Рішення

від 16.08.2021 по справі 371/1081/19

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16.08.2021 Єдиний унікальний № 371/1081/19

Миронівський районний суд Київської області

ЄУН 371/1081/19

Провадження № 2/371/239/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2021 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Поліщука А.С.,

при секретарі Овчаренко В.С.,

за участі

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Ткаченка С.О. ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

третьої особи ОСОБА_3 ,

представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Миронівської районної ради Київської області Миронівська школа мистецтв , третя особа , яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення,-

В С Т А Н О В И В :

До Миронівського районного суду Київської області звернувся ОСОБА_1 , просив визнати незаконним, протиправним та скасувати наказ директора Комунального закладу Миронівської районної ради Київської області Миронівська школа мистецтв ОСОБА_3. №33-к від 10 травня 2019 року Про призначення стягнення ОСОБА_1 .

Свої вимоги обґрунтовував тим, що директор Комунального закладу Миронівської районної ради Київської області Миронівська школа мистецтв ОСОБА_3 безпідставно своїм наказом від 10 травня 2019 року №33-к притягнула його як концертмейстера цієї школи до дисциплінарної відповідальності, оголосивши йому догану за прогул, зокрема безпідставну відсутність на робочому місці 04 травня 2019 року.

Стверджує, що 04 травня 2019 року він перебував на робочому місці.

Крім того стверджує, що відповідачем під час притягнення його до дисциплінарної відповідальності була порушена процедура, передбачена ст. 149 КЗпП України, зокрема директор Комунального закладу Миронівської районної ради Київської області Миронівська школа мистецтв ОСОБА_3. не зажадала від нього пояснень.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили його задовольнити.

Представник відповідача, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила. У відповідності до відзиву на позов (а. с. 30-35), заперечення ґрунтуються на тому, що позивач будучи працівником Комунального закладу Миронівської районної ради Київської області Миронівська школа мистецтв , зокрема перебуваючи на посаді концертмейстра в хореографічному відділенні школи мистецтв, будучи ознайомленим із правилами внутрішнього трудового розпорядку, розкладом уроків, 04 травня 2019 року допустив відсутність без поважних причин на робочому місці та території школи мистецтв у період часу із 10 години 10 хвилин по 11 годину 40 хвилин, при тому, що він повинен був акомпонувати на уроках з Народного танцю з 08 години 45 хвилин до 11 години 40 хвилин.

Ці дії позивача були задокументовані Актом тимчасової комісії школи мистецтв № 1 від 04 травня 2019 року, яка створена наказом директора від 04 травня 2019 року № 32.

04 травня 2019 року Комунальним закладом Миронівської районної ради Київської області Миронівська школа мистецтв підготовлено повідомлення позивачу за № 1 про необхідність надання письмових пояснень щодо відсутності на робочому місці.

07 травня 2019 року Комунальним закладом Миронівської районної ради Київської області Миронівська школа мистецтв підготовлено повідомлення позивачу за № 2 про необхідність надання письмових пояснень щодо відсутності на робочому місці.

Позивача із цим повідомленням було ознайомлено 07 травня 2019 року, проте він від підпису про отримання цього повідомлення відмовився, про що тимчасовою комісією складено Акт за № 2 від 07 травня 2019 року.

07 травня 2019 року позивач надав пояснювальну записку, у якій вказав, що 04 травня 2019 року діти на урок на 10 годину 15 хвилин не з`явилися, а на цвинтарі в с. Центральне проходив поминальний день, тому він залишив робоче місце та поїхав на цвинтар.

Згідно пояснень члена Тимчасової комісії, секретаря школи мистецтв - ОСОБА_8., 07 травня 2019 року вона віддала позивачу, за його проханням оригінал його пояснювальної записки, для виправлення зазначених у ній відомостей, однак він так і не повернув її оригінал.

Факт відсутності позивача на робочому місці підтверджується письмовим поясненням сторожа ОСОБА_4 від 10 травня 2019 року, відповідно до яких він бачив позивача 04 травня 2019 року на цвинтарі в с. Центральне, близько 10 години 30 хвилин.

Зважаючи на викладене, відповідач вважає свої дії щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення таким, що відповідають ст. ст. 139, 14, 147, 148 КЗпП України.

Третя особа та її представник в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, свої заперечення мотивували аналогічно як і відповідач, додавши, що ОСОБА_3 як директор Комунального закладу Миронівської районної ради Київської області Миронівська школа мистецтв у відповідності до ст. 65 Господарського кодексу України, п. п. 5.1, 5.3, 5.4 статуту цього закладу була наділена правом приймати оспорюваний наказ про застосування дисциплінарного стягнення незважаючи на те, що 10 травня 2019 року перебувала в стані непрацездатності.

Заслухавши учасників судового засідання, допитавши свідків, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

В місті Миронівка Обухівського (колишнього Миронівського) району Київської області, за адресою: вул. Леніна (Соборності), 71 , знаходиться Комунальний заклад Миронівської районної ради Київської області Миронівська школа мистецтв , який у відповідності до статуту має скорочене найменування Миронівська школа мистецтв (а. с. 60-62 том 1 ).

Миронівська школа мистецтв здійснює надання послуг із освіти в сфері культури (а. с. 61 том. 1 ), зокрема відноситься до системи позашкільної освіти, є початковою ланкою спеціальної мистецької освіти, здійснює навчання і виховання громадян у позаурочний та поза навчальний час (а. с. 56 том 1 ).

Безпосереднє керівництво Комунальним закладом Миронівської районної ради Київської області Миронівська школа мистецтв здійснює директор.

Із 06 квітня 1998 року по даний час директором Комунального закладу Миронівської районної ради Київської області Миронівська школа мистецтв є ОСОБА_3 (а. с. 63 том 1 ).

Позивач ОСОБА_1 із 06 червня 2006 року по даний час обіймає посаду концертмейстера в хореографічному відділенні Комунального закладу Миронівської районної ради Київської області Миронівська школа мистецтв (а. с. 36 том 1 ).

10 травня 2019 року ОСОБА_3 як директор Комунального закладу Миронівської районної ради Київської області Миронівська школа мистецтв підписала наказ за №33-к, яким до позивача ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани (а. с. 5, 53 том 1 ).

Як вбачається із цього наказу про застосування дисциплінарного стягнення, Акту про відсутність на робочому місці від 04 травня 2019 року № 1, та обставин встановлених в судовому засіданні, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у зв`язку із його відсутністю без поважних причин на своєму робочому місці та на території Комунального закладу Миронівської районної ради Київської області Миронівська школа мистецтв у період часу із 10 години 10 хвилин по 11 годину 40 хвилин 04 травня 2019 року (а. с. 31, 44 том 1 ).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач оспорює обставини, в зв`язку із якими відповідач застосував до нього захід дисциплінарного стягнення, зокрема факт його відсутності 04 травня 2019 року на своєму робочому місці та в Комунальному закладі Миронівської районної ради Київської області Миронівська школа мистецтв у період часу із 10 години 10 хвилин по 11 годину 40 хвилин.

Позивач також оскаржує спірний наказ про застосування дисциплінарного стягнення в зв`язку із відсутністю в третьої особи, а саме ОСОБА_3 управлінських повноважень, які станом на 10 травня 2019 року (день видачі спірного наказу) надавали їй право застосовувати до нього дисциплінарне стягнення, оскільки в той день вона не виконувала обов`язки директора Комунального закладу Миронівської районної ради Київської області Миронівська школа мистецтв у зв`язку із перебуванням в стані непрацездатності.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ст. ст. 2, 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суди у відповідності до ст. 129 Конституції України, ст. 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів та ст. 10 ЦПК України, здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

За нормою ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про те які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Спірні правовідносини щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності врегульовано нормами загального трудового законодавства України, зокрема Кодексом законів про працю України (далі КЗпП України).

У відповідності до ст. 1 КЗпП України, він регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зміцненню трудової дисципліни.

У відповідності до ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової дисципліни.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 147, ч. 1 ст. 147-1 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано заходи стягнення у вигляді догани або звільнення. Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення трудової дисципліни. Закон не вимагає, щоб таке порушення обов`язково призводило до будь-яких шкідливих наслідків. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності досить, щоб був зафіксований сам факт порушення.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків.

Водночас вина як одна з ознак порушення трудової дисципліни є цілком необхідною для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. У законодавстві про працю не розкривається зміст категорії вини, не визначаються її види. У відповідних випадках орган, який розглядає трудовий спір, може застосовувати за аналогією норми інших галузей вітчизняного права.

Із системного аналізу норм ст. ст. 139, 140, 147, 148, 149 КЗпП України вбачається, що порушення трудової дисципліни - це невиконання чи неналежне виконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Трудові обов`язки працівника визначаються у посадовій (робочій) інструкції. КЗпП України не містить переліку випадків, в яких може застосовуватися догана чи звільнення. Притягнення до дисциплінарної відповідальності і накладення стягнення - це право роботодавця, а не його обов`язок. При визначенні виду стягнення враховуються попередня робота працівника, його ставлення до праці. До застосування дисциплінарного стягнення власник повинен зажадати від працівника письмові пояснення. Якщо працівник відмовився від цього, власник повинен скласти акт про відмову від дачі пояснень і провести дисциплінарне розслідування порушення трудової дисципліни. Власник підприємства зобов`язаний, застосовуючи певний вид дисциплінарного стягнення, видати наказ (розпорядження), в якому в обов`язковому порядку зазначити мотиви застосування стягнення.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

За нормою ст. 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно із ст. 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку; визначити працівникові робоче місце.

Як вбачається із матеріалів справи, в Комунальному закладі Миронівської районної ради Київської області Миронівська школа мистецтв існують правила внутрішнього трудового розпорядку, затверджені її директором ОСОБА_3 (а. с. 38-41 том 1 ).

Частиною 1 ст. 142 КЗпП України передбачено, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається Правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на основі типових правил.

У відповідності до ч. 1 ст. 52 КЗпП України правила внутрішнього трудового розпорядку затверджуються власником або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації.

В супереч вимог ст. ст. 52, 142 КЗпП України правила внутрішнього трудового розпорядку по Миронівській школі мистецтв , на які в своїх запереченнях посилався відповідач, не затверджені трудовими колективами цього закладу, чи профспілковим представником.

Крім того, матеріали справи не містять доказів ознайомлення позивача, як того вимагає п. 2 ст. 29 КЗпП України, із правилами внутрішнього трудового розпорядку по Миронівській школі мистецтв , які відповідач надав до свого відзиву (відсутній підпис ОСОБА_1 чи інших працівників).

За таких обставин, суд керуючись ст. 78 ЦПК України, з огляду на норми ст. ст. 29, 52, 142 КЗпП України, під час прийняття рішення по справі не бере до уваги Правила внутрішнього трудового розпорядку по Миронівській школі мистецтв , затверджені її директором ОСОБА_3 (а. с. 38-41 том 1 ) як допустимий доказ встановлення режиму та графіку роботи позивача.

В судовому засіданні як сторона позивач так і сторона відповідача та третьої особи погодились із тим фактом, що в суботу 04 травня 2019 року позивач ОСОБА_1 повинен був акомпонувати на уроках народного танцю з 08 години 45 хвилин до 11 години 40 хвилин.

Тобто, у позивача субота 04 травня 2019 року була робочим днем, в якому він повинен був відпрацювати дві години 55 хвилин, що також підтверджується копією Розкладу уроків, затвердженого 01 вересня 2018 року заступником директора з навчальної роботи (а. с. 42 том 1 ).

Із цього розкладу уроків вбачається, що уроки народного танцю в суботу 04 травня 2019 року мали проходити в класах, які мають номери 4а, 4б, 5, 8, проте не зазначено де ці класи знаходяться, в Миронівській школі мистецтв по вулиці Соборності, 71 чи в Будинку культури по вулиці Соборності, 60, м. Миронівки Київської області.

У судовому засіданні встановлено, що як правило ОСОБА_1 працює не в приміщенні Миронівської школи мистецтв, а в одному із танцювальних залів Будинку культури, який знаходиться за адресою: вул. Соборності, 60, м. Миронівки Київської області разом із викладачем хореографом ОСОБА_6 .

Із змісту Акту про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 , концертмейстера хореографічного відділення школи мистецтв від 04 травня 2019 року не вбачається, що комісія у складі директора ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 здійснювала перевірку наявності позивача у період часу із 10 години 10 хвилин по 11 годину 40 хвилин в класах із номерами 4а, 4б, 5, 8 як це зазначено в Розкладі уроків, затвердженому 01 вересня 2018 року заступником директора з навчальної роботи (а. с. 42 том 1 ).

Із показів членів комісії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (в частині, що узгоджуються між собою), наданих в судовому засіданні у якості свідків, вбачається, що комісія перевіряла наявність 04 травня 2019 року ОСОБА_1 лише в двох танцювальних залах Будинку культури за адресою: вул. Соборності, 60, м. Миронівки Київської області.

Така перевірка не проводила на території Миронівської школи мистецтв за адресою: вул. Соборності, 71, м. Миронівка Київської області.

Із показів свідка ОСОБА_7 вбачається, що тривалість цієї перевірки складала лише від 10 до 20 хвилин, та проводилася в період часу із 10 годино по 11 годину.

В той час як із показів свідка ОСОБА_8 вбачається, що перевірка наявності ОСОБА_1 04 травня 2019 року проводилась із 11 години. В судовому засіданні на питання представника позивача, вона не змогла підтвердити перевірку наявності ОСОБА_1 на роботі у період часу із 10 по 11 годину.

Таким чином, покази свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які були членами комісії згідно наказу директора Миронівської школи мистецтв від 04 травня 2019 року № 32 (а.с. 43 том 1 ), та підписантами Акту про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 , концертмейстера хореографічного відділення школи мистецтв від 04 травня 2019 року, щодо часу перевірки відсутності ОСОБА_1 на роботі істотно різняться між собою, та є взаємовиключними.

Крім того покази свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в частині проведення перевірки наявності ОСОБА_1 у танцювальному залі Будинку культури, який знаходиться в підвальному (цокольному) поверсі також відрізняються. ОСОБА_8 повідомила, що перевірка комісією проводилась лише у двох верхніх залах а ОСОБА_7 повідомила, що перевірка проводилась також і в нижньому, який знаходиться в підвальному (цокольному) поверсі.

Аналіз і співставлення показів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 дає підстави дійти до висновку, що відомості зазначені в Акті про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 , концертмейстера хореографічного відділення школи мистецтв від 04 травня 2019 року про його відсутність 04 травня 2019 року як на робочому місці так і на території школи в цілому, у період часу із 10 години 10 хвилин по 11 годину 40 хвилин не відповідають дійсності.

Комісія Миронівської школи мистецтв у складі директора ОСОБА_3 , завуча ОСОБА_7 та секретаря учбової частини ОСОБА_8 взагалі не проводила перевірки наявності ОСОБА_1 на території Миронівської школи мистецтв за адресою: вул. Соборності, 71, м. Миронівка Київської області . При цьому ні ОСОБА_7 ні ОСОБА_8 не змогли назвати де знаходиться робоче місце ОСОБА_1 , та чим воно визначено (яким документом).

В Акті про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 … від 04 травня 2019 року не зазначено, що ОСОБА_1 04 травня 2019 року у період часу із 10 години 10 хвилин по 11 годину 40 хвилин був відсутній в класах із номерами 4а, 4б, 5, 8 як це зазначено в Розкладі уроків, затвердженому 01 вересня 2018 року заступником директора з навчальної роботи (а. с. 42 том 1 ), на який відповідач посилався у своїх письмових запереченнях (а. с. 30-35 том 1 ).

Із Табелю робочого часу Миронівської школи мистецтв за травень 2019 року (а. с. 87 том 1 ) підписаного директором ОСОБА_3. вбачається, що 04 травня 2019 року навпроти ОСОБА_1 стоїть позначка В , яка згідно із Типовою формою № П-5 Табелю обліку використання робочого часу, затвердженого наказом Держкомстату України від 5 грудня 2008 року № 489 Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці , означає основна щорічна відпустка .

Цей табель обліку використання робочого часу, не дивлячись на його складання відповідачем в кінці травня 2019 року не містить позначки ПР , яка ставиться у випадку виявлення факту прогулу працівника, як це зафіксовано в Акті про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 , концертмейстера хореографічного відділення школи мистецтв від 04 травня 2019 року, за що 10 травня 2019 року наказом № 33-к на нього було накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.

За таких обставин, матеріали справи містять документи надані відповідачем, які суперечать одтин одному, зокрема у відповідності до Розкладу уроків, в суботу 04 травня 2019 року ОСОБА_1 повинен був у період часу із 08 години 45 хвилин по 11 годину 40 хвилин перебувати на уроках народного танцю в класах під номерами 4а, 4б, 5 та 8, проте відповідно до Табелю робочого часу Миронівської школи мистецтв за 04 травня 2019 року він перебував у відпустці, а згідно із Актом про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 , концертмейстера хореографічного відділення школи мистецтв від 04 травня 2019 року він був відсутній на своєму робочому місці, при цьому в ньому не згадується де це робоче місце знаходиться, у ньому не згадується про його відсутність в класах за номерами 4а, 4б, 5 та 8. В цьому Акті зазначено, що 04 травня 2019 року ОСОБА_1 був відсутній на території школи вцілому, троте, підписанти цього акту (свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ) повідомили, що не перевіряли його наявність ні в приміщенні самої Миронівської школи мистецтв ні на її території, більш того їм не відомо де знаходиться робоче місце ОСОБА_1 .

Із показів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вбачається, що вони як члени комісії 04 травня 2019 року під час перевірки наявності ОСОБА_1 в Будинку культури не бачили нікого, окрім ОСОБА_11 , тобто вони в цей період також не бачили викладача хореографа ОСОБА_6 , яка за Розкладом уроків аналогічно як і ОСОБА_1 у період часу із 10 години 10 хвилин по 11 годину 40 хвилин повинна була перебувати на робочому місці, разом із ОСОБА_1 , проте ні комісія ні директор Миронівської школи мистецтв жодним чином не відреагували на її аналогічну, як і ОСОБА_1 нібито відсутність на робочому місці, в той час як із показів самої ОСОБА_6 вона у цей час перебувала в фоє Будинку культури (приміщення яке знаходиться відразу за центральним входом) та не бачила там цієї комісії, що також ставить під сумнів час перевірки цієї комісії, та факт проведення такої перевірки комісією, яка перебуває в службовій залежності від директора Комунального закладу Миронівської районної ради Київської області Миронівська школа мистецтв ОСОБА_3 .

До прикладу даючи покази у якості свідка ОСОБА_8 повідомила, що 07 травня 2019 року, вона разом із свідком ОСОБА_7 перебуваючи у кабінеті суміжному із службовим кабінетом директора Миронівської школи мистецтв ОСОБА_3 чули як ОСОБА_1 відмовився від підпису про отримання повідомлення про надання письмових пояснень, в той час як свідок ОСОБА_7 спростувала ці свідчення, повідомивши що в цей час вона перебувала у своєму службовому кабінеті, який знаходиться в іншій стороні школи мистецтв, про відмову позивача від підпису їй повідомила директор ОСОБА_3 .

Із показів свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 вбачається, що 04 травня 2019 року у період часу із 08 годині 45 хвилин по 11 години 30 чи 40 хвилин, ОСОБА_1 перебував на території Будинку культури, де не проводились заплановані уроки із народного танцю, оскільки не прийшли учні, де за мовчазною згодою школи мистецтв (всі знали про це, це було звичайним його обов`язком) виконував покладену на нього функцію із збирання документів від батьків учнів, які мали від`їжджати до республіки Болгарія для участі в хореографічному конкурсі.

Аналізуючи покази цих свідків, судом не встановлено істотних розбіжностей в їх свідченнях, вони узгоджуються між собою. Ці свідки не перебувають в службовій чи іншій залежності від позивача а тому, в суду відсутні підстави сумніватися в їх правдивості.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач в супереч вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України не довів існування факту відсутності на своєму робочому місці, без поважних причин концертмейстера хореографічного відділення Комунального закладу Миронівської районної ради Київської області Миронівська школа мистецтв ОСОБА_1 у період часу із 10 години 10 хвилин по 11 годину 40 хвилин 04 травня 2019 року, що вказує на застосування до нього 10 травня 2019 року згідно наказу за №33-к, підписаного директора цього закладу ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у виді догани без передбаченої ст. 147 КЗпП України підстави, а тому це рішення, з огляду на норми ч. 2 ст. 58 Конституції України, ст. 2 ЦПК України є протиправним, та таким, що підлягає скасуванню.

До такого висновку, суд також прийшов зважаючи на те, що в супереч вимоги ст. 29 КЗпП України Комунальним закладом Миронівської районної ради Київської області Миронівська школа мистецтв не визначено конкретного робочого місця позивача.

Під час судового засіданні ні свідок ОСОБА_7 , яка працює заступником директора Миронівської школи мистецтв з навчальної роботи, ні свідок ОСОБА_8 яка працює секретарем Миронівської школи мистецтв не змогли назвати конкретного робочого місця позивача. Не містить відомостей про його робоче місце і жодний із документів, які надано відповідачем та третьою особою, для приєднання до матеріалів справи.

У відповідності до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі від 18.12.2009 № 14 у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин є неможливим звинувачення працівника у залишенні його робочого місця, яке ніким не визначено та йому не доведено.

Крім того, приймаючи рішення по справі суд також враховує той факт, що у відповідності до Табелю робочого часу Миронівської школи мистецтв за травень 2019 року (а. с. 87 том 1 ) директор ОСОБА_3 10 травня 2019 року (в день видачі оскаржуваного наказу) була відсутня на роботі в зв`язку із тимчасовою непрацездатністю (лікарняним), що підтверджується також її поясненнями, наданими в судовому засіданні.

Непрацездатність - це стан здоров`я (функцій організму) людини, обумовлений захворюванням, травмою тощо, який унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу, професії без шкоди для здоров`я.

Статутом Комунального закладу Миронівської районної ради Київської області Миронівська школа мистецтв не передбачено, хто виконує обов`язки директора школи, у випадку його відсутності на роботі за станом здоров`я, зокрема тимчасової втрати працездатності.

Суть посади заступника директора Комунального закладу Миронівської районної ради Київської області Миронівська школа мистецтв передбачає виконання ним обов`язків директора, у випадку його відсутності на роботі із будь-яких причин, в тому числі у зв`язку із його непрацездатністю.

У відповідності до п. 5.6 статуту Комунального закладу Миронівської районної ради Київської області Миронівська школа мистецтв за відсутності директора обов`язки голови педагогічної ради виконує заступник директора з навчальної роботи.

Допитана в судовому засіданні заступник директора Комунального закладу Миронівської районної ради Київської області Миронівська школа мистецтв заступник директора Комунального закладу Миронівської районної ради Київської області Миронівська школа мистецтв ОСОБА_7 повідомила, що у випадку відсутності директора, вона виконує її обов`язки.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що у зв`язку із відсутністю на роботі внаслідок тимчасової втрати працездатності, ОСОБА_3 10 травня 2019 року не була наділена владними управлінськими повноваженнями, які надавали їй право застосовувати до позивача дисциплінарне стягнення.

10 травня 2019 року такими владними управлінськими повноваженнями в порядку заступництва була наділена заступник директора Комунального закладу Миронівської районної ради Київської області Миронівська школа мистецтв з навчальної роботи ОСОБА_7 .

При цьому, як вбачається із Акту про відмову від підпису про ознайомлення з наказом від 14 травня 2019 року № 3 (а. с. 54 том 1 ), оскаржуваний наказ про застосування до позивача дисциплінарного стягнення (а. с. 53 том 1 ) був доведений до його відома лише 14 травня 2019 року, що зважаючи на зміст Табелю робочого часу Миронівської школи мистецтв за травень 2019 року (а. с. 87 том 1 ) щодо відсутності 10 та 11 травня 2019 року директора школи ОСОБА_3 на роботі в зв`язку із тимчасовою втратою працездатності, додатково ставить під сумнів зазначену в цьому наказі дату його підписання директором ОСОБА_3 .

Приймаючи рішення по справі, суд на підставі ч. 6 ст. 95 ЦПК України не бере до уваги фотокопію пояснень ОСОБА_1 від 07 травня 2019 року (а. с. 48 том 1 ) як допустимий доказ його відсутності 04 травня 2019 року на роботі, оскільки позивач як в судовому засіданні так і у відповіді на відзив відповідача (а. с. 165-166 том 1 ) заперечує її підписання та існування. При цьому відповідач незважаючи на ухвалу суду про витребування її оригіналу від 23 червня 2020 року (а. с. 191 том 1 ) не надав оригіналу цієї пояснювальної записки.

Крім того, приймаючи рішення по справі суд не бере до уваги копію письмових пояснень завідуючої хореографічного відділення Миронівської школи мистецтв ОСОБА_11 від 06 травня 2019 року (а. с. 50 том 1 ), зважаючи на те, що у цих поясненнях ОСОБА_11 не розкриває джерела своєї обізнаності із тим, що 04 травня 2019 року позивач був відсутній на роботі, при цьому вона як безпосередній керівник позивача (завідуюча хореографічного відділення) не вчиняла жодних дій щодо забезпечення дотримання позивачем трудової дисципліни, в ньому вона не вказує конкретного часу відсутності позивача на роботі, в той час як із інших матеріалів справи вбачається звинувачення останнього про відсутність на роботі лише у період часу із 11 години 10 хвилин по 11 годину 40 хвилин.

Завідуюча хореографічного відділення Миронівської школи мистецтв ОСОБА_11 аналогічно як і свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_7 перебувала та перебуває у службовій залежності від директора Миронівської школи мистецтв ОСОБА_3 , а отже вона може піддаватися її впливу, який викривляє об`єктивну істину. При цьому ні відповідачем, ні третьою особою не ставилось питання про її виклик та допит в судовому засіданні у якості свідка.

Приймаючи рішення по справі, суд також не бере до уваги покази свідка ОСОБА_4 та копію його письмових пояснень від 10 травня 2019 року (а. с. 51 том 1 ) з огляду на те, що вони суперечать показам свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , та ОСОБА_14 , при цьому він також перебував та перебуває у службовій залежності від директора Миронівської школи мистецтв ОСОБА_3.

Суд не бере до уваги при прийнятті рішення по справі, як належний та допустимий доказ відсутності позивача 04 травня 2019 року на роботі зошит відмічання працівників Миронівської школи мистецтв про з`явлення на роботу (а. с. 10-11 том 2 ), оскільки матеріали справи не містять доказів запровадження обов`язку працівників розписуватися в ньому, засвідчуючи тим самим прихід на роботу (розпорядчого акту).

При цьому із показів свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_12 , які працюють викладачами Миронівської школи мистецтв, вбачається те, що цей журнал не є обов`язковим. На педагогічній раді школи було лише повідомлено про бажаність відмічання в ньому викладачів а не про обов`язковість.

Також приймаючи рішення по справі, суд не бере до уваги доводи представника третьої особи без самостійних вимог на предмет спору (а. с. 177 том 1 ), зокрема посилання на норму ст. 65 Господарського кодексу України, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 4 Господарського кодексу України трудові відносини не є предметом регулювання цього Кодексу.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

За нормами ст. 141 ЦПК України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно із квитанцією №15576 від 10 серпня 2019 року позивач сплатив судовий збір в розмірі 768 гривень 40 копійок.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Аналіз змісту ст. ст. 137, 141 ЦПК України свідчить про те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Ні від відповідача ні від третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3 клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно неспівмірності заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи, не надходило.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частин 5 та 6 ст. 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

В матеріалах справи наявні докази того, що між позивачем та адвокатом Ткаченком С.О. 07 серпня 2019 року укладено договір про надання правової допомоги.

Згідно Розрахунку вартості за надану правову допомогу від 10 серпня 2019 року, представник позивача витратив 9 годин на надання правової допомоги, що полягає в консультації щодо спірних правовідносин, вивчення та правового аналізу наданих матеріалів, підготовці позовної заяви, та підготовці пакету документів для подачі до суду, вартість яких в загальному становила 8 800 гривень. Вартість послуг із представництва інтересів позивача в суді становила фіксовану суму в розмірі 8000 гривень.

Матеріали справи містять докази того, що адвокат Ткаченко С.О. провів аналіз правовідносин по справі, нормативно-правової бази, склав позовну заяву, підготовив пакет документів, що подавались до суду разом із позовом, склав та подав відповіді на відзив, складання клопотання про залучення третіх осіб, склав заяву про зміни позовних вимог, здійснював представництво інтересів позивача в Миронівському районному суді Киіївської області.

У відповідності до квитанції до прибуткового касового ордеру №01/08 від 10 серпня 2019 року (а. с. 6 том 1 ), позивач сплатив адвокату Ткаченку С.О. за надання правової допомоги 16 800 гривень.

Таким чином, позивачем понесено витрати на надання йому професійної правової допомоги в розмірі 16 800 гривень, вартість яких та обсяг виконаних робіт узгоджується із умовами договору та фактично наданим послугами.

За таких обставин із відповідача на користь позивача у відповідності до ст. 141 ЦПК України слід стягнути судові витрати в загальному розмірі 17 584 гривні 04 копійки, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 800 гривень та 768 гривень 40 копійок судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 10, 11, 12, 15, 19, 34, 76-83, 89, 133, 134, 137, 141, 142, 209, 213, 258, 259, 263-265, 267, 268, 272, 273, 351, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати наказ директора Комунального закладу Миронівської районної ради Київської області Миронівська школа мистецтв від 10 травня 2019 року № 33-к Про призначення стягнення ОСОБА_1 .

3.Стягнути із Комунального закладу Миронівської районної ради Київської області Миронівська школа мистецтв , юридична адреса: вул. Соборності, 71, м. Миронівка Обухівського району Київської області, ЄДРПОУ: 02222644, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , судові витрати в розмірі 17584 гривні 04 копійки.

4.На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя підпис А.С. Поліщук

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя А.С. Поліщук