06.2003р. Міністерства освіти і науки вирішено реорганізувати з 01.07.2003р. професійно-технічні училища Хмельницької області у професійні ліцеї, у тому числі ПТУ №26, яке реорганізується в Кам`янець-Подільський професійний будівельний ліцей; наказом Міністерства освіти і науки України "Про внесення зміни до найменування професійно-технічного навчального закладу Хмельницької області" №48 від 26.01.2005р. вирішено внести зміни до найменування Кам`янця-Подільського професійного будівельного ліцею та надалі іменувати його державним професійно-технічним навчальним закладом "Кам`янець-Подільський професійний будівельний ліцей"; наказом Управління освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації №30 від 31.01.2005р. ліквідовано Зіньковецьку філію вищого професійного училища №14 м. Кам`янця-Подільського, його майно вирішено ліквідаційною комісією передати на баланс вищого професійного училища №14 м. Кам`янця-Подільського для забезпечення роботи училища (в тому числі передано й контингент учнів); наказом Міністерства освіти і науки України №214 від 16.03.2010р. вирішено установити повне найменування юридичної особи Державний навчальний заклад "Кам`янець-Подільський професійний будівельний ліцей"; наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №375 від 26.03.2013р. наказано змінити тип Державного навчального закладу "Кам`янець-Подільський професійний будівельний ліцей" на Державний навчальний заклад "Подільський центр професійно-технічної освіти".

Як вже зазначалось, у статуті ДНЗ "Подільський центр професійно-технічної освіти" визначено, що останній є правонаступником прав та обов`язків Державного навчального закладу "Кам`янець-Подільське вище професійне училище".

Також судом приймається до уваги лист Департаменту освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації №67-41/2018 від 09.01.2018р., у якому зазначено, що Державний навчальний заклад "Подільський центр професійно-технічної освіти" є правонаступником СПТУ 44.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач - державний навчальний заклад "Подільський центр професійно-технічної освіти" являється правонаступником землекористувача - Кам`янець-Подільського СПТУ-14 в Кам`янець-Подільському районі, якому державним актом Б №041795 від 1983 року закріплено в безстрокове і безплатне користування 107,0 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування.

З врахуванням викладеного, посилання відповідача на те, що ПТУ №44 ліквідовано та правонаступники у вказаної особи відсутні не приймаються судом до уваги. Як не береться судом до уваги і лист Хмельницького обласного управління статистики №14/11-309 від 19.03.2003р., у якому зазначено, що професійно-технічне училище №44 в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України по Хмельницькій області не значиться, так як правонаступником вказаної особи (в тому числі будівель, споруд, навчального майна, грошових коштів та контингенту учнів ліквідованого ПТУ №44) стало ПТУ №26 м. Кам`янця-Подільського."

Висновку про те, що державний навчальний заклад "Подільський центр професійно-технічної освіти" являється правонаступником Кам`янець-Подільського СПТУ-14 в Кам`янець-Подільському районі можна також дійти з наказу Управління освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації №286 від 07.10.2002р., наказу Міністерства освіти і науки №377 від 13.06.2003р. з переліком, наказу Міністерства освіти і науки України №48 від 26.01.2005р., наказу Управління освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації №30 від 31.01.2005р., наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №375 від 26.03.2013р., наказу Міністерства освіти і науки України №214 від 16.03.2010р.

Таким чином, доводи відповідачів щодо того, що позивач не являється правонаступником Кам`янець-Подільського СПТУ-14 в Кам`янець-Подільському районі судом до уваги не приймаються.

Визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки урегульовано у главі 5 "Докази та доказування" ГПК України.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019р. набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997р. наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Згідно з частиною четвертою статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Відповідно, суд при розгляді даної справи враховує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, положення ст. 79 ГПК України, стандарт доказування "баланс імовірностей" (balance of probabilities).

У контексті вищезазначеного, судом приймаються до уваги положення ст. 86 ГПК України, якою передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Суд зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.03.2018р. по справі №924/924/17, яке набрало законної сили, визнано незаконним та скасовано розпорядження Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації №251/2003р від 31.03.2003 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою ПТУ-44", яким припинено право постійного користування земельною ділянкою, що розташована за межами населеного пункту, наданої в постійне користування професійно-технічному училищу №44, с. Зіньківці, загальною площею 65,50 га. та передано дану земельну ділянку площею 65,50 га до складу земель запасу Зіньковецької сільської ради.

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача-1 про те, що державний акт Б №041795 від 1983 року, виданий виконавчим комітетом Кам`янець-Подільської районної Ради народних депутатів не зареєстрований у встановленому порядку, а також доводи щодо відсутності відомостей у Державному земельному кадастрі про державну реєстрацію земельної ділянки площею 65.50га, яка б перебувала в користуванні Державного навчального закладу "Подільський центр професійно-технічної освіти", оскільки рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005р. №5-рп/2005 у справі №1-17/2005 "У справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками)", встановлено, що ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте іншими особами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002 р. до його переоформлення.

Додатково необхідно також зауважити, що згідно абз. 5 п. 5.6 рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 року право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством.

При цьому, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 02.03.2021р. по справі №924/924/17 дійшов висновків щодо знаходження земельної ділянки з кадастровим номером 6822482400:03:001:0021 на земельній ділянці, яка належить позивачу: "з інформації з кадастрової карти (плану) за межами населених пунктів Зіньковецької сільської ради вбачається, що розташована за межами населеного пункту земельна ділянка загальною площею 65,50 га, відповідно до якої оспорюваним розпорядженням було припинено право користування позивача, поділена вже на 12 земельних ділянок, які є самостійними сформованими об`єктами земельних прав у розумінні статті 791 ЗК України, з огляду на присвоєння їм кадастрових номерів, а саме: 1) земельна ділянка, кадастровий номер 6822482400:03:001:0017 (щодо якої укладено договір купівлі-продажу з ОСОБА_3 ); 2) земельна ділянка, кадастровий номер 6822482400:03:001:0004; 3) земельна ділянка, кадастровий номер 6822482400:03:001:0003; 4) земельна ділянка, кадастровий номер 6822482400:03:001:0005; 5) земельна ділянка, кадастровий номер 6822482400:03:001:0021 (стосовно якої укладено договір оренди з ОСОБА_1 ); 6) земельна ділянка, кадастровий номер 6822482400:03:001:0012; 7) земельна ділянка, кадастровий номер 6822482400:03:001:0011 (належить ОСОБА_4 на праві приватної власності); 8) земельна ділянка, кадастровий номер 6822482400:03:001:0009; 9) земельна ділянка, кадастровий номер 6822482400:03:001:0010; 10) земельна ділянка, кадастровий номер 6822482400:03:001:0014; 11) земельна ділянка, кадастровий номер 6822482400:03:001:0013; 12) земельна ділянка, кадастровий номер 6822482400:03:001:0015.".

В свою чергу, рішеннями Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03.03.2021р. по справі №676/6108/19 та від 03.03.2021р. по справі №676/6109/19, які набрали законної сили 13.04.2021р., встановлено, що земельні ділянки з кадастровим номером 6822482400:03:001:0014 та з кадастровим номером 6822482400:03:001:0013 є частиною земельної ділянки, яка належала на праві постійного користування, згідно державного акту Б №041795 від 1983 року Кам`янець-Подільському СПТУ-14, а на даний час, його правонаступнику Державному навчальному закладу "Подільський центр професійно-технічної освіти".

Вказане додатково підтверджує ті обставини, що спірна земельна ділянка знаходиться на належній позивачу земельній ділянці, оскільки земельні ділянки з кадастровим номером 6822482400:03:001:0014 та з кадастровим номером 6822482400:03:001:0013 входять в склад 12 земельних ділянок, розташованих на земельній ділянці позивача, зазначеній у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 02.03.2021р. по справі №924/924/17.

Крім того, з даних Публічної кадастрової карти України за електронним посиланням https://map.land.gov.ua/ вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822482400:03:001:0021, а також земельні ділянки з кадастровими номерами 6822482400:03:001:0014 та 6822482400:03:001:0013 знаходиться в межах одного суцільного масиву, який був поділений на 12 земельних ділянок, зазначених в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 02.03.2021р. по справі №924/924/17.

Таким чином, суд приходить до висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822482400:03:001:0021 є земельною ділянкою, яка належить на праві користування за державним актом Б №041795 від 1983 року позивачу.

Відповідно, передача частини належної позивачу земельної ділянки Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області Іваніцькому Сергію Анатолійовичу за оспорюваним договором оренди відбулася без достатніх на те правових підстав.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним; відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Приписами статей 202, 215, 236 ЦК України унормовано, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що договір оренди земельної ділянки №31/57-17-ДО від 28.02.2017р. підлягає визнанню недійсним, а позов в цій частині є обґрунтованим.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В свою чергу, статтею 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується відповідачів, які мали довести наявність тих обставин, на які вони посилаються, зазначаючи про необґрунтованість позову про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №31/57-17-ДО від 28.02.2017 року.

Повноважний представник відповідача-2 (Іваніцького Сергія Анатолійовича) у судовому засіданні та у письмових поясненнях зазначав, що ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2020р. по справі №924/924/17 свідчить про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822482400:03:001:0021 надана ОСОБА_1 за оспорюваним договором не стосується земельної ділянки, яка належить позивачу.

Однак, судом враховується, що в ухвалі Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2020р. по справі №924/924/17 зазначено, що "Предметом позову у даній справі є оскарження розпорядження Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації №251/2003р від 31 березня 2003 року "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою ПТУ-44" та, як наслідок, визнання його незаконним та скасування. Тобто предметом позову в цій справі є виключно позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин про припинення права постійного користування землею у юридичної особи - Державного навчального закладу "Подільський центр професійно-технічної освіти" (Закладу) та передачу спірної земельної ділянки до земель запасу, а оспорюване розпорядження не є правовою підставою виникнення правовідносин щодо формування ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області 12-ти нових земельних ділянок шляхом поділу незаконно вилученої у позивача земельної ділянки і подальшого набуття ОСОБА_1 та ОСОБА_4 будь-яких речових прав на земельну ділянку, які (правовідносини) підлягають окремому правовому регулюванню, отже, вирішення цього спору не стосується прав і обов`язків зазначених фізичних осіб".

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010р. Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

З врахуванням викладеного, інші доводи відповідачів судом до уваги не приймаються.

Таким чином, позов в частині вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №31/57-17-ДО від 28.02.2017 року є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно, оскільки вимога про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №31/57-17-ДО від 28.02.2017 року судом задовольняється та оскаржуваний договір визнається судом недійсним, земельна ділянка знаходиться у володінні відповідача-2 ( ОСОБА_1 ) без належної правової підстави, а тому позов про зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 13,000 га (кадастровий номер 6822482400:03:001:0021) Державному навчальному закладу "Подільський центр професійно-технічної освіти" визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів у зв`язку з задоволенням позову.

Щодо судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви справляється судовий збір. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлена ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2019р. (на момент подання позовної заяви) становив 1921,00 грн.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Предметом заявлених позовних вимог є: 1) визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №31/57-17-ДО від 28.02.2017 року; 2) зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 13.000 га (кадастровий номер 6822482400:03:001:0021) Державному навчальному закладу "Подільський центр професійно-технічної освіти".

Тобто у позовній заяві позивачем об`єднано дві вимоги немайнового характеру.

За подання позовної заяви позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3842,00 грн. (1921,00 грн. х 2).

Однак, як встановив суд, за подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 1921,00 грн, тобто за подання однієї вимоги немайнового характеру.

Таким чином, розмір недоплаченого судового збору становить 1921,00 грн., який підлягає стягненню з позивача в дохід Державного бюджету України.

Судовий збір за позовну вимогу про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №31/57-17-ДО від 28.02.2017 року покладається на відповідача 1 та відповідача 2 в рівних частинах (по 960,50 грн.), оскільки стосується кожного з відповідачів, як сторін договору, який визнано судом недійсним.

Судовий збір за позовну вимогу про зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 13.000 га (кадастровий номер 6822482400:03:001:0021) Державному навчальному закладу "Подільський центр професійно-технічної освіти" покладається на відповідача 2 (в розмірі 1921,00 грн.), оскільки стосується відповідача 2, як особи, яка зобов`язана повернути земельну ділянку позивачу.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №31/57-17-ДО від 28.02.2017 року, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області та ОСОБА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_1 (32300, Кам`янець-Подільський район, с. Смотрич) повернути Державному навчальному закладу "Подільський центр професійно-технічної освіти" (32300, м. Кам`янець-Подільський, пр. Грушевського, 2А, код 21319289) земельну ділянку площею 13.000 га (кадастровий номер 6822482400:03:001:0021).

Стягнути з Державного навчального закладу "Подільський центр професійно-технічної освіти" (32300, м. Кам`янець-Подільський, пр. Грушевського, 2А, код 21319289) в дохід Державного бюджету України 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1, код 39767479) на користь Державного навчального закладу "Подільський центр професійно-технічної освіти" (32300, м. Кам`янець-Подільський, пр. Грушевського, 2А, код 21319289) 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень 50 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_1 (32300, Кам`янець-Подільський район, с. Смотрич) на користь Державного навчального закладу "Подільський центр професійно-технічної освіти" (32300, м. Кам`янець-Подільський, пр. Грушевського, 2А, код 21319289) 2881,50 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна гривня 50 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст складено 16.08.2021р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

СуддяВ.В. Димбовський

Віддруковано 5 примірників:

1 - в матеріали,

2 - позивачу (32300, м. Кам`янець-Подільський, пр. Грушевського, 2А),

3 - відповідачу 1 (29000, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1),

4 - відповідачу 2 (32300, Кам`янець-Подільський район, с. Смотрич),

5 - прокуратурі (Військоматський провулок, 3, Хмельницький, Хмельницкая, 29000).

Всім рек. з повід.