Ухвала

від 17.08.2021 по справі 140/2652/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

17 серпня 2021 року ЛуцькСправа № 140/2652/21 Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Ковальчука В.Д., розглянувши заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Ковельагроспецпостач» про забезпечення позову в справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Ковельагроспецпостач» до Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправними та нечинними рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Ковельагроспецпостач» звернулося з позовом до Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області про визнання протиправними та скасування рішення від 01 березня 2018 року №29/20-5 «Про розроблення детального плану території земельної ділянки» та рішення від 05 березня 2019 року №40/13-8.1 «Про затвердження детального плану території для розміщення будівель та споруд деревообробного виробництва по АДРЕСА_1 » .

Ухвалою судді від 05 травня 2021 року відкрито провадження в даній адміністративній справі, розгляд якої призначено проводити за правилами загального позовного провадження.

16 серпня 2021 року позивач подав заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом: зупинення дії рішення Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області (ЄДРПОУ: 04333939) від 05 березня 2019 року №40/13-8.1 «Про затвердження детального плану території для розміщення будівель та споруд деревообробного виробництва» ; заборони відповідачу Дубівській сільській раді (виконавчому комітету) Ковельського району Волинської області (ЄДРПОУ: 04333939), державним кадастровим реєстраторам, які діють на підставі Закону України «Про державний земельний кадастр» , Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області (ЄДРПОУ 39767861) (вул. Винниченка, 67, м. Луцьк, Волинська область) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, пов`язані з виконанням рішення Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області від 05 березня 2019 року №40/13-8.1 «Про затвердження детального плану території для розміщення будівель та споруд деревообробного виробництва» , зокрема, відносно місця розташування виробничої території Товариства з додатковою відповідальністю «Ковельагроспецпостач» (ЄДРПОУ 00913195) на земельних ділянках за кадастровим номером 0722182400:04:002:1166, 0722182400:04:002:1167, 0722182400:04:002:1168 в межах с.Вербка, за адресою: по вул. Ватутіна, 20 В, Ковельського району, Волинської області, у тому числі реєстраційні дії, обмеження у використанні цих земель (територій), їх забудови чи реконструкції, спорудження будь-яких об`єктів інфраструктури до ухвалення судового рішення у даній справі та набрання ним чинності .

Крім того, у вказаній заяві позивач просить викликати представника товариства для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову позивач вказує на очевидні ознаки неправомірності оскаржуваного рішення від 05 березня 2019 року №40/13-8.1. Зазначає, що об`єктивним фактором наявності підстав, визначених пунктом 2 частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України щодо очевидності ознак протиправності вказаного оскаржуваного рішення, дій та бездіяльності відповідача у формі можливого триваючого (неодноразового) порушення прав, свобод та інтересів позивача, які підлягають захисту у період усього часу його чинності. Затверджений оскаржуваним рішенням детальний план розробляється також з метою визначення параметрів забудови іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, передбачає формування таких земельних ділянок, якщо на зазначених земельних ділянках розташовані або передбачається спорудження об`єктів соціальної інфраструктури, об`єктів, передбачених Генеральною схемою планування території України та/або схемою планування області; об`єктів, для розміщення яких відповідно до цього Закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності, інших об`єктів, визначених замовником у завданні на проектування. А визначені детальним планом землі (території) можуть бути обмежені у використанні на підставі внесення до містобудівного кадастру, а також Державного земельного кадастру в порядку, встановленому Законом України «Про Державний земельний кадастр» відомостей про ці земельні ділянки, після затвердження детального плану території.

Відповідач, як замовник, реалізував намір та прийняттям оскаржуваного рішення вчинив дії щодо забудови та спорудження певних об`єктів інфраструктури, а саме проїзду, тротуарів та інших на місці розташування приватної виробничої території позивача, для розміщення яких, відповідно, може здійснюватися обмеження у використанні таких земель (територій), та їх примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності. Після завершення забудови цієї території та спорудження на ній об`єктів будівництва захист прав, свобод та інтересів взагалі стане неможливим. Враховую чи те, позивач є орендарем цієї і суміжних ділянок, які охоплені спірним рішенням, тому вважає, що має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

На підставі наведеного просить заяву задовольнити.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Волинського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 № 01-83/137/21 «Щодо призначення автоматизованого розподілу матеріалів справи» , яким у зв`язку із наданням судді Каленюк Ж.В. відпустки у період з 19.07.2021 по 30.08.2021, 31.08.2021 включно призначено автоматизований розподіл заяви, протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2021, визначено склад суду (суддя Ковальчук В.Д.) для розгляду зазначеної заяви.

Суд вважає за можливе заяву про забезпечення позову розглянути без повідомлення учасників справи на підставі частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як визначено частиною першою статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, законодавець визначив лише дві підстави, за наявності яких суд може забезпечити позов, а саме: ускладнення або неможливість виконання рішення суду чи відновлення порушених прав позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову; очевидна протиправність рішення, дії чи бездіяльності, якими порушуються права, свободи та інтереси особи, що звернулась до суду. Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).

З наведеного слідує, що заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Обов`язок доведення підстав для вжиття заходів забезпечення позову покладається на заявника (пункт 3 частини першої статті 152 КАС України). Суд при вирішенні питання про забезпечення позову має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову здійснюється з метою гарантування виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог та спрямоване на те, щоб не допустити настання незворотних наслідків щодо відновлення порушеного права.

Отже, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 25.04.2019 у справі №826/10936/18, від 29.01.2020 у справі №640/9167/19.

Судом встановлено, що позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області від 05 березня 2019 року №40/13-8.1 «Про затвердження детального плану території для розміщення будівель та споруд деревообробного виробництва» та заборони відповідачу, державним кадастровим реєстраторам, які діють на підставі Закону України «Про державний земельний кадастр» , Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області вчиняти будь-які дії та приймати рішення, пов`язані з виконанням оскаржуваного рішення.

Суд враховує співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову та зазначає, що застосування даного заходу забезпечення позову фактично призведе до вирішення по суті позовних вимог. Крім того, посилання позивача на протиправність даного рішення суд розцінює передчасним, оскільки вказана обставина підлягає встановленню під час судового розгляду справи. Доказів очевидної протиправності спірних рішень матеріали позовної заяви не містять.

З огляду на вищевказане суд вважає, що даний спосіб забезпечення позову є фактичним вирішенням позовних вимог на період розгляду справи, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову та є неприпустимим.

Отже, виходячи із змісту поданого клопотання та доводів, наведених заявником у його обґрунтування, суд приходить до висновку що заявником не наведено обставин, за яких в разі невжиття заходів забезпечення позову буде істотно ускладнено чи унеможливлено виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому суд зазначає, що правовий інститут забезпечення позову має застосовуватися лише у виключних випадках та за умови існування обґрунтованої небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам особи до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадках, якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, оскільки відсутні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Отже, в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 150-151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з додатковою відповідальністю «Ковельагроспецпостач» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Ковельагроспецпостач» до Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправними та нечинними рішень відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.Д. Ковальчук