Постанова

від 17.08.2021 по справі 203/4390/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4119/21 Справа № 203/4390/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Католікян М.О. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.,

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.,

за участю секретаря Нечепуренко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 03 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Юріс-Плюс , Товариства з обмеженою відповідальністю Кіров Естейт , ОСОБА_2 , треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ковальова Євгенія Євгенівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Катерина Юріївна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання права власності на майно, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ТОВ Гастроном , ТОВ Юріс-Плюс , ТОВ Кіров Естейт , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ковальова Є. Є., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка К. Ю., реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, про визнання недійсними правочинів, визнання права власності на майно, витребування майна з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він був учасником ТОВ Гастроном з розміром частки - 86,24% та 05 квітня 2013 року вирішив вийти з числа учасників товариства. В якості компенсації частки у статутному капіталі товариства зборами учасників вирішено передати йому нерухоме майно, розташоване на АДРЕСА_1 (нежитлове приміщення підвалу № 68 поз. № 1-22, 27, 28, загальною площею 358,5 кв.м. та приміщення першого поверху приміщення № 67 поз. № 1, 4-18, 22 загальною площею 358,2 кв.м.). Вказував, що він не встиг оформити право власності на вказане нерухоме майно, оскільки 25 червня 2013 року воно було незаконно відчужене ТОВ Гастроном ТОВ Юріс-Плюс . При цьому договір купівлі-продажу, інші документи, пов`язані з продажем майна товариства, він, як директор товариства, не підписував. У подальшому, 12 вересня 2013 року ТОВ Юріс-Плюс передали спірне майно до статутного капіталу новоствореного ТОВ Кіров Естейт , а 15 листопада 2013 року ТОВ Кіров Естейт забезпечило виконання своїх кредитних зобов`язань, передавши його в іпотеку ОСОБА_2 .

Ухвалою від 15 листопада 2016 року Кіровського районного суду

м. Дніпропетровська виключено з числа відповідачів ТОВ Гастроном у зв`язку з його припиненням та ухвалою від суду 01 грудня 2016 року реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області замінено на Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.

Уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд поновити строки позовної давності, визнавши причини її пропуску поважними; визнати за ним право власності на нежитлові приміщення підвалу № 68 та приміщення першого поверху АДРЕСА_1 ; витребувати вказані нежитлові приміщення у його володіння; скасувати державну реєстрацію права власності на спірне майно за ТОВ Кіров Естейт та скасувати державну реєстрацію іпотеки на вказані нежитлові приміщення.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 травня 2018 року ОСОБА_1 у позові до ТОВ Юріс-Плюс , ТОВ Кіров Естейт , ОСОБА_2 , треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ковальова Є. Є., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка К. Ю., Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання права власності на майно, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації відмовлено.

З таким рішенням не погодився позивач ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 травня

2018 року, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 03 травня 2018 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 09 грудня 2020 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У справі встановлено позивач ОСОБА_1 був учасником та директором ТОВ Гастроном , затвердженим протоколом загальних зборів учасників товариства № 2 від 07 жовтня 2011 року (т.1 а.с. 173-178).

На підставі договору купівлі-продажу від 26 червня 1999 року, укладеного між ЗАТ Солар-Холдинг та ТОВ Гастроном , ТОВ Гастроном було власником нежитлових приміщеннь №№ 67, 68 загальною площею 716,7 кв.м, що розташовані на АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 35, 36, 173-178).

Протоколом №3 загальних зборів учасників ТОВ Гастроном від 05 квітня 2013 року був затверджений вихід позивача ОСОБА_1 з числа учасників товариства за власним бажанням та затверджено домовленість між ОСОБА_1 та ТОВ Гастроном про виплату вартості частини майна товариства з переданням у приватну власність позивача спірних нежитлових приміщень (т.1 а.с. 33).

05 квітня 2013 року на виконання рішення зборів учасників ТОВ Гастроном та позивачем було складено акт прийому-передачі майна, згідно з яким позивач прийняв у приватну власність вказане нерухоме майно (т. 1 а.с. 34).

23 червня 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ТОВ Гастроном про визнання права власності на спірне нерухоме майно (цивільна справа №203/4139/13-ц). Заявлений позов був обґрунтований тим, що ТОВ Гастроном на виконання рішення зборів учасників від 05 квітня 2013 року не передали правоустановчі документи, що унеможливило реєстрацію права власності на це майно за позивачем.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2015 року позов ОСОБА_1 до ТОВ "Гастроном" про визнання права власності задоволено повністю. Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлові приміщення підвалу №68 поз.№№1-22,27,28 загальною площею 358,5 кв.м та приміщення першого поверху №67 поз.№№1,4-18,22 загальною площею 358,2 кв.м, а всього загальною площею 716,7 кв.м в житловому будинку АДРЕСА_1 . Вирішено питання щодо судових витрат (т.1 а.с. 226).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2015 року вищевказане рішення суду скасовано, провадження у справі закрито (т.1 а.с. 190).

Підставою скасування вказаного рішення стало, у тому числі, те, що суд першої інстанції не взяв до уваги набуття 30 серпня 2013 року спірного майна ТОВ Кіров Естейт , яке не було залучене до участі у справі, та з посиланням на те, що позивач звернувшись із вказаним позовом, створив штучний спір.

25 червня 2013 року між ТОВ Гастроном та ТОВ Юріс-Плюс було укладено договір купівлі-продажу, за яким ТОВ Юріс-Плюс придбали спірне нерухоме майно. Договір був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ковальовою Є.Є. і зареєстрований у реєстрі за №793 (т. 1 а.с. 10).

30 серпня 2013 року ТОВ Юріс-Плюс передало спірне нерухоме майно до статутному капіталу новоствореного ТОВ Кіров Естейт , а 12 вересня 2013 року реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області ТОВ Кіров Естейт було видане відповідне свідоцтво про право власності на вказане спірне нерухоме майно (т. 3 а.с. 7 - 12).

15 листопада 2013 року між ТОВ Кіров Естейт та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, за яким ТОВ Кіров Естейт передало в іпотеку ОСОБА_2 спірне нерухоме майно. Договір був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ричкою К.Ю. і зареєстрований у реєстрі за № 4097 (т. 1 а.с. 39).

Розглядаючи по суті спір у цій справі, що переглядається, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні посилався на те, що спірне нерухоме майно, незважаючи на рішення зборів учасників ТОВ Гастроном від 05 квітня 2013 року, у подальшому, без згоди позивача, було відчужене ТОВ Юріс-Плюс та ТОВ Кіров Естейт , отже позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, але оскільки позивачем пропущено строк позовної давності дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з підстав пропуску позивачем строків позовної давності, однак, погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Відповідно до статті 115 ЦК України господарське товариство є власником: майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Згідно зі статтею 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 148 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Статтею 54 Закону України Про господарські товариства визначено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Встановлено, позивач ОСОБА_1 був учасником та директором ТОВ Гастроном , затвердженим протоколом загальних зборів учасників товариства № 2 від 07 жовтня 2011 року (т.1 а.с. 173-178).

На підставі договору купівлі-продажу від 26 червня 1999 року, укладеного між ЗАТ Солар-Холдинг та ТОВ Гастроном , ТОВ Гастроном було власником нежитлових приміщеннь №№ 67, 68 загальною площею 716,7 кв.м, що розташовані на АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 35, 36, 173-178).

Протоколом №3 загальних зборів учасників ТОВ Гастроном від 05 квітня 2013 року був затверджений вихід позивача ОСОБА_1 з числа учасників товариства за власним бажанням та затверджено домовленість між ОСОБА_1 та ТОВ Гастроном про виплату вартості частини майна товариства з переданням у приватну власність позивача спірних нежитлових приміщень (т.1 а.с. 33).

05 квітня 2013 року на виконання рішення зборів учасників ТОВ Гастроном та позивачем було складено акт прийому-передачі майна, згідно з яким позивач прийняв у приватну власність вказане нерухоме майно (т. 1 а.с. 34).

23 червня 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ТОВ Гастроном про визнання права власності на спірне нерухоме майно (цивільна справа №203/4139/13-ц). Заявлений позов був обґрунтований тим, що ТОВ Гастроном на виконання рішення зборів учасників від 05 квітня 2013 року не передали правоустановчі документи, що унеможливило реєстрацію права власності на це майно за позивачем.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2015 року позов ОСОБА_1 до ТОВ "Гастроном" про визнання права власності задоволено повністю. Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлові приміщення підвалу №68 поз.№№1-22,27,28 загальною площею 358,5 кв.м та приміщення першого поверху №67 поз.№№1,4-18,22 загальною площею 358,2 кв.м, а всього загальною площею 716,7 кв.м в житловому будинку АДРЕСА_1 . Вирішено питання щодо судових витрат (т.1 а.с. 226).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2015 року вищевказане рішення суду скасовано, провадження у справі закрито (т.1 а.с. 190).

Підставою скасування вказаного рішення стало, у тому числі, те, що суд першої інстанції не взяв до уваги набуття 30 серпня 2013 року спірного майна ТОВ Кіров Естейт , яке не було залучене до участі у справі, та з посиланням на те, що позивач, звернувшись із вказаним позовом, створив штучний спір.

25 червня 2013 року між ТОВ Гастроном та ТОВ Юріс-Плюс було укладено договір купівлі-продажу, за яким ТОВ Юріс-Плюс придбали спірне нерухоме майно. Договір був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ковальовою Є.Є. і зареєстрований у реєстрі за №793 (т. 1 а.с. 10).

За умовами вказаного договору продаж зазначених нежитлових приміщеннь здійснено за 1 550 000 грн. з відстрочкою платежу до 15 липня 2013 року та оплатою рівновеликими частинами до 15 листопада 2013 року на рахунок ТОВ Гастроном . При цьому цим пунктом обумовлено, що право власності на нежитлові приміщення переходить до покупця з моменту підписання договору та державної реєстрації. Державна реєстрація вказаного договору купівлі-продажу відбулась 26 червня 2013 року.

30 серпня 2013 року ТОВ Юріс-Плюс передало спірне нерухоме майно до статутному капіталу новоствореного ТОВ Кіров Естейт , а 12 вересня 2013 року реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області ТОВ Кіров Естейт було видане відповідне свідоцтво про право власності на вказане спірне нерухоме майно (т. 3 а.с. 7 - 12).

15 листопада 2013 року між ТОВ Кіров Естейт та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, за яким ТОВ Кіров Естейт передало в іпотеку ОСОБА_2 спірне нерухоме майно. Договір був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ричкою К.Ю. і зареєстрований у реєстрі за № 4097 (т. 1 а.с. 39).

Відповідно до положень ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вимогами про визнання права власності, витребування майна і скасування записів про право власності та іпотеку, вважаючи, що при його виході зі складу учасників ТОВ Гастроном йому має бути повернуто його внесок у натуральній формі у вигляді нежитлових приміщень підвалу № 68 та приміщення першого поверху АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно ч.1 ст. 5 закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких не можливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства, як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, житлові та нежитлові приміщення.

Встановлено, при виході позивача зі складу ТОВ Гастроном не доведено правомірність дотримання порядку виплати позивачу в натуральній формі вартості частки майна ТОВ Гастроном .

З матеріалів справи вбачається, спірне нерухоме майно на час його відчуження 25 червня 2013 року ТОВ Юріос-Плюс не перебувало у власності позивача ОСОБА_1 , відповідні правовстановлюючі документи відсутні, державна реєстрація права власності на спірне нерухоме майно у встановленому законом порядку за позивачем не проводилась.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 16 ЦК України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ст. ст. 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатись своїм майном за власносною волею.

Відповідно до ч.1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної підстави заволоділа ним.

Отже, право витребувати майно з чужого незаконного володіння має лише власник цього майна.

Позивач ОСОБА_1 не набув право власності на спірне нерухоме майно відповідно до норм законодавства.

Крім того, слід зазначити, встановлено, відповідно до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 24 травня 2019 року власником спірного нерухомого майна - нежитлового приміщення АДРЕСА_3 на теперішній час є - ТОВ "ОЛЕКСАНДРА ПОЛЯ СТО" (т.2 а.с.114).

ТОВ "ОЛЕКСАНДРА ПОЛЯ СТО", як власник спірного нерухомого майна, до участі у справі не залучалося.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 03 травня 2018 року скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у зв"язку з недоведеністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 03 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Юріс-Плюс , Товариства з обмеженою відповідальністю Кіров Естейт , ОСОБА_2 , треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ковальова Євгенія Євгенівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Катерина Юріївна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання права власності на майно, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Юріс-Плюс , Товариства з обмеженою відповідальністю Кіров Естейт , ОСОБА_2 , треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ковальова Євгенія Євгенівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Катерина Юріївна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання права власності на майно, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І.А.Єлізаренко

Судді Т.П.Красвітна

О.В.Свистунова