Ухвала від 16.08.2021 по справі 183/1596/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/1596/21

№ 1-кс/183/1022/21

16 серпня 2021 року м. Новомосковськ

Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному 28.12.2020 року до ЄРДР за № 42020041500000096 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 2032 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

До слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку ст. 170 КПК України надійшло клопотання слідчого Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про арешт майна.

В обґрунтування свого клопотання слідчий зазначив, що 13 серпня 2021 року до чергової частини Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення про те, що у приміщенні нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , функціонує гральний заклад. Вказані матеріали внесено до ЄО №15313 та ЄО №15315 долучено до матеріалів кримінального провадження № 42020041500000096.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», гральний бізнес - діяльність, пов`язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп`ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера.

Зібрані під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні матеріали дають підстави вважати про наявність в діях невстановлених осіб, які організували діяльність грального закладу та надавали можливість доступу до азартних ігор за вказаною адресою, ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 2032 КК України, тобто зайняття гральним бізнесом.

У зв`язку з викладеним, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення знаряддя вчинення злочину, а саме: ігрового обладнання, комп`ютерної техніки, чеків, квитанцій та інших документів, які підтверджують факт надання послуг грального бізнесу, грошових коштів, які були здобуті злочинним шляхом, засобів технічної фіксації разом з записами, на яких можуть бути зафіксовані обставини вчинення кримінального правопорушення, а також інших предметів й документів, що мають значення для встановлення усіх обставин кримінального провадження, 13 серпня 2021 року у період часу з 09 годин 15 хвилин по 09 годин 45 хвилини дізнавачем СД Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_4 проведено огляд приміщення кафе розташованого у нежитловій будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено пристрій, зовні схожий на гральний автомат.

13 серпня 2021 року відповідно до ст. 98 КПК України майно,вилучене в ході огляду, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Відповідно доч.2.ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98КПК України.

Враховуючи,що тимчасововилучене майнов ходіогляду приміщеннякафе розташованогоу нежитловійбудівлі заадресою: АДРЕСА_1 , має значення речових доказів, тому є достатні підстави вважати, що незастосування цього заходу може призвести до приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження або зміни їхніх конструктивних властивостей.

В судове засідання слідчий не з`явився. Слідчий суддя вважає, що його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.

Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла до таких висновків.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

У відповідності з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 1 ст. 173 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, в тому числі:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя, дослідивши надані слідчим докази, а також проаналізувавши наведені аргументи щодо необхідності накладення арешту на тимчасове вилучене майно, вважає, що підстав, зазначених у клопотанні, немає, оскільки ухвалою слідчого судді від 16.08.2021 року було відмовлено в наданні дозволу на проведення обшуку у цьому кримінальному провадженні, в ході проведення якого було вилучено майно, про арешт якого зазначається у клопотанні.

Слідчий суддя вважає за необхідність застосувати доктрину «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree) сформульовану ЄСПЛ у рішеннях у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України», «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України».

Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж. Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини.

А тому слідчий суддя вважає, що клопотання є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Крім того, слідчий суддя вважає, що тимчасово вилучене майно на підставі ч. 5 ст. 171 КПК України підлягає негайному поверненню особі, у якої його було вилучено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити в задоволенні клопотання слідчого Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному 28.12.2020 року до ЄРДР за № 42020041500000096 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 2032 КК України.

Вилучене майно негайно повернути особі, у якої його було вилучено.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1