Постанова

від 16.08.2021 по справі 904/4890/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2021 м. Дніпро Справа № 904/4890/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач)

судді Верхогляд Т.А., Мороз В.Ф.

секретар судового засідання Манчік О.О.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноцентр Сервіс"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2021р. (повний текст складено 08.04.2021р.)

у справі № 904/4890/20 (суддя - Золотарьова Я.С., м. Дніпро)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноцентр Сервіс", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання недійсним пункту договору в частині третейського застереження

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2021р. у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. покладено на позивача.

Судом встановлено, що сторони підписавши договір підряду №3834-03 від 11.05.2018, в якому міститься третейське застереження, погодилися з передбаченим в ньому порядку вирішення спорів. Враховуючи загальнодоступність доказів (витягів з ЄДРПОУ, декларацій тощо) вони могли бути відомі позивачу під час укладання договору підряду, тому доводи позивача про те, що відповідач приховав від нього певні відомості не можуть бути взяті до уваги. Суд першої інстанції зауважив, що якщо у позивача є підстави для сумніву в неупередженості деяких з суддів третейського суду, він має право заявити відвід. Водночас, така недовіра не є самостійною підставою для визнання недійсною третейської угоди. Пункт 14.2. договору не порушує права позивача на справедливий та публічний розгляд його справи, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, яке встановлено статтею 55 Конституції України.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2021р., позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

ТОВ Техноцентр Сервіс звертає увагу суду на те, що Постійно діючий регіональний третейський суд України при Асоціації Регіональна правова група заснований Асоціацією Регіональна правова група та нею ж управляється, утримується та забезпечується, що повністю узгоджується та підтверджується положенням про Постійно діючий регіональний третейський суд України при Асоціації Регіональна правова група . В свою чергу Асоціація Регіональна правова група є підконтрольною юридичними особами, які надавали та скоріше за все надають юридичні послуги з абонентського обслуговування ПрАТ ІНГЗК на комерційних умовах, що ставить від сумнів упередженість третейського суду в цілому, незалежно від персонального складу суддів. Зазначає, що вбачається чітка пов`язаність та зацікавленість саме бенефіціарів юридичних осіб-засновників Асоціації Регіональна правова група при якій створено третейський суд з відповідачем. Ці ж юридичні особи мають безпосередній вплив на діяльність Постійно діючого третейського суду при Асоціації Регіональна правова група .

ТОВ Техноцентр Сервіс стверджує, що інформація щодо відповідача з`явилась у відкритому доступі після підписання договору підряду №3834-03 від 11.05.2018, отже позивач не знав і не міг знати про існування вищезазначених обставин на момент підписання договору, а відповідач діючи недобросовісно приховав їх та не повідомив про такі обставини.

Оскільки ПрАТ ІНГЗК приховало істотну інформацію щодо стійких ділових та комерційних стосунків із засновниками, бенефіціарами та контролерами третейського суду, ТОВ Техноцентр Сервіс вважає, що п. 14.2. договору підряду №3834-03 від 11.05.2018 року порушує його права, передбачені Конституцією України та положення Конвенції про захист прав та основоположних свобод, а саме право на справедливий, неупереджений та безсторонній розгляд справи, а також порушує принципи цивільного законодавства щодо добросовісності та справедливості.

2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

Приватне акціонерне товариства Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат вважає аргументи позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не можуть братися до уваги при вирішенні даної справи.

На переконання відповідача, позивачем не доведено у встановленому законом порядку, належними та допустимими доказами невідповідності пункту 14.2. договору підряду №3834-03 від 11.05.2018 в момент його вчинення вимогам ст. 203 ЦК України, а також не доведено наявності обставин, які можуть об`єктивно вказувати на можливість упередженості, необ`єктивності та зацікавленості третейського суду в результаті вирішення спору. Склад третейського суду по справі №14-49К-20 відповідає вимогам законодавства, що підтверджується, в тому числі, процесуальними діями ТОВ Техноцентр Сервіс , адже ТОВ Техноцентр Сервіс відводів складу суду не заявляв і не заперечував проти розгляду справи №14/49К-20 цим складом суду. Доводи ТОВ Техноцентр Сервіс про те, що судді третейського суду є кінцевими бенефіціарними власниками компаній, які здійснюють абонентське обслуговування ПрАТ ІНГЗК є безпідставними та спростовуються витягами з ЄДРПОУ, наданими самим ТОВ Техноцентр Сервіс , оскільки жоден з суддів, що приймав рішення у справі №14-49К-20 не є кінцевим бенефіціарним власником компаній, зазначених у витягах.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.05.2021 апеляційну скаргу залишено без руху. Запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, надати суду протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали докази сплати судового збору в розмірі 3 153,00 грн.

03.06.2021 до апеляційного господарського суду надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.06.2021 відкрито апеляційне провадження у справі. Розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 05.07.2021р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2021 розгляд апеляційної скарги відкладено на 16.08.2021р.

16.08.2021р. до апеляційного господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Техноцентр Сервіс" про зупинення апеляційного провадження у справі до розгляду Об"єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/9841/20. В обгрунтування клопотання позивач посилається на те, що правові висновки, які будуть сформовані Об"єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/9841/20, можуть вплинути на розгляд справи № 904/4890/20, у тому числі в питанні підсудності спору щодо визнання недійсним пункту договору, який містить третейське (арбітражне) застереження.

Розглянувши подане клопотання, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.04.2021р. у справі № 910/9841/20 вказана справа передана на розгляд Об"єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. При цьому, колегія суддів у цій справі вважає за необхідне відступити від правового висновку у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 07.10.2020р. у справі №911/1803/19 (Арбітражний суд не наділений компетенцією вирішення питання дійсності, чинності і виконуваності арбітражної угоди за статтею 2 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень та статті 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж").

Оскільки правовідносини у справі № 910/9841/20 істотно відрізняються від правовідносин у справі № 904/4890/20, колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про зупинення провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Техноцентр Сервіс".

У судовому засіданні представник відповідача в режимі відеоконференції надав пояснення щодо поданої апеляційної скарги.

Позивач свого представника у судове засідання не направив, хоча був повідомлений про призначення судового засідання.

16.08.2021р. у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

11.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЦЕНТР СЕРВІС" (підрядник) та Приватним акціонерним товариством "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (замовник) було укладено договір підряду № 3834-03 (т.1 арк.с.15).

Згідно пункту 14.1 договору, спори і розбіжності, що виникли в зв`язку з даним договором або стосуються його укладення, зміни, виконання, порушення, розірвання, недійсності, будуть по можливості вирішуватися шляхом переговорів.

Пунктом 14.2 договору передбачено, що у разі, якщо спори та розбіжності, які виникли у зв`язку з виконанням цього договору або стосуються його укладення, зміни, порушення умов, недійсності, не будуть врегульовані шляхом переговорів, їх розгляд здійснюється в Постійно діючому регіональному третейському суді України при Асоціації "Регіональна правова група" відповідно до Регламенту зазначеного суду.

Таким чином, договір підряду № 3834-03 від 11.05.2018 містить угоду про передачу цього спору на вирішення третейського суду.

Позивач, звертаючись до суду із позовом про визнання недійсним пункту 14.2 договору зазначив про те, що третейське застереження підлягає визнанню недійсним відповідно до статтей 203, 215 Цивільного кодексу України, оскільки відповідач обрав Постійно діючий регіональний третейський суд України при Асоціації "Регіональна правова група" за наявності власної вигоди.

На підтвердження цієї обставини позивач надав такі докази:

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "ЮКК "АПРІОРІ";

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "ЮКК "ЮРИК КОМ";

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо АО "Адвокатська компанія "АПРІОРІ";

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо АО "Лігел Груп";

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Асоціації "Регіональна правова група";

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ПАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат";

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат";

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат";

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат";

- витяги з річного звіту ПАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" за 2010 - 2015;

- витяги з річного звіту ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" за 2010 - 2015;

- витяги з річного звіту ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" за 2011 - 2018;

- витяги з річного звіту ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" за 2010 - 2014;

- роздруківку з веб-сайту Асоціації "Регіональна правова група" - Третейський суд - Список суддів;

- роздруківку декларації Палій Є.А. за 2016-2019.

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Загальні вимоги додержання яких є необхідним для чинності правочину передбачені статтею 203 ЦК України, а саме:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Положеннями ч. 1 ст. 4 ГПК України передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002р. у справі № 15-рп/2002 визначено, що ч. 2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, установлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом спосіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб`єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду за захистом своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб`єктів правовідносин, у тому числі в судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 5 ЗУ Про третейські суди визначено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Третейська угода це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом, тобто передумовою укладення третейської угоди та однією з підстав звернення до третейського суду є наявність спору. (ст. 2 ЗУ Про третейські суди ).

Приписами ст. 12 ЗУ Про третейські суди встановлено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається в письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що для укладення третейського застереження необхідна наявність волевиявлення обох сторін, тобто наявність угоди про передачу цього спору на розгляд третейського суду. Проте, за таких обставин, чинне законодавство України не позбавляє сторін права на вирішення спору саме господарським судом.

За своєю суттю третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист.

Як вбачається зі змісту пункту 14.2. договору підряду №3834-03 від 11.05.2018, сторони дійшли згоди, що у випадку, якщо спори чи розбіжності, що виникли у зв`язку з виконанням цього договору чи стосуються його заключення, зміни, порушення умов, недійсності, не будуть врегульовані шляхом перемовин, їх розгляд здійснюється Постійно діючим регіональним третейським судом України при Асоціації Регіональна правова група у відповідності до Регламенту вказаного суду. Ідентифікаційний код 34340324. Місцезнаходження суду: 50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Отто Брозовського,74а. Свідоцтво про державну реєстрацію №14-тс від 30.05.2006. Регламент суду на сайті: http://www.rpgua.com. Рішення третейського суду є остаточним та обов`язковим для сторін та підлягає виконанню у строки, визначені рішенням суду.

Даний договір підписано та скріплено печатками сторін. Таким чином, сторонами погоджено порядок вирішення спорів, що виникають у зв"язку з виконанням цього договору, зокрема, визначено третейський суд для розгляду зазначених спорів.

Узагальнюючи норми, викладені в Законі України "Про третейські суди", апеляційний господарський суд констатує, що передача спору на розгляд третейського суду є визначеним законом правом відповідних юридичних та/або фізичних осіб, яке реалізується шляхом укладення угоди між цими сторонами про передачу спору на вирішення третейським судом, а угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є угодою про обрання одного із способів вирішення спору.

Добровільно погоджуючи умови договору, зокрема щодо третейського застереження в договорі, сторони договору погоджуються з обов`язковістю їх виконання, недопустимості односторонньої відмови від зобов`язання та обов`язком виконання зобов`язання належним чином, передбачених ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, третейське застереження, яке викладене в п. 14.2. договору, жодним чином не обмежує права позивача, передбачені Конституцією України, зокрема, право на справедливий, неупереджений та безсторонній розгляд справи, а також не порушує принципи добросовісності та справедливості, а тому підстави для визнання оскаржуваного пункту договору недійсним відсутні.

Твердження позивача про наявність підстав для сумнівів у неупередженості суддів третейського суду відхиляється з огляду на таке.

Пунктом 2.4. Регламенту Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації Регіональна правова група встановлено обмеження щодо участі третейського судді у розгляді справи, а саме третейський суддя не може брати участь у розгляді справи, а після його призначення чи обрання підлягає відводу чи самовідводу:

1. якщо він особисто чи опосередковано зацікавлений у результатах розгляду справи;

2. якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особливих стосунках;

3. на його прохання або за спільним рішенням сторін;

4. у разі встановлення стороною обставин, які дають їй підстави вважати упередженим або необ`єктивним ставлення третейського судді до справи, про яке сторона дізналася після його обрання чи призначення;

5. у разі тривалого, більш як один місяць від дня призначення чи обрання, невиконання ним обов`язків третейського судді у конкретній справі;

6. у разі виявлення невідповідності третейського судді вимогам, встановленим статтею 18 Закону України Про третейські суди ;

7. якщо третейський суддя бере участь у вирішенні спору, який прямо чи опосередковано пов`язаний з виконанням ним службових повноважень, наданих державою.

Жодна особа не може бути третейським суддею у справі, в якій вона раніше брала участь як третейський суддя, але була відведена чи заявила самовідвід, як сторона, представник сторони або в будь-якій іншій якості.

Отже, у випадку наявності у позивача сумнівів щодо неупередженості суддів третейського суду, він не позбавлений права заявити відвід.

ТОВ Техноцентр Сервіс не доведено того факту, що створення третейського суду Асоціацією Регіональна правова група свідчить про пов"язаність цих осіб та перешкоджає третейському суду належно виконувати покладені на нього завдання.

Матеріалами справи також не підтверджується, що судді третейського суду є кінцевими бенефіціарними власниками компаній, які здійснюють юридичне обслуговування ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" та є зацікавленими у розгляді справи за участю позивача.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні, що недовіра позивача до третейського суду не є самостійною підставою для визнання недійсною третейської угоди. Пунктом 14.2. договору не порушуються права позивача на справедливий та публічний розгляд його справи, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, яке встановлено ст. 55 Конституції України.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції не встановлено наявності підстав, передбачених ст. 203 ЦК України, для визнання недійсним пункту договору в частині третейського застереження, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення. Крім того, колегія суддів погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.

3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.

3.5. Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись статями 275-282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Техноцентр Сервіс - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2021р. у справі № 904/4890/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу

Повний текст постанови складено 17.08.2021

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя В.Ф. Мороз