Ухвала

від 11.06.2021 по справі 495/4291/21

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/4291/21

Номер провадження 2-з/495/81/2021

11 червня 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Анісімова Н.Д. при секретарі - Красовській А.О. розглянувши заяву Акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль " про забезпечення позову в цивільній справі за позовом :

Акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль " до ОСОБА_1 "Про захист порушеного права кредитора шляхом стягнення заборгованості,яка виникла за Заявою-Договором про відкриття Поточного рахунку та надання кредиту " Кредіт готівкою" № 014/0821/82/91884002 від 14.08. 2019 року ".

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовом : Акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль " до ОСОБА_1 "Про захист порушеного права кредитора шляхом стягнення заборгованості,яка виникла за Заявою-Договором про відкриття Поточного рахунку та надання кредиту " Кредіт готівкою" № 014/0821/82/91884002 від 14.08. 2019 року "

Ухвалою суду від 11.06.2021 року провадження по справі відкрито.

Одночасно з позовною заявоюАкціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль " звернувся до суду з заявою про забезпечення позову в якому він просить :

- накласти арешт на земельну ділянку загальною площею 3,000га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( кадастровий номер 5120884200:01:001:0817),що знаходиться за адресою: Одеська область Білгород-Дністровський район, дата реєстрації права власності 23.10. 2018 року, номер запису про право власності № 28627071, підстава права власності- рішення суду 495/7009/17 виданого Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області,яка належить ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 .

Вивчивши матеріали справи ,суд вважає за необхідне у задоволенні заяви відмовити через відсутність обґрунтованих підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Судом було встановлено, що саме лиш посилання позивача на імовірні недобросовісні дії відповідача, його нічим не доведені припущення, не можуть бути достатньою підставою для накладення арешту на вищевказане майно. Також позивачем не було доведено суду як саме та в яких цілях використовується спірне майно аби не порушити права інших осіб у разі забезпечення позову.

Суд обґрунтовує свій правовий висновок наступним :

В своєї заяві позивач вказав,що 14 серпня 2019 року між Акціонерним товариством " Райффайзен Банк Аваль"" та ОСОБА_1 було укладено у формі електронного документу з використанням електронного цифрового підпису Заяву-Договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту " Кредит готівклою " 3014/0821/82/91884002 за яким кредитор надав позичальнику кредит у розмірі 252545 гривень 97 коп. по 14 серпня 2023 року під 27,1 річних ,а позичальник зобов`язався належним чином використовувати та повернути суму отримпаного кредиту,а також сплатити проценти за користування кредитом та виконати усі інші зобов`язання визначені договором. Але відповідач належним чином не виконав умови договору, станом на 17.03. 2021 року заборгованість позичальника перед банком складає 300 734 гривні 65 коп. З метою запобігання можливим порушення майнових прав чи охоронюваних законом інтересов креддитор при виконанні судового рішення у випадку задоволення позовних вимог просить суд:

- накласти арешт на земельну ділянку загальною площею 3,000га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( кадастровий номер 5120884200:01:001:0817),що знаходиться за адресою: Одеська область Білгород-Дністровський район, дата реєстрації права власності 23.10. 2018 року, номер запису про право власності № 28627071, підстава права власності- рішення суду 495/7009/17 виданого Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області,яка належить ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1

Дослідивши матеріали справи, подану заяву, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у її задоволенні.

За положенням ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права, щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст.151 ЦПК України визначено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Частиною 3 ст.150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року N 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до абзацу 3 пункту 4 наведеної вище постанови Пленуму, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, цивільно-процесуальним законом визначено обов`язок заявника вказати та обґрунтувати причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення та його обґрунтування, вказати про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У відповідності до положень статей 79-80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову. В даному випадку суд не вбачає обґрунтовані доводи необхідності заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо відчуження спірного майна .

Дослідивши доводи позивача щодо необхідності застосування заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про їх недоведеність, оскільки позивачем не надано достовірних жодних доказів щодо наміру відповідача, як власника здійснити відчуження належного йому майна чи вчинення будь-яких інших дій відносно земельної ділянки , які б могли затруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його задоволення. Заявником також не доведено яким чином вжиття заходів щодо забезпечення позову у обраний ним спосіб може попередити невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

На підставі викладеного керуючись ч.3 ст. 150 ЦПК України, суд встановив, що заявником необґрунтовано та не доведена співмірність заявленого заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Також, всупереч вищевказаним положенням ЦПК України заявником не обґрунтовано та не доведено, яким чином невжиття такого виду забезпечення позову про який просить заявник, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Наведені заявником підстави для забезпечення позову є формальними припущеннями.

Також, по справі не надані докази відсутності підстав для пропозиції зустрічного забезпечення по заяві про забезпечення позову.

Таким чином, суд дослідивши матеріали заяви вважає вимоги заяви про забезпечення позову такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст.149-154, 258, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову Акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль " до ОСОБА_1 "Про захист порушеного права кредитора шляхом стягнення заборгованості,яка виникла за Заявою-Договором про відкриття Поточного рахунку та надання кредиту " Кредіт готівкою" № 014/0821/82/91884002 від 14.08. 2019 року "- ВІДМОВИТИ.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя : АНІСІМОВА Н.Д.