Ухвала

від 14.07.2021 по справі 200/1961/21-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про поновлення строку звернення до суду

14 липня 2021 р. Справа №200/1961/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

за участю

секретаря судового засідання Соколової О.О.,

представника позивача Руденка А.І. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів),

представника відповідача Яковлевої А.С.,

розглянув в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РАНГ» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

23 лютого 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «РАНГ» (далі - позивач, Товариство) до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Донецькій області), в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення

№ 0000011500 від 19 лютого 2015 року;

№ 0000021500 від 16 березня 2015 року;

№ 0004764503 від 08 листопада 2017 року;

№ 0004774503 від 08 листопада 2017 року.

01 березня 2021 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі № 200/1961/21-а; вирішив розглядати справу в порядку загального позовного провадження; розпочав підготовче провадження; призначив підготовче засідання.

Позивач звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку звернення до суду у зв`язку з поважністю причин його пропуску.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

В підготовчому засіданні представники сторін надали пояснення з приводу заявлених ними клопотань.

Ухвалою суду від 18 травня 2021 року вирішено, що питання дотримання позивачем строку звернення до суду, а в разі, якщо такий строк пропущено, - поважності причин його пропуску та наявності підстав для його поновлення, вирішити на стадії судового розгляду справи по суті після встановлення відповідних фактичних обставин.

Так, в обґрунтування заяви позивач зазначив, що товариство зареєстровано та працює на території України, яка з квітня 2014 року в результаті збройної агресії Російської Федерації є тимчасово окупованою територією, свою діяльність здійснює згідно законодавства України. В окупаційній адміністрації ОРДЛО товариство не зареєстровано та податки окупантам не сплачує, разом із цим сумлінно сплачує податки та збори, в тому числі військовий збір, до бюджету України і до сьогодення.

Зауважив, що переміщення по окупованій території документів, печаток, реквізитів, електронних копій документів, електронних носіїв та предметів, які мають будь-яке відношення до підприємства, є смертельно небезпечно - щоб представнику позивача виїхати на не окуповану територію Україні, йому треба пройти через 5 блокпостів та КППВ на лінії розмежування, на кожному з яких поплічники окупантів перевіряють документи, речі, мобільні телефони та при виявленні будь-яких даних, які вказують на підприємства, яке сплачує податки в бюджет України, а особливо військовій збір, таку людину катують, кидають за грати, можуть навіть стратити. Інформацію про сплату підприємством податків до бюджету України та відсутність боргів по податкам перед бюджетом України окупанти отримують з відкритих джерел - через мережу Інтернет.

Враховуючи фактичну неможливість перемістити через лінію розмежування документи підприємства для наступного їх подання до суду на території, підконтрольній владі України, позивач не зміг своєчасно звернутись із даним позовом до суду.

Також товариство було позбавлено можливості звернутись до суду із відповідним позовом засобами поштового зв`язку.

Все, що підприємство могло зробити на той час - подавати заяви та скарги до податкового органу через електронний кабінет, що і робило тривалий час.

Зауважив, що згідно п. 102.6 ст. 102 Податкового кодексу України граничні строки для подання […] заяв про перегляд рішень контролюючих органів […] підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків мав обмежену свободу пересування у зв`язку із ув`язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально.

Обставини непереборної сили для позивача підтверджуються сертифікатом Торгово-промислової палати України за № 7972.

Також зазначив, що у березні 2020 року бойовики так званої «ДНР» вирішили повністю закрити пропуск громадян через пункти прикордонного та митного контролю на лінії розмежування з 21 березня 2020 року у зв`язку із карантинними обмеженнями, задля недопущення поширення коронавірусу. Зазначена заборона на переміщення громадян через лінію розмежування діє по сьогодення, що, у свою чергу, унеможливлює виїзд на не окуповану територію України із необхідними для звернення до суду документами та, відповідно, позбавляє можливості звернення до суду із відповідним позовом.

Вказав, що після того, як він випадково дізнався про те, що в країні запрацювала система «Електронний суд» , за допомогою якої стало можливим звернення до суду без вивезення з «ДНР» документів або направлення їх поштою, він зареєструвався в даній системі та звернувся до суду із даним позовом.

Посилався також за приписи п. 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України (діяли до 17 липня 2020 року), які встановлювали, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (CОVID-19), строки, визначені, в тому числі, статтею 122, цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину. Після 17 липня 2020 року набрали чинності зміни до вказаного пункту, згідно яких процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 3 розділу VІ «Прикінцеві положення» кодексу, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом; разом із цим протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Також звернув увагу суду на положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи.

Представник відповідача наполягав на залишенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «РАНГ» без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.

Розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду із даним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 56.3 ст. 56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі […] протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Протягом шести місяців з дати закінчення строку, встановленого абз. 1 цього пункту, платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності).

Відповідно до матеріалів справи 17 листопада 2017 року позивач звернувся зі скаргою на дії податкового органу до в.о. голови ДФС України, з приводу оскарження податкових повідомлень-рішень від 08 листопада 2017 року №0004764503, № 0004774503 /том 1 а.с. 21-22/.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження прийняття належного рішення податковим органом за результатом розгляду скарги позивача від 17листопада 2017 року.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження направлення позивачем скарги в передбаченому ст. 56 ПК України порядку на податкові повідомлення-рішення.

Процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 08 листопада 2017 року № 0004764503, № 0004774503 відповідно до вимог ПК України, згідно наданих суду матеріалів, не проводилась.

Відповідно до п. 56.19 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Згідно п. 56.18 ст. 56 ПК України процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Разом із цим згідно п. 56.17 ст. 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується:

- днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абз. 1 п. 56.3 цієї статті;

- днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;

- днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

- днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;

- днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, що оскаржувались.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Пунктом 102.1 ст. 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. […].

Таким чином, строк 1095 днів застосовується у випадках оскарження як податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючого органу, в тому числі рішень про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи із даним позовом позивач звернувся до суду 22 листопада 2020 року через систему Електронний суд .

Також при вирішенні зави позивача про поновлення строку звернення до суду із даними позовними вимогами суд виходить з того, що сам по собі цей інститут має на меті полегшення надання учасниками процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.

Поряд із цим право особи на судовий захист гарантується ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому має пріоритетне значення під час здійснення правосуддя, зокрема, при вирішенні судом питання щодо надання можливості його реалізації особою, якій таке право надано.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема Рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» , право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, […] не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність; ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Правила регулювання строків подання скарги […] в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (п.п. 22-23); в п. 30 Рішення від 25 жовтня 2007 року у справі «Балацький проти України» йдеться, що неможливо припустити, щоб п. 1 ст. 6 Конвенції детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов`язків буде остаточно вирішено.

Отже, особу не можна позбавити права на судовий захист з причин пропуску нею строку звернення до суду із відповідним позовом, якщо ця особа доведе, що зазначений строк пропущений нею не з підстав ігнорування такого строку, а у зв`язку із існуванням обставин, що унеможливлювали таке звернення.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що 2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19)» , яким розділ VІ «Прикінцеві положення» КАС України доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також щодо строків звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими або виключними обставинами, продовжуються на строк дії такого карантину» .

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 13 травня 2020 року № 591-IX, якій набрав чинності 29 травня 2020 року, були внесені зміні, зокрема, до ПК України, відповідно до яких абз. 10 п. 52-2 підрозділу Х «Інші перехідні положення» ПК України викладений у наступній редакції: на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

17 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року №731-ІХ, яким внесені зміни, зокрема у пункт 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України та у пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

На підставі викладеного вище суд приходить до висновку, що причини пропуску позивачем процесуального строку для звернення до суду із вказаною позовною заявою є поважними, у зв`язку із чим заява позивача про поновлення процесуального строку для звернення до суду із даним адміністративним позовом підлягає задоволенню в частині позовних вимог, які стосуються оскарження податкових повідомлень-рішень № 0004764503 від 08 листопада 2017 року та № 0004774503 від 08 листопада 2017 року.

Як наслідок, клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском такого строку - задоволенню не підлягає.

Строк оскарження податкових повідомлень-рішень №0000011500 від 19 лютого 2015 року та №0000021500 від 16 березня 2015 року позивачем не пропущено з огляду на те, що ці рішення не були своєчасно вручені (надіслані) позивачу в порядку, визначеному ПК України.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

1. Заяву позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «РАНГ» про поновлення строку звернення до адміністративного суду - задовольнити частково.

2. Визнати поважними причини пропуску товариством з обмеженою відповідальністю «РАНГ» строку звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 листопада 2017 року № 0004764503, № 0004774503.

3. Поновити товариству з обмеженою відповідальністю «РАНГ» строк звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 листопада 2017 року № 0004764503, № 0004774503.

4. В іншій частині заяву позивача залишити без задоволення.

5. Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні.

6. У зв`язку з перебуванням головуючого у справі судді у щорічній основній відпустці по 13 серпня 2021 року повний текст ухвали виготовлений 16 серпня 2021 року.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Кравченко